Форум громадянського суспільства в Гданську: чому без громадськості відбудова України неможлива

Наталя Пахайчук, Катерина Ношкалюк

Подякувати

10 липня 2026, 22:54

  6284

Зберегти

Напередодні Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську відбувся Форум громадянського суспільства. У ньому взяли участь понад 420 організацій і близько 500 учасників з України, Польщі, країн Балтії, Німеччини, Канади, США та інших держав.

Головним підсумком форуму стало ухвалення Гданського спільного звернення – документа, який має закріпити за громадянським суспільством статус повноправного партнера у процесі відновлення України, а не виконавця окремих проєктів.

Чому громадянське суспільство наполягає на статусі партнера, а не підрядника відбудови, а відновлення України не можна відкладати на період після війни – міркували представники українських і польських правозахисних та громадських організацій, дипломати, дослідники аналітичних центрів і представники міжнародних фондів-партнерів, які займаються підтримкою громадянського суспільства та відновленням України.

Найцікавіше із виступів та дискусій зафіксувала кореспондентка Район.Закордон.

Учасники відзначили, що вперше Конференція з відновлення України супроводжувалася настільки активною участю громадянського суспільства країни-господарки. Раніше українське громадянське суспільство було дуже активним, тоді як участь місцевих представників була значно скромнішою.

Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич у своєму виступі подякував захисникам і захисницям України та українським ветеранам, наголосивши, що вони боронять не лише власну державу, а Європу від російської агресії. Як колишній представник Польщі в Києві, він пригадав зиму, коли тисячі генераторів, закуплених і зібраних завдяки волонтерам та громадським організаціям, повернули світло й тепло Києву та іншим українським містам поблизу фронту.

Він пригадав про шеврон із латинським написом «Alter alterius onera portate» («Несіть тягарі один одного»), подарований йому під час тієї місії.

Виконавчий директор Європейського фонду за демократію (EED) Єжи Помяновський пригадав власний досвід грудня 2013 року, коли приїхав на Майдан і запитав українських колег, хто керує протестом.

Для нього це стало прикладом того, що в західній риториці називають «whole-of-society approach» – концепції, що передбачає залучення всіх верств населення та інституцій для вирішення складних криз.

За його словами, коли у 2022 році почалася повномасштабна російська агресія, багато хто з присутніх на форумі втратив близьких і друзів. Першою людиною, про загибель якої він сам дізнався, був грантоотримувач фонду Роман Ратушний, якого Помяновський знав особисто й яким дуже захоплювався.

За словами Помяновського, саме з образом Ратушного повʼязане його бачення відбудови.

Він додав, що навіть якби війна забрала лише одну жертву, це вже зобовʼязує зробити так, щоб «із неба вона могла побачити: майбутнє демократичної України та її відбудови є світлим».

Помяновський зауважив, що війна вимагає значної централізації влади, яка часом викликає невдоволення серед громадськості, але зараз не час для політичних процесів і виборів – натомість важлива роль громадянського суспільства полягає в моніторингу та вказуванні на проблеми, а не в тому, щоб просто заперечувати дії влади.

Він також відзначив, що порівняно з попередніми конференціями з відновлення – у Лугано, Берліні й Римі – присутність громадянського суспільства на цьогорічному форумі помітно зросла, і висловив сподівання, що ця тенденція збережеться на наступній конференції в Таллінні.

Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук у своєму виступі нагадала про першу зиму повномасштабної війни, коли через цілеспрямовані удари по енергетиці мільйони українців залишилися без опалення, води й електрики, а температура опускалася до -25 градусів. Тоді у соцмережах поширилося відео київської вчительки, яка проводила онлайн-урок просто на морозі, сидячи на холодній плитці біля магазину з генератором.

За її словами, «звичайні люди мають значно більший вплив, ніж можуть собі уявити», і Україна є яскравим прикладом цього.

Вона сформулювала три тези щодо відновлення. По-перше, воно потрібне вже зараз.

По-друге, відновлення не можна зводити до масштабної реконструкції: у центрі мають бути люди й довкілля, а також програми підтримки постраждалих від воєнних злочинів, розвитку місцевого бізнесу й можливостей для тих, хто повертається на звільнені та прикордонні території.

По-третє, для цього потрібне сильне партнерство між громадянським суспільством, місцевою владою, бізнесом, екологічними групами, внутрішньо переміщеними особами та жіночими обʼєднаннями як рівноправними учасниками планування, відновлення й моніторингу.

 Повний текст промови Олександри Матвійчук читайте на Район.Закордон.

Дослідниця Ukraine Forum при Chatham House Ярослава Барбʼєрі представила результати чергової, вже четвертої хвилі дослідження про роль громадянського суспільства у відновленні України. За її словами, головний висновок дослідження полягає в тому, що громадянське суспільство вже відіграє стратегічну роль у відбудові, і цю роль необхідно інституціоналізувати на всіх етапах процесу – від формування бачення до впровадження та моніторингу.

Серед ключових цифр дослідження: 66% опитаних представників громадянського суспільства назвали своєю головною роллю зміцнення соціальної згуртованості й стійкості, 60% наголосили на функції незалежного моніторингу, а 41% бачать роль громадського сектору у просуванні економічних рішень.

