Вибори президента у Польщі: Гра тільки починається
1354 
Завжди небезпечно передбачати результати президентських виборів у Польщі. От і цього разу центристський мер Варшави Рафал Тшасковський, який входить до партії «Громадянська платформа» прем'єр-міністра Дональда Туска, з мінімальним розривом перемагає у першому турі президентських виборів у Польщі.
На ранок 19 травня пораховано 99% голосів виборців і Тшасковський отримує 31,2% підтримки. Номінально безпартійний кандидат, але той, кого підтримувала права партія «Право і справедливість», Кароль Навроцький має 29,7%.
Це відповідає екзит-полу Ipsos, у якому мер Варшави отримав 30,8% голосів, тоді як директор Інституту національної пам’яті Навроцький 29,1%.
Перед голосуванням 18 травня Тшасковському передбачали 31%, а Навроцькому — 26%.
Розрив виявився меншим, ніж прогнозувалося в передвиборчих опитуваннях, що дає Навроцькому імпульс напередодні другого туру 1 червня.
«Я дуже задоволений, бо це краще, ніж ми очікували», — так прокоментував результати першого туру виборів лідер ПіС Ярослав Качинський.
Але незначний розрив – не головна несподіванка, якщо поглянути на тих політиків, яким, як виявилося, поляки готові довірити президентство. На третьому та четвертому місцях виходять праві радикали Славомір Менцен і Гжегош Браун (15,4% та 6,2% відповідно). Загалом кандидати партій, які виступають проти уряду Туска, показали кращі результати, ніж ті, що його підтримують.
Боротьба за голоси вже перейшла у другий тур: уранці понеділка Навроцький роздавав пончики біля вокзалу у Гданську й агітував виборців.
Коса на камінь
Ці вибори у Польщі – вкотре битва між Туском та Качинським, лідерами, які вже давно на політичній авансцені. Тшасковський – креатура Туска, Навроцький – Качинського.
Для 53-річного Тшасковського ця кампанія вже друга, 5 років тому він програв 2% Анджею Дуді. Мер Варшави активно підтримує Україну, закликав до прискорення євроінтеграції України та надавав допомогу українським містам.
Навроцький у питанні ставлення до України головну увагу приділяє історичним темам, зокрема вважає, що Україна повинна дозволити повне ексгумування останків поляків, загиблих від рук українських націоналістів під час Волинської трагедії, перш ніж розглядати її вступ до ЄС чи НАТО. Водночас він підтримує санкції проти РФ та закликає до зміцнення обороноздатності Польщі.
Навроцький знаходить відгук у націоналістичних, релігійних та більш консервативних виборців, атакує уряд Туска й намагається перекласти на Тшасковського суперечливі рішення, називаючи його «депутатом Туском». Він також намагається зобразити Тшасковського елітарним представником, відстороненим від поляків, які живуть за межами багатих великих міст країни.
Натомість Навроцького в останні тижні кампанії критикували через звинувачення в тому, що він не розкрив інформацію про кількість квартир, якими володіє, і що, можливо, придбав одну з них в обмін на догляд за пенсіонером-інвалідом. Згодом виявилося, що чоловік живе в будинку для літніх людей. Навроцький наполягав, що купив квартиру законно, але що вони з дружиною передадуть її на благодійність.
Передвиборчий лозунг Навроцького — «Польща понад усе, поляки понад усе», з акцентом на боротьбі з імміграцією, «Зеленою угодою» ЄС та високою вартістю життя.
Ставки високі для обох головних претендентів. Перемога Тшасковського, який підтримує уряд, звільнила б Туска для реалізації більшої частини планів його коаліції. В останні 1,5 року президент Дуда часто блокував реформи своїм вето.
Ставка висока і для ПіСу, адже втрата президентської посади ускладнить для партії наступні парламентські вибори.
Як перемагатимуть Тшасковський та Навроцький
«Варшавський мер зараз стикається з негайним тиском, щоб розширити свою привабливість для ширшого електорату», – сказав Бартош Ридлінський, політолог Варшавського університету кардинала Стефана Вишинського.
