Як у Європарламенті розвалювали Росію

07 Лютого 2023, 15:35
Антиколоніальний форум у Брюсселі БЛОГ 2376
Антиколоніальний форум у Брюсселі

У Брюсселі відбулася п'ята зустріч представників народів Росії, які мріють про більшу самостійність – аж до повної незалежності від Москви. 

Антиколоніальний форум підтримали європейські консервативні депутати та висміяли російські журналісти. 

31 січня у Брюсселі нічим не відрізнявся від інших щасливих днів у серці Європи, хіба що було аномально тепло – до 9 за Цельсієм. 

Бельгійці, як зазвичай, поспішали на роботу, розвозили дітей по школах, закінчували ранкову пробіжку міським парком або пили першу каву з круасаном в улюбленому кафе. Був звичайний нудний європейський вівторок.

 Водночас у фоє готелю Radisson RED Brussels («створений для пристрасних людей», каже реклама) кипіли пристрасті геополітичного масштабу. Тут зібралися люди, які хочуть розвалити Росію.

Читайте також«Грузинська мрія» і придністровський чиряк. Усі чекають перемоги України

 

Строката публіка

Ви могли б краще їх розглянути, поки вони йдуть один за одним колоною від готелю до будівлі Європарламенту. 

Тут і прем'єр Чеченської республіки Ічкерія (у вигнанні) Ахмед Закаєв із соратниками, помічниками та охороною. У 63-річного бригадного генерала сива охайна борода, тверда хода, пряма спина. Він мало не на чолі цієї колони, що розтягнулася.

Тут і 43-річний активіст із Башкортостану Руслан Габбасов, якого у жовтні в Росії включили до списку іноагентів. Трохи раніше проти нього порушили кримінальну справу за створення екстремістської спільноти у Литві, де Габбасов отримав політичний притулок.

І екологічна активістка та журналістка Юлія Файзрахманова, яка виступає за вільний Татарстан.

Тут і представники Кубані, Сибіру, Конгресу ойрат-калмицького народу, прихильники незалежної Черкесії, Комітету інгушської незалежності та інших регіонів та національних рухів Росії, переважно політичні емігранти. 

Хтось у ділових костюмах, хтось у національних; чоловіки та жінки різних років, — досить строката публіка. Їх можна було б назвати «хорошими неруськими», але й росіяни тут є також. Росіяни, які мріють про незалежний Псков або Саратов, про вільну Інгрію.

Був тут і колишній депутат Держдуми Росії від Новосибірська Ілля Пономарьов, який не голосував за анексію Криму у 2014 році, а потім переїхав до України та у 2019 році отримав паспорт із тризубцем. Раніше Пономарьова не помічали серед прихильників демонтажу Російської Федерації, але тепер він допускає таку можливість у своїх публічних виступах.

І відомий пітерський публіцист та історик Максим Кузахметов, чий голос ви напевно чули на «Ехо Москви», також був серед гостей форуму.

А ще запрошені на форум журналісти, науковці та політики з інших країн, окрім Росії. Загалом у списках на вхід до Європарламенту близько 90 осіб.

 

Ахмед Закаєв, фото з твіттера Євродепутата Анни Фотигі
Ахмед Закаєв, фото з твіттера Євродепутата Анни Фотигі

 

Багатьох із цих людей називають маргіналами чи авантюристами. Але тепер - на тлі війни Росії в Україні – до них прислухаються. Хто знає, чим ця війна закінчиться, і чи не впаде Росія, як це вже було з Радянським Союзом у 1991. Тоді теж мало хто вірив у такий результат. Тепер європейські політики уважніше слухають голоси корінних народів та колонізованих регіонів Росії.

 

Антиколоніальний форум у Брюсселі
Антиколоніальний форум у Брюсселі

 

Роль України та Польщі

В Україні російський антиколоніальний порядок прямо підтримують — депутати Верховної Ради визнали Ічкерію окупованою та готуються до визнання незалежності Татарстану та Башкортостану.

Власне, зустрічі російських сепаратистів під маркою Форум вільних народів пост-Росії (ФВН) координує український активіст Олег Магалецький. У представниках колонізованих народів Росії він бачить справжніх союзників України. Ось і зараз Олег — невисокий худорлявий чоловік із легкою неголеністю — зачитує прізвища учасників форуму та роздає наклейки, без яких до будівлі Європарламенту не зайти.

