«ЄС вимагає», «ЄС рекомендує» чи «ЄС регулює»: розібратися в ієрархії та обов'язковості права Євросоюзу
1360 
Коли Україна говорить про євроінтеграцію, у публічному просторі часто звучать формулювання на кшталт «Україна має імплементувати директиву ЄС» або «Новий регламент ЄС змінює правила для бізнесу». Але за цими словами стоїть складна система права Європейського Союзу, де різні документи мають різну юридичну силу та різний механізм дії, водночас залишаючи місце для національного законодавства.
Одні акти ЄС автоматично стають обовʼязковими для всіх держав-членів, наприклад, регламент GDPR про захист персональних данних. Інші лише визначають ціль, залишаючи країнам свободу у способі її досягнення, як-от Директива про рівне ставлення у сфері зайнятості. А треті є обов'язковими лише для конкретного адресата – наприклад, рішення Єврокомісії, яке зобов'язало Ірландію стягнути з Apple мільярди євро незаконної державної допомоги.
Два рівні права ЄС: первинне та вторинне
Право Європейського Союзу умовно поділяється на два рівні: первинне та вторинне.
Первинне – це основа всієї системи. Воно включає установчі договори ЄС, насамперед Договір про Європейський Союз (TEU) та Договір про функціонування ЄС (TFEU). Саме вони визначають повноваження інституцій ЄС, принципи функціонування Союзу та базові права і свободи. Жоден інший акт ЄС не може суперечити цим договорам.
На основі договорів інституції ЄС ухвалюють вторинне право – регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки. Саме ці документи найчастіше згадують у контексті реформ, адаптації законодавства та євроінтеграції.
Три типи обов'язкових актів ЄС: регламент, директива, рішення
Вторинне право ЄС включає кілька типів документів, але не всі вони діють однаково. Три з них є юридично обов'язковими й саме вони найчастіше визначають реальні зміни для країн, бізнесу та громадян.
Регламент: пряме застосування
Регламент є обов’язковим у повному обсязі та діє напряму в усіх країнах-членах ЄС. Для його застосування не потрібно ухвалювати окремий національний закон. Після набрання чинності регламент автоматично стає частиною правового поля всього Союзу.
Наприклад, GDPR – регламент про захист персональних даних. Він одночасно набрав чинності у всіх країнах ЄС і встановив єдині правила обробки персональних даних для бізнесу та державних органів.
Директива: обовʼязковий результат, але не спосіб
Директива працює інакше. Вона встановлює ціль, якої мають досягти держави-члени, але залишає їм свободу вибору механізму реалізації. Для цього країни повинні транспонувати директиву у своє національне законодавство, тобто ухвалити або змінити внутрішні закони так, щоб рухатися до визначеної цілі. Якщо країна не транспонує директиву вчасно – Єврокомісія може порушити проти неї провадження про порушення.
Наприклад, директива про рівне ставлення у сфері праці зобов’язує держави забезпечити заборону дискримінації, але конкретні механізми — трудові кодекси, процедури захисту чи санкції -– кожна країна визначає самостійно.
Саме тому в процесі євроінтеграції України часто йдеться саме про «імплементацію директив ЄС» – тобто приведення українських законів у відповідність до європейських норм.
Рішення: обов'язкове, але не для всіх
Рішення відрізняється від регламенту й директиви тим, що є обов'язковим лише для того, кому адресоване – конкретної країни, компанії або іншого суб'єкта. При цьому, як і регламент, воно не залишає свободи у виборі форми виконання: адресат зобов'язаний виконати його в повному обсязі.
Показовий приклад: рішення Єврокомісії 2016 року у справі Apple та Ірландії (SA.38373). Комісія визнала, що Ірландія надала компанії незаконні податкові пільги й зобов'язала країну стягнути з Apple до 13 мільярдів євро. Рішення стосувалося виключно Ірландії, інші держави-члени жодних зобов'язань за ним не отримали. У 2024 році Суд ЄС остаточно підтвердив це рішення.
Що таке рекомендації та висновки?
Не всі документи ЄС є юридично обовʼязковими.
Рекомендації та висновки належать до так званого soft law «мʼякого права». Вони не передбачають санкцій за невиконання, але формують політичні орієнтири, стандарти та очікування для держав-членів.
Наприклад, Єврокомісія може рекомендувати державам посилити прозорість медіавласності або скоротити гендерний розрив в оплаті праці. Формально країни не зобов’язані виконувати такі рекомендації, але згодом вони часто стають основою реформ або навіть обов’язкового законодавства.
