Біженці чи шукачі притулку

У Німеччині планують реформу соцвиплат для понад мільйона українців. Про зміни активно почали писати ще з початку 2024 року, згодом про це активно дискутували під час місцевих та парламентських виборів.
Причин для змін декілька. Головні – це тиск на уряд з боку крайніх правих сил, а також економічні проблеми у ФРН.
У коаліційній угоді між ХДС/ХСС та СДПН йдеться про курс на припинення надання новим біженцям з України традиційної соцдопомоги (Bürgergeld - бюргергельд) як для громадян ФРН. Натомість їх новий уряд хоче перевести у статус шукачів притулку. В угоді записали, що такий крок мали б здійснити до 1 квітня.
На дворі середина літа, але терміни реалізації цих планів залишаються нез'ясованими. Тим часом у Німеччині задумалися, чи варто переводити українців у новий статус, оскільки це може збільшити й бюрократію, і витрати з бюджету.
Передусім про «ціну питання»
Бюргергельд отримують 700 тис. з 1,25 млн українців, які приїхали після початку великої війни РФ проти України. Це державна виплата в Німеччині, яка надається працездатним особам, що не можуть знайти роботу або чий дохід не забезпечує базових потреб для проживання у Німеччині. Отримати бюргергельд можуть й іноземці не з країн ЄС, якщо вони відповідають додатковим вимогам.

З переходом від допомоги громадянам до допомоги шукачам притулку, біженці з України, отримуватимуть в середньому приблизно на 100 євро менше для дорослих та приблизно на 60-80 євро менше для молоді та дітей. Однак, на відміну від бюргергельд, допомога шукачам притулку виплачується частково готівкою, через платіжні картки, ваучери та допомогу в натуральній формі.
Зміна юрисдикції
Планується, що скорочення допомоги застосовуватиметься до всіх біженців з України, які в'їхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року.
Українців виведуть з-під дії Соціального кодексу (SGB II, соцдопомога громадянам) і відправлять під дію закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG). MDR AKTUELL пише: щодо цих змін «досі немає координації між федеральним урядом, землями та муніципалітетами».
Але уряд почав реформу разом із землями та асоціаціями. Побачимо, наскільки українцям поталанить у цьому питанні зі знаменитою німецькою бюрократією та швидкістю ухвалення рішень.
У німецьких медіа є декілька питань до влади
Одне з них: чи не доведеться українцям віддавати гроші до бюджету, якщо бюргергельд їм призначать, наприклад, 20 травня, а згодом переведуть на виплати для шукачів притулку? І чи не призведе це плутанини, адже соцдопомога призначається на 6-12 місяців.
Є питання і до того, чи вдасться владі швидко упорядкувати роботу органів, які призначають виплати, адже бюргергельд є компетенцією джобцентрів (центрів зайнятості), а виплати шукачам притулку – муніципалітетів. Місцевій владі доведеться стрімко збільшувати кількість співробітників, які відповідальні за шукачів притулку, адже до наявної кількості «клієнтів» додадуться українці, що приїдуть до ФРН після 1 квітня.
І, звісно, є сумніви, що центральній та земельним урядам вдасться оперативно розробити нормативний акт, який мінімізує бюрократію для адміністрацій та одержувачів допомоги.
Німецький уряд виправдовує реформу необхідністю скорочення соціальних витрат та бажанням швидше залучити працездатних біженців до ринку праці. Крім того, це має урівняти українців у правах з біженцями з інших країн. Прикро, що усе це не враховує обставини, що змусили наших їхати до ФРН.
Але насправді переведення українців до закону про допомогу шукачам притулку може ускладнити їхню інтеграцію у Німеччині. До шукачів притулку відсутні вимоги участі у всіх заходах щодо інтеграції біженців у трудову діяльність. Доступ у такому статусі до інтеграційних або мовних курсів загалом можливий, але не є обов'язковим та залежить від певних умов. Наприклад, в Саксонії закон про допомогу шукачам притулку не передбачає консультування на ринку праці. А ще шукачі притулку також отримують лише мінімальний рівень медичної допомоги.
Видання MDR отримало відповідь на запит з міністерства праці та соціальних справ, яке заявило, що плани коаліції вимагають змін до двох федеральних законів, які регулюють виплату бюргергельд та допомоги шукачам притулку. Наразі навіть проєкти змін до законів відсутні, тому українські біженці у Німеччині на якийсь час можуть видихнути й продовжити вивчення мови та пошуки роботи.
Читайте також:
- Моршин
У Моршинській громаді виділили кошти для сімей загиблих та зниклих безвісти захисників
- Медицина
Як рахуватимуть лікарняні та декретні по-новому: що зміниться для українців
- Миколаїв
ПФУ спрямував понад 1,65 мільярд гривень на виплати у Миколаївській області
- Шацьк
Премії для обдарованих дітей у Шацьку: скільки платитимуть за перемоги в олімпіадах у 2026 році
- Медицина
Операції на серці за 745 тисяч гривень: НСЗУ оновила тарифи на кардіохірургію у 2026 році
