Шах і мат. Іран і його доля на великій шахівниці

Ганна Гороженко

Подякувати

1 березня 2026, 19:36

  2235

Зберегти

Щомісяця — по диктатору. Сполучені Штати 2026 рік почали з переформатування політичного ландшафту світу. Січень — арешт венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, лютий — вбивство іранського ідеолога Алі Хаменеї. Що ж нам принесе весна і березень?

Дональд Трамп йшов на вибори з гаслами «Зробимо Америку знову величною». Його програма передбачала розвиток, власне, американської економіки, зосередження на внутрішній політиці. А минулорічна заява віце-президента Джей ді Венса на Мюнхенській конференції з безпеки, на якій той заявив, що Сполучені Штати, так би мовити, умивать руки і готові перестати бути світовим поліцейським, зосередившись лише у власному регіоні, здавалось, поставила крапку у представленні нової стратегії країни. 

Однак, виявилось, що усе це омана, туман.

На вустах у лідерів Сполучених Штатів одне, на думці — інше. І 2026 рік вже це показав. Можливо, внутрішні проблеми і падіння рейтингів, скандали довкола оприлюднених записів Епштейна, змусили адміністрацію Трампа звернути погляди на світ довкола і взяти до рук поліцейську палицю. Знову, увібравшись у класичну уніформу. Це ж так до вподоби електорату!

І ось, Ніколас Мадуро з дружиною готуються до суду у штаті Нью-Йорк, а в Ірані почалась спецоперація США. Останні дні лютого стали спекотними для усього близькосхідного регіону. Знищений Алі Хаменеї і вся його родина. 86-річний ідеолог ісламського Ірану, який зніс в 1979року проєвропейського шаха, загинув під уламками власного палацу, а разом з ним його діти і онуки, яким він планував заповідати не лише власні статки, а й власне місце на політичному Олімпі. Взагалі смерть під уламаками світу, який ти створив власними руками - дуже символічно, чи не так?

Реза Пахлаві — наслідний принц Ірану, син того поваленого силами Хаменеї шаха, вже збирає валізи і готується повертатись на батьківщину, але є одне «але» ...

 Унаслідок надточних попадань ізраїльським ВПС, які колективно із США, розносили у суботу іранські об'єкти, загинули ключові силовики - міністр оборони, командувач сухопутних сил КВІР (Комітет Вартових Іславмської Революції), секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану, начальник Генерального штабу, голова розвідки. Це все представники силових відомств.

Американсько-ізраїльська операція не зачепила парламентарів та міністра закордонних справ, який буквально три дні назад був на переговрах з американською стороною у Женеві. Аббас Арагчі вже навіть заявив, що Тегеран готовий до переговорів з Вашингтоном. На третій день військового втручання.

США назвали власну операцію «Епічна лють», венесуельській операції дали назву «Абсолютна рішучість», — прекрасні назви для бульварних романів, чи не так? І здається, що з саме наповненими інтригами книгами їх поєднує реальна картина, яка виникла наразі у світі. Трамп не з тих, хто ламає хребет авторитарним режимам. Він би бажав, аби вони не були надміру агресивними. Стабільні автократи з людським обличчям, з якими можна сісти за стіл перемов, випити шампанського, йому більше до душі, ніж постійні  ротації демократично обраних лідерів. Саме тому він вирішив не ламати систему Венесуели, а лише змінити дійових осіб, надавши міністерці нафти та віцепрезидентки країни можливість заскочити у крісло керівника держави. Для венесуельців поки мало що змінилось, і навіть опозиція, яка так багато покладала надій на зміну влади, не надто задоволена реальністю. Трамп усунув недоговороспроможного лідера і на цьому заспокоївся. 

Операція проти іранського військового і релігійного керівництва почалась теж після переговорів, які не закінчились успіхом. 25-26 лютого у Женеві міністр закордонних справ Аббас Арагчі зустрічався з американськими посланцями Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. За словами самого Арагчі вони "досягли певного прогресу". Однак на переконання Трампа, це було не так і вже через день ракети полетіли в бік Тегерану.

Іран, як поранений пес, став кусати оточуючих - обстрілюючи ракетами сусідні держави. Однак ефект, який досі можна спостерігати від цих обстрілів зворотній. Іран під керівництвом аятолли - це релігійно-військова конструкція, заснована на ісламі шиїтського спрямування. А от оточена ця держава переважно країнами, де головна релігія - іслам суннітського вчення. Представники обох напрямків мусульманства упровж багатьох століть сперечаються про вертикаль влади - на прикладі того, хто може називатись нащадками пророка Мухаммеда - його кровні спадкоємці чи обрані з простого люду? За останнє виступають сунніти. Такі собі близькосхідні демократи.

Обстріли Ірана у відповідь на напад США та Ізраїлю несподівано для самого Тегерана додали до списку його ворогів ще й Об'єднані Арабські Емірати, які провадили дуже гнучку політику щодо цієї держави і взагалі спокійно ставились до авторитарних хуліганів - Росії, КНДР та інших. Тепер же після обстрілів Дубаї та Абу-Дабі ОАЕ грозиться завдати ударів у відповідь. А ще несподівано між керівництвом Арабськими Еміратами та Саудівською Аравією відбулись телефонні переговори. Це при тому, що останній рік між цими країнами спостерігалась ворожість, надто багато протиріч було між ними і лідери двох країн не приховували роздратування політикою одне одного. Однак ОАЕ і Саудівською Аравію об'єднує релігія - суннітський іслам. І цього виявилось достатньо для порозуміння. 