У другому турі 1 червня битва між Тшасковським і Навроцьким точитиметься навколо того, хто зможе залучити виборців, які обрали одного з другорядних кандидатів у першому турі.
Тшасковський шукатиме прихильників центристських та лівих кандидатів, тоді як колишній боксер Навроцький сподіватиметься залучити підтримку ультраправого Менцена, який посів третє місце з 15,4%.
«Я хочу звернутися до одного з кандидатів, Славоміра Менцена. Зараз час рятувати Польщу. Ми обидва хочемо суверенної, сильної, багатої та безпечної Польщі», – сказав Навроцький у своїй промові після закриття виборчих дільниць.
Навроцький шукає партнерства з Менценом – лідером партії «Конфедерація». Саме він співорганізатор блокування українського кордону й автор фрази, промовленої у Львові, про «Бандеру – українського Гітлера».
Тшасковський може сподіватися на Шимона Головню, спікера Сейму, який балотувався від правоцентристської партії «Польща 2050», і отримав 4,8% голосів, а також Магдалену Беят – кандидатку від лівих з 4,1%. Обидві партії входять до правлячої коаліції на чолі з Туском.
Але 18 травня пролунало ще одне попередження для Тшасковського: Гжегож Браун, ультраправий кандидат-антисеміт, найбільш відомий тим, що використав вогнегасник, щоб загасити єврейську менору в польському парламенті, посів четверте місце з 6,2%.
Skandaliczne zachowanie Grzegorza Brauna w Sejmie pic.twitter.com/wWTO8vGP6F
— Sebastian Napieraj (@sebastiantvn24) December 12, 2023
Адріан Зандберг з ультралівої партії «Разом», яка не входить до коаліції Туска, посів п'яте місце з 5,2%.
Загалом, кандидати, які виступають проти Туска, показали кращі результати, ніж кандидати з партій, що підтримують уряд, а це означає, що Тшасковському і Туску боротися за кожний голос, щоб перемогти 1 червня.
Стратегічна перевага Тшасковського може полягати в тому, що його основний електорат — люди, які підуть і проголосують за нього незалежно від обставин — більший, ніж у Навроцького, як показало опитування CBOS, проведене в березні.
«Гра за все тільки починається. Важка боротьба за кожен голос. Ці два тижні вирішать майбутнє нашої країни. Тому жодного кроку назад», – написав після першого туру Туск на X.
«Український прогноз»
У другому турі українці, схоже, вболіватимуть за Тшасковського. Але вже зараз мусимо дивитися у вибори 2030 року, бо тенденції сумні. Під час наступних виборів найбільші шанси у Польщі можуть мати кандидати на зразок Менцена та Брауна, а це те, що схоже на румунську ситуацію 2025 року. Євроскептик та українофоб Джордже Сіміон заледве не виграв у системних політичних партій, які в останній момент зібралися навколо мера Бухареста Нікушора Дана і перемогли у другому турі.
Якщо у Польщі та Румунії виграють Тшасковський і Дан, вони виграють п'ятирічну паузу для того, щоб уникнути «євроскептичного поясу» з українофобськими політичними режимами в Угорщині, Словаччині, Румунії та Польщі. А голоси цих країн лунатимуть під час переговорів України про вступ до ЄС. Києву доведеться одночасно закривати кластери угоди з Євросоюзом та випрацьовувати власну політику із сусідами, де влада буде хиткою і такою, що може, як показали вибори у Румунії та Польщі, змінитися будь-якої миті.
Попереду цьогоріч іще ключові парламентські вибори у Молдові та Чехії.
Читайте також: Президентські вибори в Польщі: мер Варшави Тшасковський виходить у другий тур із кандидатом від ПІС
Читайте також:
- Район.IN.UA
Волинь зацікавлена у польських інвестиціях: Романюк зустрівся з консулом
- Культура
Три українські книги – у довгому списку польської літературної премії імені Ришарда Капусцінського
- Закордон
Аварія на залізниці під Варшавою: зійшов з рейок вантажний потяг із дизпаливом
- Закордон
У Польщі на військову частину впав дрон: що відомо
- Ковель
У селі Вербка відкрили підвальний спортзал для школярів