Камінь надії
4157 
«З гори відчаю — камінь надії».Це — напис на меморіалі Мартіна Лютера Кінга у Вашингтоні. Він мені був як добрий знак у дуже важкий для України час.
250-річчя незалежності США — добра нагода згадати, звідки взявся той знак. І чому історія США та України, зокрема історія нашої редакції, останніми роками так тісно переплетені.
8–16 жовтня 2022 року я була в складі делегації українських журналістів у прес-турі до США. Тоді наша редакція якраз фіналізувала нашу участь у програмі українсько-американського медійного партнерства (Ukraine Media Partnership Program UMPP). Її реалізовував IREX упродовж 20 років. ЗА цей час десятки українських редакції побували партнерства з американськими колегами, брали участь в обмінах, запозичувати бізнес-практики.
Читайте також:
Що ти робила в Америці?На дні нашого престуру припав початок масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України: я пам’ятаю як вдосвіта 10 жовтня в Нью-Йорку читала жахливі новини про перших загиблих від шахедів у Києві. Ми були за океаном, але думками — вдома, де в кожного з нас лишалися рідні, колеги, редакції, читачі.
Саме в ті дні я побачила, наскільки відчутною була солідарність американців. 10 жовтня в Нью-Йорку біля російського дипломатичного представництва люди зібралися на акцію протесту.
На вулицях, у вікнах, на фасадах будівель українські прапори висіли поруч з американськими. Дізнавшись, що ми з України, люди намагалися підтримати нас — словом, увагою, невеликим подарунком. Були таксисти, які відмовлялися брати плату, почувши, що везуть українців.
З цього досвіду я зробила висновок: американська підтримка має кілька рівнів — рішення на державному рівні, професійні програми та навчання для редакцій і громадянського суспільства, і людська солідарність, коли незнайомі люди за тисячі кілометрів намагаються зробити для тебе бодай щось.
Саме з цього досвіду для мене починається історія про США і «Район». На різних етапах розвитку «Району» опорою ставали навчання, професійні контакти, грантові можливості, підтримка редакційної спроможності та допомога в кризові періоди.
І навіть коли USAID згорнув свої програми, для багатьох українських медіа настав непростий, а часом критичний період. Але й тоді підтримка не зникла: поруч із нами стало американське суспільство — приватні благодійники та фонди, які розуміють цінність незалежної журналістики під час війни.
У 2026 році найбільшим грантодавцем для нашої редакції став Фонд Говарда Баффета. Для нас це підтвердження того, що історія підтримки українських незалежних медіа з боку американців триває — навіть коли змінюються формати й інституції цієї допомоги.
… В останній вечір у Штатах, під час прогулянки меморіалом на Національній алеї у Вашингтоні, я звернула увагу на цей напис.
«З гори відчаю — камінь надії»
Надія, за словами Кінга, не з'являється сама собою — її «витесують» із болю, боротьби й втрат. Для України це майже буквальний опис щоденної реальності: з болю і руйнувань українці витесують власну надію на перемогу.
Наш «камінь надії» — це спротив, волонтерство, армія, пам'ять про загиблих, прагнення до вільного майбутнього.
Камінь надії витесується не одним ударом, а роками спільної праці — так само, як 250 років тому американці виборювали свою незалежність, а сьогодні українці відстоюють свою.
Тож зі святом, Америко!
