Хаос у Німеччині: український слід
-
-
>
-
>
-
>
1648
Європа дізналася про перемогу Трампа вранці 6 листопада, а пізно увечері того ж дня канцлер Німеччини Шольц підтвердив розпад коаліції, ініціював вотум довіри уряду у бундестазі, що з великою ймовірністю означає проведення дострокових виборів у березні 2025 року. Трипартійна коаліція Німеччини розвалилася.
«Не той день назвали Хелловіном», – написали мені німецькі друзі.
«Цей вечір здається неправильним і неправильним. Просто трагічно в такий день, коли Німеччина має продемонструвати єдність і здатність діяти в Європі», – сказав Роберт Габек, міністр економіки від «зелених».
У Європі боялися перемоги Трампа. У Німеччині сподівалися, що це змусить політиків пригальмувати розпад коаліції, аби країна увійшла у політичний шторм керованою та з розумінням стратегії. Адже новий-старий лідер США обіцяв почати торговельну війну з ЄС, яка, за оцінками Німецького економічного інституту, може коштувати ФРН 180 млрд євро за чотири роки. Трамп також декларував зменшення військової присутності США у Європі (а саме на військові бази США покладаються німці) та швидке завершення війни в Україні (є підозри про примус Києва на переговори після припинення військової допомоги).
Усе це мало б консолідувати партії, що входять до коаліції у ФРН, ухвалити до кінця листопада бюджет, що продовжило б життя коаліції до вересня 2025 року, коли німці підуть обирати новий бундестаг та відповідно канцлера.
Але сварки між соціал-демократами Олафа Шольца, «зеленими» Роберта Габека та вільними демократами (ВДП) Крістана Лінднера загострилися. Після чергового раунду перемовин щодо бюджету на 2025 рік Шольц звинуватив Лінднера (міністр фінансів) в небажанні співпрацювати. Канцлер звільнив його та інших міністрів від ВДП (юстиції та освіти) та ухвалив рішення ініціювати голосування за вотум довіри уряду, яке відбудеться 15 січня 2025 року.
У разі провалу голосування уряд втратить більшість у бундестазі, що може призвести до дострокових виборів у березні 2025 року.
Читайте також: Шольц на волосині
Усе до того йшло
Подібні історії відбувалися в історії ФРН тричі – у 1972, 1983 та 2005 роках. Цього разу каменем спотикання стали методи лікування хворої німецької економіки. Її промисловість багато років зростала, використовуючи дешевші російські енергоносії, а також, покладаючись на експорт в Китай та Росію. Нині у Німеччині триває рецесія.
Отож, «зелений» міністр економіки Габек та міністр фінансів Лінднер (від вільних демократів) подали взаємно виключні пропозиції з оздоровлення економіки. Лінднер хоче знизити податки, навантаження на бізнес і скоротити соціальні витрати, а також згорнути «зелений курс» та інші кліматичні новації. Хабек натомість пропонує більше позичати, стимулювати інвестиції у «зелену енергетику».
Порозумітися не вдалося, Лінднер пригрозив відставкою, Габек заявив, що погодився на компроміс від Шольца, який запропонував виділити 10 млрд євро з Кліматичного фонду на латання бюджету-2025. Ці кошти могли бути витрачені тільки на «зелену енергетику».
Шольц давно критикував Лінднера. Соціал-демократи і «зелені» вважали, що без додаткових запозичень держава не зможе стимулювати зростання економіки і досягти щорічних витрат на армію у розмірі 2% ВВП і належно допомагати Україні.
Лінднер і його FDP наполягали на тому, щоб уряд Німеччини дотримувався суворих правил витрат з федерального бюджету. Річ у тому, що фіскальна гнучкість Німеччини з 2009 року значно обмежена конституційним борговим гальмом, яке обмежує федеральний дефіцит до 0,35% ВВП, за винятком надзвичайних випадків. Лінднер опирався рішенню назвати війну в Україну таким випадком. Він був і проти створення окремого фонду для України, який пропонував створити Шольц.
Улітку у бюджеті ФРН на 2025 рік Лінднер планував скоротити допомогу Україні вдвічі – з майже 8 млрд у 2024 році до 4 млрд. Тоді він заявив, що Україні доведеться більше покладатися на кошти з «європейських джерел», а також на очікувані доходи від заморожених російських активів. У вересні міністр фінансів запропонував новий правовий статус для українських біженців, щоб зменшити витрати на допомогу і стимулювати одержувачів допомоги вийти на ринок праці.
У жовтні суперечки щодо бюджету, які нібито владнали влітку, поновилися. Точкою неповернення став злитий у ЗМІ 18-сторінковий документ, в якому міністр фінансів вимагав зниження податків для фірм і заможних жителів, скорочення соцдопомоги та дотацій незаможним на оплату житла, зменшення держсубсидій, зниження амбітності кліматичних цілей Німеччини, збільшення строків роботи вугільних ТЕС.
Читайте також: Допомога Україні: зупинити дорожче, продовжувати
Що далі?
У будь-якому випадку попереду у Шольца затвердження бюджету, вотум довіри у бундестазі у січні та, ймовірно, вибори у березні.
До цього СДПН та «Зелені» працюватимуть як уряд меншості. До кінця 2024 року бундестаг має ухвалити основні положення щодо соцвиплат, пенсій, зарплат, енергетичних і водних ресурсів. Але повноцінний бюджет наступного року затвердять після дострокових виборів та формування нового уряду, тобто до кінця березня 2025 року.
І тут є питання щодо підтримки України. Перемога Трампа, який давав сигнали про припинення чи обмеження допомоги Вашингтона Києву, могла змусити Берлін все ж залишити військову допомогу Україні на рівні 2024 року. Після розколу коаліції питання не тільки у сумі, але й у часі: в який бюджет «українські гроші» включать – у тимчасовий чи повноцінний? У будь-якому випадку колотнеча довкола уряду нам не на користь, адже відтіняє українське питання, яке й без того зникало з перших шпальт німецьких медіа.
Щодо дочасних виборів, то станом на початок листопада лідерство у рейтингах утримує ХДС/ХСС – підтримка 32,6% виборців. Її лідер Фрідріх Мерц виступає за передачу Україні ракет Taurus. Щоправда, це він робить з опозиції і невідомо, як зміниться позиція після перемоги. Ще лідери ХДС зробили різкий поворот вправо щодо міграції, водночас виступаючи за посилення військової допомоги Україні.
Читайте також: Мовний бар'єр знижується, настав час іти працювати, – Європа змінює виплати українцям
За соціал-демократів Шольца проголосували б 16%, за проросійські праву «Альтернативу для Німеччини» та лівий «Блок Сари Вагенкнехт» відповідно 17,1% та 7,1%. У «зелених» 11%. Вільні демократи ризикують пролетіти повз бундестаг, зараз у них менш як 4%. У вересні ця партія встигла не потрапити у три земельні парламенти на сході Німеччини.
Німецькі оглядачі припускають, що у ВДП умисно пішли на розрив з коаліцією, щоб не асоціювати себе з дуже непопулярним нині урядом Шольца.
Головне у цій борні – не допустити у Німеччині збільшення рейтингів антиукраїнських партій – АдН та Блоку Вагенкнехт. А ті піднімуть голови на тлі успіху їхнього духовного лідера Дональда Трампа.
Читайте також: У Німеччині «посипалась» урядова коаліція: що відомо
