«Зима, яка може зламати армію путіна». Світові ЗМІ про російсько-українську війну

08 Грудня 2022, 18:28
«Зима, яка може зламати армію путіна». Світові ЗМІ про російсько-українську війну 2465
«Зима, яка може зламати армію путіна». Світові ЗМІ про російсько-українську війну

Перші шпальти світових ЗМІ продовжують писати про війну росії в Україні. 

Найактуальнішу інформацію підібрали журналісти видання Район.Закордон.

Головні теми газет

  • росія реагує та оголошує, що більше не продаватиме нафту до Європи.

  • Зима яка може зламати армію путіна.

  • Суперечка між двома великими героями України. Відносини між президентом Володимиром Зеленським та мером Києва Віталієм Кличком не найкращі.

  • Росія відкидає обмеження ціни на нафту, встановлене ЄС і G7.

  • Він повернув контуженого солдата росіянам. Україна називає це зрадою. Ніхто не знав, що робити із заблукавшим російським льотчиком, який раптово з'явився в окупованому Херсоні. Випадок виявив розмиту межу між прагматизмом у зоні бойових дій та співпрацею з ворогом.

  • Эксперт каже, що зниження попиту з боку Китаю означає, що більша частина експорту російської нафти вже продається нижче за 60 доларів США.

Німеччина «Frankfurter Allgemeine Zeitung»: «Це було 2022 року»

Іспанія «La Vanguardia»: «росія реагує та оголошує, що більше не продаватиме нафту до Європи»

Москва відреагувала на рішення ЄС обмежити ціну бареля російської нафти.

Португалія «Diário de Coimbra»: «Досягнуто домовленості про обмеження цін на російську нафту»

«Diario noticias»: «ШАЛВА ПАПУАШВІЛІ: Те, що ми бачимо сьогодні в Україні, ми бачили кілька років тому в Грузії» – нагадує керівник парламенту Грузії

Швеція «Aftonbladet»: «Зима наближається - тепер вона може зламати армію Путіна»

КОРКИ, ЛІД І СНІГ Мертвий солдат перед російською бойовою машиною у лютому. Тепер на солдата чекає прийдешня зима.

Цієї зими російським військовим доведеться складніше, ніж минулої. Вже минулої зими вони були дуже погано екіпіровані.

Холодна війна між Україною та Росією триває. Зима змінює умови обох армій.

Холод, сніг та вітер можуть принести стільки ж смертей, скільки кулі та шрапнель.

«Взимку несподівані деталі іноді мають вирішальне значення, зазначає кореспондент британської Бі-бі-сі Павло Аксьонов. Це стосується, зокрема, доступу до води: «Ризик зневоднення може бути вищим у холодну погоду, ніж у спекотну. Ви не відчуваєте спрагу так само, тоді як тіло виділяє більше вологи. Тому доставляти на фронт питну воду взимку може бути важливішим, ніж улітку», — пише Аксьонов.

Паливо є ще одним важливим фактором, коли ртутний стовпчик падає нижче за нуль. Крім того, електричні дрони, які використовуються, наприклад, для виявлення рухів супротивника, літають гірше, ніж бензинові. Велика проблема полягає в тому, що батареї літію втрачають потужність при негативних температурах.

З іншого боку, російський безпілотний літальний апарат Орлан-10 не боїться холоду, оскільки працює на бензині. За даними ВВС, дилема для росіян полягає в тому, що вони не можуть виробляти достатньо.

Вирішальне цієї зими

Легка, але тепла уніформа – ще один вирішальний фактор у холоді. Український морський піхотинець Олександр Карпюк розповів Бі-бі-сі.

«Цієї зими російським збройним силам доведеться важче, ніж минулої. Вже минулої зими вони були дуже погано екіпіровані. Ми витягли солдатів, які виглядали бездомними, ми навіть не знали, чи вони солдати, чи звичайні цивільні. Ми самі отримали обмундирування від наших друзів на Заході, – каже Карпюк.

Багато хто з нещодавно мобілізованих російських солдатів був змушений купувати собі власне через відсутність обмундирування. Не факт, що куплений ними теплий одяг підійде для окопів, скоріше він підійде для прогулянки в парку, повідомляє ВВС.

Але найголовніше, що солдатів готують до зимової війни.

«Немає нічого згубнішого, ніж погано навчені люди на зимовому полі бою», – писав уродженець росії Джордж Свінзов у книзі «Про зимову війну», видану армією США у 1993 році.

Солдати повинні навчитися використовувати та доглядати за своїм одягом та спорядженням, використовувати сніг як укриття та захист, а також виживати на вулиці за низьких температур. Така проста річ, як тримати шкарпетки сухими, може мати вирішальне значення.

