Хорватія у вогні: хто і навіщо підпалював Адріатичне узбережжя
5953 
У розпал «оксамитового» сезону курортне узбережжя Адріатичного моря в Хорватії охопили пожежі. Із небезпечних районів евакуювали понад 2500 місцевих жителів і туристів. На жаль, не обійшлося без жертв: як мінімум, одна людина загинула й десятки отримали серйозні поранення. Вигоріли тисячі гектарів лісу та сільськогосподарських угідь, постраждали оливкові сади й виноградники. Насамперед ідеться про ситуацію в Далмації, між містами Оміш і Спліт, а також на півострові Пелєшац.
Перші загоряння помітили в ніч з 13 на 14 серпня в Локва-Рогозниці. Саме тут, в одному з найпопулярніших туристичних регіонів, понад дорогою зайнялась суха трава. Вітер розганяв полум'я з блискавичною швидкістю, охоплюючи житлові квартали й діставшись навіть до пляжів. Очевидці розповідають, що люди рятувались як могли: хто пішки, хто на скутерах і авто, а хто просто стрибав у воду.
Втім, вибратись із вогняної пастки пощастило далеко не всім. На згарищі в селі Станічі рятувальники знайшли тіло 34-річної громадянки Боснії та Герцеговини.
На боротьбу зі стихією кинули всі наявні сили: сотні вогнеборців, техніку та пожежну авіацію з кількох округів.
Мешканці Задару розповідають, що над містом «літали пожежні літаки, сідали в море, набирали воду і гасили пожежу».
Через кілька днів ситуація більш-менш стабілізувалась: дорогу між Сплітом і Дубровником після вимушеного блокування відновили, повернувся до роботи у звичному режимі аеропорт. Але загоряння можуть повернутися, зважаючи на аномальну спеку, сильні вітри та складний рельєф місцевості. А така небезпека існує. Судячи з дописів, які публікують у соцмережах очевидці та рятувальні служби, вогонь то вщухає, то розгоряється з новою силою:
«Прокинувся вранці у себе вдома у Спліті. Все в диму, неможливо дихать. Думав, що дім горить, а насправді тліють околиці».
«Згорів наш кемпінг, де ми відпочивали декілька років поспіль. Його власниця, дуже мила й працьовита хорватка, багато років гарувала разом з чоловіком у Німеччині у власному ресторані, щоб згодом відкрити кемпінг і готель на рідній землі».
Що відомо слідству
А тим часом поліція Задарської жупанії затримала неподалік від Бенковаца чотирьох людей, яких місцеві жителі запідозрили у навмисному підпалі трави. Їх заарештували й допитали. За даними слідства, четверо підозрюваних можуть бути причетні до десяти пожеж у Задарській жупанії. Під час обшуків у них вилучили мобільні телефони та зброю.
До розслідування долучилось Хорватське управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю (USKOK). Воно перевіряє, чи є в діях четвірки ознаки тероризму. Водночас Головний державний прокурор Іван Турудич не виключає версії про терористичний акт.
У понеділок, 17 серпня, підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді попереднього ув'язнення строком на один місяць. Слідчий суддя Житлового суду в Задарі Хрвоє Віскович пояснив: «Їх взяли під варту за підозрою у скоєнні тяжкого злочину проти загальної безпеки, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від одного до десяти років». Попередній арешт призначили з кількох причин: щоб підозрювані не могли впливати на свідків, втекти чи знову вчинити злодіяння.
Наразі слідство вважає, що підозрювані скористались запальничкою.
«Коли суху траву підпалюють біля дороги, це абсолютно питання наміру. Немає жодної дилеми», – сказав Віскович.
Однак слідство досі не з'ясувало, чи була між усіма чотирма попередня змова. Розслідування триває, можлива також перекваліфікація правопорушення.
Версії соцмереж і «сербський слід»
А тим часом у хорватських соцмережах і медіа активно обговорюють різні версії – від необережності до можливого «сербського сліду» в цій історії. Підставою для таких припущень є те, що троє з затриманих є громадянами Хорватії сербського походження, а їхня напарниця, громадянка Польщі, нібито є подругою одного з цих чоловіків.
Водночас окремі коментатори нагадують, що напруженість між Хорватією та Сербією існувала давно, і її відголоски час від часу даються взнаки. Нинішній інцидент якраз трапився на території, де за часів Югославії компактно проживали серби. Після проголошення незалежності Хорватії сербські громади на частині її території не визнали нову владу і створили самопроголошену Республіку Сербська Країна.
Бої за ці землі тривали чотири роки, а в серпні 1995 року хорватська армія взяла під свій контроль Кнін, столицю Сербської Країни. Ця операція, відома як «Буря», стала переломним моментом війни, але водночас спричинила одну з найгостріших історичних суперечок на Балканах. Для багатьох тамтешніх сербів слово «Буря» й досі означає смерть рідних і вигнання. Тож версія про підпал на знак помсти обговорюється в певних колах дуже серйозно. Але поки що вона не має серйозного обґрунтування.
Попри численні припущення, хорватська поліція не повідомляла про причетність Сербії чи сербських структур до нинішніх пожеж.
А може російський слід?
Українська історикиня, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич також закликає не поспішати з висновками про «сербський слід» у справі про підпали:
«Я би була дуже обережною, поки триває слідство. Кожен епізод потрібно окремо з'ясувати: що сталося, яка була причина. Від цього залежить і кваліфікація злочину».
На думку науковиці, така стриманість не випадкова. Останніми роками Белград регулярно звинувачує Хорватію у втручанні у внутрішні справи.
«Були епізоди зі студентськими протестами, потім не пускали хорватських співаків до Сербії. Сербія постійно будує на таких фактах медійну кампанію проти Хорватії», – каже вона.
Водночас Шимкевич звертає увагу на ширший контекст. За її словами, нинішній випадок може вписуватися в модель російських дезінформаційних кампаній у Європі, спрямованих на розпалювання міжетнічної ворожнечі: між українцями й поляками, хорватами й сербами, сербами й албанцями чи боснійцями. Один із таких наративів – про «сербів-жертв».
У розпал туристичного сезону будь-яка надзвичайна подія швидко привертає увагу, і ефект від інформаційних вкидів зростає як сніговий ком.
Експертка також упевнена, що хорватська влада навряд чи робитиме гучні заяви про можливу причетність Росії чи Сербії до завершення розслідування.
«Хорватія – це країна з усталеною правовою культурою. І уряд, і правоохоронні органи мають діяти в межах закону: спочатку встановити, хто винен і що саме сталося, а вже потім робити висновки», – робить висновок вона.
І дійсно, хорватська влада поки що утримується від політичних заяв. Ні прем'єр Андрей Пленкович, ні міністри оборони та юстиції не пов'язували пожежі з Сербією чи сербськими структурами, натомість наголошують на необхідності дочекатися результатів розслідування.
До слова, масштабні пожежі цього літа охопили не лише Хорватію, а й Грецію, Іспанію, Італію, Чорногорію, Албанію та інші країни Південної Європи. Через спеку, посуху й сильний вітер природні займання в регіоні стають звичною проблемою, тому навіть там, де підпали вже доведені, кожен епізод потребує окремого розслідування.
Світлини з фейсбук-сторінки Vatrogasci - 193
