стрічка

Маріан Юречка: В ЄС ніхто не говоритиме українцям збиратися та їхати додому

04 Серпня 2022, 18:15
Віцепремʼєр-міністр і Міністр праці і соціальної політики Маріан Юречка і журналістка ProUkraїnu Маргарита Голобродська. Фото: Milan Mottl KDU-ČSL 423
Віцепремʼєр-міністр і Міністр праці і соціальної політики Маріан Юречка і журналістка ProUkraїnu Маргарита Голобродська. Фото: Milan Mottl KDU-ČSL

Прага. Палата депутатів Парламенту Чехії. Україна і надалі на порядку денному. Ми зустрілись із Віце-премʼєр-міністром і Міністром праці та соціальної політики Чехії Маріаном Юречкою і мали нагоду поговорити про стратегію допомоги українцям, котрі знайшли прихисток у Чехії.

Інтерв'ю підготували журналісти чеського інформаційного ресурсу ProUkraїnu – партнера Район.in.ua.

Скільки нас?

– Згідно з останніми данними, візу тимчасового захисту в Чехії отримали понад 350 тисяч українців. Але ця цифра не зовсім точна, адже частина людей продовжила шлях до інших країн, частина повернулась додому. Якими є дані Міністерства праці та соціальної політики? Наприклад, згідно з обʼємом виплаченої фінансової допомоги?

– Якщо ми візьмемо візу стерпіння та пізніше візу тимчасового захисту, кількість виданих у Чеській Республіці, за останніми данними, становила близько 390 000.

Ця цифра, звісно, не відображає реальну кількість людей [з даними типами віз – ред.] у Чеській Републіці. Наприклад, якщо подивитись на цифри, які маємо ми як Міністерство праці та соціальної політики стосовно гуманітарної фінансової допомоги, то у червні, наприклад, було подано 216 544 заяви на виплати.

Найбільше їх було подано у травні, 274 тисяч заяв, а нині ми бачимо, що ця кількість зменшується.

На мою думку, зменшується вона з двох основних причин: люди переїжджають до інших країн або повертаються. Але значна кількість людей, – і це викликає у мене велику повагу, – увійшла на ринок праці і працює. У такому випадку доросла людина не має права на отримання гуманітарної фінансової допомоги.

– У квітні Ви в одному з інтервʼю сказали: «Якщо нам вдасться залучити максимальну кількість людей у найкоротший термін на ринок праці, вони сплаченими податками зможуть допомогти державному бюджету таким чином, що наша допомога буде коштувати нам абсолютний мінімум».

Якою є ситуація з вартістю допомоги українцям станом на сьогодні, а також з їх залученістю до чеського ринку праці та сплат податків до ситеми?

– Маю, перш за все, сказати – для нас ця допомога не є питанням того, що вона має повернутись до бюджету. Звісно, в цьому контексті в частині суспільства тривають дебати, і ми потрапляємо під критику з боку деяких людей і частини опозиції, коли говорять: «Допомагаєте, це дорого коштує, забуваєте про чеських громадян» і так далі. 

Звісно, важливо сказати, що українські біженці залучаються до роботи на чеському ринку. Це позитивна тенденція для розвитку економіки держави та водночас для державного бюджету з точки зору зборів і податків. 

Але я дійсно не дивлюсь на ситуацію через призму того, чи гроші повернуться, чи ні. Маємо допомагати, і допомагати – це по-людськи.

«Якби Чеська Республіка опинилась у подібній ситуації, ми б також хотіли, аби колеги зі Словаччини, Австрії, Польщі, Німеччини, і також з України, допомогли», — Маріан Юречка.

Якби наші дружини, наші діти прибули до країни та потребували допомоги, то щоб отримали її у подібному обсязі. 

Якщо ми подивимось на загальні витрати, наприклад, на гуманітрану фінансову допомогу, виплачену станом на сьогоднішній день, вона становить близько 4,6 мільярдів крон. Наступна стаття витрат – це виплати солідарності, витрати в області шкільної освіти, медичної сфери тощо. У такому випадку ми можемо говорити про суму від 5 до 10 мільярдів крон. 

