Трамп та Європа: не все пропало
Ризик торговельної війни, ймовірне зменшення військової присутності США та посилення європейських опортуністів на кшталт Віктора Орбана – на це очікують в Європі після перемоги Дональда Трампа.
Зміни у формулі міжнародної безпеки, світової економіки, потенційно нові тарифи на товари з ЄС хвилюють Європу.
Але завжди є правильні шляхи виходу з ситуації, про все потрібно говорити й домовлятися.
Україну хвилює передусім безпековий вимір. Чи добре виглядатиме НАТО? Чи буде надалі достатньо підтримки – економічної та військової Україні? Якщо ні, то що у такому випадку робитиме Євросоюз?
У перші дні й тижні конкретики було і буде мало. Чекаємо призначень та заяв від нового керівництва США. Нагадаю, що успіх республіканців є тотальним – особиста перемога Трампа і контроль над Сенатом та Палатою представників – там фактично аналог української монобільшості.
Будемо сподіватися, що ризики та упередження щодо Трампа і його влади значною мірою не реалізуються. Але у будь-якому випадку, Америки в Європі буде менше.
У ЄС чіткого плану дій ще не висунули. Була заява і фактично пропозиція Трампу від голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що ЄС готовий купувати більше американського зрідженого газу. Але у Брюсселі наразі триває процедура затвердження нових єврокомісарів, а у США ще два місяці роботи команди Джо Байдена.
Якісь сигнали міг би дати саміт Європейської політичної спільноти у Будапешті, який відбувся відразу після виборів у США. Якби були результати, то нам щось про це розповіли б, але оскільки чітко нічого не артикульовано, то поки все в тумані. Окрім того, що активізувалися зустрічі між лідерами та міністрами оборони країн ЄС.
Хто міг би від європейців говорити з Трампом? Адже необхідно знайти шлях саме до нього, яким би непередбачуваним він не здавався.
Від ЄС може говорити Еммануель Макрон. Він міг би бути хорошим медіатором і має свою історію стосунків у час першої каденції Трампа. Такі шанси має і прем’єрка Італія Джорджія Мелоні, адже очолює ідеологічно найближчу до Трампа фракцію у Європарламенті.
Перемовник суто в інституційному вимірі – Урсула фон дер Ляєн, а також новий генсек НАТО Марк Рютте.
Україні треба мати правильний діалог з усіма плюс з британським прем’єром Кіром Стармером. Трамп – це також виклик і для нього, бо лейбористи мають з ним не найкращу історію спілкування.
Усі ці лідери можуть і мусять колективно впливати на думку Трампа.
Неприємна для українців ще одна можлива тенденція. Перемога Трампа може окрилити внутрішніх опортуністів у ЄС, наприклад, Віктора Орбана. Він отримує можливість напряму комунікувати з Вашингтоном і це загроза для українського інтересу. Орбан відчуватиме підтримку і це робитиме його більш сміливим, даватиме нові інструменти для протидії Києву у Європі.
Це не тотальна катастрофа, але додаткову мотивацію та енергію для деструктиву щодо внутрішніх питань у ЄС та щодо України він отримає. А бачення цих процесів у Трампа та Орбана занадто близькі.
Читайте також: Як Трамп налякав Європу і хто з ЄС буде з ним домовлятися