Космічні премії кузини та «пілот без диплома»: як авіаційний скандал у Молдові призвів до зміни уряду та вибачень Майї Санду

Оксана Піднебесна

Подякувати

5 липня 2026, 10:46

  2672

Зберегти

Політичне життя Молдови сколихнула масштабна криза, яка завершилася раптовою відставкою прем'єр-міністра Александру Мунтяну (Alexandru Munteanu) та всього його Кабінету міністрів. На тлі амбітних планів Кишинева щодо євроінтеграції уряд не встояв перед низкою гучних викриттів, де переплелися непотизм, космічні зарплати родичів перших осіб та відверте фальшування документів у стратегічних держструктурах.

Район детально проаналізував кризу, її передумови, а також виклики, які цей скандал створює для Молдови та України.

Уряд Мунтяну отримав вотум довіри парламенту трохи більше ніж через місяць після виборів до парламенту — 31 жовтня 2025 року. За урядову програму та його склад проголосували 55 депутатів президентської партії «Дія і солідарність».

Як повiдомляють молдовськi медiа, кризу спровокували два паралельні журналістські розслідування, пов'язані з діяльністю державного підприємства MoldATSA: компанiї-монополіста, що відповідає за безпеку повітряного руху та авіадиспетчерську діяльність країни.

Спочатку виник скандал із двоюрідною сестрою президентки: Анастасія Табурчану, яка є двоюрідною сестрою Майї Санду, влаштувалася на роботу прессекретарем MoldATSA без відкритого конкурсу. Проте справжнє обурення  у суспільстві викликали її доходи.

Журналісти з'ясували, що за рахунок численних надбавок та премій її щомісячний оклад у 2026 році сягав понад 120 000 леїв (близько 6 000 євро), а загалом менш ніж за рік вона отримала понад мільйон леїв. Для порівняння — це астрономічна сума для бідної Молдови, де пересічні громадяни борються з інфляцією.

Президентка Майя Санду публічно відхрестилася від призначення родички, назвала такі виплати «аморальними» та закликала сестру повернути гроші, після чого Табурчану та ще одна родичка Санду з команди спікера парламенту Тетяна Батін терміново пішли у відставку. А за свою кузину президентка Молдови принесла публiчнi вибачення. Також вiдбулися миттєвi звiльнення ряду посадовців та навiть виключення з партiї «Порядок та справедливiсть».

Другою подiєю, яка сколихнула суспiльство, став фейковий диплом керівника «MoldATSA». Майже паралельно з'ясувалося, що виконувач обов'язків директора підприємства Думітру Вангелі, призначений за чинної влади, повністю сфальшував власну біографію. У своєму резюме він вказав професійну освіту авіатора та досвід роботи пілотом у престижній авіакомпанії Air Canada. Розслідувачі надіслали запити й легко довели, що Вангелі ніколи там не працював і не має профільного диплома. Крiм того, на одну з посад можновладець працевлаштував свою коханку. 

3 липня прем'єр-міністр Александру Мунтяну оголосив про відставку. Його відхід із посади очільника Кабміну означає відставку всього уряду. У публікації на Facebook Мунтяну наголосив, що більше «не може продовжувати мандат, не порушуючи власних принципів та переконань».

Президентка Майя Санду заперечує, що в команді були розбіжності щодо політики, і заявила, що «їй невідомо про суперечності, які заважали б Александру Мунтяну виконувати обов'язки прем'єр-міністра відповідно до своїх принципів». Глава держави вважає, що причиною міг стати особистий конфлікт прем'єра та міністра освіти.

Звiльнення Мунтяну завдало репутаційного удару по всiй владній команді.  Адже криза трапилася у найменш сприятливий момент: коли Молдова активно веде переговори про членство в Європейському Союзі.