За нашими початковими оцінками, які виникли у березні, допомога могла би коштувати чеському бюджету приблизно 50 мільярдів крон до кінця року. Нині бачимо, що ця частка буде меншою. Думаю, вона буде значно меншою.

Фото: JIRI SCHOTT / Česká ilustrační fotografie / Profimedia
Фото: JIRI SCHOTT / Česká ilustrační fotografie / Profimedia

Читайте також: У нас свій фронт: як троє ужгородок організували в офісі притулок для двох сотень переселенців

– Тож, навіть коли комусь може здаватись, що допомога українцям коштує занадто дорого, то це не так?

– Додам ще одну цифру стосовно гуманітарної фінансової допомоги. Наприклад, на даний момент заявки на липневі виплати подали 87 тисяч людей. Звісно, можна подавати заявку і заднім числом, але дійсно видно, що пік прийшовся на травень, а зараз ця цифра зменшується. 

Видно, що люди, які прибули до країни, дійсно намагаються інтегруватись і забезпечувати себе та своїх дітей самостійно. І це зусилля дуже сильне.

Про роботу

– 11 липня у Брюсселі Ви говорили про пріоритети Чехії на період головування у Раді ЄС, і одним з цих пріоритетів було утримання рівня безробіття в країні на актуальному низькому рівні – близько 3%. Чи вважаєте Ви, що з цим можуть допомогти й українські біженці? 

– Ми знаходимось у досить специфічній ситуації. З одного боку, дуже добре, що у Чехії настільки низький рівень безробіття. У цьому плані ми найкращі в Європі, актуальний показник становить 3,1% безробітних – це дійсно анормально низька цифра.

Були побоювання, що при активному залученні прибулих з України біженців на ринку праці, рівень безробіття почне рости. Що, як деякі говорять, люди з України будуть забирати роботу у чеських громадян. Зʼясувалося, що ці переживання насправді марні. Що українці роботу у громадян Чехії не забирають, адже на чеському ринку праці на сьгоднішній день є від 250 до 320 тисяч вільних позицій, і вони вакантні уже довший час.

Сьогодні в Чехії працюють вже 88 тисяч українців, котрі почали зʼявлятись на ринку у березні. І, незважаючи на це, рівень безробіття і надалі знижується. 

«Це ще раз підтверджує, що люди з України дійсно не забирають ні в кого роботу, навпаки, добре інтегруються і допомагають чеським фірмам і чеській економіці використати їх потенціал», — Маріан Юречка.

– Скільки українців з тих, що нині приїхали до Чехії, знайшли роботу за своєю кваліфікацією?

– Тут мушу сказати, що на це питання ми не маємо деталізованої відповіді, але нині намагаємось отримати зворотній звʼязок з опитування, що проводилось між новоприбулими українцями. Маю визнати, що нам, на жаль, не вдається використати потенціал кваліфікованих людей з точки зору їх освіти, професії або досвіду.

Ми маємо зосередитись на цьому набагато більше. Є певні обʼєктивні причини, чому цього ще не сталось.

По-перше, це питання мовного барʼєру – треба і надалі працювати над інтенсивністю вивчення мови. Але є і другий ліміт. Я особисто говорив з деякими людьми, котрі приїхали з України і вже працююють тут, і мають вищу кваліфікацію, втім говорять: «Зараз ми намагалися знайти якусь роботу тимчасово, тому що розраховуємо через місяць-два повернутись додому».

У декого навіть нема амбіцій шукати роботу, яка відповідала б тому, чим люди займались в Україні. Ми розуміємо, що багато українців захочуть повернутись.

Фото: ARNO MASSEE / Sciencephoto / Profimedia
Фото: ARNO MASSEE / Sciencephoto / Profimedia

– Рано чи пізно багато українців повертатимуться. Чи буде держава намагатись утримати кваліфікованих співробітників у Чехії? Скажімо, уже мине певний час, люди володітимуть чеською, зроблять нострифікації.

– Я дивлюсь на це через призму власних цінностей, як голова християнсько-демократичної партії KDU-ČSL [Християнсько-демократичний союз – Чехословацька народна партія – ред.]. Вважаю, що ми б мали робити кроки, які зараз забезпечать максимум можливої допомоги: безпеку, право на перебування тут, також це стосується війсьокової допомоги Україні зброєю, матеріальної, гуманітарної допомоги тощо.

