Іноземні герої Косова

15 Червня 2024, 09:30
Косовські діти зустрічають іноземних визволителів. Фото - oralhistorykosovo.org 1951
Косовські діти зустрічають іноземних визволителів. Фото - oralhistorykosovo.org

«У вас є 30 хвилин, щоб залишити Косово». Цю фразу в червні 1999 року промовив командувач німецьким контингентом військ бригадний генерал Гельмут Харфф, звертаючись до сербського офіцера. 

Їй судилося стати афоризмом, який косовські албанці цитують з особливим піднесенням. Для них ці слова символізують звільнення від минулого, коли Косово було автономним краєм у складі Сербії.

Просторами інтернету гуляє відео, де генерал Харфф наказує командувачу сербських військ звільнити позиції. Розмова відбувається на тлі мальовничих Балканських гір. Такі краєвиди зазвичай публікують у рекламні туристичних компаній, які пропонують відпочинок на кращих курортах світу. Але ідилічна картинка оманлива. В кадрі стоять озброєні люди, вони спілкуються за допомогою перекладача в оточенні телекамер. Німецький генерал вимагає, аби сербські підрозділи негайно залишили село Моріну. Під час Косовської війни воно служило єдиним пунктом перетину між Косовом та Албанією, а також форпостом для Армії визволення Косова (UÇK). Водночас цей населений пункт був важливою позицією для Бєлграда, який категорично відмовлявся визнати незалежність своєї колишньої провінції. 

Генерал Гельмут Харфф, фото dbwv.de
Генерал Гельмут Харфф, фото dbwv.de

…Сербський офіцер намагається продовжити перемовини, аби виграти час. Але його візаві з нордичною непохитністю відрізає: «Це неможливо. Я даю вам 30 хвилин, щоб піти». 

Серб знову пробує перечити, та генерал Харфф дивиться на годинник: «Це наказ. Час спливає. Кінець обговорення. У вас залишилося 28 хвилин». Після цих слів сербські вояки забираються геть.

Зафіксовані на кіноплівку події відбувались невдовзі після того, як представники Армії Югославії та НАТО зібрались у північномакедонському Куманові. Воєначальники мали на меті знайти спосіб закінчити війну, яка тривала півтора року, і в якій жодна з ворогуючих сторін не збиралась відступати. Зрештою, учасники зустрічі підписали військово-технічну угоду про виведення югославських сил із території Косова. На зміну їм мали прийти міжнародні сили безпеки KFOR під керуванням НАТО, які, згідно з резолюцією Радбезу ООН номер 1244, забезпечуватимуть мир і стабільність у зраненій війною країні. У складі місії, крім країн-учасниць Альянсу, були з'єднання з країн-союзниць, у тому числі від Збройних сил України. Попри те, що Україна не визнає державу Косово, український контингент перебував на території частково визнаної республіки з 1999 по 2022 рік. Після початку російсько-української війни президент Володимир Зеленський своїм наказом повернув його в Україну.

Змусити тодішнього президента Сербії Слободана Мілошевича піти на поступки було дуже непросто. Всі перемовини з ним закінчувались провалом. Тож 24 березня 1999 року Північноатлантичний блок вдався до останнього аргументу. Сили НАТО розпочали авіаударну кампанію, яка тривала 78 днів. По суті, це був завершальний етап Косовської війни.

Операція «Союзна сила» принесла чимало руйнувань і смертей. Політичні експерти вважають її найбільшою воєнною сутичкою на території Сербії та Чорногорії з часів Другої світової війни. Втім, ставлення до бомбардування НАТО в косовських албанців та сербів було й залишається діаметрально протилежним. Перші вважають його актом, який зупинив геноцид проти народу Косова, другі – агресією проти суверенної Югославії. За офіційними даними, кількість загиблих у Косовській війні наближається до 14 000. 

Після підписання Кумановського договору події на полі бою розгорталися напрочуд стрімко. В ніч на 10 червня 1999 року група бійців Армії визволення Косова, скоординованих місцевими партизанами, увійшла до Приштини. Бійці встановили національні прапори на будівлі школи Зенел Хайдіні та на узбіччі дороги Блед.

 Читайте також: Біль України для Косова не чужий

  «Вранці 11 червня 1999 року Приштина була вільною. Основними завданнями підрозділів UÇK було запобігти можливим масовим вбивствам цивільного населення з боку вже розгромлених сербських військових і воєнізованих формувань, запобігти пограбуванню будинків громадян та забезпечити нормальне функціонування життя в столиці», – розповідає чинний міністр оборони Еюп Мацедончи. 

МІністр оборони Косова Еюп Мацедончи з американськими військовими
МІністр оборони Косова Еюп Мацедончи з американськими військовими

Він був серед тих, хто брав участь у звільненні столиці Косова. Нині, під час повномасштабного вторгнення, очолюване ним відомство направило до України два пакети військової допомоги. Також косовські інструктори навчають українських бійців у рамках багатонаціональної операції Interflex у Великій Британії.

