Шахеди летять в тартарари. Навколо Ірану затягується петля санкцій та ізоляції
-
-
>
-
>
-
>
8046
Між Москвою і Тегераном нині – мир, дружба і дрони. А могло бути й постачання балістичних ракет, але Іран побоюється ще сильнішої реакції ЄС та США. Утім, днями Іран пообіцяв 15 тисяч дронів ще й Китаю. Тільки уявімо реакцію в Сполучених Штатах...
Усе це накладається на протести всередині країни, санкції, крах переговорів Заходу з Тегераном щодо ядерної угоди, удари невідомих поки сил по фабриках виробництва дронів.
Усе більше чинників вказує на те, що Іран має усі шанси стати гарячою точкою на світовій політичній мапі-2023. Відносини між США та Іраном ще ніколи не були такими ж напруженими, як зараз, а ризик нової війни – таким очевидним.
Читайте також: Американські ЗМІ про війну в Україні: «Іран використовує Україну як летальний полігон для випробувань безпілотників»
Новий клуб вигнанців та «вісь зла»
Іноземні медіа задовго до річниці 24 лютого почали підсумовувати перший рік великої війни. 9 лютого у Foreign Policy професор міжнародних відносин Гарвардського університету Стівен Волт зробив висновок ― путін сформував нову коаліцію, його СИСТЕМНО підтримують Білорусь, Іран та Північна Корея.
Наприкінці минулого – початку цього року співпраця рф та Ірану вийшла на новий рівень. У січні міністр закордонних справ Ірану їздив до Москви, путін телефонував до президента Ібрагіма Раїсі, а 24 січня у Тегеран прилітав спікер Держдуми Володін. ЗМІ писали про «співпрацю між спецслужбами рф та Корпусом вартових Ісламської революції».
У Wall Street Journal написали про візит у січні до Татарстану іранської делегації і плани збудувати в рф завод з виробництва 6 тисяч дронів на рік. Це частина мільярдної угоди між двома країнами. Shahed-136 оснастять новим двигуном, щоб вони літали швидше й далі.
Reuters повідомило, що відключені від міжнародної фінансової системи SWIFT російська федерація та Іран підписали угоду про об’єднання банківських систем. До нової системи нібито підключать понад 700 банків рф і 106 неросійських банків із 13 країн світу.
На переговори щодо створення зони вільної торгівлі ЄАЕС та Ірану залишається домовитися про взаємний доступ на ринки окремих видів аграрної продукції. Посол рф в Ірані заявив, що іранський концерн Iran Khodro планує до кінця березня поставити в росію 2 тисяч авто, а компанія Saipa — понад 20 тисяч машин на рік. Іран готовий пустити до себе навіть «Газпром».
Хоча офіційно Іран не визнає окупації росією ані Криму, ані «нових регіонів», це не заважає йому безпрецедентно зблизитися з Московою. Союзники, нехай і ситуативні, потрібні Ірану, який 40 років виживає під санкціями Радбезу ООН, ЄС, США, Ізраїлю, пов’язаних з ракетною та ядерною програмами Ісламської республіки.
Читайте також: НЕ «ісконно рускій» Крим
«Це клуб вигнанців та вісь зла. Режими, які поділяють цінності диктатури, рано чи пізно об’єднуються і починають співпрацювати», — розповів в ефірі FREEДОМ головний редактор інформаційного порталу «Україна арабською» Мохаммад Фараджаллах.
На його думку, Іран будує свою імперію — перську, використовуючи питання шиїзму, тоді як путін будує «русский мир». Президент рф насправді навчався в іранського режиму, вважає Фараджаллах. Путін створював свої проксі (фейкові днр та лнр) на кшталт тих, що організував Іран в Ємені (хусіти) та Лівані (Хезболла). Іран – це й шиїтські ополчення в Іраку і режим в Сирії.
«З початку російського вторгнення в Україну Іран глянув на цю війну як на можливість вирішити свої проблеми. І ось знайшовся режим, який йому до вподоби — диктаторський режим путіна», – розповів Фараджаллах.
За крок від ядерної зброї
Ключова подія для відносин вільного світу та Ірану – так звана ядерна угода 2015 року. Спільний всеосяжний план дій (Joint Comprehensive Plan of Action - JCPOA) підписали Іран, Група 5+1 (постійні члени Радбезу ООН плюс Німеччина) та Європейський Союз.
Відповідно до нього, Іран мав припинити свої ядерні військові розробки, щоб зняти всі економічні санкції, пов'язані з ними.
У травні 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з цієї угоди і поновлення санкцій проти Ірану, чим викликав гостру критику країн ЄС. Після перемоги на виборах Джо Байден заявив про плани поновити угоду з Іраном.
