«Російська мрія» грузинів
-
-
>
-
>
-
>
5446
У Грузії ухвалили закон «Про прозорість іноземного впливу», іншими словами – «про іноагентів». Найімовірніше упродовж двох тижнів президентка Зурабішвілі його ветує, але у парламенті Грузії є голоси подолати вето і на початку червня влада його протисне.
Якщо громадська спілка у Грузії отримує з-за кордону 20% фінансування, вона вважатиметься агентом впливу іншої держави, повинна буде відповідно зареєструватися, називатися та звітувати. Закон, який фактично скопійований з російського, викликав нові протести частини суспільства та критику Заходу.
Чому саме зараз партія «Грузинська мрія» пішла на нові протести та конфронтацію з ЄС та США? Адже наслідки для Грузії у будь-якому випадку будуть.
Насамперед фактичний власник Грузії Бідзіна Іванішвілі та нинішній прем'єр Іраклій Кобахідзе беруть приклад зі Словаччини та Угорщини. Віктор Орбан та Роберт Фіцо навчать грузинів сидіти на двох стільцях – і будувати у своїх країнах авторитарне суспільство, і мати доступ до фондів Євросоюзу.
Читайте також: Парламент Грузії ухвалив закон про «іногентів»
Наперстки з Євросоюзом
От і «Грузинська мрія» хоче привести країну до ЄС, але водночас залишитися при владі після парламентських виборів 26 жовтня. Якщо опозиція виграє їх, то «мрійникам» доведеться відповідати за репресії останніх 12 років та зближення з Росією. Закон про іноагентів послаблює опозицію напередодні виборчої кампанії, обмежує її ресурси.
У грудні Брюссель надав Грузії статус кандидата в ЄС, попри попередження про те, що вона відступає в ключових питаннях прав людини і не змогла повністю здійснити реформи, яких вимагає Європейська комісія, зокрема подолання політичної поляризації.
Тепер у «Грузинській мрії» упевнені, що реакція США та ЄС на ухвалення закону, який вони раніше жорстко розкритикували, буде в'ялою. Максимум – «стурбованість», бо усі зайняті війною в Україні та Ізраїлі, а в Європі на носі вибори до Європарламенту та, відповідно, зміни на топ-посадах. Якщо ж у ЄС вдадуться до якихось маніпуляцій зі статусом Грузії як кандидатки на вступ, то Іванішвілі і його команда звинуватить саме Брюссель у непослідовності і втручанні у справи країни.
Як засвідчили події напередодні ухвалення закону, розрахунок уряду Кобахідзе поки спрацював.
ЄС заявив, що законопроєкт «несумісний з європейськими цінностями» і може завадити країні стати членом блоку. Більш як 10 міністрів закордонних справ ЄС закликали головного дипломата ЄС Жозепа Борреля «надіслати недвозначне повідомлення Тбілісі про те, що це законодавство несумісне з прогресом Грузії на її шляху до ЄС». Довести цю вимогу до офіційного Тбілісі мали до третього голосування, але жодних заяв так і не вийшло через спротив Угорщини за підтримки Словаччини.
Згодом у Європарламенті декілька груп закликали підготувати «адресні» санкції проти політиків «Грузинської мрії», які просували закон про іноземних агентів, включаючи прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе, а також проти депутатів, які за це голосували.
З'явилася і жорстка заява Вашингтона. Там кажуть, що переглянуть відносини з Тбілісі у разі ухвалення закону про іноагентів.
Але поки це тільки вимоги та заяви, а не конкретні рішення, – як і планувала «Грузинська мрія» та росіяни.
Пас росіянам
Уряд у Тбілісі давно прогинається перед росіянами. Іванішвілі та його уряди фактично відновили спочатку економічний, а потім політичний вплив РФ у Грузії. Так-так: Росії, яка окупувала 20% території Сакартвело.
У соцмережах часто чути думку про те, що Москва здатна ще раз вдертися у країну – так, як це було у 2008-му. Логіка влади приблизно така: тоді Грузія залишилася сам на сам з росіянами, Захід змовчав, так і буде наступного разу. Тому краще не доводити справу знову до нападу Росії. Через це й офіційна позиція Грузії щодо війни настільки боягузлива, хоча сотні грузинів зараз воюють в Україні за нашу та свою незалежність.
Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пояснив, що закон про іноагентів спрямований на захист країни від «українізації» – він мав на увазі прагнення «недержавних організацій позбавити Грузію суверенітету та стабільного розвитку».
Іраклій не криється:
«Якби НГО досягли того, чого вони активно намагалися зробити в 2020–2022 роках, а саме зміни влади шляхом революції, то сьогодні Грузія була б у гіршій ситуації, ніж Україна, а це означає, що позаду залишився б і мир, і євроінтеграція».
Інший чинник тут економічний. Від початку повномасштабного вторгнення у Грузію втекли сотні тисяч росіян – зі своїми грошима, звісно. Й вони витрачаються тепер у Грузії. Тбілісі фактично відновив туризм з РФ та авіасполучення. Країну підозрюють й у тому, що вона, як і Туреччина чи Вірменія, допомагає росіянам обходити санкції Заходу.
Як наслідок: ВВП Грузії у першому кварталі 2024 року зріс майже на 8%, а інфляція торік становила смішні 3%. Економічні здобутки цих років «Грузинська мрія» покладе у передвиборчий кошик своїм виборцям.
«Засвітити» та прибрати лідерів опозиції
Це був ще один мотив влади винести взимку закон «про іноагентів» на розгляд парламенту. Опозицію в Грузії часто критикують за слабкість та розрізненість, при цьому забуваючи, що іншою вона й бути не може. Упродовж усіх попередніх криз та хвиль протестів влада ідентифікувала найбільш небезпечних ватажків та відкривала кримінальні справи за різними приводами.
Так було після червня-грудня 2019 року – хвилі антиурядових протестів, приводом для яких став візит до Грузії російського депутата Сергія Гаврилова. Рік тому, 6–10 березня 2023 року, відбувся попередній раунд протестів проти закону про «іноагенти». Нині триває нова хвиля, яка почалася 15 квітня. Якщо її обезголовлять репресії силовиків, до виборів 26 жовтня опозиція знову прийде без впливових та авторитетних лідерів.
Протискання закону про іноагентів стало доказом того, на що і кого влада сподівається на ключових для Грузії виборах. Ліберального виборця Іванішвілі вже не поверне. Тож ставку зроблено на страх грузинів перед Росією та «українським сценарієм».
Читайте також: Сльозогінний газ та водомети, поранені й затримані: що відбувається на протестах у Грузії
