Окупанти з Херсону пішли, але загроза стала більшою.Що пишуть світові ЗМІ про війну росії в Україні

Перші шпальти світової преси 23 грудня про Україну та російсько-українську війну.

Головні теми газет: 

• Овація українському Президенту в Конгресі США
• У Бахмуті, українському Сталінграді, - «Росіяни йдуть на нас, як зомбі»
• Поїздка Зеленського викликає незручні питання
• Діти хору Святої Марії з України виступають на різдвяній листівці у Вестмінстерському абатстві.
• У лютому Зеленського також запросять до Брюсселя, повідомив речник голови Ради ЄС
• Олена Зеленська, найважливіший посол України, -  «Мій гнів проти росіян, боюся, буде вічним»
• Зеленський привіз додому американський прапор, який майорів над Конгресом з нагоди його візиту
• «Зеленський кожен божий день ризикує своїм життям». Попри те, що він працює з бункера, історична поїздка Володимира Зеленського до США показала, що сьогодні він може побувати й на фронті, і за кордоном. 
• Україна воює. Після візиту Президента України Володимира Зеленського до президента США Джо Байдена до Вашингтона німецькі політики закликали уряд Німеччини швидше підтримати Україну додатковою зброєю
• Федеральна прокуратура Німеччини заарештувала співробітника Федеральної розвідувальної служби (БНД) за підозрою у державній зраді. Стверджується, що він передав інформацію російській розвідці, як заявила влада в Карлсруе в четвер. 
• Україна відвертається від російського Різдва
• В УКРАЇНІ розбили елітну силу Путіна на норвезькому кордоні
• Ісландія, Норвегія та Гренландія, схоже, виграють від бойкоту судноплавних компаній Росії. Зросте туризм круїзних лайнерів, за  прогнозом, на 40 відсотків
• Путін: «Країна та уряд віддають все, що армія запросить", сказав російський президент. Це вказує на бажання Росії підготувати нові сили та солдатів
• Макрон «Я не хочу, щоб наступного дня переговори вели лише китайці та Туреччина, – сказав президент Франції.
• Удари, які 2022 рік завдав популізму та ісламізму, бліднуть порівняно з тим, що сталося в Україні
• США мають обмеження, коли справа доходить до озброєнь України»

Відмова на запит Зеленського на таку зброю, як бойові танки.

Італія 

«La Stampa»  - «Овація українському Президенту в Конгресі США»

• «Росія вторгнеться до інших націй» 
• «Зеленський: Путін прийшов до Гітлера»
• «Вага нейтрального Китаю». Поки Вашингтон тріумфально вітав Володимира Зеленського, шквал ініціатив від Мінська до Пекіна, Кремль дав зрозуміти, що Росія не здається.

La Repubblica, «У Бахмуті, українському Сталінграді, - «Росіяни йдуть на нас, як зомбі»»

"Зеленський у Вашингтоні: захищаємо свободу".

 «Corriere della Sera» -  «Єдиний Захід: США та ЄС за мир Путін нас не виснажить».

Велика Британія 

«Financial Times»  - «Церква стикається з випробуванням віри»

Діти хору Святої Марії з України виступають на різдвяній листівці у Вестмінстерському абатстві. Виступ відбувся минулого тижня, на ньому були присутні майбутня королева та інші члени королівської сім'ї і транслювався на ТВ. 

«Прогрес у законопроєкті про витрати США»

Конгрес наблизився до схвалення «загального» законопроєкту на суму 1,7 трл. доларів США, щоб уникнути припинення роботи уряду, а також виділить 45 мільярдів додаткових коштів на підтримку України.

«The Independent»  - «Поїздка Зеленського викликає незручні питання»

Ще невідомо, чи отримає Зеленскийі все, заради чого він приїхав до Вашингтона.

«Мені потрібні боєприпаси, а не поїздка», — так нібито відповів Президент України, коли Сполучені Штати запропонували йому евакуювати його після того, як Росія вторглася в його країну. 

Через десять місяців він прийняв нове запрошення Вашингтона, хоча за зовсім інших обставин і з квитком у зворотному напрямку, а не в один бік.

Те, що Володимир Зеленський нині загартований і є національним військовим лідером, яким захоплюються, вирішив здійснити свою першу відому поїздку з охопленої війною України зараз і зробити це до резиденції влади США, передав багато повідомлень – деякі приховані, інші прописані в те, що сказав Зеленський, але це також залишає і деякі запитання без відповіді.

Для початку цей візит був величезною заявою про довіру як до його власної позиції, так і до перспектив його країни. Це був не просто переліт через польський кордон чи одноденна поїздка до Лондона, а довга подорож через Атлантику. Немає жодного шансу, щоб Зеленський залишив Україну більш як на два дні, якби він не вірив, що буде в безпеці, виїхати та повернутися, і що його уряд і його країна також будуть у безпеці.

Цю впевненість мусили розділити Джо Байден і вся адміністрація США, як прихильник Зеленського та союзник України. США, мабуть, були впевнені, що зможуть гарантувати безпеку такої поїздки від ворожих дій Росії.

Я був би не проти посперечатися, що принаймні про домовленості про польоти було заздалегідь повідомлено Росію, щоб уникнути «аварій» — як, скажімо, катастрофа, яка вразила рейс MH17 Malaysia Airlines над українською територією в 2014 році. кажучи, був – і, можливо, був навмисно задуманий як – один в оці Кремля.

З того моменту, як його літак приземлився у Вашингтоні, і до моменту, коли він полетів, Зеленського вшановували як міжнародного героя, яким він став, і як почесного друга Сполучених Штатів. Йому сподобалася бесіда біля каміна та спільна пресконференція з президентом Байденом, а також низка особистих зустрічей із головними діячами Вашингтона. 

Його промова на спільній сесії обох палат Конгресу – виголошена з воєнною жорсткістю та рішучістю англійською з сильним акцентом – була підбадьорена щохвилинними оваціями, подібно до виступу президента про стан країни.

Коментатори порівняли його прийом із гостинним прийомом Вінстона Черчілля під час Другої світової війни. Це була паралель, дещо ускладнена власним порівнянням Зеленського, під час свого виступу про війну України проти Росії з Війною за незалежність США. Але це між іншим.

