«Українське питання» на G-20: чого чекати?

14 Листопада 2022, 14:50
«Українське питання» на G-20: доба до саміту, чого чекати? 709
«Українське питання» на G-20: доба до саміту, чого чекати?

Саміт G-20 у Балі — сімнадцята зустріч глав держав Групи двадцяти та держав-партнерів, яка відбудеться 15–16 листопада 2022 року в Індонезії, на острові Балі.

Спеціальний кореспондент Дмитро Анопченко, який перебуває на місці події, розповідає про все, що відбувається на саміті. Інформація оновлюється упродовж зазначеного часу.

14.00

Розпочалась зустріч президента США Джо Байдена із головою КНР Сі Цзіньпіном. Це одна з ключових двоторонніх зустрічей всього візиту, навколо якої багато сподівань, оскільки мова буде і про Україну.

Для штатів важливо домогтися, аби Пекін не підтримував росію у цій війні поставками зброї та не допомагав обходити санкції, що знизило б їхню ефективність.

 

Байден і Сі часто зустрічалися і розмовляли протягом своєї довгої кар'єри в політиці. Однак це перша особиста зустріч після вступу Байдена на посаду – за цей час було лише п'ять телефонних або відеодзвінків. Востаннє Байден зустрічався з Сі віч-на-віч у Давосі в 2017 році.

Чи буде українська тематика представлена на двадцятці, і як саме?

Посол України в Індонезії Василь Гамянін. Пряма мова:

00.57 

Насправді глобальний порядок денний – і всі це розуміють – на сьогодні неможливий без українського питання – як вони це називають. Неможливий без обговорення російської агресії, без розгляду оцінок і аналізу, а також пошуку інструментів, як це припинити. Безумовно! Звичайно, подекуди українська тематика є завуальовано присутньою – ми говоримо про продовольчу кризу, ми говоримо про кризу енергетичну, про якісь проблеми у світовій логістиці… 

Ми говоримо, зрештою, про кризу дипломатії, кризу довіру у світі. І всі ці питання неможливі без передусім розгляду того, як Україна бореться зараз за свою незалежність. І бореться фактично за демократію у світі – за принципи, які для нас життєво важливі зараз особливо. 

1.57 

Тому на порядку денному звичайно буде українська тематика. Вона буде домінувати – я в цьому не сумніваюся абсолютно. І дуже важливо розуміти, що при предметному розгляді війни в Україні світовими лідерами, мають ухвалюватися конкретні рішення. Не просто обговорення – що відбувається і що із цим далі колись робити. Це мають бути предметні, дуже конкретні рішення.

2.30 

На мою особисту думку, дуже важливими будуть саме двосторонні зустрічі. Тому що на саміті – на трьох сесіях, які будуть на порядку денному, кожен світовий лідер матиме буквально три хвилини, щоб висловити основну позицію щодо того, що відбувається зараз у світі. Знову ж таки – на мою думку… 

Протягом цих місяців перебуваючи в Індонезії, я можу сказати наступне: Не варто боротися з конкретними кризами і намагатися врегулювати ті, чи інші проблемні питання, коли вони всі ростуть з одного кореня. Набагато більш ефективно було б знищити оцю проблему – одну, якій назва росія, московський фашистський режим, яка уособлена зараз в одній постаті – це так званий президент (ще поки) путін. От і все. 

Коли організм хворіє, то варто не давати знеболювальне, щоб він почувався краще, але потім зрештою помер, чи залишився із великими проблемами, а краще лікувати хвороби як вони є. Усі намагання давати знеболювальні чи жарознижувальні препарати для людини, яка хвора конкретним вірусом, ні до чого не приведуть хорошого. Тому рецепт тут один – знищити вірус. Все! І знову ж таки – ім’я цього вірусу нам відомо.

4.32 

Це залежить від позицій завчасно заготовлених. До чого будуть країни готові зараз, до цього будуть готові лідери.

4.53 

Корінь зла є конкретний. Справжньою причиною є якісь там «стурбованості», чи посилання на далеку історію, а саме конкретна ситуація, коли одна країна порушує державний кордон, вбиває громадян, знищує економіку. У цьому проблема! Тому я не можу знати, про що будуть розмови, а там буде багато двосторонніх зустрічей. В цьому немає сумнівів – відведено на це часу дуже багато. Тому будуть двосторонні зустрічі, звісно: Китай, Сполучені Штати, Велика Сімка, Туреччина, Індія. Звичайно – Індонезія, безумовно, як господар цього заходу.