І ось після двох років переговорів JCPOA на межі краху. Чи не головна причина цього, за свідченнями багатьох експертів, Іран ще ніколи не був такий близький до створення ядерної зброї. Девід Олбрайт, який очолює Інститут науки та міжнародної безпеки та групу у Вашингтоні, що відстежує поширення ядерної зброї, підрахував, що Іран може виготовити ядерну зброю всього за шість місяців.
У новому звіті агентства ООН з атомної енергетики вказано, що Іран порушує ядерні зобов’язання. У спільній заяві США, Франції, Великої Британії та Німеччини ідеться про те, що Іран змінив технологічні процеси, щоб збагачувати уран для потреб військових. Звісно, ці висновки офіційний Тегеран заперечує.
«Дружба з путіним знищила залишки довіри Заходу до Тегерана. Байден витратив півтора роки, щоб відновити угоду епохи Обами. Нині його адміністрація більше не зосереджена на цих розмовах, а натомість стежить за протестами та підтримує іранський народ. Проблема полягає лише в тому, що санкційні можливості США щодо Ірану майже вичерпані, а тому реалізувати свої заклики Вашингтон може лише одним шляхом», – пише для «Європейської правди» виконавча директорка YES Світлана Ковальчук.
Зараз або ніколи
У статті для Politico Вольфганг Ішингер, колишній глава Мюнхенської конференції з безпеки, назвав Україну та Іран двома ключовими геополітичними викликами на 2023 рік. Він вважає, що ЄС та США не мають права робити абсолютно ніяких поступок Ірану, бо це буде ляпасом іранцям, що борються за свою свободу.
Ймовірні зміни в Ірані вплинуть не просто на регіональну систему міжнародних відносин, а на глобальну політику – це думка аналітиків американського The Hill. Ключовий меседж статті «Чи втратять США знову момент у вирішенні питання з Іраном?»: розвитой подій в Ірані матиме всеосяжні наслідки — від цін на нафту до ядерної пожежі та війни в Україні.
Політологиня-міжнародниця Віра Константинова вважає, що після подій 2009 року, які називають зеленою чи електоральною революцією, режим «закрутив гайки».
Іранський режим спровокував економічні проблеми внаслідок своєї незаявленої ядерної діяльності, проблеми на Близькому Сході, а також перестав бути проблемою виключно Близького Сходу, а створив глобальні загрози, зокрема на європейському театрі дій.
В Ізраїлі, де нещодавно вкотре змінилася влада, також говорять, що іранську проблему необхідно вирішити протягом найближчих двох років. Іранські проксі створюють проблеми для Саудівської Аравії, ті ж самі проксі створюють проблеми для Ізраїлю. Перший крок Ізраїль здійснив – саме йому приписують нещодавні удари по виробникам дронів в Ірані.
Багатьом на Заході видається, що для США зараз момент X, коли потрібно визначитися. Навіть ліберальні експерти говорять про те, що вирішення іранської проблеми очевидне.
Про можливість силового вирішення говорять навіть дипломати. Світ збурили слова держсекретаря Ентоні Блінкена: «США розглядають УСІ варіанти, щоб запобігти отриманню Іраном ядерної зброї».
Хоча Блінкен додав, що надає перевагу дипломатичним методам, у світі звернули увагу на формулювання «усі варіанти на столі». Спецпредставник США по Ірану Роберт Меллі долив масла у вогонь, сказавши, що Байден «готовий до військового варіанту, щоб не дати Ірану отримати ядерну зброю, якщо санкції та дипломатія не принесуть результату».
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос назвав заяву Блінкена «найбільш жорсткою, яку ми коли-небудь чули» і вважає, що «найімовірніше, у Вашингтоні ухвалено фундаментальне рішення», оскільки повернутися до ядерної програми практично неможливо.
Хоча найкатегоричніші проти домовленостей з Тегераном республіканці, у Вашингтоні нині яскрава двопартійна єдність у цьому питанні. За резолюцію про підтримку іранських протестувальників у Конгресі знайшлося 420 голосів. The Washington Beacon навіть пише про ймовірні персональні санкції на верховного лідера Ірану Алі Хаменеї за злочини проти прав людини, що заблокує переговори щодо відновлення ядерної угоди 2015 року.
«Усі переговори з Іраном про зупинення програми виробництва ядерної зброї зайшли в глухий кут влітку 2022 року. Західні переговірники неодноразово заявляли про наближення до компромісу, наприклад в серпні. Але щоразу Іран відступав і висував нові вимоги, які часто не мали нічого спільного з ядерними переговорами», – пише Ковальчук.
Семиволос вважає, що наразі стоїть завдання або повернутися до вже вдосконаленої угоди - з кращими умовами для США і союзників, або ж ці обставини використають для примусу Ірану до миру.
«Ймовірно, після погроз Ірану вийти з угоди про нерозповсюдження ядерної зброї було ухвалено рішення зупинити його будь-яким способом, навіть військовим», — вважає експерт.
