Як розшифрувати результати виборів до Європарламенту
-
-
>
-
>
-
>
3403
Орбан та «зелені» посипалися, Макрон психанув, Шольц у фрустрації, а Урсула фон дер Ляєн тримається. У перші дні години та дні після євровиборів чути про гучні провали та перемоги.
Хтось відкоркував шампанське чи щось міцніше, а хтось оголосив про нові вибори.
Що нам, воюючій країні, до усіх цих радостей мирного політичного життя Європи?
Передусім, жирний плюс для України – вибори до Європарламенту виграли центристи, окрім Франції та Німеччини. Мінус: до Європарламенту, за попередніми підсумками виборів, проходить більше ультраправих і консерваторів.
Проукраїнська Європейська народна партія (ЄНП), яка є найбільшою групою в Європарламенті, лідирує. У новому парламенті вона може отримати 185 зі 720 місць.
Президентка Європейської комісії Урсула фонд дер Ляєн вийшла з недільного голосування з можливою коаліцією соціалістів, лібералів і власної правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП).
Очікується, що разом ці три групи, які підтримували її під час її поточного терміну, матимуть понад 400 голосів і цього номінально достатньо для другої поспіль каденції проукраїнської Урсули.
Утім, можливість дезертирства частини членів цієї коаліції означає, що перемога ще не звершена. Фон дер Ляєн також знадобиться підтримка національних лідерів Європейського Союзу в Європейській Раді.
Тим не менш ЄНП має хороші можливості, щоб проштовхнути «королеву Європи» на другий термін.
ЄНП перемогла в Німеччині, Іспанії, Польщі, Болгарії, Словенії, Люксембурзі, Кіпрі, Латвії, Естонії, Фінляндії, Хорватії та Греції. Вони також отримали шість місць у Нідерландах, перевершивши очікування.
Але доля фон дер Ляєн визначатиметься не лише в парламентських показниках.
Залишається незрозумілим, кого 27 національних лідерів у Європейській раді підтримають як свій кращий вибір на найвищу посаду. Незважаючи на те, що ЄНП є найбільшою політичною групою в парламенті, її представляють лише 12 лідерів, і жоден із них не є представником «традиційних держав», таких як Німеччина, Франція, Італія чи Іспанія.
Найближчі два тижні будуть для нинішньої голови Єврокомісії вирішальними. Фон дер Ляєн матиме можливість викласти свої думки безпосередньо лідерам Німеччини, Франції та Італії на саміті G7, який розпочнеться в Італії в четвер. Згодом лідери ЄС зустрінуться наступного понеділка в Брюсселі, після чого відбудеться ще один саміт наприкінці цього місяця. Саме там і вирішуватимуть кадрові питання у всіх європейських інституціях, включно з головою нового ЄП та Європейської ради.
«Права» хвиля
Далі пройдемося по персональних перемогах та провалах.
М’яка євроскептична права партія «Європейські консерватори та реформісти» (ECR, її топові лідери італійка Мелоні та польська PiS) матиме 73 мандати, а ультраправа «Ідентичність і демократія» (ID) – 58. Спільно ці дві праві групи претендують на 131 мандат – це менше, ніж прогнозували опитування.
Лідерка італійських правих Джорджія Мелоні перемогла на виборах в Італії, значно випередивши своїх конкурентів. Це робить її, разом із польським Дональдом Туском, одним із небагатьох лідерів великої країни ЄС, які повернулися з євровиборів з перемогою. Вона покращила свою частку голосів порівняно з виборами в Італії у 2022 році.
У Польщі на манежі – ті самі актори. Номінально перемогла з незначним відривом центристська партія чинного прем’єра Туска, «срібло» у правої «Право і солідарність», а трійку замикає ультраправа антиукраїнська «Конфедерація».
Ляпас Орбану
Правляча партія Угорщини «Фідес» показала найпровальніший результат в історії на виборах до Європарламенту. Орбанівський альянс Фідес–KDNP отримав підтримку 44,52% та претендує на 11 мандатів у Європарламенті. Порівняно з попередніми виборами у 2019 році Орбан втратив 8% і 2 мандати.