Мінусова температура та сніг

У значній частині східної та південно-східної України у грудні, січні та лютому зазвичай бувають негативні температури та снігопади. Але відмінності великі. Якщо у Херсоні середня температура лютого становить 1,2±2 градуси, то у Харкові – 5,3±. Усього за звичайну зиму у Херсоні сніг триває 23 дні, а у Харкові – 48 днів. У той же час не можна сказати, що мінус десять гірший за погоду, ніж нуль градусів:

«Вітер та вологість також є важливими факторами. Багатьом солдатам найважче коли близько нуля. Потім сніг тане і розтікається траншеями. Все перетворюється на бруд», – каже український морський піхотинець Олександр Карпюк.

Навіть для військової техніки є переваги та недоліки перед холодом. Коли земля промерзла, вони просуваються легше, але якщо випадає занадто багато снігу, їхнє просування утруднене.

Сніг також ускладнює вільне пересування військ місцевістю, оскільки вони залишають сліди. З іншого боку, на снігу можна створювати хибні сліди, що вводять в оману розвідувальні дозори та дрони супротивника.

Ще одна велика відмінність взимку – це ситуація з пораненими. Влітку вони можуть отримати першу допомогу і потім лежати в очікуванні транспорту кілька годин, але взимку холод їх швидко вбиває.

Норвегія «Aftenposten»: «Суперечка між двома великими героями України»

Відносини між президентом Володимиром Зеленським та мером Києва Віталієм Кличком не найкращі.

Що ви робитимете, коли найбільша країна у світі вирішить рознести вашу інфраструктуру в пух і прах? В Україні це стало частиною повсякденного життя майже два місяці тому. Це спричинило серйозні проблеми.

 Але рішення отримало ім'я: пункти незламності. Варто зазначити назву. 

Ці точки мають допомогти мирним жителям, коли Росія бомбардує. Ціль цих атак путіна – послабити моральний дух українців, зруйнувавши інфраструктуру країни. Тому не дивно, що влада називає мірою пункти незламності, а не пункти виживання. Але здебільшого вони саме такі і є. Пункти допоможуть цивільному населенню продовжити своє повсякденне життя, коли розпочнуться нові атаки. Допоможуть зберегти країну. Зараз же, кажуть відбувається прямо протилежне.

«Не досить гарно». Все почалося 22 листопада, коли президент України Володимир Зеленський заявив, що по всій країні готово 4000 пунктів незламності.

Що то за пункти? Просто місця, куди люди можуть піти, коли відключиться інтернет, електрика, тепло та вода. Все це має бути тут.

Наступного дня після заяви Зеленського росія знову бомбардувала інфраструктуру України. Мільйони людей втратили воду та електрику. Люди стікалися до пунктів незламності. Незабаром кілька людей поскаржилися. Наприклад, ті місця, куди їм було наказано йти, були відкриті.

Президент Зеленський зрозумів це. Він не виглядав задоволеним. Через два дні після нападу він обговорив недоліки у вечірній промові.

Погане обладнання пунктів незламаності у Києві ніхто нікому не пробачить. Будь ласка, будь серйознішим, сказав він мєру.

Невдовзі після цього відреагував мер столиці Віталій Кличко. Він сказав, що проблем із пунктами незламності не було. Таких у столиці діяло понад 400.

«Я не хочу, особливо в цій ситуації, вступати до політичних баталій. Це безглуздо. У мене є робота», – написав у месенджері Telegram.

Президент проти мера. Щоб зрозуміти, чому цей конфлікт існує, необхідно трохи дізнатися про цих двох чоловіків.

Президент Володимир Зеленський не потребує довгого представлення. Колишній гуморист очолює країну з 2019 року. Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого йому надали статус героя.

Якщо коротко пояснити, це через те, як він керував країною під час війни. Повідомляється, що західні партнери запропонували йому евакуацію, коли росія спробувала захопити Київ. Однією з цілей було вбити Зеленського. Проте він залишився.

Але Зеленський був не єдиним, хто лишився. Мер столиці Віталій Кличко також залишився у Києві, поки бої вирували за кілька кілометрів від нього. Як і президент, колишній боксер розміщував свої фотографії на вулицях столиці. Він приєднався до захисту міста. У київських ресторанах висять плакати, які зображують Кличка героєм.

Тепер між двома чоловіками стався розкол. Він іде глибше, ніж пункти незламності.

Старий розлом. Нинішній конфлікт між ними перший, який ми спостерігаємо з початку вторгнення. Але це не вперше, коли між президентом і мером відбувається розкол.

Коли Зеленського вперше було обрано 2019 року, він нібито намагався повалити Кличка. Повідомляється, що новий президент ставив меру питання, пов'язані з корупцією під час незаконного продажу землі. Кличко заперечував це та стверджував, що Зеленський лише шукає йому заміну. Кличко залишився на своїй посаді, а наступного року був переобраний на посаду мера.

