Прерогатива світу без війни
-
-
>
-
>
-
>
1141
Світ – занадто велике місце, щоб слово «трагедія» сприймалося всюди однаково. Для нас – українців – трагедія відбувається тут і зараз, з нами, на нашій землі. Ми дивуємося та обурюємося тому, що – узагальнюючи – світу плювати на десятки тисяч смертей та десятки мільйонів зламаних життів. І ми маємо на це повне право. Так само як маємо право не помічати війну у Демократичній Республіці Конго, де за підтримки сусідньої Руанди місцеві «їхтамнєти» роблять те, що російські «їхтамнєти» робили свого часу в нас на сході України. Хоча єдина трагедія для громадян Демократичної Республіки Конго відбувається тут і зараз, з ними, на їхній землі. І це лише один з багатьох прикладів, адже війни та військові конфлікти – це незмінна частина нашого життя.
Але навряд чи більшості фанатів американського баскетбольного клубу «Даллас Маверікс» є справа до війни в Україні, ДР Конго, на Ближньому Сході чи взагалі всіх війн на планеті. Бо в них сталася, на їхню думку, справжня трагедія — феноменального словенця Луку Дончича обміняли до «Лос-Анджелес Лейкерс». Повідомляється, що тисячі людей скасували свою підписку на стрімінговий сервіс команди, а клуб пропонує повернути шанувальникам кошти за сезонні абонементи. Фанати принесли труну до спортивної арени, де виступають «Даллас Маверікс», а головному менеджеру погрожували фізичною розправою, то ж він тепер перебуває під посиленою охороною.
Для українців, конголезців, ізраїльтян та палестинців, такі новини — якщо і доходять — виглядають, як відвертий глум. Разом з тим, це є прерогативою світу без війни. У світі фанатів «Даллас Маверікс» війни немає, то ж вони можуть дозволити собі зробити трагедію з дійсно сенсаційного обміну Дончича. Уявіть на секунду, а можна і на довше, що в Україні немає війни й поряд з нами не існує Росії. Уявили? А тепер згадайте хоча б останні кілька нацвідборів на «Євробачення». Не можу гарантувати, що це б була головна трагедія року, скоріше, головна сезонна. Бо навіть в умовах війни ставлення до перемоги/поразки того чи іншого виконавця – достатньо експресивне, щоб згадати про фанатів «Далласу». Звісно, це лише припущення, але я вірю, що воно має право на життя не менше, ніж концепція про пласку землю чи віру антиваксів у будь-що.
Прерогатива мирного життя для США – це продовження того самого життя для багатьох, навіть попри перемогу Трампа.
«В інтернеті досі було повно брехні, а правда збанкрутувала. Найкращі втратили всю свою переконливість, тоді як найгірші сповнилися пристрасної енергії, а лють несправедливих лише оголила слабкість справедливих. Але Республіка залишалася більш-менш неушкодженою», – писав Салман Рушді у своєму романі «Золотий дім» про перше президентство Дональда Трампа.
США пережили перший строк, обрали Байдена, пройшли певний шлях і знову обрали Трампа. Чи трагедія це для демократів та їхніх прихильників? Скоріше так, ніж ні. Чи є нам, українцям, до цього діло? На жаль, так. Адже від Трампа (якого Рушді досить влучно порівняв з персонажем DC Джокером) залежить чимало з того, що є суттю та частинами нашої трагедії. Разом з цим, він не розв’яже наших проблем. Наші особисті трагедії завжди залишатимуться лише нашими, незалежно від того, чи є світу до цього діло, чи немає.
Читайте також: Україну змушують платити репарації за право на захист