Це ми й намагаємось робити. І прагнемо зробити максимум, щоб люди тут почувались добре з точки зору адаптації та інтеграції. А рішення, чи вони потім схочуть повернутись, чи залишитись у Чеській Республіці, має бути ухвалене вільно. 

«Я вважаю, що дуже важливо, аби Україна мала людей, котрі повернуться. Аби не сталось, що це буде втрачена частина одного покоління, яке залишиться за кордоном. Для України дуже важливо, щоб люди повернулись назад і допомогли розвивати і будувати країну», — Маріан Юречка.

Також, я не люблю найкоротші шляхи, коли кажуть: «Будемо намагатись, щоби тут залишилось якомога більше людей з України, тому що це може бути вигідним для Чеської Республіки». Коли таким чином, наприклад, вирішують власну демографічну проблему старіння населення тощо. 

Хочу на це питання дивитись крізь призму людяності і сказати – нехай це буде вільним рішенням. 

Люди мають почуватися добре, тож давайте надавати їм можливості отримати освіту, увійти на ринок праці, стати частиною суспільства. Але нехай можуть дійсно вільно вирішити, чи можуть і хочуть повернутись. 

Про Центри зайнятості

– Як виглядає така допомога з роботою та інтеграцією на практиці? Наприклад, Центр зайнятості запропонує вакансії? Чи люди знаходять роботу скоріше самостійно?

– Маю підкреслити, що ми дійсно від початку березня повністю відкрили ринок праці усім, хто приїхав з України. Доступ абсолютно вільний, як і для громадянина Чехії.

Тож ніхто не має шукати роботу через посередників, які іноді мають тенденцію просити певну суму грошей. Людина може прийти прямо до роботодавця, до компанії. Може скористатись, наприклад, порталами з пропозиціями роботи на кшталт jobs.cz. Також люди можуть скористатися послугами Центру зайнятості.

І, звісно, Центри зайнятості намагаються активно комунікувати з людьми і пропонувати їм роботу, доступну в цій області.

– Чому в Чехії досі існує проблема з недобросовісними посередниками, якщо ринок праці настільки відкритий для українців? Чому роботодавці звертаються до посередників? Не хочуть витрачати час спілкуванням з кандидатами? Так швидше? Простіше?

– На мою думку, найбільшою проблемою є те, що люди з України не мали повної інформації стосовно можливості іти до роботодавця напряму. І не усвідомлювали, що мають такі ж права, як і будь-який інший громадянин Чехії. З точки зору винагороди, робочого місця тощо. 

І, звісно ж, тут є агенції з працевлаштування, що поводяться коректно і в межах закону. Але також є просто посередники, що працюють у сірій зоні. 

Також хочу підкреслити – у Чеській Республіці роботодавці можуть запропонувати людям працевлаштування з типовим контрактом, але також тут є інші можливості. Люди можуть працювати, підписавши договір про виконання робіт або договір про робочу діяльність [DPP і DPČ – ред.]. Також вони мають можливість увійти на ринок як ФОПи. Я вже, наприклад, знаю багато випадків, коли люди як ФОПи почали надавати послуги манікюру, педикюру, масажу, для яких не надто складно облаштувати робоче місце. 

Дуже важливо, щоб людей не експлуатували.

***

Ред.: Перед повномасштабним вторгненням людина з України мусила подати заяву про дозвіл на роботу, опісля чекати – на практиці місяць, іноді два, – поки дозвіл буде надано, і тільки після цього іти працювати.

Нині українські біженці мають вільний доступ на ринок праці.

***

– Отже, українка може піти і стати на облік у Центрі зайнятості як безробітня людина, зацікавлена у працевлаштуванні?

– Так, може. Власне, люди з України так роблять. У нас на обліку десь – залежить від місяця, звісно – від 8 до 12 тисяч людей. Шукають роботу, реєструючись як безробітні. І центр зайнятості знає, що саме ця людина виявила зацікавленість, хоче працювати.

– А Центр зайнятості запропонує і допомогу з вивченням мови?

