«Мої цілі не залежать від уряду», – Ліліана Грекса про те, як вдруге представлятиме інтереси української нацменшини в угорському парламенті

Представницею української національної меншини в парламенті Угорщини вдруге стала Ліліана Грекса. Попри напружену виборчу кампанію, за неї віддали свої голоси 59% виборців.
Представників нацменшин обирали паралельно із парламентськими виборами, де перемогу здобула проєвропейська партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Він замінить на посаді прем’єр-міністра Віктора Орбана.
За час попереднього терміну роботи в парламенті Ліліана Грекса зосереджувалася на розвитку україномовної освіти для українців в Угорщині, ініціювала заходи із вшанування загиблих захисників України, жертв російсько-української війни, а також жертв Голодомору. Тепер планує працювати над залученням переселенців до діяльності української нацменшини.
Що ще передбачає посада парламентського представника, чому деякі депутати закликали виборців відписуватися зі списків української нацменшини та чого українцям чекати від нового угорського уряду – Ліліана Грекса розповіла в інтерв’ю Район.Закордон.
Найглибший зв’язок з Батьківщиною
Парламентські представники національних меншин – особлива посада, яка дає можливість виступати з промовами, працювати в комітетах, брати участь у формуванні порядку денного, але без права голосу під час ухвалення законів.
Ліліана Грекса зазначає, що на цих виборах балотувалась як очільниця списку української нацменшини, який уклало Державне самоврядування української національності Угорщини. Це офіційний орган, який вперше спільнота обрала в 1999 році. Він складається з 15 депутатів та переобирається один раз на п’ять років.
До списку записують мінімум трьох осіб, цьогоріч їх було четверо. Людина, яка очолює список і набирає хоча б один голос на виборах, стає парламентським представником.
У порівнянні з 2022 роком, Ліліана Грекса отримала на 5% голосів більше, що вважає гарним показником активності громади. Хоч цьому успіху і намагалися завадити.
Угорська виборча система передбачає, що проголосувати можна за окремого кандидата в одному зі 106 одномандатних округів, а також за один партійний список або список меншини в загальнонаціональному окрузі. Тобто кожен виборець отримує два бюлетені: перший – за конкретного кандидата в одномандатному окрузі (мажоритарний), другий – за партійний список або список національної меншини.
Під час виборчої кампанії це спричинило конфлікти, адже деякі депутати закликали виборців виписатися зі списку української нацменшини, щоб отримати можливість проголосувати за одну з партій.
Утім, на думку Ліліани, «долю країни вирішують мажоритарники», тож бажання голосувати за партії не мало б переважити відданість українській нацменшині.

«Якщо хтось належить до національності, тоді він мусить підтримати її список. Для мене не було зрозуміло, чому деякі депутати переконували виборців української національності вийти зі списку. Я вважаю, що належати до національності та ще й до української – це такий зв'язок з Батьківщиною і з нашими предками, який не можна туди-сюди записувати та відписувати», – пояснює парламентська представниця.
Загалом ці парламентські вибори вона називає святом демократії, адже угорці «обрали ту силу, яку хотіли». І попри загальні тенденції, Ліліана не очікувала, що перемога партії «Тиса» буде настільки впевненою. Вона порівнює її з виборами до самоврядування української національності у 2024 році, коли з таким же результатом перемогло товариство «Нова хвиля», яке представляє Грекса.
Вдалося більше, ніж очікували
Представниця нацменшини розповідає, що до 2022 року не мала зв’язків з жодною з угорських партій, а працювала у сфері медіа. Тож вважає, що політики відчули її бажання працювати заради української громади активно та з натхненням.
Тому, попри складні угорсько-українські відносини, антиукраїнські заяви Віктора Орбана та представників його уряду, Ліліана знаходила можливості для того, щоб нагадати угорцям про те, що Росія коїть в Україні.
«Коли я стала парламентською представницею у травні 2022 року, то вже у червні вирішила виступити з промовою, бо відчувала, що двосторонні зв'язки між Україною та Угорщиною стали дуже-дуже поганими. Щоправда, тоді не знала, що вони будуть ще гіршими. Але я бачила, що угорці допомагали українським біженцям у гуманітарній сфері. І ніхто їм не дякував», – каже жінка.
Тоді представниця висловила вдячність усім організаціям та простим людям, які допомагали українцям. А наприкінці промови запланувала хвилину мовчання, щоб вшанувати тих, хто загинув у боротьбі за свободу України. У відповідь піднявся увесь парламент.
«По-моєму, такого не було ні у 20, ні у 21 столітті, щоб цілий парламент встав, хоч я їх про це і не просила. Це був мій перший досвід того, що мене тут приймають», – додає Грекса.
Згодом вона звернулася до уряду з проханням про відкриття школи для української нацменшини. Так у Будапешті посеред навчального року запрацювала Школа української мови імені Лесі Українки при Державному самоврядуванні українців Угорщини.
У 2024 році громадська організація «Дім українських традицій» взялася за створення двомовної українсько-угорської школи для переселенців, однак не могла офіційно цього зробити, адже не є державною інституцією. По дозвіл Ліліана знову звернулася до угорського уряду й отримала його. Після відбувалася зустріч президента України Володимира Зеленського та угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, на якій вони офіційно погодили відкриття школи.