Тегеран власними діями загнав себе у капкан. Б'ючи по американським базам на території сусідніх держав, він викликав лише обурення і ненависть. Та й спроможність країни завдавати системних та потужних ударів не надто велика. Після минулорічної атаки на Іран з боку Ізраїлю була знищена велика кількість ракетних пускових установок. Арсенал поповнити не встигли і, ось результат. 

Ядерний удар?

 Після атаки на Ісфахан, Фордо і Натанзу силами США у червні 2025 року створення ядерної зброї було уповільнено. Для відновлення потужностей потрібен був час - один-два роки. Тож повноцінно відновити програму керівництву Ірану не вдалось. 

Ракетні удари та шахедні атаки?

Реальна загроза сусіднім державам. Заявлена дальність польоту балістичних ракет, якими володіє Іран, 1500-2500 км. В зоні досягнення - весь Близький Схід, а також Греція та Болгарія. Балістичні Харрамшахар-4 та Седжиль здатні подолати ці відстані, однак їх небагато, до 300 одиниць. Ці ракети високотехнологічного виробництва, для них потрібні складові, які закуповувались в обхід санкцій. Набагато більше ракет Шахаб-3, які летять на 2000 км та ракет малої дальності. І все ж Іран не зможе виготовити більше ракет, ніж у нього є. Виробництво потребує часу і ресурсів, яких в країні немає. А це значить, відстрілявши наявний арсенал, Іран залишиться беззахисним. На зовнішні постачання надій нема. Це гра з наперед визначеним фіналом. 

Наразі Тегеран використовує масовані шахедно-ракетні атаки, тактики, до якої вдається Росія у війні з Україною. Мета - перенасичення простору, аби зламати ППО країн. І все ж, заможні країни Перської затоки та Близького сходу роками удосконалювали власну протиракетну оборону, американські бази мають власні «Петріоти», тому не дивно, що поки успіхи іранських військових не надто вражаючі. 

Терористичні напади?

Державний департамент США та Міністерство внутрішньої безпеки видали термінове попередження для всіх американських громадян як всередині країни, так і за кордоном бути пильними. У Тегерана розгалужена мережа агентів у Європі та США. Навіть у Трампа є особистий намір розквитатись із замовниками замахів на нього, які мали статись 2024 року. Тоді іранці хотіли вбити американського президента, який наказав ліквідувати генерала Касема Сулеймані, архітектора сучасної іранської системи і другої людини після Алі Хаменеї, ця спецоперація сталась в 2020 році. Також ФБР вдалось розкрити змову з метою вбивства радника президента Трампа під час першого терміну - Джона Болтона. Арештований у цій справі - іранський шпигун. Спецслужбам вдалось попередити напади на синагоги у Німеччині в 2023 році, на ізраїльських бізнесменів на Кіпрі того ж року, журналістів у Британії в 2024 році. Це все теж планувала іранська розвідка. Ще одним напрямком помсти Тегерана є кібертероризм, у цій царині іранці успішно діють останні кілька років. Іранські спецслужби працюють разом з російськими та китайськими. Москва передала Тегерану технології кібершпигунства та перехоплення комунікацій. Росія передавала іранцям технології зброї, захопленої під час військових дій в Україні, а також інформувала про переміщення американських військ в регіоні. У Багдаді (в Іраку) та Тегерані діють координаційні центри, де офіцери розвідки Ірану та ГУР Росії обмінюються даними в реальному часі. Також використовуються дані з китайських супутників для наведення іранських ракет, оскільки власна супутникова мережа Тегерана обмежена. Китай надав спецслужбам партнерів систему розпізнавання облич, протестовану під час придушення протестів уйгурів в КНР. За допомоги цієї системи іранські силовики познаходили більшу частину учасників нещодавніх бунтів.

Однак на поверхні ситуація з підтримкою Ірану її партнерами геть інша.

Не дивно, що Іран ставив на союз з Китаєю і Росією. Та ті нині лише спостерігають. Їхня допомога - скликаний Радбез ООН і висловлення занепокоєння. І поки усе... Тирани помирають насамоті — це очевидно. Це закон історії.

На тлі звуків сирен і ракетних загроз нині відбувається переформатування влади в атакованій країні. В структурі є «яструби» — хоч їх стало значно менше і є «опортуністи», які готові до переговорів з можливістю лишити структуру держави такою, як вона є. Фактично ці дві групи нині увіп'ялись зубами одне в одного. США спостерігають за цією бійкою, аби продовжити переговори з тою стороною, яка переможе.

Тому наразі такі різні заяви лунають з боку Ірану — від «ми вдаримо по США та Ізраїлю з такою силою, якої ще ніхто досі не бачив» до «Ми готові піти на переговори, але США мають заплатити».  

США і справді можуть заплатити, запропонувавши Ірану вигідну оборудку. Таку, як любить Дональд Трамп. Наприклад, участь американських компаній у нафтовидобувній галузі в обмін на появу людського обличчя автократичного режиму. Вибір у Ірана, врешті, невеликий. Бісзнес, як завжди — улюблена стратегія Трампа, бо гроші вирішують усе і навіть зупиняють війни.