Де в цій системі місце національного законодавства
Одна з ключових особливостей права ЄС – його пріоритет над національним законодавством держав-членів. Принцип верховенства права ЄС був закріплений Судом ЄС ще у 1960-х роках.
Це означає, що країна не може посилатися на власний закон, якщо він суперечить праву ЄС. У разі конфлікту пріоритет матиме саме європейська норма.
Для держав-кандидатів, зокрема України, це означає значно більше, ніж просто ухвалення «проєвропейських» законів. Євроінтеграція – це поступове включення в систему, де право ЄС стає частиною національного законодавства і внутрішньої логіки державного управління.
Чому це важливо для України
У 2025 році Україна завершила повний скринінг acquis communautaire – аналіз свого законодавства на відповідність нормам ЄС. У міру просування переговорів про вступ Україна дедалі частіше стикається не лише з політичними вимогами ЄС, а й із необхідністю працювати з конкретними правовими механізмами Союзу.
Тому євроінтеграція – це не лише політичний процес, а й поступове включення України в складну правову систему, де кожен тип документа має свою роль, силу та механізм дії.
Практичний приклад: Директива NIS2 і українська кібербезпека
Директива NIS2 (Network and Information Security Directive 2) – оновлений законодавчий акт ЄС у сфері кібербезпеки, який набув чинності у січні 2023 року. Ця директива встановлює мету – підвищити рівень кіберзахисту критичної інфраструктури – але кожна країна вирішує, як саме це зробити у своєму законодавстві.
Країни-члени ЄС мали до 17 жовтня 2024 року привести національне регулювання у відповідність до директиви. Хтось встиг, хтось — ні. Більшість країн-членів дедлайн пропустили, і вже у 2025 році Єврокомісія розпочала процедури порушення проти тих, хто не транспонував NIS2 вчасно. Це означає офіційне попередження, потім мотивований висновок, а тоді потенційно – Суд ЄС зі штрафами або пенею за кожен день “прострочки”. Отже, директива, попри свою гнучкість щодо форми, залишається жорстко обов'язковою щодо результату.
Україна взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність до директиви NIS2 в рамках зобовʼязань, повʼязаних із Ukraine Facility – фінансової підтримки ЄС для відновлення та реформування країни. Тобто транспозиція директиви стала умовою отримання фінансування. У 2025 році набрав чинності Закон № 4336-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури», який імплементує значну частину положень директиви NIS2.
Чим ближче Україна до ЄС, тим частіше в українському законодавстві та публічному просторі з’являтимуться регламенти, директиви, рішення та рекомендації ЄС. І розуміння різниці між ними поступово буде необхідним не лише для юристів чи дипломатів, а й усіх, хто так чи інакше працює з правовим полем України.
Джерела:
Costa v ENEL judgment: 60 years on – The making of the doctrine of primacy of EU law. (2024, July 15). European Parliamentary Research Service.https://epthinktank.eu/2024/07/15/costa-v-enel-judgment-60-years-on-the-making-of-the-doctrine-of-primacy-of-eu-law/
Directive EU NIS2: What it is, why it was developed, and why Ukraine is implementing it. (n.d.). State Service of Special Communications and Information Protection of Ukraine.https://cip.gov.ua/en/news/direktiva-yes-nis2-sho-ce-take-dlya-yakikh-potreb-rozroblena-ta-dlya-chogo-ukrayina-yiyi-implementuye
European Commission. (n.d.). NIS2 Directive.https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/nis2-directive
European Equality Law Network. (n.d.). Key EU directives in gender equality and non-discrimination.https://www.equalitylaw.eu/legal-developments/16-law/76-key-eu-directives-in-gender-equality-and-non-discrimination
EUR-Lex. (n.d.). EU legal instruments.https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/glossary/eu-legal-instruments.html
EUR-Lex. (n.d.). European Union directives.https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/european-union-directives.html
Greenberg Traurig. (2025). EU NIS 2 Directive: Expanded cybersecurity obligations for key sectors.https://www.gtlaw.com/en/insights/2025/8/eu-nis-2-directive-expanded-cybersecurity-obligations-for-key-sectors
NV Бізнес. (2025). Закон №4336-IX: Що змінюється для держустанов і критичної інфраструктури і як до цього готуватися.https://biz.nv.ua/ukr/markets/zakon-4336-ix-shcho-zminyuyetsya-dlya-derzhustanov-i-kritichnoji-infrastrukturi-i-yak-do-cogo-gotuvatisya-b-50606363.html
Автор Діана Літвіненко, стажерка проєкту «Індекс реформ»