«Хотілося плюнути їм у морду»: Україна перемогла у Парижі і зневажила росіян

Тріумф українських паралімпійців у Парижі безперечний: 140 спортсменів привезли додому не тільки 82 нагороди, сьоме місце в світі у медальному заліку, а якщо рахувати суто за кількістю медалей, то п'яте.

Дуже вразила (навіть більше ніж кількість нагород!) різкість паралімпійців в проукраїнських жестах. На Олімпіаді їх також не бракувало, але на Паралімпіаді ця антируска щирість аж зашкалювала. Як же корчило поребрик, коли його змушували слухати наш гімн і відмовляли у спільних фото на п'єдесталі!

Нагадаю, що Міжнародний паралімпійський комітет без жодних фільтрів допустив усіх росіян до Парижу. І це навіть попри те, що російські очільники паралімпійського спорту напередодні Ігор заявляли, зокрема, про те, що учасники «СВО» є хорошими потенційними учасниками парастрільби... Мовляв, досвід у них є...

Те, що рускіх і білорусів допустили до Олімпіади і Паралімпіади – звісно, нонсенс, але віддамо належне французам, які на правах господарів витиснули максимум обмежень для них. Це не був зимовий Пекін 2022 року, де китайці дозволили до білого прапора вчепити триколор, а при нагородженні грав Чайковський.

У Парижі був просто білий прапор та напис NPA - Neutral ParaAthlet. Росіян-переможців не показували крупним планом у трансляції, був тільки сухий запис у статистиці, а ще ліміт на кількість показів під час нагороджень. У рускіх не брали офіційні інтерв'ю після змагань і часто воно виглядали справді тотально зневаженими.

На цьому тлі наших підтримували у Парижі божевільно та віддано. Пригадайте принаймні церемонію відкриття, коли трибуни підвелися та зустріли українців овацією.

Глава українського Паралімпійського комітету Валерій Сушкевич напередодні старту провів пресконференцію, на якій пояснював світу усю неприйнятність рівної з усіма нормальними країнами участі спортсменів країни-агресора, але вона розголосу не набула. Натомість пояснювальною бригадою стали самі наші спортсмени.

Хрестоматійний приклад – плавець Олександр Комаров. Йому рускі спалили дім в Маріуполі разом з двома медалями Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро.

Олександр був депутатом міської ради та мав звання почесного громадянина міста. Він зустрів початок повномасштабного вторгнення у Маріуполі. Бомба впала за 30–40 метрів від його будинку, потім літак ударив по сусідній вулиці, там теж загинули люди. Пізніше у будинок Комарова влучила ракета. Його будинок згорів, а сімʼя вирвалася з оточеного міста у середині березня’22.

Комаров пережив жахіття Маріуполя і приніс Україні перше золото Парижу на дистанції 100 метрів вільним стилем, а ще бронзу на 200 метрів.

На церемонії нагородження він демонстративно відійшов від руского Кирила Пульвера, а під час своєї «золотої» фотосесії жестом відсторонив його.

Комаров-жестом-відсторонився-від-нейтрального-параатлета-з-російським-паспортом-під-час-церемонії-нагородження

Інший плавець, 5-медальний, Андрій Трусов відійшов на самісінький край «золотого» сектора на п'єдесталі, аби бути якомога далі від руского і ближче до колумбійця. Виглядало це особливо пікантно, бо «золотий сектор» це приблизно 5 м і рускій на нагородженні виглядав як зачумлений. А Трусов ще й краєм ока постійно спостерігав чи не підсунеться до нього рускій.

Трусов-не-сфотографувався-з-нейтральним-плавцем-на-церемонії-нагородження-Паралімпіади

Легкоатлет-чемпіон Ігор Цвєтов двічі провів показово-покаральні виступи. Двоє тих самих рускіх двічі були змушені пройти екзекуцію: стояти під синьо-жовтий прапор та слухати, що Україна – це від Сяну до Дону.

Легкоатлет-чемпіон Ігор Цвєтов

Як же корчило та ламало рускіх! Епічно було й тоді, коли Цвєтов виграв своє друге золото і вже після фінішу йшов по доріжці на якій з'явився рускій. Обходячи його Ігор махнув рукою і дуже чітко та емоційно сказав:

– На***!

Камера якраз крупно знімала переможця, тому прочитати ці слова можна було без проблем.

Побачивши камеру Ігор зорієнтувався і щиро, якось навіть по дитячому, посміхнувся.

Масну крапку у справі зневаги рускіх поставила Людмила Даниліна,  яка виграла срібло Паралімпіади-2024 з бігу на 1500 м.

Ось її цитата:

«Ми мусимо у Франції з ними їсти в одній їдальні, жити в одному паралімпійському селищі й не маємо права плюнути у морду, бо за це мене покарають. Покарають за те, що гинуть мої люди. Не можу плюнути їм у морду і мушу з цим ходити два тижні. Я бігла з думками, що цей та інші мікрофони мене почують.    Хочу звернутися до президента Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонса: «Ти негідник. Ти не можеш казати, що спорт для всіх справедливий та має надію. Твої слова не мають жодного значення. Бо ти продав увесь спорт».

Так Даниліна «подякувала» чиновникам від спорту за допуск усіх без виключення рускіх до Паралімпіади.

Тож Україна – справжній переможець цієї Паралімпіади. Наші перемогли й свої недуги, і суперників, і окремо зневажили росіян.

Дивіться також:  Повернути здоров’я і впевненість. Андрій Рожок в «Олімпійському Районі» розповів про особливості паралімпійського спорту