Понад половина організацій уже надають соціальні, освітні та медичні послуги.

Директорка Альянсу організацій громадянського суспільства України Міла Леонова говорила про необхідність змінити саму тональність діалогу між сектором, бізнесом і владою.

Леонова подякувала за гостинність Гданська й згадала спадщину колишнього мера міста, повʼязану із Центром солідарності, як одне з джерел натхнення для плану відновлення. За її словами, Альянс готує нове дослідження про партнерство між бізнесом, владою та громадянським суспільством і наголошує на потребі чітко розмежувати ролі й зони відповідальності кожного з учасників цього процесу.

Вона описала еволюцію роботи її організації: якщо кілька років тому йшлося переважно про роздачу гуманітарної допомоги й продуктових наборів, то тепер мова йде про проєкти відновлення засобів до існування, підтримку фермерів та економічного розвитку громад, а також про їжу як частину національної ідентичності й культури.

Головна вимога до міжнародних партнерів, за її словами, – сприймати громадянське суспільство як рівноправного партнера, а не як сторону, яка лише отримує підтримку.

Документ був ухвалений за результатами роботи кількох десятків українських та міжнародних організацій громадянського суспільства й адресований українській владі, міжнародним партнерам та всім, хто бере участь у процесі відновлення України. Він слугує орієнтиром для Української платформи донорів (Ukraine Donor Platform), за допомогою якого можна відстежувати, чи перетворюються задекларовані зобов'язання на реальні дії.

Читайте повний текст звернення:

«У вирішальний момент для майбутнього України громадянське суспільство виступає єдиним голосом. Гданське спільне звернення окреслює спільний внесок у глобальну дискусію щодо відновлення України та її європейського шляху, об'єднуючи погляди та досвід українських та міжнародних організацій громадянського суспільства. Розроблене напередодні Конференції з відновлення України 2026 року, послання адресоване українським органам державної влади, міжнародним партнерам та всім, хто бере участь у процесі відновлення та відбудови. Воно містить орієнтири для Української платформи донорів та її членів і дає можливість відстежувати, чи зобов'язання перетворюються на реальні дії.

Ми наголошуємо, що відновлення України має бути людиноцентричним, ґрунтуватися на правах людини та розвиватися як справжнє партнерство, в якому громадянське суспільство виступає не лише учасником, а стратегічним партнером. Впродовж війни росії проти України громадянське суспільство відіграє провідну роль у реагуванні країни на агресію та її наслідки. Громадянське суспільство мобілізує мільярди гривень на зміцнення оборони та безпеки, надає невідкладну гуманітарну допомогу, працює над зміцненням стійкості громад та сприяє інноваціям у надскладних умовах. Організації громадянського суспільства підтримують європейську інтеграцію України та реформи, допомагають розробляти державну політику та надають незалежну експертизу, реалізують пілотні ініціативи зі сталого відновлення, розробляють інструменти для забезпечення прозорості й підзвітності. Ми закликаємо до підзвітності та дій, які усунуть перешкоди для подальшої співпраці та справжнього міжсекторального партнерства задля успішного відновлення.

Гданськ – з його історією солідарності, громадянської участі та демократичних перетворень – є потужним майданчиком для цього Звернення. Це місто нагадує нам, що активна участь громадян і спільна відповідальність створюють передумови для сталих змін. Тому ми закликаємо всіх партнерів забезпечити врахування принципів Гданського спільного звернення як основи для рішень, інвестиції та дій, що визначають траєкторію відновлення України.

Ми бачимо відновлення України людиноцентричним, заснованим на правах людини, безпеці та справедливості як необхідних передумовах для тривалого миру в Європі. Відновлення має відбуватися навіть у умовах наявних бойових дій, але зможе повною мірою запрацювати лише після повного припинення агресії, надання Україні надійних гарантій безпеки, захисту, зміцнення стійкості суспільства та інфраструктури. Справедливий і тривалий мир є надзвичайно важливим і має передбачати відповідальність росії за агресію, покарання за воєнні злочини та обов'язкову сплату росією репарацій. Без гарантування безпеки та справедливості зусилля з відновлення будуть нестійкими та неповними. Відновлення має бути інклюзивним і опиратися на громадянську участь, професійне впровадження, місцеве лідерство та відповідальність, із повним залученням громадянського суспільства як рівноправного партнера на всіх етапах.

Реалізація цього бачення вимагатиме змін не лише у тому, що фінансують дієвці відновлення, а й у тому, як приймаються та реалізуються рішення щодо відновлення. Наведені нижче пріоритетні дії визначають практичні кроки, які Уряд України, міжнародні партнери та громадянське суспільство можуть здійснити, щоб перетворити дані принципи у стійкі зміни.

Ми закликаємо Уряд України та міжнародних партнерів спільно забезпечити:

Визнання громадянського суспільства співавтором відновлення, зокрема через структуровані механізми та формати для регулярної та змістовної взаємодії з Українською платформою донорів (Ukraine Donor Platform).

