Права сенсація на виборах у Румунії

У Румунії стартували три тижні з виборами. Уранці 25 листопада в країні опублікували попередні результати першого туру президентських виборів в Румунії. Сталася сенсація. Келін Джорджеску, якому опитування відводили щонайбільше третє місце в перегонах, виграв перший тур з 23%, чинний прем'єр Марчел Чолаку взяв 19,26%, голова правоцентристської партії «Союз порятунку Румунії» Єлена Ласконі — 19,11%.    

Для України ці вибори важливі, бо у Румунії саме глава держави визначає зовнішню політику і політику у сфері безпеки, є верховним командувачем збройними силами і бере участь у контролі над розвідслужбами.

Усього на у виборах брали участь 14 кандидатів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а наступного вікенду, 1 грудня, у країні пройдуть парламентські вибори.

Отож, саме Келін Джорджеску, ультраправий румунський політик-сувереніст, став сенсацією першого туру виборів. Соціологи давали йому перед голосуванням менш як 10%. Але, як і його праві колеги, наприклад, у Франції, Нідерландах, Німеччині, Джорджеску провів активну виборчу кампанію в Інтернеті насамперед в TikTok. Як бачимо, це спрацювало.

Келін Джорджеску

Джорджеску закінчив агрономічний факультет. До повалення Чаушеску у 1991 році він працював сільськогосподарським інженером у повіті Брашов, після революції став головою сенатського комітету з питань навколишнього середовища.

Зараз Джорджеску представляє себе експертом зі сталого розвитку та є доцентом Університету Пітешті. Він був директором Національного центру сталого розвитку, головою Європейського дослідницького центру Римського клубу, директором у Міністерстві закордонних справ, генеральним секретарем у Міністерстві навколишнього середовища та доповідачем в офіс ООН.

Політичну позицію Джорджеску, який на вибори йшов нібито як незалежний кандидат, називають у Румунії ультраконсервативною, проросійською і антизахідною. Пропагандисти з «РІА Новості» уранці 25 листопада зраділи результатам виборів в Румунії і назвало Джорджеску «кандидатом, який підтримує Росію».

У румунській пресі критикували Джорджеску за його проросійські заяви, деякі навіть вважали його представником російських інтересів у Румунії.

Справді – Келін стверджував, що членство Румунії в НАТО не дає країні необхідних гарантій безпеки. У 2021 році він назвав протиракетний щит НАТО в Девеселу «ганьбою дипломатії» і переконував румун, що Альянс не захищатиме своїх членів, якщо на них нападе Росія. А ще Джорджеску критикує розміщення у Румунії американських баз, вважає війну Росії проти України наслідком змови американських компаній – виробників зброї. Він також заявив, що найкращий шанс Румунії – «російська мудрість». Водночас він маневрує і чітко не артикулює, чи підтримує Росію.

Сергій Герасимчук з Групи стратегічних та безпекових студій припускає, що більшість голосів, які він отримав, це голоси протестного електорату, якому не сподобалась діяльність великої коаліції мейнстрімних партії соціал-демократів.

«І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово «незалежний» і проголосував за нього. Нагадує Німеччину, де противники великої коаліції соціал-демократів і християнських демократів стали голосувати за Альтернативу для Німеччини», – пише Герасимчук.

Як це часто буває у правих, вони використовують для політики історію. Джорджеску звертається при цьому до суперечливих румунських діячів 1930-40 років. В листопаді 2020 року Джорджеску заявив, що Іон Антонеску (очільник Румунії під час Другої світової війни, коли ця країна була сателітом Гітлера) та Корнеліу Зеля Кодряну (творець ультраправого руху «Легіон Архангела Михайла») є героями, через яких «жила національна історія». Їх він протиставляв сучасним «слугам глобалістичних сил, які сьогодні тимчасово правлять Румунією».

До влади Джорджеску не поспшав, аби не «спалитися» передчасно. П’ять разів йому пропонували очолити уряд, в тому числі правий рух «Союз об'єднання румунів» AUR. Але керівництво AUR від цього відмовилося, звинувативши Джорджеску в тому, що його проросійська та антинатовська позиція завдала шкоди іміджу партії.

Вибори у Румунії відбуваються на тлі сильної політичної напруженості, а невдоволення спричиняє рекордна інфляція, яка сягнула 10% 2023 року і зберігається у 2024 році на рівні 5,5%.

Небезпека перемоги Джорджеску для України мінімальна у випадку об’єднання голосів прем'єра Чолаку та колишньої журналістки і лідерки «Союзу порятунку Румунії» Єлени Ласконі. Але крайні праві точно піднімуть голову у цій країні. Серед кандидатів був керівник крайнього правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон. Він набрав приблизно 13-15%

Сіміон гучно критикує те, що він називає корумпованою бюрократією у Брюсселі і підкреслює свою близькість з силами у Європі, які наголошуючи на пріоритетності національних інтересів держав над інтеграцією в ЄС. Він каже, що засуджує напад Росії на Україну, але виступає проти того, щоб Румунія ділилася зброєю з Києвом.

«Ми не будемо надавати військову допомогу Україні й це не означає, що ми проросійські», – цитує Reuters слова Сімеона.

З 2020 року йому заборонили в'їзд до Молдови та України. Заборона Києва пов’язана з «просуванням уніоністської ідеології, яка заперечує легітимність державного кордону України», а також з тим, що він «поширює наративи про нібито порушення прав румунської меншини» в Україні. В Кишиневі лідера AUR «визнали небажаним у зв’язку з причетністю до внутрішніх справ Республіки Молдова».

У будь-якому випадку Румунія після обидвох виборчих кампаній постане політично переформатованою й висновки щодо подальших відносин з Україною зробимо після інавгурації нового президента і створення коаліції в парламенті.

Читайте також: Вибори в Румунії: за попередніми підрахунками у другий тур виходить проросійський кандидат