У 2022 та 2023 роках Грекса організувала заходи з вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору, під час яких спікер дозволив вимкнути підсвічування парламенту на пів години, щоб учасники мали змогу зібратися на його сходах зі свічками.

Прикладом розбудови зв’язків між Україною та Угорщиною стала виставка дитячих малюнків на вшанування пам’яті найвідоміших поетів двох країн – Тараса Шевченка та Шандора Петефі. Її в Україні організували за ініціативи посольства Угорщини в Києві та Національної бібліотеки України для дітей. Виставку вдалося показати і в стінах угорського парламенту.
«За ці останні три з половиною роки ми зробили стільки, що я навіть не очікувала. І я за це щиро вдячна уряду. Звичайно, я бачила, що політичні відносини не складаються й мені через це було дуже прикро і боляче. Але для української національності угорський уряд дав усе за ці роки, щоб ми почали розвиватися», – вважає Ліліана Грекса.
Загроза російської культури і співпраця з новим урядом
На своїй пресконференції новий лідер Угорщини Петер Мадяр заявив, що вбачає загрозу в Росії, але це не стосується її людей та культури. Ліліана Грекса зазначає, що частково погодилася б із цим твердженням, бо не вважає, що культура країни-агресорки загрожує українській нацменшині.
Щоправда, в Будапешті організовують усе більше подій, де росіяни намагаються продемонструвати «вєлічіє» своєї культури. Тоді українська громада намагається протестувати і пояснювати угорцям, що ця культура «облита кров’ю українських людей, дітей, героїв».
«Неможливо розділяти культуру та політику. Дехто вважає інакше, але я бачу, що організовують концерти Меладзе, Чайковського, навіть роблять цьому рекламу, щоб угорці бачили позитивні сторони російської культури. А керівники культурних інституцій здебільшого не розуміють у чому проблема», – розповідає парламентська представниця.

Вона наголошує, що у своїх промовах нагадує про те, хто агресор, бо в угорському парламенті говорять про «українсько-російську війну».
На другий термін роботи парламентською представницею Ліліана Грекса не ставить нових завдань і каже, що її цілі не залежать від того, хто входить до уряду.
«Рухаємося далі розпочатим шляхом», – так звучало гасло її виборчої кампанії.
Грекса планує і далі розвивати україномовну освіту в Угорщині, організовувати культурні події, показувати українську культуру широкому загалу, як це українська громада робить багато років, започаткувавши флешмоби вишиванок і колядок.
Ще один вектор діяльності – підтримка українського духовенства, щоб представники української нацменшини мали можливість молитися рідною мовою.
Школу імені Тараса Шевченка, в якій наразі працюють тільки початкові класи, планують розвинути, для того, щоб там могли навчатися і старші учні. Школа імені Лесі України теж розширюватиметься, але на інші міста – наразі філіал працює в Мішкольці, у планах – Дьйор та Шарвар.
«Я б хотіла, щоб самоврядування української національності прозоро працювали. А ще один пункт моєї програми – підтримка інтеграції українських переселенців. Це також дуже важливо, адже я бачу, що вони не дуже розуміють систему представництва національності. Та інколи вважають, що це представництво України, але це неможливо за законом», – каже Ліліана Грекса.
Вона додає, що у своїх промовах постійно говорить про Україну, але представляє саме українську нацменшину. А ці вибори підтвердили, що громада активна і хоче розвиватися далі.

***
Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.