5.24 

Я думаю що Я щиро сподіваюся, що всі дуже добре усвідомлюють що може далі відбуватися у країнах. Всі розуміють що (я не буду називати конкретні країни), але подальша ескалація і подальше продовження війни в Україні може призвести до страшних наслідків для багатьох країн; може призвести до голоду, може призвести до соціальних заворушень, може призвести до воєн між країнами якимись - які одні мають, а інші не мають… 

Геополітичні наслідки можуть бути катастрофічні й дуже добре треба це усвідомити. Я думаю, я сподіваюсь, що світові лідери всі це добре усвідомлюють: ескалація війни в Україні дуже подібна до затору. Десять хвилин накопичення затору призведе до годинного його розсмоктування (тобто десять хвилин ми збираємо машини, а потім щоб воно зникло і почався нормальний рух, це буде година). 

Так само і з кризами! Ми накопичуємо цю кризу вже майже рік і скільки вона буде тривати ніхто не може не знати. Але кожен день додає тижні, можливо місяці, до повного врегулювання цих криз. Тому сподівання лише на свідомість лідерів. Свідомість щодо того, що треба власне зробити.

Я вважаю що дуже принциповим питанням є колективна відповідальність світових лідерів, коли всі збираються, досягають консенсусу так чи інакше щодо проблеми, яка одна.

Президент Зеленський матиме два онлайн-виступи під час двадцятки. Про що говоритиме? Які меседжі важливо озвучити Україні?

07:30 

Я очікую потужного виступу нашого президента на двох сесіях з трьох. Що саме він планує сказати, які меседжі він має донести світу - я цього не знаю, але він зазвичай каже дуже потужно. І це впливає на рішення! Насправді це впливає на рішення - де б він не виступав: перед парламентом України перед НАТО перед ЄС. У ООН Ради безпеки і так далі. 

Це дуже потужний завжди виступ. Тому я думаю ті меседжі які він закладає у своїй у свій виступ будуть мати ефект надзвичайно потужний. Не сумніваюсь що розмова буде і саме про російську агресію, і про злочини, які вчинені Росією; і, можливо про депортованих силоміць, депортованих до Росії; про порушення прав дітей, про порушення прав людини взагалі, про воєнні злочини, про величезні гуманітарні проблеми, спричинені руйнуванням інфраструктури. Про гуманітарне розмінування десятків тисяч квадратних кілометрів нашої території… І таке інше! 

Як бути з присутністю росії? Як світові лідери сидітимуть за столом із тим же лавровим – в умовах війни?

11.05 

Маючи досвід міністерської зустрічі G-20, яка була влітку (здається в червні) коли лавров був присутній… Мені здалося… Я не був присутнім при ухваленні рішення, як себе поводити з боку сімки, але мені здалося що була домовленість дуже чітка. Чому країни, які мають бути присутні на засіданні, мають виходити коли представник країни агресора щось говорить? Я думаю тактику було вибрано правильно. Вони його просто вичавили з цієї конференції і він ганебно втік. Тобто він виголосив щось таке, яке не витримувало критики. Потім після цього взяла слово мені здається Бербок і пішло - куди ви, пане міністр? І він просто втік. Він поїхав і навіть не був присутній на наступній сесії, його вичавили з цього. І так має бути.

Країну агресора треба вичавлювати з авторитетних світових форумів, з авторитетних зібрань, де збираються шановні люди. Він не має бути там присутній - тобто Гітлеру немає місця серед членів світової спільноти. Гітлеру двадцять першого століття, от і все. І тому чомусь має таке відчуття, що стратегія буде саме буде саме така - тактика поведінки. Просто вставати і йти, коли говорить країна агресор, це означає що ми самоусуваємося від проблем. А от вичавит

Часто рішення двадцятки були суто декларативними. Чи можна зараз – в нових умовах – очікувати конкретних рішень світових політиків, зокрема і щодо України, миру, тиску на росію?

13.15

Я не згоден із судженнями деяких країн двадцятки, деяких лідерів чи представників держав, які говорять, що це винятково економічний форум. «Ми не говоримо про геополітику, ми не торкаємося політичних конфліктів», і так далі. Це безвідповідальне ставлення до того, що відбувається зараз! 

Тому що двадцятка на сьогодні є уособленням зібрання світових лідерів – економічних, політичних, військових - як завгодно. Це зібрання лідерів, на сьогодні це безумовно одне з найбільш авторитетних і найбільш представницьких у світі. Тому що ООН як ми знаємо паралізована абсолютно. 

Тобто Рада безпеки просто паралізована, після ухвалення рішень нічого не відбувається - ми знаємо з якої причини знову ж таки. Тому що право вето і так далі.

Тому двадцятка є глобальним таким форумом - єдиним глобальним саме форумом - який має представництво і з Латинської Америки, і з Північної Америки, Європа, і Африка, і Азія, які мають приймати серйозні конкретні рішення. Тобто лідери мають поводитись як лідери. Обговорення питань - це момент дебатів в ООН на Генеральній асамблеї, постановка питань і їх обговорення. Але рішення мають ухвалитися лідерами.