Командиром Армії визволення Косова був Хашім Тачі. Після війни він очолив уряд, потім став президентом. Але у 2010 році його політична кар'єра пішла під укіс. Нині він перебуває в Гаазі, де спеціальний суд розглядає його справу за звинуваченнями у воєнних злочинах під час Косовської війни та зв'язках з організованою злочинністю. Зокрема, йому інкримінують жорстоке поводження та злочини проти людства, а також звинувачують у торгівлі органами та наркотиками. Всі закиди політик  заперечує.

Командиром Армії визволення Косова був Хашім Тачі
Командиром Армії визволення Косова був Хашім Тачі

Попри мутний шлейф обвинувачень, Хашім Тачі має чимало палких прихильників на батьківщині. Дехто з моїх приштинських знайомих переконані, що Тачі невинний, а все, що про нього пишуть – фейки й маніпуляції сербської пропаганди.

Власне, в країні ніхто не забороняє згадувати його ім'я. Його портрети можна часто зустріти в публічних місцях поруч із логотипом Армії визволення Косова та написом: «Liria ka emer» («Свобода має ім'я»). Цей слоган увінчує будівлю телерадіокомпанії RTK у Приштині, повз яку я часто проходжу, прямуючи до офісу Асоціації журналістів Косова. Його можна побачити на будинках і білбордах, а також на листівках, книгах і сувенірах. Він нагадує про ціну свободи, яку Армія визволення Косова виборола за підтримки іноземних союзників.

У День звільнення прапори Республіки Косова та країн-союзниць замайоріли вздовж головної вулиці імені Агіма Рамадані. Для участі в урочистостях до Приштини прибули поважні гості. Один із них – колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, якого косовари просто обожнюють. Днями місцевий скульптор Агон Чоса увічнив британського експрем'єра в бронзовій фігурі. Її планують встановити на бульварі його імені в місті Феризай

Прапори іноземних держав на День визволення
Прапори іноземних держав на День визволення

Напис на будівлі телерадіокомпанії RTK
Напис на будівлі телерадіокомпанії RTK

Банер «Свободу Україні», бульвар Матері Терези в Приштині
Банер «Свободу Україні», бульвар Матері Терези в Приштині

За висловом президентки Вйоси Османі, Велика Британія на чолі з Блером спільно з союзними силами НАТО врятували народ Косова від винищення. Його слово стало вирішальним 25 років тому, коли світові лідери сумнівалися в доцільності бомбардування Югославії.

Тоні Блер і Вйоса Османі під час святкування Дня визволення
Тоні Блер і Вйоса Османі під час святкування Дня визволення

Статуя Тоні Блера, автор Агон Чоса
Статуя Тоні Блера, автор Агон Чоса

«Я тоді був переконаний, що це було правильно, і я продовжую мати це переконання, що ми повинні підтримати народ Косова», – заявив він під час спільної пресконференції з Вйосою Османі в Приштині.

Коли скінчилися бої і настав мир, у Косові почався демографічний бум. Новонародженим хлопчикам давали незвичне для албанців ім'я Тоніблер – на честь британського політика, який зупинив геноцид. Ще одним популярним іменем є Клінтон – на честь президента США Білла Клінтона, який також виступив на захист косовських албанців чверть сторіччя тому. Його триметрова бронзова статуя стоїть на бульварі імені Клінтона в Приштині. У червні 2019 року Білл Клінтон приїздив до Косова на відкриття пам’ятника. На урочистій церемонії була присутня й Мадлен Олбрайт, колишня держсекретарка США, одна з ключових фігур у здобутті незалежності Косова. 

Білл Клінтон у Приштині
Білл Клінтон у Приштині

Поруч із пам'ятником Біллу Клінтону розташований магазин жіночого одягу. За дивним збігом, він має те ж саме ім'я, що й дружина президента, колишня державна секретарка США, сенаторка від штату Нью Йорк Хілларі Клінтон. Іноді допитливі туристи напівжартома цікавляться, чи немає, часом, бутіка з назвою «Моніка»? Однак про учасницю найгучнішого в США секс-скандалу за участі президента тут не згадують. На відміну від подружжя Клінтонів, Моніка Левінські не має жодного стосунку до Косова та його історії. 

Що стосується бригадного генерала Гельмута Харффа, про якого я згадувала на початку розповіді, то його доля склалася доволі успішно. Після завершення місії в Косові він повернувся на батьківщину й пішов у відставку. Відставний генерал став керуючим директором Комітету оборони Федерації німецької промисловості. За різкий характер та жорсткі висловлювання Гельмут Харфф заслужив прізвисько «Яструб». Земний шлях генерала завершився у 2018 році в Німеччині.

А через рік, у травні 2019, його іменем назвали будівлю штабу німецького контингенту KFOR у Приштині. На урочистостях був присутній заступник командувача місії KFOR, австрійський бригадний генерал Райнхард Рукенштуль. 

Читайте також: Мир, що дістався косоварам надто дорогою ціною

Фото – авторки, а також із фейсбук-сторінок Вйоси Османі, Агона Чоси, сайту Асоціації Збройних сил Німеччини та oralhistorykosovo.org.

Коментар
16/07/2024 Вівторок
16.07.2024
15.07.2024