Вибравши момент, питаю Олега, звідки гроші на такий серйозний форум.

«Цього разу форум оплатили депутати Європарламенту з фракції Європейських консерваторів та реформістів (62 із 705 місць, — Дрон). Але це вже п'ятий подібний форум, і щоразу ми шукаємо гроші наново. Раніше один форум підтримувала польська асоціація журналістів, інший — приватні меценати, тепер депутати Європарламенту», – пояснює Магалецький.

Депутати Європарламенту навіть були модераторами форуму (повністю подивитися його можна за посиланням), зокрема, Анна Фотига (Anna Fotyga) та Косма Злотовські (Kosma Zlotowski) – обидва представляють Польщу. 

Пані Анна очолювала МЗС Польщі у 2006-2007 роках та Канцелярію Президента у 2007-2008. Пан Косма був президентом (мером) 350-тисячного міста Бидгощ у 90-х, а потім депутатом обох палат польського парламенту.

Чого вони хочуть

Своїм завданням представники Форуму вільних народів пост-росії бачать керований демонтаж російської федерації. Розвал росії у разі поразки у війні з Україною вони вважають неминучим, питання лише, чи пройде він за кривавим югославським сценарієм чи за більш-менш безкровним радянським. 

Щоб Європа була готова до такого сценарію, представники корінних народів росії, національних та колонізованих москвою республік, ведуть активну інформаційну роботу.

«Я чекаю від цієї події, що Європа нарешті нас почує, дізнається про те, що росія — це не одна велика країна з балалайками, ведмедями, горілкою та ікрою, але є десятки багатонаціональних республік, регіонів, які мають свої проблеми, свої очікування, які хочуть нарешті звільнитися від цієї недоімперії», - пояснив у своєму виступі Руслан Габбасов, представник башкирських організацій.

Виступ Габбасова був одним із найбільш різких на форумі. Габбасов закликав формувати національні батальйони народів росії у складі Збройних сил України, щоби після війни ці підрозділи стали основою національних армій нових держав. До речі, башкири у складі ЗСУ вже воюють.

 

Бійці башкирського воєнезованого підрозділу
Бійці башкирського воєнезованого підрозділу "Башкорт" у складі ЗСУ, фото з твіттера Габбасова

 

Максим Кузахметов із Санкт-Петербурга у своєму виступі не лише закликав до створення незалежної Інгрії, а й запропонував провести примусову окупацію та денацифікацію росії за прикладом нацистської Німеччини.

Представник Ічкерії Ахмед Закаєв запропонував відтворити Гірську республіку, яка існувала короткий час у 1917-18 роках на Кавказі і навіть досягла часткового міжнародного визнання.

Представники невеликих за чисельністю народів, які не можуть розраховувати на створення своїх національних республік, пропонували механізми захисту прав корінних народів.

У програмних документах Форуму йдеться, що нові державні утворення відмовляться від ядерної зброї, згодні виплачувати Україні компенсацію за завдані путінським режимом збитки, обіцяють переслідувати та видавати правосуддю російських військових злочинців.

У народів росії накопичилося чимало претензій до Москви, і не лише історичних. Нинішня мобілізація на війну в Україну б'є насамперед по національним меншинам рф, йдеться у звіті американського Інституту дослідження війни (ISW). 

«Важливі історії» пов'язують перекіс під час мобілізації з рівнем життя таких республіках. На окупованих територіях Москва поводиться так само: нещодавно Дрон писав про те, як проходить мобілізація в Криму і як від неї в першу чергу страждає корінний народ півострова — кримські татари.

 

Перша реакція

Реакцію путінських пропагандистів на форум у Європарламенті можна передбачити заздалегідь — вони давно лякають росіян злим Заходом, який тільки й хоче, що розвалити росію. І спроби народів росії використовувати закріплене Статутом ООН право на самовизначення трактують саме як підступи ворогів. 

Однак і емігрантські російські медіа сприйняли антиколоніальний форум у Брюсселі з великою часткою іронії. Репортажі, які вже вийшли у «Новій газеті» та у «Медузі», говорять самі за себе. Не дивно, що представники колонізованих народів росії шукають підтримки у постраждалих від російського імперіалізму України та Польщі, а не в російській опозиції.

***

Матеріал опублікований вперше на сайті Дрон.Медиа, передрукований з дозволу редакції та автора 

Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024