Не соціальна, а економічна сила – справжній образ українських біженців у Польщі: дані дослідження
1334 
Дані зі звіту Deloitte та UNHCR Polska про українських біженців у Польщі спростовують міфи про «соціальне навантаження» на бюджет. 80% доходів біженці отримують від роботи, а не від допомоги.
Дані оприлюднила Наталія Панченко, лідерка української діаспори в Польщі, правозахисниця, очільниця «Євромайдану Варшава», активістка 2022 року за версією часопису Wprost, продюсерка проєктів Ukraїner та Chernobyl VR Project на своїй сторінці у фейсбуці, пише Район.Закордон.
У 2024 році українські біженці збільшили ВВП Польщі на 2,7%
«Будь-хто, хто думає, що біженці обтяжують економіку, нехай подумає ще раз. Дозволивши українським біженцям негайно почати працювати та заснувати малі підприємства — після того, як вони були змушені втекти від російської агресії — Польща збільшила свій ВВП на – дрібниця – 2,7 відсотка у 2024 році», — Кевін Дж. Аллен, УВКБ ООН Польща.
- 47 мільярдів злотих більше в бюджеті
Завдяки роботі біженців доходи держави зросли на 2,94% у 2024 році.
- 80% їхніх доходів надходить від роботи, лише 14% від виплат – попри підвищення 800+!
- 67% українських родин біженців очолюють самотні жінки – часто далеко від близьких, з воєнною травмою, але попри все працюють і утримують дітей.
Де українці – там полякам живеться краще:
Кожен 1 відсотковий пункт зростання їхньої зайнятості означає:
- +0,5 відсоткового пункту більше працевлаштованих поляків
- -0,3 відсоткового пункту нижче безробіття
Це ефект трампліну – поляки можуть просуватися по службі, тому що біженці беруть на себе основні роботи.
Вже 90% доходів біженців надходить з Польщі:
- У 2023 році – 81%
- У 2024 році – 90%
Це не віддалена робота з України, а польські зарплати, і сплачені тут податки та внески.
Швидкий розвиток, попри перешкоди:
- Зайнятість зросла з 61% до 69% за рік
- Зарплати зросли на 29% – з 3100 злотих до 4000 злотих
- Досягають вже 84% польської медіани заробітної плати
Але на жаль, величезний потенціал – все ще невикористаний
- 40% біженців з України мають вищу освіту. Але лише 12% працюють за професією, що вимагає кваліфікації.
Для порівняння: серед поляків це 37%.
Що їм заважає?
- Регульовані професії (лікар, вчитель) вимагають ліцензії та польського громадянства.
- Нострифікація дипломів є дорогою та складною.
- Лише 18% вільно розмовляють польською (зазвичай починають вільно говорити приблизно через 29 місяців перебування).
- Головний бар'єр: догляд за дітьми.
Біженки працюють майже так само часто, як і польки. Зайнятість жінок-біженок: 70%. Польки: 72%.
Але між 25 і 39 роками різниця зростає – тому що не мають системної підтримки в догляді за дітьми.
Парадокс інтеграції.
Стабільна робота та освіта дітей дають безпеку – а це, своєю чергою, дозволяє біженцям спокійніше планувати можливе повернення.
Менше людей мусить повертатися – але більше може це зробити за вибором.
Українське суспільство часто не цінує внесок українських біженців.
Це люди, які:
- Працюють
- Сплачують податки
- Розвивають нашу економіку
- Підвищують наш ВВП
- Беруть на себе обов'язки, яких багато поляків не хочуть
- Вивчають мову
- Виховують дітей
- Інтегруються
Але замість вдячності – часто отримують дистанцію, зневагу та ненависть. Часто несправедливо чують, що вони «забагато вимагають», «забирають роботу» або «тягнуть соціальну допомогу».
«Я маю одне маленьке прохання у зв'язку з цим. Перш ніж сказати, що українці забагато вимагають – подивись, скільки вони працюють. Перш ніж сказати, що «тягнуть соціальну допомогу» – подивись, скільки вони сплачують податків. Перш ніж сказати, що «забирають роботу» – перевір, які місця завдяки їм звільняються. Перш ніж сказати, що «це не наша проблема» – пригадай собі, що таке війна.
Перш ніж сказати будь-що зі зневагою – перевір дані та послухай їхні історії. Бо якщо ти не бачиш їхнього внеску в Польщу – то не вони, а ти повинен соромитися. Ці люди – які тікають від війни – сьогодні будують з нами цю країну. Щодня. Тихо. Ефективно», – написала активістка.
Дивіться також: Гібридну війну між поляками та українцями розкрутили в соцмережах – лідерка українців у Польщі
Читайте також:
- Моршин
Культурна дипломатія: представник Моршинської громади взяв участь у міжнародному заході в Польщі
- Район.IN.UA
Волинь зацікавлена у польських інвестиціях: Романюк зустрівся з консулом
- Культура
Три українські книги – у довгому списку польської літературної премії імені Ришарда Капусцінського
- Закордон
Аварія на залізниці під Варшавою: зійшов з рейок вантажний потяг із дизпаливом
- Закордон
У Польщі на військову частину впав дрон: що відомо