– Так, звісно, Центр зайнятості може потім надати доступ до мовних курсів. Я дійсно рекомендую кожному, хто хоче знайти роботу, звернутись до наших Центрів зайнятості, вони потім направлять людину до солідного роботодавця. Але також для того, щоб мати можливість вивчити мову. 

Співпраця задля допомоги українцям

– Чи розглядали можливість уведення kurzarbeit для роботодавців? Щось на кшталт заходів, прийнятих під час ковіду. Як спосіб підтримати тих, хто наймає на роботу українців. 

– У нас сьогодні є певна програма підтримки для роботодавців, котрі працевлаштовують людей з України. Ми це робимо у співпраці з Міністерством освіти.

У цьому випадку, і я за це дуже вболіваю, ми допомагаємо створювати робочі місця перш за все у тих регіонах, де маємо місця у сфері шкільної освіти. Адже ми зіштовхнулися з тим, що перш за все у Празі та найближчих околицях у Середньочеському регіоні, у вересні буде проблемою знайти місця у школах.

Тож ми маємо разом із Міністерством освіти узгодити інструмент, що дозволить нам запропонувати людям, наприклад, з Праги, приїхати до інших міст – туди, де є місця у школах, робочі місця, житло. Зараз, наприклад, в Остравському і Моравсько-Слезькому регіонах. 

– Зараз часто згадують, що там, де є школи, немає роботи, і навпаки. До українців часто звертаються із пропозиціями зважити, чи вони дійсно хочуть проживати у найбільших містах. Чи вирішать, наприклад, і задля своїх дітей – щоб ті мали більше можливостей соціалізуватись – переїхати до інших міст.

У Брюсселі Ви також згадували ризик того, що серед молодих українців, які зараз покинули Батьківщину, виникне втрачене покоління. І що Чехія б мала долучатись до створення більш оптимістичного майбутнього для них. 

Що Ви мали на увазі під «втраченим поколінням», і як би така допомога могла виглядати на практиці?

– Ви вже вдруге згадуєте речі, які я казав у понеділок [11 липня – ред.] на зустрічі комітету зі зайнятості у Європейському Парламенті.

Хочу тут ще згадати одну важливу річ. Ми, Чеська Республіка, беремо на себе дійсно велику відповідальність за те, як ціла Європа буде ставитись до війни в Україні, підтримки України і водночас допомоги людям, які прибувають з хвилями біженців. І тут важливо, щоб не тільки окремі країни, але і Європейський Союз вцілому, бюджет і фінансові ресурси ЄС допомагали країнам-членам впоратися з витратами.

Це є частиною задач головування, оскільки необхідно, щоби було видно – Європейський Союз також допомагає з витратами, які несуть країни-члени. Щоб це знали люди, які критикують нашу владу і говорять, що «ви допомагаєте за рахунок чеських громадян».

Фото: seregalsv / DPphoto / Profimedia
Фото: seregalsv / DPphoto / Profimedia

Читайте також«Мамо, в нас війна!» Як волинянки стали вимушеними біженками

Що стосується питання втраченого покоління. Я спілкуюся з неурядовими організаціями, а також ми слідкуємо за ситуацією на місцях, тож вбачаємо специфічну ситуацію. У нас базова шкільна освіта триває з 1-го по 9-ий клас, а в Україні, якщо я не помиляюсь, з 1-го по 11-ий. І ми переживаємо, щоб молоді люди у віці 15-16 років, після 9-го класу, мали можливість продовжити вчитись, щоб не залишились, так би мовити, безпритульними.

Так, хтось продовжить навчання онлайн. Але важливо, щоб для цієї молоді дійсно були пропозиції тут, про які вони знатимуть, щоб вони продовждували навчання.

Щоб не залишились у вакуумі. 

Що робити через рік?

– Війна триває. Спочатку люди сподівались, що повернуться за місяць, потім за два, але і досі війна триває. І ніхто, на жаль, не знає, коли скінчиться.

Чи є вже на порядку денному питання, що станеться, якщо у березні 2023 буде досі небезпечно повертатись?

– Звісно, це питання вже обговорюється. І, власне, вже шукають рішення.