Послання Зеленського було значною мірою – і, безсумнівно, свідомо – репризою Черчилля про Британію: Україна бореться сама, але вона бореться не лише за себе; вона захищає набагато більшу справу. Гроші платників податків США, сказав він у ключовому уривку, «це не благодійність, це інвестиція у глобальну безпеку та демократію, до якої ми ставимося найбільш відповідально».

Нам не потрібні ваші війська, уточнив він; але для того, щоб продовжувати боротьбу, Україні потрібно більше і більше досконалої зброї. Зеленський – майстер виконавства. 

Він знає або користується порадами щодо всіх правильних кнопок. Він дав Білому дому та законодавцям США все, що вони могли забажати, щоб виправдати продовження та збільшення допомоги.

Очевидно знаючи про критику в США про те, що він більше вміє просити, ніж оцінювати, він присипав свої заяви рясною подякою. 

Лише небагато незгодних залишилися сидіти під час овацій, коли решта аплодували стоячи, відображаючи їхню думку про те, що боротьба з Росією, хоча й через довіру, є занадто великим ризиком, і що економічна та політична вартість підтримки війни переважує будь-які вигоди, які США можуть отримати.

Ці дисиденти можуть бути меншістю (і переважно мовчазною меншістю), але ще невідомо, чи отримає Зеленський усе, заради чого приїхав до Вашингтона. Тому що, хоча його візит, безсумнівно, відображав високу довіру до київського табору – і як такий був демонстрацією сили – його рішення ризикнути поїздкою до Вашингтона.

Під час захопленого прийому Зеленського у Вашингтоні та його послідовність зустрічей на найвищому рівні повідомлятимуть про ступінь близькості – навіть залежність – від якої може бути важко розвіяти людину, а не бронювання нового виступу через Zoom, також може бути ознакою слабкості. Зрештою, коли ця карта була зіграна, вона була зіграна.

Можливо, Зеленському вдалося відновити підтримку в деяких колах завдяки своїй зірковій владі, але настрої в США загалом здаються менш одностайними, ніж колись.

Впливові голоси, включно з генералом Майком Міллі, головою Об’єднаного комітету начальників штабів, і старшим державним діячем Генрі Кіссінджером, закликали до переговорів, як це зробили раніше група демократів у Конгресі США перед проміжними виборами.

США були, безумовно, найщедрішим постачальником зброї та фінансової допомоги, і тепер постачатимуть Україні ракети протиповітряної оборони Patriot – скасовуючи попередню відмову. Вони включені в новий пакет допомоги на 2 мільярди доларів (1,66 мільярда фунтів стерлінгів), оголошений Білим домом. 

Однак у своєму виступі перед Конгресом Зеленський наполегливо зазначив, що навіть цього буде недостатньо.

Будь-які плюси від візиту українського Президента до Вашингтона, звичайно ж, не витікають в один бік.

Прийом Зеленського є вигідним і для Байдена. Поділ сцени з нинішнім героєм західного світу підвищить його політичний авторитет у деяких колах і, можливо, навіть допоможе відвернути увагу від питань про колишні ділові відносини його сина в Україні (відповідно до його викинутого ноутбука, який може розслідувати новий Конгрес).

Як діяльність з переміщення хороші новини, які Зеленський приніс з України, є хорошими новинами і для Байдена. Але є й інша аудиторія, яка може стосуватися візиту Зеленського до Вашингтона, і тут починаються питання.

Як щодо українців, які билися на передовій та страждали від тяганини війни? Як вони розцінять його рішення виїхати з країни, нехай і до США і трохи більше, ніж на добу?

Озираючись назад, візит Зеленського напередодні його поїздки для збору військ, що борються на фронті, що найбільш оспорюється в даний час, за межами Бахмута на сході України, можна розглядати як превентивний крок, що дозволив йому продемонструвати свою турботу (і готовність ризикувати своїм життям) для тилу теж.

Ще однією проблемою може бути ризик того, що це може спровокувати Москву на гучне та деструктивне вираження свого несхвалення. Як визначити, чи варта була подорож ризику? Але саме лестощі, які Зеленський отримав у Вашингтоні, може, хоч як це не парадоксально звучить, поставити найбільше питання з усіх — і якщо не зараз, то в більш віддаленій перспективі.

Незважаючи на те, що Україна значною мірою покладалася на іноземну зброю та фінансову допомогу для ведення війни, вважалося, що Україна та її президент — принаймні досі розпоряджаються своєю власною долею. «Жодного рішення щодо України без України» — принцип, який застосовується до будь-яких можливих дипломатичних переговорів. Жодне припущення про те, що ця іноземна допомога, особливо у великих кількостях, надіслана Сполученими Штатами, має якийсь елемент важеля, було повністю відкинуто.

Тепер і факт, і вигадка буде важче підтримувати. Захоплений прийом Зеленського у Вашингтоні та низка його зустрічей на найвищому рівні свідчать про ступінь близькості — і навіть залежність — яку важко розвіяти.

Які можуть бути наслідки, якщо український головнокомандувач сприйматиметься як кишеня Вашингтона?

Чи не могли б деякі почати запитувати, чи не загрожує Україні проста заміна одного сюзерена на іншого?

Чи не можуть деякі в Україні почати запитувати, на чиїй війні вони воюють, і чи не можуть деякі європейські прихильники України наважитися на такі питання?

Швидкоплинний  візит президента Зеленського до Вашингтона, можливо, роздав усім зараз подарунки, але він може нагромадити ускладнення на майбутні сезони.

«The Daily Telegraph» - «На королівське прохання»

Українські діти співають для принцеси Уельської. 

Вони співали своїми маленькими серцями для своїх батьків ще в Україні на лінії фронту. Дитячий хор українських біженців виступив на службі королівських гімнів на особисте запрошення принцеси Уельської.

Майбутня королева похвалила дітей за їхню «мужність», назвавши шкільний хор «прекрасним прикладом того, як знаходити вогнища щастя, сенсу та втіхи» перед конфліктом.

Служба, що відбулася у Вестмінстерському абатстві минулого тижня, транслюватиметься завтра ввечері, а записи надіслані в Україну для перегляду їхніми батьками.

Інна Григорович, директорка української школи Святої Марії на заході Лондона, сказала, що 20 дітей віком від 7 до 11 років «відчули величезну відповідальність» перед своєю країною після того, як принцеса попросила їх заспівати. Один із дітей у хорі сказав, що вчора його батько у Харкові сказав йому, як «пишався мною і був вражений», коли дізнався, що його син співатиме у Вестмінстерському абатстві перед королівською родиною.

