Трамп кидає всіх
2617
Буквально за останні три тижні Дональд Трамп поклав болт на сподівання трьох народів. Можна сказати, зрадив їхні надії на зміни та перемогу над диктаторськими режимами.
Венесуела. Попри арешт Мадуро, в країні нічого не змінилося. Диктаторський режим, який тримається виключно на силовому апараті, спокійно перелаштувався та продовжує функціонувати. Тисячі представників демократичної опозиції й надалі перебувають за ґратами. Мільйони біженців так і залишилися поза межами своєї країни. Тобто грати в довгу Трампу не цікаво. Він отримав вау-ефект і все, запийте холодною водою. А гратися в історію зі зміною автократичного режиму не входить у його інтереси. Сподівання всіх тих, хто боровся проти чавістів останні 15 років, виявилися марними. Ці люди зраджені і кинуті напризволяще.
Іран. 13 січня Трамп звернувся до учасників іранських протестів: «Продовжуйте боротьбу, допомога вже близько!». Як ми бачимо, жодна допомога так і не надійшла. Щоб її зупинити, вистачило кількох дзвінків від монархів Персидської затоки. І все. Просто закопуйте в могили 20 000 протестувальників і напишіть про це книжку чи зніміть фільм. Поїхали далі. Можна уявити розчарування та безсилля тих, хто починав протест проти режиму аятол, і тих, хто зараз, коли він фактично зійшов на пси, ще вижив і переховується від іранських силовиків.
Сирійський Курдистан. Буквально цього тижня Трамп «здав» ще одного союзника, сирійських курдів. Силу, яка вклалася в роки боротьби проти Ісламської держави, у створення таборів для десятків тисяч колишніх учасників ІДІЛ. Незважаючи на наявність американських баз, військові не зробили жодного пострілу і дозволили збройним силам Сирії, яку очолив джихадист Ахмет аш-Шараа, взяти приступом ключові міста, що перебували під контролем курдів останні сім років. Фактично все йде того, що курди не матимуть навіть елементарної автономії. Все, що наразі цікавить американську адміністрацію, це швидко вивезти в’язнів-ісламістів з ІДІЛ до Іраку. Про що, власне, вже є домовленості.
Усі ці події трапилися вже у 2026 році і яскраво показують, що Трамп готовий з легкістю кидати своїх союзників і жодним чином не зважатиме на тих, хто бореться проти диктатури і відповідно просить про допомогу.
Висновок для нас максимально простий і зрозумілий. І це для тих, хто ще має надію: Трамп кине нас у будь-яку хвилину. Через дзвінок умовного нового союзника, яким, до речі, може стати путін, або через зміну кон’юнктурних інтересів. Я вже навіть не буду тут писати про історію з Гренландією, яка ще раз підтверджує вищенаписане.
Грати з ним треба, і ми правильно робимо, що граємо. Але сподіватися не варто. Доведено історією перших трьох тижнів січня…
Читайте також: Качиний тест для Трампа