Точніше, я б сказав, уже є попередньо підготовлене рішення, що весь Європейський Союз готовий за потреби продовжити режим тимчасового захисту на наступних 12 місяців. Це означає, що для людей, котрі його вже отримали, статус буде автоматично продовжено.

Додам, що я би дуже хотів, аби Україні вдалось перемогти агресію Путіна та його військових якомога скоріше. Ситуація дійсно складна, і ми робимо максимум того, що нам під силу. Наприклад, і з точки зору військової допомоги. Багато про це ми від імені влади не говоримо з міркувань безпеки та логістики. Але певні речі все ж зʼявляються у соціальних мережах.

Я вірю, що це вдасться, Україна переможе за підтримки солідарних країн, Европейського Союзу, що її підтримує.

Іще один важливий фактор, через який я вбачаю побоювання, і який може призвести до підсилення хвилі біженців – незважаючи на те, як будуть розвиватись події на війні, і як буде вдаватись витіснити російські війська з території України, – це прихід зими.

Може виникнути проблема з постачанням енергії, передусім тепла, і стабільністю постачання. І це може стати ще однією причиною, з якої люди вирішать шукати прихистку у країнах ЄС або сусідніх.

– На жаль, і відновлення певних міст може тривати досить довго, адже деякі з них нині непридатні до життя…

– Ми це, на жаль, бачимо і усвідомлюємо, що процес буде тривати довго. І одним з фокусів головування Чеської Республіки у Раді ЄС є питання планування і підходу до підтримки післявоєнної відбудови України.

Ідеться про те, що у нас виникне своєрідний план Маршалла: скільки фінансових ресурсів ми можемо надати на підтримку відбудови та відновлення України, з використанням яких інструментів, у який спосіб забезпечити прозорість процесів і переконатись, щоб не було потенціалу для корупції. Над цим уже працюють.

Фото: Michal Cizek / AFP / Profimedia
Фото: Michal Cizek / AFP / Profimedia

А також я хочу заспокоїти людей. Вважаю, що цілий Європейський Союз робитиме такі кроки, щоби нікого не виганяли. Якщо ситуація буде того вимагати, і воєнний конфлікт не буде вирішено до березня 2023 або пізніше, ніхто не говоритиме: «То збирайтесь і їдьте додому». Цього, думаю, точно не станеться.

Я дійсно вважаю, що ми усвідомлюємо відповідальність, і солідарність дійсно велика, тож не думаю, що є така загроза.

Інтегрувати фінансову допомогу українцям до чеської системи

– Повернімось іще до питання допомоги українцям тут і зараз.

Скорочується період, протягом якого держава буде платити страхові внески за українців із тимчасовим захистом – він становитиме 150 днів. Водночас але планується запровадити виплати гуманітарної допомоги після шести місяців перебування в Чехії. 

Поясніть нам, будь ласка, стратегію влади – з одного боку, фінансової підтримки українців, з іншого, мотивування до працевлаштування. 

– Це, безумовно, надзвичайно важливе питання. Ми намагаємось узгоджувати підхід до допомоги новоприбулим українцям, який ми мали до цього, з тими нормами, що маємо в нашій системі соціальної підтримки для чеських громадян. 

Тож із гуманітарною допомогою не йдеться про те, що після шести місяців її перестануть виплачувати. Існує рішення, згідно якого виплата гуманітарної допомоги продовжиться від сьомого місяця, але буде залежати від прожиткового мінімума в Чехії. Для дорослої людини вона становитиме 4250 крон/місяць, а для дитини – 3050 крон. Отже, ці виплати продовжаться.

Що стосується медичного страхування… Не йдеться про те, що ми б казали: після 150 днів покинемо цих людей напризволяще. Але про те, що доросла людина мала б стати на облік у центрі зайнятості як кандидат на працевлаштування. Якщо людина буде зареєстрована у центрі зайнятості, державна підтримка продовжиться, і людина надалі буде особою, застрахованою за рахунок держави. 

Всі ці аспекти повʼязані між собою, щоб ми знали – люди намагаються знайти роботу. А ті, хто не можуть знайти вакансію, або й не зможуть, так аби були «криті» тим, що це страхування буде стосуватись і вас. 