Однокласник із Маріуполя охарактеризував їхній виступ як «суперкрутий» та розповів про складність вивчити англійську лірику пісні «В гостях на сіні» до концерту.

Пані Григорович сказала: «Ці маленькі душі відчували величезну відповідальність, ніби вони були на місії там. Це надавало їм великої впевненості. Це був такий проникливий момент для них.

Принцеса Уельська, яка влаштувала захід, заздалегідь зустрілася з дітьми, «поставивши їм п'ятірки та по-справжньому підбадьоривши», коли вони готувалися співати перед переповненою аудиторією з 1800 гостей. Серед інших виконавців були оперний співак Алфі Бо та поп-зірки Крейг Девід та колишня Spice Girl Мел Сі, а актриса Крістін Скотт Томас та олімпійська чемпіонка Нікола Адамс виступили з читаннями. Так само вчинив і принц Уельський.

Пані Григорович сказала: «Хто міг би подумати, що принцеса Уельська дасть нам цю сцену у Вестмінстерському абатстві? Це буде з нами на все життя.

«Це було безцінно для дітей, особливо напередодні Різдва та всіх цих труднощів». Український шкільний хор заспівав «В гостях на яслах», виступ транслювався по телебаченню на всю країну. «На жаль, — сказала пані Григорович, — вони зазнали втрат у своїх родинах, а деякі діти страждають на посттравматичні стресові розлади.

«Є дідусі та бабусі, яких вони втратили на війні, а їхні тати перебувають на передовій. Для їхніх батьків дуже важливо знати, що хтось піклується про їхніх дітей у Великій Британії і дає їм безпеку, щастя та надію.

«Для дітей можливість поговорити з принцесою Уельською означала все. Вони почувалися знаменитостями. Тепер я маю велику місію — записати телевізійну програму і відправити її на передову, щоб їхні батьки могли побачити їхній виступ в абатстві».

Кенсингтонський палац опублікував листа, надісланого минулого місяця принцесою, із запрошенням шкільного хору співати в абатстві. У листі вона сказала, що після зустрічі з дітьми на попередніх заручинах вона була «вражена вашою мужністю і почуттям єднання в такий непростий час».

Вона охарактеризувала школу, чисельність якої різко зросла після російського вторгнення, як «рятувальне коло для всього суспільства» і похвалила пані Григорович за її «доброту, співчуття та непохитну відданість справі допомоги іншим».

Вона писала: «Дитячий хор церкви Святої Марії — чудовий приклад того, як можна знайти осередки щастя, сенсу та втіхи у скрутні часи.

«Для вас було б великою честю бути моїми особливими гостями [в абатстві]. Якщо не складно, я також хотіла б, щоб український хор Святої Марії склав для нас колядку!»

Захар Гуменний, 9 років, який переїхав до Лондона з України у серпні і чий батько залишається у Харкові, сказав: «Мені було дуже цікаво вперше побувати у Вестмінстерському абатстві та побачити принцесу та принца. Я співав пісні зі своїм хором і запалював свічку. Це було особливе для моєї родини.

«Мій тато сказав, що в мене все гаразд, і він пишається мною. Коли я розповів йому, він був вражений».

10-річна Поліна Колесникова, яка переїхала до Лондона в березні з Маріуполя, міста, зруйнованого російськими військовими, сказала, що виступ перед принцесою Уельською «був дуже крутим, і дуже хвилююче усвідомлювати, що ви знаходитесь в тому ж місці, що й королі та королеви та принцеси».

Вона сказала: «Я була така схвильована, коли дізналася, що буду там. До останнього моменту вони тримали це у секреті. Два-три тижні практики. «Усі мої бабусі та дідусі досі в Україні, але вся моя родина виїхала з Маріуполя під час війни. Зв'язок там досить поганий, тому ми телефонуємо один раз на тиждень, це залежить від того, як вони там, але  я сказав їм (про концерт), і вони чекають його.

Австрія 

«Der Standard» – «Успішна поїздка Зеленського до США»

Система Патріот та мільярди для України.

 «Vorarlberger Nachrichten» - «США обіцяють і надалі підтримувати Україну»

Поява Президента України Володимира Зеленського перед Конгресом США викликала резонанс. 

Його заклик про подальшу підтримку не залишився без уваги. США планують відправити Україні систему протиповітряної оборони Patriot в рамках нового пакету військової допомоги на 1,85 мільярда доларів. 

Також українцям пообіцяли нову амуніцію. У Росії ці оголошення викликали неприємності.

Системи ППО США будуть знищені після доставки в Україну, заявили в Москві. 

У лютому Зеленського також запросять до Брюсселя, повідомив речник голови Ради ЄС.

Бельгія 

«De Morgen» - «Зеленський - новий Черчилль?

«Ніби він буквально вийшов із окопів».

«De Standaard» - Олена Зеленська, найважливіший посол України, -  «Мій гнів проти росіян, боюся, буде вічним».

Данія, «Jyllands-Posten» - «Чоловік, на якого полюють, приїхав із бункера до Байдена»

Візит Володимира Зеленського до США був насичений символікою та сигналами – і супроводжувався зусиллями щодо забезпечення безпеки.

У Зеленського Конгрес був на долоні: «Наша перемога має надихнути весь світ»

Джо Байден пообіцяв підтримувати Україну, доки триває війна, але відкидає війну з Росією. 

Зброя, гроші та масована підтримка американських політиків стали безпосереднім результатом історичного екстреного візиту Володимира Зеленського до Вашингтона.

У свою першу поїздку за межі України — через 300 днів після російського вторгнення — український президент прилетів до столиці США через авіабазу Ендрюс у Меріленді і зустрівся з президентом Джо Байденом в Овальному кабінеті Білого дому. Зеленський був одягнений у своє характерне вбрання: зелений светр, світло-коричневі армійські штани та військові черевики. Перед тим, як двері зачинилися, Байден представив свого гостя як «людину року» з посиланням на те, що журнал новин Time назвав його саме так.

Вони зустрічалися віч-на-віч більше двох годин, і на наступній пресконференції два президенти змогли повідомити, що Зеленський отримав ракети Patriot, за якими він приїхав, в рамках 13-мільярдної угоди. Пакет допомоги ополченцям DKK.