Якщо вони претендують на лідерство, то це не просто право вирішувати, як буде здійснюватись у світі боротьба з пандемією. Як будуть вирішуватися питання енергетичної безпеки. Як буде логістика або свобода судноплавства. Це має бути відповідальність лідерів за мир, за безпеку, за продовольчу безпеку, за розвиток, за стабільність за добробут подальший. 

Тому рішення приймають прийматися! І це не просто дискусія, і це не просто якісь окремі напрямки (там, економіка, енергетика, цифрова трансформація…) Ні! Рішення мають прийматися глобальні. Інакше лідерство тоді не має.

На курортному індонезійському острові – фінальний відлік до моменту, коли завтра там стартує засідання «Великої двадцятки»

Балі зараз не впізнати: так багато поліції і військових на вулицях, туристичні автобуси - замінили кортежі делегацій, а популярні готелі більше не приймають гостей – багато з них стали резиденціями глав держав, які саме сьогодні прибувають на саміт. Про все, що відбувається – розкаже спеціальний кореспондент Дмитро Анопченко, який перебуває на місці подій.

«Навіть якщо ви і були колись на Балі – острів не впізнати. Ну а для мене, який тут вперше – так і зовсім складно звикнути і до кількості поліції і військових  – і до контрасту. Між неймовірною природою, яка, здавалося б, має налаштовувати на релакс, і шаленим темпом життя на цьому «політичному тижні». Коли всім точно не до релаксу - встигнути б всюди потрапити і з усіма поговорити», – йдеться у повідомленні.

Розкішні готелі цими днями стали резиденціями глав держав, які прибули на «двадцятку». Хтось поселився досить скромно, у «чотирьох зірках», а про Саудівську королівську родину, наприклад, розповідають, що вони повністю викупили на дні саміту один з найкращих готелів на Балі (простим смертним на територію не зайти), та ще і взяли із собою тисячу тілоохоронців. Не так для безпеки, скільки, думаю, щоб похизуватися величчю перед іншими учасниками.

Єдине чим не вийде похвалитися – так це розкішними автомобілями. Уряд Індонезії на дні «двадцятки» показово розпорядився перейти на електричні авто. То ж всередину зони, де проводиться саміт, можуть потрапити лише автобуси та машини з електричними двигунами. Це стосується і делегацій – і преси.

Яка з’їхалась з усього світу. Хтось має офіційний статус - супроводжує президентів; хтось прибув сам, перелетівши через пів земної кулі – щоб розповісти про події. Зазвичай на «двадцятку» збиралися журналісти, які пишуть про економіку – адже і сама зустріч була присвячена суто економічним питанням. Але зараз варто було журналістам, до яких я підходив познайомитися, почути, що ми – з України, - чув від них: обов’язково у своїх статтях та сюжетх будуть писати і про війну, і про ситуацію в Україні.

Через війну, через те, що вона змінила світ - українська тема протягом цих днів буде постійно обговорюватися на Балі – переконує вітчизняний дипломат, який представляє Україну в Індонезії.

Насправді глобальний порядок денний  і всі це розуміють  на сьогодні неможливий без українського питання  як вони це називають. Неможливий без обговорення російської агресії, без розгляду оцінок і аналізу, а також пошуку інструментів, як це припинити. 

Тому на порядку денномузвичайнобуде українська тематика. Вона буде домінувати – я в цьому не сумніваюся абсолютно. І дуже важливо розуміти, що при предметному розгляді війни в Україні світовими лідерами мають ухвалюватися конкретні рішення.Не просто обговорення – що відбуваєтьсяі що із цим далі колись робити. Це мають бути предметні, дуже конкретні рішення.

Єдиний спосіб для того, щоб світ мав, що їсти; єдиний спосіб для того, щоб у нас було чітке передбачуване майбутнє - це перемогти у війні з Росією. І ми готові це робити, ми це робимо. Але нам потрібна підтримка! І якщо ви не готові підтримувати нас зброєю, - якщо ви не гттові підтримати нас грошами - так підтримайте нас санкціями. І тим, щоб не давати росії можливості продовжувати війну.

А з неофіційних розмов з учасниками делегацій (зокрема, американської) я почув, що тема України буде максимально широко обговорена під час двосторонніх зустрічей. Зокрема, між президентом Байденом і Ердоганом і Сі Цзінпіном.

Із засідання Великої двадцятки – Балі, Індонезія, Дмитро Анопченко, за підтримки «Інтерньюз» та американського агентства із міжнародного розвитку.

***

Матеріал створено за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Медійна програма в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024