Прошу вас поширювати інформацію про те, що ці речі взаємоповʼязані.

Втома?

– Повномасштабна війна триває вже 4,5 місяці. Ми вже починаємо помічати, що чеське суспільство трохи втомлюється, також помічаємо тиск опозиції, а іноді й відверто антиукраїнські настрої.

Чи вважаєте Ви особисто, що це могло б якимось чином зашкодити спробам інтеграції українців?

– Я мушу сказати, що подібні настрої тут, на жаль, підживлюються опозицією і грають на струнах заздрощів і ненависті. Це, на мою думку, в корені нечесно і я можу сказати як за себе, так і за KDU та владну коаліцію, що ми цьому протистоїмо і протистояти будемо. З багатох причин. 

З одноку боку, це дійсно надзвичайна ситуація. Але також і з історичних причин. Чеська Республіка пережила часи, коли багато країн допомагали нашим людям, і протягом тривалого часу.

Це були, по-перше, часи Другої світової війни, коли наші союзники багато чим пожертвували задля того, щоби Чехословаччина взагалі відстояла свою перспективу, аби була звільнена. Якщо ми подивимось, що робила Великобританія, то це однозначно не було для тодішньої влади, для тодішнього премʼєр-міністра простим завданням – відстояти необхідність того, що вони мали піклуватися про стількох людей, які приїхали до країни, а ще й звільняти сусідні країни, де жертвували власними життями. Те ж стосується і коаліції у межах східного фронту.

І за часів комунізму від нас емігрували сотні тисяч людей, з тодішньої Чехословаччини. І знову ж, їм допомогли.

Тож я вважаю, що ми тут маємо певний моральний обовʼязок.

Вірю, що наша допомога триватиме, доки буде потреба. Якщо ми будемо бачити, що люди не можуть безпечно повернутись додому, нашою відповідальністю є їм допомогти.

І звісно, дуже важливо, щоб тут була інтеракція, і вона є, я бачу позитивну тенденцію. Люди, котрі прибули з України, не сидять склавши руки. Вони дійсно активні, хочуть самостійно себе забезпечувати, хочуть роботу, щоб їх діти ходили до школи. І я думаю, що це дуже важливо. 

Якщо ми це спільними зусиллями втримаємо, це буде дуже сильною відповіддю тим голосам критики, які чути від частини опозиції.

Я вірю, що все в цьому плані буде добре. Хоч і буде чути критику, і міра солідарності суспільства дещо знизиться, але я думаю, що чехи – люди з добрими серцями.

Ми одні з тих, хто у перерахунку на особу підтримує найщедріше, наприклад, у формі DMS. Наприклад, коли збирали на підтримку після торнадо, чехи дуже швидко зібрали величезну суму. 

– За два дні, так?

– Так. Більше мільярда крон. Тож я вірю, що більшість цього народу знає, коли дійсно треба допомогти.

– Дякую за розмову і за Ваш час, і від імені українців хочу подякувати Вам і всім чехам за підтримку.

– Я дякую за цю можливість, і всім вам бажаю – тримайтесь, не втрачайте віру, а ми будемо намагатись допомагати і підтримувати, як тільки зможемо. Щиро дякую.

Маргарита Голобродська

Довідково: ProUkraїnu – це інформаційний ресурс про українців та для українців, які приїхали в Чехію через війну росії проти України. 

«Журналісти нашої команди також вимушені були поїхати з України, рятуючись від бомбардувань та жахливих злочинів, які чинить росія у нашій державі. Тому знаємо з власного досвіду, які питання та проблеми чекатимуть українців поза межами домівки, бо пройшли через це самі. Ми вже підготували відповіді на найактуальніші питання, що допоможуть кожному в ухваленні щоденних рішень. Саме на нашому сайті Ви можете дізнатися про своїх друзів, знайомих, сусідів з України, які поділяться своєю історією: історією боротьби, війни чи успіху. Також на Вас чекає безліч корисного аудіо- та відео контенту, що надихатиме. Буде цікаво, ми обіцяємо», — ProUkraїnu.

Коментар
12/08/2022 П'ятниця
12.08.2022
11.08.2022