Але цього ще недостатньо.

Трохи жартівливим тоном Зеленський заявив, що запросить більше батарей Patriot, у тому числі під час наступної зустрічі з американським президентом, але водночас повідомив, що зі США на шляху й інші підкріплення.

«Найближчими місяцями наша обороноздатність буде посилена. Прошу вашого розуміння, що зараз я не можу вдаватися до подробиць», — сказав він у переповненій залі з представниками преси.

Система «Патріот» буде введена в дію не раніше весни, оскільки українські солдати мають спочатку пройти навчання поводженню зі складною системою озброєння.

Система Patriot викликає суперечки, тому що президент Росії Путін раніше назвав її «червоною ганчіркою» щодо того, що Росія може прийняти від постачання зброї із Заходу. Тому Байден кілька разів підкреслював, що система — це лише система захисту.

Беззастережна підтримка

На пресконференції Байден повторив свої обіцянки беззастережної підтримки України стільки, скільки потрібно, але також заявив, що зобов'язання США не виходять за межі захисту України.

«Ми не стоїмо на порозі оголошення війни Росії чи початку третьої світової війни. Ми захищаємо виключно Україну. Українцям не варто турбуватися: ми з Україною поки йде війна», — пообіцяв Байден.

Підтримка була наголошена, коли Зеленський пройшов з Білого дому на Капітолійський пагорб, де його запросили виступити на спільному засіданні двох палат Конгресу. Символізуючи спільну позицію у політиці України, за ним пішли представники обох партій.

Він піднявся на подіум під оплески, і його представила Ненсі Пелосі — одна з її останніх офіційних посад як лідер Конгресу.

У своєму звичайному стилі виступів перед іншими парламентами з відеозв'язку він виголосив полум'яну промову, засновану на стійкості та волі до перемоги.

«Незважаючи ні на що, Україна жива та здорова. Ми нічого не боїмося», — сказав він.

Він подякував американському народу за беззаперечну підтримку та привітав свої війська та український народ за опір російському натиску. Зеленський повторив, що боротьба з Росією – це боротьба не лише України, а й усього демократичного світу за свободу та демократію. Він сказав, що Росія вже переможена.

«Ми перемогли Росію. Ми не боялися. Наша перемога має надихнути весь світ. Наш успіх має об'єднати весь світ навколо свободи, демократії та міжнародного правопорядку».

У промові довго наголошувалося, що США і Україна стоять пліч-о-пліч у цьому питанні.

"Наші два народи - союзники в цій боротьбі", - сказав він.

«Мужність України та ресурси Америки захистять свободу людей, які відстоюють свої цінності», — додав він під гучні оплески присутніх:

«Україна тримає фронт і ніколи не здається».

Не було пролито більше світла на те, куди веде невблаганна впертість. На пресконференції були поставлені питання щодо потенціалу миру та мирних переговорів. Відповіді розлетілися за вітром. І від Байдена, і від Зеленського.

Зеленський цілком ясно дав зрозуміти, що Україна за жодних обставин не відмовиться від будь-якої території і що мирна угода має включати фундаментальну вимогу про те, щоб Росія заплатила за відновлення України. Він також сказав, що мирна угода має бути заснована на поданому Україною плані із 10 пунктів, який обговорювався під час зустрічі з Джо Байденом без коментарів згодом.

Одночасно з тим, що Зеленський дякував і дякував американському народу, політикам та Джо Байдену за допомогу, він також просив більше зброї: «У нас є артилерія. У нас достатньо? Відверто кажучи: ні», — йшлося у промові, де він також дав зрозуміти, що він артилерист. У нас достатньо? Відверто кажучи: ні», — було сказано у промові, де він також ясно дав зрозуміти, що цілком усвідомлює, що США не можуть посилати війська на фронт.

"Українці самі можуть керувати американськими танками та літаками. Фінансова підтримка теж важлива, але ваші гроші — це не благодійність. Це інвестиції в безпеку та демократію, до яких ми ставимося найвідповідальнішим чином».

На закінчення Зеленський вручив Пелосі привезений просто з фронту український прапор з автографами солдатів, що б'ються, назвавши його «символом нашої перемоги».

Натомість він привіз додому американський прапор, який майорів над Конгресом з нагоди його візиту. 

Підпис під фото: Володимир Зеленський подарував лідеру Конгресу Ненсі Пелосі український прапор із автографами воюючих солдатів та назвав його «символом нашої перемоги». 

«Зеленський кожен божий день ризикує своїм життям».

Незважаючи на те, що він працює з бункера, історична поїздка Володимира Зеленського до США показала, що сьогодні він може побувати і на фронті, і за кордоном. 

Символічно, що це сталося через 81 рік після того, як Черчілль здійснив небезпечну подорож до Сполучених Штатів, яка зрештою призвела до перемоги.

Німеччина 

«Frankfurter Allgemeine Zeitung» - «Зеленський: Вони хочуть перемоги, як і ми»

Президент України Володимир Зеленський назвав свій візит до Вашингтона успішним. «Я повертаюся з Вашингтона з хорошими результатами», — сказав він у своєму відеозверненні, яке було розповсюджено ввечері в четвер. Він подякував президенту США Джо Байдену та Конгресу, «обом палатам, обом партіям, усім, хто підтримує Україну, усім, хто хоче перемоги так само, як і всі ми». 

У Вашингтоні в середу Зеленський зустрівся з американським президентом і виступив з промовою в Конгресі. 

Джо Байден пообіцяв Зеленському підтримку в 1,8 млрд доларів, серед іншого, Америка поставить Україні систему ППО типу Patriot. Байден запевнив, що Америка стоятиме поруч з Україною, "скільки це буде потрібно". Після зустрічі Росія звинуватила США у веденні «проксі-війни». 

Посольство Росії у Вашингтоні заявило в четвер, що Америка прагне до перемоги над Росією. Запевнення Вашингтона в тому, що він не хоче прямої конфронтації з Москвою, є «порожніми словами. 

«Так, уже Різдво?»

У Києві це питання, на яке, здається, має чітку відповідь тільки одна інституція: Українська Православна Церква каже «ні». Попри те, що через три місяці після початку війни вона розійшлася з московським патріархом Кирилом, вона дотримувалася юліанського календаря і не хотіла святкувати Різдво Христове до 7 січня. 