Санкції в обмін на придушення протестів
Тиск на Іран у світі наклався на нову фазу внутрішньої дестабілізації. Під час протестів убито вже понад півтисячі людей, майже 20 тисяч заарештовано. Цей рух став одним з найбільших викликів шиїтській теократії Ірану з часів Ісламської революції 1979 року.
Протести восени 2022 року почалися після смерті 22-річної Махса Аміні. Вона померла в одній із лікарень Тегерана невдовзі після затримання поліцією через неналежне носіння хіджабу. Силовики сказали про серцевий напад в Аміні, але її родичі заперечили, що вона мала захворювання серця. ЗМІ писали, що дівчину побили у фургоні для затриманих.
Після загибелі Аміні в Ірані почалися протести проти свавілля силовиків: демонстрації, страйки, арешти. Відомо і про шість страт арештованих демонстрантів. Найбільш резонансним стало повішання 14 січня 61-річного Алірези Акбарі — громадянина Ірану та Великої Британії, який раніше обіймав посаду заступника міністра оборони. За це Британія запровадила санкції проти іранського генпрокурора та відкликала посла.
Читайте також: Стратити 14 тисяч людей: в Ірані парламент ухвалив рішення покарати всіх учасників протестів
Влада пішла на певні поступки: заявила, що переглядає закон про обов'язкове носіння хіджабу для жінок, а 5 лютого Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї з нагоди річниці перемоги Ісламської революції помилував десятки тисяч ув'язнених, зокрема деяких заарештованих під час протестів.
У січні Іран отримав новий, третій раунд санкцій за придушення протестів у Ірані. ЄС запровадив їх проти десятків іранських чиновників, регіональних губернаторів і депутатів, підозрюваних у придушенні протестів. Під ударом також опинилися компанії, пов'язані з кібербезпекою, шпигунським програмним забезпеченням, фільтрацією соціальних мереж і виробництвом обладнання для забезпечення безпеки, яке, як стверджується, використовувалося під час репресій.
Але в Євросоюзі поки не наважилися додати Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) до чорного списку терористичних угруповань. Саме цього найбільше побоювалися в Ірані, бо КВІР – справжня влада в країні. Тегеран навіть попереджав Європейський Союз, що той «вистрілить собі в ногу», якщо визнає Корпус терористичною організацією.
Поки КВІР не у списку терористів, хоча цього вимагає резолюція Європарламенту, який вважає Корпус головним інструментом придушення протестів і постачання безпілотників російським військовим для використання у війні в Україні.
У лютому Financial Times повідомила, що Німеччина та Франція наполягатимуть на санкціях проти КВІР, а юридична служба ЄС підготує висновок законності цього заходу. Визнання Корпусу терористичною організацією фактично унеможливить відновлення Спільного всеосяжного плану дій з іранської ядерної програми.
У січні Мінторгівлі США запровадило експортні обмеження проти семи іранських компаній, пов'язаних із розробкою та виробництвом безпілотників та компонентів до них. Раніше були санкції проти шести компаній, які, за даними американської влади, допомагали з постачанням іранських безпілотників до росії.
Тегеран та Москва нині, як брат з сестрою. Іран також сплачує високу ціну за світову ізоляцію. Санкції у кілька разів скоротили доходи від експорту нафти, інфляція сягає 50% на рік, ціни зростають, у країні стає більше бідних людей і посилюється розшарування суспільства, громадяни змушені скорочувати витрати на продукти та одяг.
Ізоляція спричинила й девальвацію національної валюти ріалу. Іранці отримали 50%-у інфляцію і намагаються захистити свої заощадження, купуючи долари чи золото. Від початку протестів ріал знецінився на 29%.
Влада ж традиційно звинувачує в цьому «ворогів революції». Голова центрального банку Ірану заявив, що «коливання курсу» – наслідок «обману ЗМІ та психологічних операцій».
До падіння ріала доклалися політичний тиск Заходу на Тегеран і накладення обмежень на пов’язані з Іраном судна та нафтові танкери – ключові галузі іранської економіки. Наприклад, Панамський реєстр суден, найбільший у світі, за останні чотири роки зняв свій прапор зі 136 суден, пов’язаних із державною нафтовою компанією Ірану.
Але й це не межа, бо Захід обіцяє нові обмеження, аби економічно виснажити політичний режим в Тегерані.
«Єдиний, хто може зупинити Іран від партнерських відносин із рф, — іранський народ. Але йому треба допомогти це здійснити. Тобто потрібно послабити іранську владу для того, щоб вона не мала більше ресурсів. І, зрештою, протистояння, яке ми спостерігаємо зараз в Ірані, закінчилося на користь повсталих революціонерів, які борються проти іранського режиму аятоли», – розповів в ефірі Freedom Семиволос.
***
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю CID Media Group і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