А ось нещодавно створена опозиційна партія «Тиса» Петера Мадяра має підтримку 29,74% (7 мандатів). Мадяр уже заявив, що результат є «початком кінця» для Віктора Орбана та стане «Ватерлоо для його фабрики влади». Що ж, сподіваємось на це.
З урахуванням проблем в економіці Угорщини, тенденція росту Мадяра і просідання партії Орбана – має всі шанси продовжуватися. Партія Мадяра лише зараз вривається серйозно в політику. А рейтинг вже нічогенький. Нагадаємо, що Мадяр — колишній соратник Орбана, який на відміну від угорського премʼєра не опонує ЄС і НАТО й не має симпатій щодо Москви.
Інтрига найближчих місяців: чи переведе Орбан своїх депутатів Європарламенту в націоналістичну групу Європейських консерваторів і реформістів. Про це він нібито домовлявся раніше з Мелоні. Наразі група Орбана в ЄП була одноосібною, бо колись його партію вигнали з ЄНП.
Шок Макрона
У Франції шокований результатами президент Еммануель Макрон у вечір виборів розпустив парламент (Національні збори). Усе через тріумфальну перемогу праворадикальної партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен (31,5%).
Партія Макрона набрала вдвічі менше голосів (15,2%), через що ультраправі вимагали розпуску Національних зборів. Вибори призначені на 30 червня та 7 липня.
«Президент Республіки не може залишатися глухим до послання, надісланого сьогодні ввечері народом Франції», – сказав лідер правих Франції Джордано Барделла своїм прихильникам у парку Флораль у Парижі.
Саме він вимагав від президента скликати дострокові парламентські вибори, вказуючи на «безпрецедентний розрив» між головною опозиційною партією та партією влади.
Парламентські вибори після голосування до ЄП очікують й Бельгію. Прем'єр цієї країни та друг України Александер де Кроо пішов у відставку після поразки його партії на виборах в країні.
«Із завтрашнього дня я буду прем'єр-міністром у відставці. Але ліберали сильні, ми повернемося», — сказав він.
На національних виборах ліберальна партія прем'єра Open VLD набрала менше як 6%. Консервативна партія N-VA набрала понад 18%.
Знаючи Роберта Фіцо, у Словаччині нових виборів до парламенту точно не буде.
У цій країні перше місце посіла словацька опозиційна партія «Прогресивна Словаччина», а партія прем'єра Роберта Фіцо на другому місці.
Також приємна для України новина: у Греції першість втримав рух «Нова Демократія» премʼєра Кіріакоса Міцотакіса.
Натяк для Шольца
Соціалісти у Європі на цих виборах не дуже вразили, але лівоцентристські партії Європи утримали лінію, посівши друге місце у таких великих країнах, як Іспанія та Італія, і третє у Франції.
Правоцентристська Народна партія Іспанії мінімально виграла в соціалістів, яких очолює нинішній прем'єр-міністр Педро Санчес (22 та 21 мандат у ЄП відповідно).
У Німеччині соціалісти Шольца посіли сумне третє місце (14%) після ультраправої проросійської партії «Альтернатива для Німеччини» (16,5%). На першому місці опозиційний консервативний Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз (ХДС-ХСС, 29,5%).
Соціал-демократи цілком розгромлені, а Шольц давно чує заклики правоцентристів оголосити дострокові вибори. Зараз цього активно вимагає очільник Баварії Маркус Зьодер з ХСС.
Тим часом Австрійська ультраправа Партія свободи (FPÖ), якій вдалося стати найбільшою політичною силою в центральноєвропейській країні, підштовхує європейську політичну сім'ю «Ідентичність і демократія» (ID) повернути до своїх лав «Альтернативу для Німеччини». Про це повідомляє Euractiv.
Група ID за ініціативи Марін Лепен виключила AfD зі своїх лав в ЄП. Ле Пен побоювалася, що екстремістські погляди AfD можуть відштовхнути частину їхнього електорату.