Перетворення зобов'язань щодо євроінтеграційних реформ на дії через забезпечення дотримання прав людини, боротьби з корупцією та верховенства права на всіх етапах відновлення.

Фінансування гуманітарної допомоги, оперативного реагування та розвитку у спосіб, який забезпечить цілісні шляхи до довгострокової стійкості та відновлення – через узгодження фінансових інструментів для підтримки переміщених осіб та постраждалих громад, від реагування на надзвичайні ситуації до сталого економічного розвитку та участі у суспільних процесах.

Подальше посилення енергетичної стійкості через розвиток децентралізованих систем на основі відновлюваних джерел енергії, що підвищують безпеку, стійкість, підтримують відновлення та забезпечують надійний доступ до критично важливих послуг у громадах.

Пріоритизацію довгострокових інвестицій у людський розвиток та ключових соціальних послуг, включно з цільовим фінансуванням доступного житла, соціальної інфраструктури, охорони здоров'я, освіти, розвитку трудових ресурсів, молодіжного лідерства, послуг з ментального здоров'я та реабілітації, що дає змогу українцям жити, повертатися та бути успішними у своїх громадах.

Розробку скоординованих механізмів для зміцнення соціальної згуртованості та сприяння поверненню, (ре)інтеграції та інклюзії задля підтримки ветеранів, людей, що зазнали переміщення, осіб з інвалідністю та інших груп, які зазнали непропорційно великого впливу – гарантуючи, що ніхто не залишиться без уваги.

Налагодження системних партнерств між українськими та європейськими інституціями та громадами для підтримки взаємного навчання, підготовки проєктів, планування за участю громадськості, співфінансування, моніторингу, громадських консультацій та узгодження зі стандартами ЄС.

Також ми закликаємо Уряд України забезпечити:

Розробку комплексних стратегій розвитку на всіх рівнях, гарантуючи, щоб пріоритети відновлення визначалися на місцевому рівні, ґрунтувалися на потребах громад та розроблялися у партнерстві з громадянським суспільством, місцевими органами влади, бізнесом та постраждалим населенням.

Надання національним та місцевим інституціям необхідних можливостей для управління процесами відновлення та інтеграції до ЄС шляхом просування реформи публічного врядування, кращої координації технічної допомоги та розробки заходів для залучення, утримання та розширення повноважень кваліфікованих державних службовців.

Закріплення механізмів участі в усьому процесі управління відновленням, зокрема – шляхом імплементації Закону України «Про публічні консультації» та регулярної взаємодії з громадянським суспільством, громадами та постраждалими групами.

Визнання культури та незалежних медіа наскрізними і необхідними складовими ідентичності, соціальної стійкості та демократичної участі, включно з підтримкою їх стійкості в рамках інвестицій у відновлення.

Дотримання екологічних вимог у всіх секторах економіки завдяки впровадженню узгоджених з європейським законодавством політик, зокрема екологічних оцінок, моніторингу, контролю та охорони природи, щоб відновлення прискорило готовність до вступу в ЄС та підсилило стійкість країни.

Також ми закликаємо міжнародних партнерів та Українську платформу донорів забезпечити:

Розширення прямого, гнучкого та багаторічного фінансування для місцевих суб'єктів відновлення, зокрема організацій громадянського суспільства, ініціатив на рівні громад та соціальних підприємств, при цьому спростивши вимоги щодо відповідності та зменшивши залежність від міжнародних посередників.

Вихід відновлення за межі окремих проєктів і дедалі більше — перехід до комплексних рішень на рівні громад, зокрема шляхом зменшення розриву між міжнародними донорськими програмами та людино-орієнтованими заходами на місцевому рівні, які надають громадам більшу свободу у прийнятті рішень та пропонують більш узгоджений підхід до принципу «відбудуємо краще, ніж було».

Зміцнення механізмів соціальної та економічної інклюзії через програми зайнятості, визнання кваліфікації, розвитку навичок, психосоціальної підтримки, реабілітації та (ре)інтеграції для переміщених українців, ветеранів, осіб з інвалідністю та інших постраждалих груп, як активних учасників ринку праці та суспільного життя».

Довідково:Форум громадянського суспільства в Гданську відбувся напередодні пʼятої за рахунком Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) – щорічного міжнародного заходу, який від 2022 року збирає урядовців, донорів, бізнес та представників громадянського суспільства для координації допомоги відбудові України. 

Форум організували Фундація імені Стефана Баторія (Польща) спільно з Міжнародним фондом «Відродження» (Україна) та іншими партнерами, серед яких – Європейський фонд за демократію (EED) та дослідницька програма Ukraine Forum при Chatham House. У ньому взяли участь понад 420 організацій і близько 500 учасників з України, Польщі, країн Балтії, Німеччини, Канади, США та інших держав.

Гданське спільне звернення стало результатом спільної роботи кількох десятків громадських організацій і має слугувати орієнтиром для Української платформи донорів (Ukraine Donor Platform) – механізму координації міжнародної допомоги відбудові України, до якого входять уряди-партнери, міжнародні фінансові інституції та сама Україна.