2022 року почалося вторгнення. У Києві, як і у всій країні, в рамках надзвичайного стану було запроваджено військово-цивільну адміністрацію. Таким чином, на практиці столиця мала два керування. Кличко не хотів ділитися владою. І саме в цьому є суть конфлікту.

Кажуть, що офіс Зеленського був стурбований тим, що мер має надто багато влади. Зеленський неодноразово намагався дати Кличку менше впливу. Коротше кажучи, це тому, що вони належать до різних політичних партій. Зеленський належить до «Слуги народу», а Кличко – до «Європейської солідарності» (помилка у виданні «Удар» -прим.С.Ч.)

Розрив між ними показує, що за лаштунками війни все ще тривають політичні ігри. Якими будуть наслідки цього, ми поки що не знаємо.

А тим часом Київ продовжує стикатися з проблемами з пунктами незламності. 400 було створено у столиці. У тому числі в наметах, на станціях метро, ​​у школах, торгових центрах та театрах. Кличко каже, що вони зробили все можливе, щоби екіпірувати їх.

Але цього далеко не достатньо.

За його словами, зараз у Києві проживає близько 3 мільйонів людей. Навіть 4000 пунктів незламності буде недостатньо, щоб покрити потребу такої кількості людей, стверджує Кличко.

Тепер він радить людям переконатися, що вони мають досить теплого одягу.

ОАЄ «The Golf News» - «Росія відкидає обмеження ціни на нафту, встановлене ЄС і G7»

москва погрожує не постачати країнам нафту, які приймуть обмеження 

росія вчора відкинула обмеження ціни на її нафту в 60 доларів, узгоджене ЄС, G7 та Австралією, яке, за словами України, сприяло б руйнуванню економіки росії.

«Ми не приймемо це обмеження ціни», – заявив прессекретар кремля пєсков внутрішнім інформаційним агентствам, додавши, що росія, другий у світі експортер сирої нафти, «аналізує» цей крок.

Ліміт ціни на нафту в 60 доларів набуде чинності завтра разом із ембарго ЄС на морські поставки російської сирої нафти.

Ембарго перешкоджатиме морським транспортуванням російської сирої нафти до Європейського Союзу, на який припадає дві третини імпорту нафти блоку, потенційно позбавляючи військову скарбницю Росії мільярдів євро.

Раніше Польща відмовилася підтримувати обмеження ціни через побоювання.

Ринкова ціна бареля російської сирої нафти сорту Urals зараз становить близько 65 доларів, що трохи вище, ніж обмеження в 60 доларів, що вказує на те, що цей захід може мати лише обмежений вплив у короткостроковій перспективі.

G7 заявила, що виконує свою обітницю «не дозволити Росії отримати прибуток від її агресії проти України, підтримувати стабільність на глобальних енергетичних ринках і мінімізувати негативні економічні наслідки агресивної війни Росії».

Білий дім назвав це обмеження «приємною новиною», яка допоможе обмежити можливості Путіна фінансувати «воєнну машину» Кремля.

Росія погрожувала не постачати нафту в країни, які прийняли цей захід.

Велика сімка та Австралія заявили, що готові скоригувати цінову межу, якщо це необхідно.

США «Arkansas Democrat-Gazette»: «росія відкидає обмеження ціни на нафту, встановлене союзниками України»

Москва погрожує, готуючись знищити всіх тих, хто підтримує

Російська влада відхилила обмеження ціни на нафту в країні, встановлене західними прихильниками України, і пригрозила в суботу припинити постачання країнам, які його підтримали.

Австралія, Велика Британія, Канада, Японія, Сполучені Штати та 27 країн Європейського Союзу погодилися в п’ятницю обмежити вартість російської нафти на рівні 60 доларів за барель. Ліміт набуде чинності в понеділок разом із ембарго ЄС на російську нафту, що транспортується морем.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росії необхідно проаналізувати ситуацію, перш ніж приймати рішення про конкретну відповідь, але вона не погодиться на максимальну цінову межу. 

Постійний представник Росії при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов попередив, що європейські прихильники обмежень пожалкують про своє рішення.

«З цього року Європа житиме без російської нафти», – написав Ульянов у Twitter. «Москва вже дала зрозуміти, що не постачатиме нафту в ті країни, які підтримують антиринкові обмеження цін. Зачекайте, дуже скоро ЄС звинуватить Росію у використанні нафти як зброї».

Підпис під фото: «Поліцейські у суботу оглядають зібрані фрагменти російських ракет, які вразили Харків на північному сході України. Офіційні особи заявили, що близько 500 багатоквартирних будинків були пошкоджено та не підлягали ремонту, а понад 200 шкіл були пошкоджені або зруйновані.»

 

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024