В Австрійській Партії свободи (це також антиукраїнська партія) хочуть переконати Л Пен, що варто «пробачити» німецький правим популістам, і тоді група ID в Єворопарламенті розростеться до тризначної цифри (наразі це орієнтовно 58 законодавців).
AfD вигнали з ID після низки скандалів. Перший і другий номери виборчого списку AfD, Максиміліан Кра і Петр Бистрон, були звинувачені в отриманні грошей з росії через пропагандистську мережу, а сам Кра перебуває під слідством за підозрою в тісних зв'язках з Китаєм. Останньою краплею стало суперечливе інтерв'ю, яке Кра дав італійській La Repubblica у травні, де він заявив, що не кожен член нацистського SS за часів Третього Рейху був «автоматично злочинцем».
Знову розділена ФРН
Інша неприємна новина для німців: вибори до Європарламенту розділили ФРН майже за кордоном ФРН та колишньої авторитарної НДР.
Якщо подивитися на результати європейських виборів на карті, то одразу видно, що політично Німеччина розділена на дві частини, причому практично точно за межами колишньої НДР та ФРН. Цю карту публікує Bild.
У «старих» федеральних землях практично скрізь перемагає блок ХДС/ХСС, лише в деяких великих містах, таких як Гамбург, Кіль, Мюнстер, Гейдельберг чи Фрайбург, більшість виборців проголосували за «зелених». Бремен, Бремерхафен та Херне залишаються останніми оплотами СДПН — там партія канцлера Шольца досі займає лідируючу позицію.
У «нових» федеральних землях практично вся карта забарвлена у синій колір – партійний колір «Альтернативи для Німеччини». Винятком став Берлін та Потсдам, де більшість мешканців проголосували за «зелених». Також в окрузі Айхсфельд у Тюрінгії найбільше набрав ХДС — інакше кордон за результатами голосування точно відповідав би колишньому кордону між ФРН та НДР.
За даними Федеральної виборчої комісії, явка на минулих виборах становила 64,8% і досягла нового максимуму з моменту об'єднання Німеччини. Частково це пояснюють дозволом голосувати у частині земель підліткам з 16 років.
Скошені «зелені»
Після вагомих результатів у 2019 році «зелені» цього разу у Німеччині втратять майже половину місць у ЄП. Було 21, а залишиться 12 мандатів. Вони також ледве втрималися у Франції та отримали нуль місць у Португалії.
Загалом «зелені» втратили близько 20 місць у похмуру ніч для захисників клімату. Один із провідних кандидатів від партії, нідерландський депутат Європарламенту Бас Ейкхаут заявив, що «зелені» намагатимуться відігравати «конструктивну» роль у коаліційних переговорах — тобто, якщо фон дер Ляєн зацікавлена в розмові з ними.
Попереду в нових євродепутатів – призначення або переобрання голова Єврокомісії. Вона повинна буде сформувати новий склад єврокомісарів. Важливим для України є те, хто отримає портфелі єврокомісарів з розширення та оборони, а також те, хто замінить головного дипломата ЄС – Жозепа Борреля. Усі ці події в часі можуть розтягнутися до кінця 2024 року. Тому Україні дуже важливо, аби наприкінці червня на саміті лідерів ЄС нарешті ухвалили рішення про рамку переговорів про вступ та проведення першої міжурядової конференції з цього приводу.
Нагадаємо, громадяни всіх країн Європейського Союзу 6-9 червня обирали депутатів Європейського парламенту.
Це голосування не тільки про склад ЄП, але й про майбутні ключові фігури у Євросоюзі – голів Єврокомісії (нині Урсула фон дер Ляєн), Євроради (Шарль Мішель), Європарламенту (Роберто Меццола) та верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки (Хосеп Боррель).
Головні інтриги цих виборів – розподіл місць між представниками проєвропейських партій і правими популістами, а також вплив виборів до ЄП на підтримку України.
Інфографіка – Politico.