Головні виклики для Кишинева тепер можуть включаюти кризу довіри з боку Брюсселя. Головною вимогою ЄС до Молдови є реформа юстиції та реальна боротьба з корупцією/кумівством. Скандали у стратегічній авіаційній компанії дають скептикам усередині ЄС (наприклад, Угорщині) додаткові аргументи для гальмування переговорних кластерів.

Крiм того, є мiсце кризi кадрiв: зміна уряду вимагає негайного пошуку нових міністрів, що ставить під загрозу швидкість інтенсивних євроінтеграційних реформ.

У Європейському Союзi пояснили, що поважають політичні процедури в Республіці Молдова та бере до відома відставку уряду. Зі свого боку ЄС зобов'язується продовжувати підтримку реформ та розвивати партнерство, заявила 3 липня в коментарі TV8 голова Делегації Європейського Союзу в Кишиневі Івона Пьорко.

Вона запевнила, що ЄС і надалі підтримуватиме реформи в Молдові.

Експерти й полiтологи зауважують: загроза є надзвичайно високою. Молдова тривалий час перебуває під прицілом гібридної війни з боку РФ. Проросійські сили, зокрема блоки, пов'язані з олігархом-втікачем Іланом Шором, та Партія соціалістів, уже розгорнули масштабну інформаційну кампанію.

Для них цей скандал — «золота жила». Вони використовують його, щоб довести населенню, нібито «європейський шлях» — це лише прикриття для збагачення родичів чиновників. Кремль через своїх агентiв буде намагатись розхитати ситуацію всередині країни, провокуючи вуличні протести та вимагаючи не просто зміни уряду, а дострокових парламентських і президентських виборів.

Якщо проросійським силам вдасться скористатися кризою та перехопити владу, курс Молдови на ЄС буде повністю заморожений або розгорнутий у бік Москви.

Для України полiтична стабільність у Кишиневі є питанням національної безпеки з кількох причин.

Одна з них - ризик появи другого фронту. Якщо проросійські політики візьмуть під контроль Молдову, ризик активізації контингенту РФ у Придністров'ї (сепаратистському регіоні на кордоні з Україною) зросте в рази. Україні доведеться тримати значні військові сили на південному кордоні замість відправки їх на фронт.

Крiм того, може дiйти до логістичного тупику. Молдова є критично важливим транзитним хабом для українського експорту та імпорту (зокрема палива та гуманітарних вантажів) в умовах блокування чи обстрілів чорноморських портів. Тодi як політичний хаос може порушити роботу прикордонної інфраструктури.

Також не варто забувати про «пакетний» рух до ЄС: Україна та Молдова часто сприймаються Брюсселем у «тандемі» щодо євроінтеграції. Гальмування Молдови через внутрішні скандали може побічно уповільнити спільну динаміку розширення ЄС на схід, що невигідно для Києва.

Тим часом українськi полiтики на вiдставку Уряду Молдови вiдреагували по-рiзному. Народний депутат Ярослав Железняк порiвняв подiї з Україною:

Довiдково: загальна протяжність спільного кордону України та Молдови становить 1222 км (з урахуванням річкових ділянок). Одеська область займає найбільшу частину цієї лінії, охоплюючи більше половини всього українсько-молдовського кордону.

Ділянка кордону Одеського регіону з Молдовою має довжину понад 700 км і географічно поділяється на дві абсолютно різні за специфікою частини:

Придністровська ділянка (північ і центр області). Близько 453 км кордону межує з невизнаним Придністров'ям. З 2022 року всі пункти пропуску на цьому відрізку повністю закриті з міркувань національної безпеки України, а сама межа перебуває під посиленим контролем ЗСУ та прикордонників..

Решта лінії -  Південна (Бессарабська и Буджаька) ділянка: кордон із контрольованою офіційним Кишиневом територією Молдови (включаючи автономію Гагаузія). Саме тут розташовані всі діючі автомобільні та залізничні пункти пропуску (такі як Паланка, Старокозаче, Серпневе, Рені), що забезпечують критично важливий логістичний зв'язок і транзит для України.

Фото основної свiтлини: Reuters