Панове, у Польщі це ж було вже

Юрій Конкевич

Юрій Конкевич

#   3498
Панове, у Польщі це ж було вже

У березні Кароль Навроцький з'явився в телешоу під псевдонімом, переодягнений, щоб вихваляти себе та просувати книгу, яку написав у 2018 році про організовану злочинність.

1 червня кандидат від правого крила Навроцький з невеликою перевагою переміг центриста, мера Варшави, Рафала Тшасковського у другому турі президентських виборів у Польщі.

Під час перегонів з шафи Навроцького висипалося багато інших скелетів, але виборців не зворушив каскад викриттів щодо його минулого: звинувачення в допомозі доправлення повій для гостей розкішного готелю, участь у бійках футбольних хуліганів, придбання квартири у пенсіонера за сумнівних обставин.

50,89% проти 49,11% – такий результат голосування підкреслює розкол суспільних настроїв у наших сусідів. Явка склала 71,6% і стала однієї з найвищих у сучасній історії Польщі.

Навроцький, якого підтримує націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS) і адміністрація Дональда Трампа, прагне відірвати Польщу від європейського мейнстриму в більш популістському напрямку.

Його перемога ударить по уряду Дональда Туска. Багато законодавчих зусиль Туска раніше були заблоковані президентом Анджеєм Дудою, який підтримує ПіС. Ця тенденція може продовжитися і за Навроцького. Прикметно, що у промові одразу після оголошення першого варіанту екзитполу (у ньому перемагав Тшасковський), Навроцький сказав: 

«Ми врятуємо Польщу, ми не дозволимо, щоб влада Дональда Туска була повною».

Президентство Навроцького означає конфлікт між президентом і Туском. Уряду буде важко впровадити ключові реформи, оскільки президент може накласти вето на більшість із них чи відправити до Конституційного суду. Після виборів жовтня 2023 року коаліція на чолі з Туском не має голосів у парламенті, щоб долати вето, тому президент Навроцький ускладнить прем'єр-міністру управління країною і проведення обіцяних раніше реформ.

Цілком ймовірно, що правий та крайньо-правий опозиційний табір, який тепер має свого президента країни Навроцького, може вимагати дострокових парламентських виборів. У будь-якому випадку, зміна влади ймовірна на виборах до Сейму у 2027 році.

Інший підсумок голосування (він же і причина перемоги) – консервативна Польща підтримала Навроцького. Вона стурбована ліберальним Тшасковським на посаді мера Варшави, де він підтримував права ЛГБТК+ та не йшов в ногу з Римо-католицькою церквою.

Навроцький вимагав «нормальної» Польщі, натякав, що боротиметься з федералізмом у ЄС, виступав проти кліматичної політики, декларував незмінність суворих правил щодо абортів. А ще пообіцяв, що заблокує спроби України вступити до НАТО.

Мінімальний розрив у голосах показує розбіжності в Польщі: між ліберальнішими містами та консервативними меншими містечками та селами, між тими, хто єврооптимістами й тими, хто виступає за сильну націоналістичну країну, а також між лібералами та людьми, які дотримуються традиційних цінностей та сильної ролі католицької церкви.

Найцікавіше, що це вже було в Польщі рівно 5 років тому, коли Анджей Дуда переміг того ж Рафала Тшасковського на президентських виборах з результатом 51% проти 49%.

Читайте такожПиво з конкурентом, аналізи та «скелети з шафи»: темний бік виборів президента Польщі

 

Останні новини

Всі

18 травня 2026

17 травня 2026

16 травня 2026

15 травня 2026

14 травня 2026