Польща перевіряє закон про допомогу біженцям: чи є загроза для українців

18 Вересня 2024, 16:55
Українці за кордоном. Фото ілюстративне 1308
Українці за кордоном. Фото ілюстративне

Закон про допомогу громадянам з України розглядатиме Конституційний трибунал Польщі – це відповідник нашого Конституційного суду. Польські медіа вважають, що цей факт «виставляє Польщу в поганому світлі».

Засідання трибуналу має відбутися 2 жовтня, хоча – не факт, що це станеться. Польське видання OКО.press писало, що дати постійно змінюють.

Зараз йдеться про відповідність Конституції Польщі змін до закону про допомогу громадянам України, який ухвалили 9 лютого і він був чинним до 1 липня.

Тоді Сейм змінив закон про допомогу, який вперше ухвалили в середині березня 2022 року. Він регулює найважливіші питання, пов’язані з перебуванням сотень тисяч українських біженців на території Польщі.

У лютому парламент продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 30 червня 2024 року, а попередній період діяв до 4 березня. Тоді Польща продовжила тимчасовий захист на менший термін, ніж ухвалила Рада Європейського Союзу. У ЄС захист продовжили до 4 березня 2025 року. Це сталося через те, що уряд Польщі у той час працював над кількома поправками до Закону про допомогу громадянам України.

Їх Сейм ухвалив у середині травня 2024 року і вони стали чинними 1 липня. Тимчасовий захист українців продовжили до 30 вересня 2025 року. Крім того, усі соціальні виплати на дітей прив'язали до умови обов'язкової освіти українців у Польщі, а також запровадили можливість зміни статусу проживання в Польщі з тимчасового захисту на тимчасове перебування на три роки.

Читайте також: Українців у Польщі попередили, за яких умов можна втратити статус «UKR»

Процедурний прокол

Але у справу втрутилася політична боротьба у Польщі. На початку березня президент Анджей Дуда подав до Конституційного трибуналу запит на перевірку відповідності закону від 9 лютого Конституції, тобто того «проміжного» документу, який регулював життя українців з березня до липня. Раніше Дуда зробив те саме з кількома іншими актами.

«Конституційний трибунал на чолі з Юлією Пшиленбською, ймовірно, визнає, що під час голосування за закон про допомогу громадянам України було порушення конституції, оскільки двом депутатам – Мацею Вонсіку та Маріушу Камінському не дали голосувати», – розповідає OKO.press адвокат Анна Адамська-Галлант.

Справді 20 грудня 2023 року Окружний суд у Варшаві засудив депутатів від «Права і справедливості» (нині євродепутати) Камінського та Вонсіка до двох років позбавлення волі за перевищення повноважень і дії на шкоду інтересам держави у так званому земельному скандалі 2007 року. На той час Камінський був міністром внутрішніх справ і головою Центрального антикорупційного бюро, а Вонсік був його заступником.

Невдовзі після вироку варшавського суду спікер Сейму Шимон Головня припинив повноважень обох депутатів від ПіС. Наприкінці січня 2024 року Камінський і Вонсік вийшли з в’язниці, бо близький до «Права і справедливості» президент Дуда амністував обох політиків. Однак до участі в роботі Сейму їх не допустили і закон про допомогу громадянам України парламент розглянув без них. Дуда тому й подав до трибуналу, бо вважає, що відбулося процедурне порушення.

Дуже вірогідно, що Конституційний трибунал визнає лютневу поправку неконституційною: склад суддів, який розглядає справу, дає підстави так думати, ці люди раніше ухвалювали рішення вигідні для президента та ПіС.

Слід зазначити, що зараз Конституційний трибунал у Польщі не відповідає вимогам незалежного суду, як постановив Європейський суд з прав людини.

Читайте також: Допомога для українських біженців у Польщі: що зміниться у липні

Загрози мінімальні, але осад залишиться

Як зазначили у  Міністерстві внутрішніх справ в коментарі для Gazeta Wyborcza, «правова основа для статусу біженців у період з 4 березня по 30 червня» 2024 рік зазнає краху».

Сам акт, ймовірно, доведеться приймати повторно, щоб уникнути правових сумнівів. Нагадаємо, що закон регулює права осіб, які втекли з України, на легальне перебування в Польщі, наприклад, продовження дозволів, які були видані до початку повномасштабної агресії, право на працевлаштування, соціальні пільги, можливість навчання. Юристи кажуть, що вилучення цього акта з правового обігу може спричинити багато ускладнень.

Польські медіа зараз пишуть, що президент Польщі Дуда поставив на карту суперечливі процесуальні звинувачення проти інтересів сотень тисяч людей, які втекли з України, шукаючи допомоги в Польщі.

«Це виставляє Польщу в поганому світлі», – резюмує польська юристка Анна Адамська-Галлант для OKO.press.

Один з варіантів, про які прочитав у польських пабліках: теперішня влада зігнорує рішення трибуналу, зазначивши, що на момент перевірки закону на відповідність Конституції була дійсна європейська директива про захист українців, а вона вище польського права. Тому істотної загрози для прав українців у Польщі поки немає.

Читайте також: У Польщі внесли поправки до закону про допомогу українським біженцям: що зміниться

Коментар
14/10/2024 Неділя
13.10.2024
12.10.2024
11.10.2024