Не тільки це викликає до неї велику недовіру. У їхніх кімнатах неодноразово проводять обшуки, прочісували й Києво-Печерську лавру, оскільки війна йде зі сходу. Багато українців хочуть зустріти Різдво разом із Заходом.

Читайте також:  Кремль планує новий штурм Києва. Що пишуть світові ЗМІ про війну росії в Україні

«Der Tagesspiegel» - «Україна воює FDP проти табу на постачання зброї»

Після візиту Президента України Володимира Зеленського до президента США Джо Байдена та Вашингтона німецькі політики закликали уряд Німеччини швидше підтримати Україну додатковою зброєю. 

Представник оборонної політики парламентської групи FDP Олександр Мюллер заявив Tagesspiegel, що постачання США зенітних ракет Patriot дозволить Україні «відбивати масовані ракетні атаки Росії». 

Європейцям варто подивитись, чи зможуть вони «подібно підтримати». Мюллер продовжує: «Враховуючи тяжке становище українського населення, ми маємо переглянути всі табу на постачання зброї».

Спілка також закликала до додаткової допомоги українській армії проти атак. Хід війни показав, що Україні найкраще допомогти зброєю, "щоб мати можливість протистояти російській агресії", заявив телеканалу RTL/ntv генеральний секретар ХСС Мартін Хубер. 

Тому федеральний уряд має ще більше підтримати Україну постачанням зброї, "у тому числі ракет Patriot", сказав Хубер.

«Mannheimer Morgen» - «Путін хоче "зламати" Patriot»

Війна в Україні: президент Росії не боїться американської ПРО. Співробітники BND затримані за підозрою в державній зраді.

Глава Кремля Володимир Путін розкритикував постачання США зенітно-ракетних комплексів Patriot Україні. "Це просто означає затягування конфлікту", - сказав 70-річний чоловік у четвер у Єкатеринбурзі, повідомляє інформаційне агентство "Інтерфакс". 

Водночас, він назвав озброєння старим і висловив сподівання, що Росія зможе подолати протиповітряну оборону. "Завжди є протидія", - сказав він. Президент США Джо Байден пообіцяв Президентові України Володимиру Зеленському під час його візиту до США, що він поставить систему протиракетної оборони Patriot у рамках пакету допомоги у розмірі 1,74 мільярда євро.

За словами Путіна, системи протиповітряної оборони Patriot працюють не так добре, як російські С-300.

«Проте ті, хто воює з нами, вважають, що це оборонна зброя. Добре, ми це беремо до уваги", - сказав він. Він заявив, що Росія «зламає» Патріот. За словами Путіна, українська військова промисловість досягла межі своїх можливостей, тоді як російська все ще може нарощувати виробництво озброєнь.

Кремль готовий до переговорів

Майже через десять місяців після початку агресивної війни проти України Путін дав зрозуміти, що готовий до переговорів. "Всі збройні конфлікти закінчуються переговорами, і, на відміну від України, Росія ніколи не відступала", - заявив Путін у четвер у Єкатеринбурзі. Крім того, українське керівництво самоусунулося від переговорів. 

"Чим раніше Київ зрозуміє, що переговори необхідні, тим краще". Однак Київ не хоче розпочинати переговори доти, доки з України не буде виведено всіх російських військових, включаючи Крим, який Росія вже анексувала у 2014 році.

Путін назвав війну в Україні необхідною для захисту інтересів російського населення, що там проживає. 

Адже у 2014 році було розв'язано війну проти цих людей, які вважають себе частиною Російського світу. У той час сепаратисти, що підтримувалися Москвою, в сепаратистських Донецькій та Луганській областях відкололися від Києва і почали збройний конфлікт. 

"Все, що відбувається, і все, що пов'язане з військовою спецоперацією, - це абсолютно вимушений, вимушений захід", - сказав Путін, повідомляє державне інформаційне агентство ТАРС.

Федеральна прокуратура заарештувала співробітника Федеральної розвідувальної служби (БНД) за підозрою у державній зраді. Стверджується, що він передав інформацію російській розвідці, як заявила влада в Карлсруе в четвер. 

Німця заарештували напередодні у Берліні. Крім того, у квартирі та на робочому місці обвинуваченого та ще однієї людини було проведено обшуки.

Іспанія 

«ARA» - «Наскільки ракети Patriot будуть вирішальними для України».

 «El pais» - «Бахмут чинить опір у найкривавішій битві України».

«El mundo» - «Україна відвертається від російського Різдва»

Київський патріарх просить використати дату 25 грудня замість православного календаря.

Португалія, «Diário de Coimbra» - «Підтримка України – це «інвестиція у свободу», заявив Зеленський»

Польща, «Gazeta Wyborcza» -«Зірка ЗЕЛЕНСЬКОГО знову палає яскраво»

Цей візит і це фото з Конгресу увійдуть в історію: віце-президент Камала Харріс та речник Палати представників Ненсі Пелосі отримали від Президента України прапор із автографами захисників Бахмута.

Румунія

 «Informatia Zilei» - «Україна отримає від США $45 млрд».

 «The National» -«Візит Зеленського «доводить, що США ведуть непряму війну з Росією»

Збільшення поставок зброї в Україну та високопоставлений VIP-привіт президента Джо Байдена для її лідера Володимира Зеленського показують, що США перебувають у «непрямій війні» з Росією, заявив Кремль.

США та Україна ігнорують занепокоєння Росії, заявила Москва в четвер після поїздки пана Зеленського до Вашингтона, коли він, як відомо, вперше виїхав з

України з моменту вторгнення Росії 24 лютого.

Візит відбувся, коли США заявили, що надсилають ракети «земля-повітря» Patriot у рамках своїх найбільших зобов’язань перед Україною.

Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав: «Ми можемо з жалем констатувати, що досі ні президент Байден, ні президент Зеленський не сказали навіть кількох слів, які можна було б сприйняти як потенційну готовність прислухатися до занепокоєння Росії.

«Не прозвучало жодного слова застереження Зеленського щодо продовження обстрілів житлових будинків у містах і селах Донбасу і не було справжніх закликів до миру.

«Це говорить про те, що Сполучені Штати продовжують свою лінію де-факто вести непряму війну з Росією до останнього українця».

Пан Байден заявив, що США підтримуватимуть Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Пан Зеленський сказав, що «жодних компромісів» не буде. 

Його зустріли як героя у Вашингтоні, де пан Байден виділив майже 1,8 мільярда доларів США на військові поставки, включаючи, вперше, систему протиракетної оборони Patriot.

Представники адміністрації Байдена місяцями говорили про візит пана Зеленського до Білого дому, сподіваючись, що це надішле безпомилковий сигнал підтримки.

Одягнувши свою фірмову зелену бойову форму, пан Зеленський подякував пану Байдену, Конгресу та простим американцям за фінансування військових зусиль України.

«Я приїхав сюди, до Сполучених Штатів, щоб подякувати народу Америки, людям, які так багато роблять для України, — сказав пан Зеленський. - Я вдячний за все це».

Під час звернення до Конгресу він закликав посилити підтримку, оскільки республіканці готуються захопити Палату представників наступного року.

Туреччина, «Daily Sabah» - «Інвестиції в демократію»: Зеленський просить у Конгресу США додаткової допомоги»

Нідерланди, «Het Parool» - «Візит у США готувався місяцями»

Косово, «Koha Ditore» - «Український прапор, піднятий у Конгресі США»

Ірландія, «Irish Times» - «Patriots США можуть посилити оборону України, але не змінять правила гри»

Франція, «Le monde» - «США та Україна зміцнюють свій союз».

Під час своєї першої поїздки за кордон з початку війни президент Зеленський був прийнятий у середу, 21 грудня, у Білому домі та у Конгресі.

«Ваші гроші — це не благодійність, — наполягав він, — це інвестиції у міжнародну безпеку та демократію.

Джо Байден підтвердив нову військову допомогу на суму 1,8 мільярда доларів, включаючи ракетну батарею Patriot.

Посилаючись на нову республіканську більшість, що з'явилася після проміжних виборів, Володимир Зеленський сказав, що, на його думку, буде двопартійна та двопалатна підтримка.

Путін: «Країна та уряд віддадуть все, що армія запросить", сказав російський президент. Це вказує на бажання підготувати нові сили та солдатів.

Макрон: «Я не хочу, щоб наступного дня переговори вели лише китайці та Туреччина, – сказав президент Франції.

Ізраїль, «The Jerusalem Post» - Подія року

Удари, які 2022 рік завдав популізму та ісламізму, бліднуть порівняно з тим, що сталося в Україні.

США 

«Arkansas Democrat-Gazette» - «Сенат США підтримав 44,9 мільярда доларів на підтримку постраждалої від війни України»

Зеленський каже, що гроші «не благодійність», а інвестиція в глобальну безпеку.

 «The New York Times» - «США мають обмеження, коли справа доходить до озброєнь України»

Відмова на запит Зеленського на таку зброю, як бойові танки

Тріумфальний візит президента Володимира Зеленського до Вашингтона завершився обіцянками США підтримати Україну ще на мільярди доларів, але не тим, чого він найбільше хотів: американськими бойовими танками, винищувачами та високоточними ракетами великої дальності.

Сполучені Штати неодноразово заявляли, що вони не відправлятимуть в Україну зброю для боротьби зі збройними силами Росії. Але, як показали останні 10 місяців війни, межі підтримки США змістилися на користь України, і Зеленський ще може отримати те, що хоче.

Після свого сміливого 10-годинного ривку до столиці країни у середу пан Зеленський поїхав з новим озброєнням та обладнанням майже на 2 мільярди доларів, а також із ймовірним зобов'язанням Конгресу виділити майже 50 мільярдів доларів додаткової допомоги наступного року.

І хоча пан Зеленський не отримав усього зі свого списку бажань, прессекретар Ради національної безпеки Джон Кірбі заявив у четвер, що Сполучені Штати схильні надати обладнання, якого потребує Україна, хоча й відмовився повідомити подробиці.

«Будь-який президент, будь-який головнокомандувач в подібних обставинах хотів би отримати якнайбільше і якнайшвидше, і ми готові зробити свій внесок і допомогти в цьому відношенні», — сказав Кірбі.

Однак він додав, що Байден і Зеленський не витратили більшу частину своєї зустрічі на розгляд кожного із запитів України.

Підпис під фото: українські сили стріляли з гаубиці. Одна з тривог Вашингтона полягає в тому, що передові технології США можуть потрапити в чужі руки.

Читайте також:  Україна перехоплює ініціативу. Що пишуть світові ЗМІ про російсько-українську війну

Нідерланди «de Volkskrant» - «У звільненому Херсоні залишився страх»

Що війна робить з українцями, мабуть, найкраще видно у Херсоні, місті, звільненому минулого місяця. Росіяни пішли, алє загроза стала більшою.

Репортер Майкл Перссон і фотограф Джуліо Піскітеллі зображують місто, що бореться.

«Невже росіяни колись зупиняться?»

Україна перебуває у стані війни вже майже десять місяців. Що це робить із українцями, мабуть, найкраще видно у Херсоні, столиці провінції, яка була звільнена минулого місяця. Росіяни пішли, а й ейфорія пішла. Репортер Майкл Персон і фотограф Джуліо Пісцителлі подорожують містом і бачать тугу за нормальним життям.

Автор: Майкл Персон

Фотографія Джуліо Пісцителлі для de Volkskrant

Крамар

Змирившись, Олександр Іванов струшує останні уламки скла з рами вітрини свого магазину. Залишки вітрини магазину одягу Le Form віддзеркалюють провінційний будинок на іншій стороні вулиці та розруху навколо нього. Півгодини тому російська ракета пробила дах. Зовні на тротуарі балки даху та шматки цинку, всередині до вішалки прилипли остатки одягу.

«Ми відкрилися лише три дні тому, — каже Іванов. Він свідчить про інвентар. Сім пальто. «Нам якраз вистачило, щоби знову приймати клієнтів. Окупанти пограбували і залишали місто зовсім порожнім. Тепер ми маємо розпочати спочатку».

Херсон, місто на півдні України, яке було звільнене минулого місяця, є, мабуть, найбільш типовим місцем для країни на даний момент. Ейфорія виявилася тимчасовою. Росіяни пішли, загроза ще далека від усунення. Життя продовжується, смерть теж. Цієї середи внаслідок ракетного обстрілу загинули літня жінка та 8-річний хлопчик. Через день 39-річний доброволець був поранений під час нападу на штаб-квартиру Червоного Хреста. Наступного дня: двоє загиблих на вулиці. Ще один хлопчик наступає на міну.

За оцінками, із 280 000 мешканців, які жили тут до російського вторгнення, у місті проживає ще третина. Хтось утік від окупантів, хтось утік від визволителів. Щось уже нормалізувалося? Чи це нова нормальність, війна з усіма супутніми жертвами, горем, героїзмом та свавіллям?

Після ракетного обстрілу, який потрапив до його будинку вранці, один із мешканців каже: стоятимемо до кінця, тільки так... постійно.

Іванов все ще має надію. «Я йду шукати новий одяг. Коли знайду, відчиню знову. Невже росіяни колись зупиняться?

Колишній солдат та торговець на ринку

Це був звичайний лютневий день, коли прийшли росіяни, — каже Євген, колишній військовий, який живе на заході міста. Він сидить поруч із нами в крижаному кафе — небагато відвідувачів усередині залишаються у пальті. «Було рано, дружина гуляла з собакою. Потім посипалися бомби. Його квартира виходить вікнами на аеропорт Чорнобаївка на північ від міста, важливу вертолітну базу. "Я чув вибухи і зрозумів: почалося".

Спочатку мало що змінилося, — каже Євген. «Але вже за кілька днів вони почали стріляти по мирних жителів, які розмахують українськими прапорами. Вони почали мародерствувати. Вони сказали, що прийшли звільнити нас, але єдине, від чого звільнили нас, це речі з магазинів.

Українська їжа зникає, її місце посідає російська. Навіть Віскас і Кітекат, які продаються на ринку, тепер із Криму, а не з Одеси. «Смак був іншим», — каже продавець на ринку Валерія Мусієнко (37 років), яка тепер, крім корму для тварин, також продає теплі шкарпетки. «Деяким тваринам це не сподобалося».

Мешканці Херсона під час окупації ще могли розплачуватись українськими грошима, але банкомати вже не працювали. Росіяни давали кожному по 10 тисяч карбованців, близько 150 євро. «Я не зміг прийняти ці гроші, – каже Євген. «Я краще їстиму траву, ніж приймати гроші від окупанта».

Стоп, каже він, і дослухається до вибуху. Він виходить, дослухається. Потім він продовжує говорити.

Аеродром «Чорнобаївка» окупований росіянами, які використовували його як вертолітну базу, штаб та склад військової техніки. Місяцями його нещадно бомбили українці, які перебувають за 40 кілометрів на північ. Росіяни мали величезні втрати: гелікоптерів, автомобілів, боєприпасів, пального, сотні солдатів, два генерали. Удари були надто сильними для дружини Євгена. «Через два тижні вона сиділа в коридорі й тремтіла. Вона мала піти звідси. Вона проїхала через черги машиною. Всім потрібно було трохи удачі , щоб виїхати. Нині вона у Нідерландах.

залишатися непоміченим — росіяни шукають таких ветеранів як Євген, а татуювання чи фото можуть його видати. «Я ходив вулицею зі старим телефоном, – розповідає він. Тим не менш, йому ставало все важче їздити до своїх прикутих до ліжка батьків, що мешкають у центрі. - І тоді я забрав.

За його словами, зараз він боїться більше ніж під час окупації. Насильство є більш випадковим. Але він вільний. Йому більше не треба боятися співробітників, які доноситимуть на нього. Вперше за дев'ять місяців він знову вдягнув армійську зелену сорочку.

Двірник

Дощ ллє з неба, коли Віктор Христенко (65) закриває за собою ворота Гімназії № 1. Христинко — чоловік із таким же міцним потиском рук, як і його вуса, він доглядач великої шкільної будівлі позаду нього. З паркану звисають порожні інформаційні щити — російські тексти вже прибрано, але ще не замінено на українські. «У школі знову чисто, — каже Христинко. - Тепер її просто потрібно заповнити".

Майже відразу після взяття Херсона прийшли нові вчителі. Христенко не знає, звідки вони взялися, що вони хотіли зробити зі школою, яку хотіли перейменовувати на школу № 1, можливо незабаром стане зрозуміло. Коли прийшли ящики з новими книгами, Христенко розрізав одну. Це був підручник з історії «Я не впізнав цю історію. Це було зовсім не схоже на те, як я вивчав історію».

Він не може точно згадати, в чому відмінність — «Я не думав, що це нісенітниця стоїть місця в моїй голові», — але це останній день, коли він робить крок до школи. «Я не хотів мати нічого спільного із цими співробітниками. Було також мало дітей, які хотіли брати у них уроки».

Тепер нові вчителі зникли так само безвісти, як і прийшли. Деякі колишні співробітники повернулися до школи, але діти ще не повернулися. Ми готові їх прийняти, але просити не збираємося. Ракети можуть впасти щодня. Це рулетка. Ми не збираємось змушувати їх робити це».

Повернені

«Люди» написано червоним на вказівнику вздовж дороги з Миколаєва до Херсона, на північ від міста. Люди. Чоловік і жінка сутуляться у дворі будинку, що постарів за дев'ять місяців. Химерні дірки в стіні, дах, покрівельне покриття якого зникло, сарай. «Цим знаком ми хочемо дати людям зрозуміти, що люди знову тут», — каже Наталія Єлбатович, підбираючи гільзи із садової доріжки разом із чоловіком Олегом. «Але також закликаємо до їхньої людяності. Щоб нам дали їжі, а можливо, і будматеріалів».

Поруч із вхідними дверима клумба, повна того, що вони вже зібрали з саду. Окрім сотень гільз, ще й гранатомети, протигаз, невикористана міна. «Ми не можемо дозволити нашому 9-річному синові грати тут. Він не може повернутися додому, допоки ми не будемо впевнені, що у нас все є.

Їхній будинок у Посаді-Покровському кілька місяців знаходився на передовій. Саме тут росіяни були відкинуті після того, як у березні їх настання було зупинено під Миколаєвом. Навколо цих сіл вони захищали Херсон, свою перлину, єдину провінційну столицю, яку їм удалося захопити. Все зламано. Дахи - обвуглені грудні клітини, вікна порожні, навіть бетонні автобусні зупинки здаються поритими кульовими та снарядними отворами. У пошкоджених рядах дерев можна побачити глибокі ями, у яких стояли російські танки.

Але Наталя та Олег хочуть знову там жити. 'Куди ще ми можемо піти? Це лише коробка, але наш цей будинок, і це все, що у нас є. За оцінками Олега, із 2300 корінних жителів зараз повернулися близько сотні. «Ми не маємо ні грошей, ні роботи. Я чесно не знаю, що ми можемо робити тут. Але тепер я знаю, що можу зробити.

Тобто відремонтувати дах. Закрийте вибиті вікна. Викинути промоклі від дощу меблі. Усередині є дров'яна піч, яка обігріває одну кімнату. Їжа зберігається в покинутому ящику з боєприпасами, захована від щурів.

Село далі посеред колишньої нейтральної смуги з бункера піднімається клуб диму. Після стуку у сталеві двері з'являється Тетяна Туршина (69 років), яка зламала бетонний притулок, бо від її власної квартири нічого не залишилося. Вона переїхала сюди наприкінці лютого, потім мешкала тут із десятками інших мешканців села. Поміж боями вони поступово зникали. А Туршина, нащадок родини гаражних слюсарів, лишилася. 

У бункер йде провід від високовольтного кабелю, а поруч із димарем на даху ще й телевізійна антена. Усередині, вниз сходами, комфортно та тепло. Є килим, є кухня та спальня. Її син Сергій сидить, поклавши ноги на стіл і дивиться телевізор. «Я не хочу їхати, — каже Туршина. «Мені не подобаються комунальні будинки. Тут у мене є дах, тепло та світло. Чому я мушу їхати?

Директор дитячого будинку

У прифронтовій смузі між Херсоном та Миколаєвом зникли 15 дітей, які перебували у дитячому будинку. У липні їх доправили до Херсона, до будинку на півночі міста. Там про них дбав директор Володимир Сагайдак (61 рік) та його співробітники.

На початку війни під його опікою було 52 дитини, яких він хотів евакуювати; коли це виявилося надто небезпечним через бомбардування прилеглої Чорнобаївки, йому вдалося розмістити більшість із них у укриттях. Навесні біля воріт зненацька з'являються семеро «кадировських»: ополченці чеченського лідера Кадирова. «Вони виглядали жахливо, з їхніми бородами та зброєю», — сказала Зоя, одна із співробітниць центру. — Я сказав, чи не могли б ви прибрати зброю, коли увійдете сюди. Вони сміялися з цього. Потім вони пішли шукати дітей.

Вони допитували дітей та виймали карти пам'яті з комп'ютерів. Вони бачили малюнки жовто-синіми фарбами, де українські танки, стріляли по російських танках, і один із дітей каже їм... ідіть на хуй, — каже Зоя.

«Це був справді один із найм'якших наших хлопців. Ніхто не міг повірити, що він сказав. За цим слідує другий візит у червні з групою російських «журналістів» слідом за солдатами. Дітей допитують у загальній кімнаті. Росіяни знімають фільми про цей «націоналістичний» будинок, де дітей «воспитывают» і вони «грубят». Матеріали з'являються на різних російських телеканалах.

Через три місяці, 19 жовтня, солдати приходять втретє, забравши із собою п'ятнадцять евакуйованих дітей. «Вони були єдиними, кого я не міг заховати, — каже Сагайдак. Росіяни знали, що вони там. Вони самі їх привезли.

Дітей ведуть, вони плачуть. 

Пізніше з'ясовується, що їх везуть до Краснодара, до Росії. В останні тижні за допомогою місцевих волонтерів їх вдалося звільнити і переправити до Грузії, де вони зараз перебувають у посольстві України. Сагайдак не може сказати, як це сталося, можливо, вони спробують повторити цей трюк з іншими дітьми, депортованими до Росії, каже він.

Чи повернуться вони до його центру, неясно — небезпека від ракет велика, як і раніше, проблема браку тепла та електрики. "Ми намагаємося організувати генератори", - каже Сагайдак. «Але зараз найголовніше, щоб вони повернулися до України».

Священик

Росіяни беруть із собою ще одну людину, коли покидають Херсон. З собору Святої Катерини виносять останки Григорія Потьомкіна, першого губернатора цієї області та засновника Херсона, також коханця Катерини Великої, яка колонізувала цей край наприкінці XVIII століття і перейменувала його на Новоросію. Він є обличчям російського імперіалізму.

Церква розташована неподалік річки Дніпро, нинішньої лінії фронту. На іншому березі ховаються російські снайпери — щоб дістатися церкви, мешканцям доводиться перебігати один із безлюдних бульварів. Коли ми стукаємо, священика Іллю Бологу виводять із обідні. Згортають килим і потім піднімають люк у підлозі церкви, після чого Болога (39) спускається сходами у вузький склеп. Там при світлі свічок на кам'яному ложі зяє порожнеча відсутньої труни.

Я не розумію, каже Болога. Він повторює це кілька разів. «У цьому немає жодної логіки».

Він пояснює: під час російської революції більшовики кинули кістки цього царського героя на вулицю, а за Путіна старий Радянський Союз був відновлений у своїй пишності. Але вони також з повагою ставляться до старої імперіалістичної доби. Це не може поєднуватися, чи не так? Про що вони думали, коли відвозили Потьомкіна? Вони хочуть поклонятися йому чи зневажати його?

— У цьому немає жодної логіки, — знову кажє він. Потьомкін, людина, яка, за традицією, будувала фасади, щоб показати, як добре справи в селах його колонії, сама стала порожньою оболонкою, якою росіяни хочуть щось показати. Але що?

Це просто неправильно. Я думаю, слід залишити минуле у минулому. Якщо ви спробуєте перенести це в сьогодення, ви потрапите в халепу».

Вокзал

Пожвавлено на Херсонському вокзалі, де людей «фільтрують» перед посадкою на нічний поїзд до Києва. Це не поїзд на Херсон, повний людей, що повертаються, це потяг в інший бік, подалі звідси, повний людей, які їдуть. Наскільки довго? «Ми не збираємося повертатися», — каже Людміла Бондаренко (43 роки), яка стоїть у черзі зі своєю родиною.

За три дні провінційний будинок знову бомбардують. Олександру Іванову з магазину одягу Le Form, можливо, доведеться розпочинати все спочатку.

Читайте також:  Зеленський і Байден прагнуть згуртувати підтримку. Що пишуть світові ЗМІ про війну росії в Україні