Тепловізор, дрони, амуніція: як волонтери Корпусу миру зі США допомагають бійцям Збройних сил

16 Травня 2023, 11:52
Тепловізор, дрони, амуніція: як волонтери Корпусу миру зі США допомагають бійцям Збройних сил 3575
Тепловізор, дрони, амуніція: як волонтери Корпусу миру зі США допомагають бійцям Збройних сил

Понад рік, відколи в Україні триває повномасштабна війна, до допомоги українцям долучились не тільки уряди багатьох країн світу, а й звичайні люди.

Зокрема, двоє друзів – волонтери Корпусу миру зі США Ерік Фірст та Ендрю Джадкінс, котрі у 2017-2019 роках працювали у громадах Волині, збирають гроші на закупівлю дронів та інших необхідних для бійців речей і відправляють їх в Україну.

Ще працюючи у Шацьку та Нововолинську, Ендрю та Ерік знайшли тут хороших друзів. Ендрю – у Шацькій селищній раді, де допомагав працювати над різноманітними проєктами та грантами, а Ерік – у Нововолинську, де займався зі студентами професійно-технічного ліцею. Обидва дуже полюбили Шацьк та озеро Світязь, природу Шацького нацпарку, де саме робили спільні зустрічі. А відїжджаючи, дуже сумували за новими друзями.

Ендрю з волонтерами Корпусу Миру в Рівному
Ендрю з волонтерами Корпусу Миру в Рівному

Ендрю та працівники Шацької селищної ради
Ендрю та працівники Шацької селищної ради

 

Коли ж почалася війна в Україні, Ерік та Ендрю дуже перейнялися цим, переживали за тих знайомих і друзів, яких мали в Україні.

«Я три роки працював в Україні, і українці до мене дуже добре ставились, допомагали та підтримували. В Україні в мене є дуже хороші знайомі, друзі, з якими ми весь цей час спілкувалися, підтримували звязок. І коли почалася війна, дуже переживав, почав всім писати, чим можу допомогти. Бо Україна справді для мене стала як другою рідною країною, вона змінила моє життя в хорошому розумінні. Я розумів: іншого вибору немає, і мені потрібно давати друзям і моральну, і матеріальну підтримку. Це мій обов’язок», – розповідає Ерік Фірст.

Про те, що відчував у перші дні нападу росії на Україну, поділився і Ендрю Джадкінс. Волонтер каже, що збентеженість і розгубленість – це те, з чим довелося стикнутися не тільки йому, а й багатьом іншим американцям.

«24 лютого, коли Росія показала світові, наскільки вона насправді жахлива, усі американці були прикуті до цієї новини. Ми всі бачили, що в Україна – мирна країна, а Росія – божевільна держава-терорист. Ми разом співпереживали народу України. Я відчував паніку та відчай, намагався придумати, як допомогти. Спілкувався зі своїми друзями в Болгарії і хотів туди поїхати, щоб допомогти українським біженцям, та ми не мали ні приміщення, ні плану дій. Тим часом усі мої друзі та родина продовжували запитувати мене, як вони можуть допомогти», – розповідає Ендрю.

Тож замість того, щоб їхати до Болгарії, Ендрю вирішив зосередитися на координації та зборі грошей у рідному місті Портленді. Зізнається, що організувати це було не важко, адже всі хотіли допомогти українцям.

Про те, в чому саме є потреба у бійців – розповідав американським волонтерам шачанин Олександр Шепеля, у родині якого рік проживав Ендрю, коли працював у селищній раді. Чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до Шацької роти охорони, а на початку травня був мобілізований разом з майже 40 іншими бійцями роти охорони до військової частини А-1008.

Ендрю та Ерік з шачанином Олександром Шепелею на Світязі
Ендрю та Ерік з шачанином Олександром Шепелею

 

Першою допомогою для військових Шацької роти охорони від американців став тепловізор та 16 радіостанцій. А вже на початку літа американці за кошти, які зібрали у своїх містечках, закупили до десятка добротних рюкзаків, берці, тактичні окуляри, рукавички, десятки турнікетів та інші речі, відправивши їх в Україну. Організував збір коштів Ендрю.

«Мої друзі, родина, колеги, навіть люди, яких я ніколи не бачив, надсилали мені гроші. Я поговорив із Сашком, Людою та Андрієм (працівники селищної ради, - Авт.), щоб зрозуміти, як найкраще використати гроші, щоб допомогти. Я переказував чималі суми людям та організаціям, зокрема, шацьким волонтерам, фонду «Повертайся живим», а також деяким іншим проєктам зі збору коштів, над якими працювали інші волонтери Корпусу Миру. Я також купив багато витратних матеріалів, які просили військові з Шацька. Це «Celox» для зупинки кровотеч, рюкзаки, черевики, рукавички, захисні окуляри, радіостанції та інше спорядження», – розповідає Ендрю.

Три великі коробки з речами, які переслав Ендрю в Україну, прийшли наприкінці весни минулого року. Тож особливо шацьким бійцям роти охорони знадобились тепловізор та рації, що стали спочатку незамінними не тільки при охороні кордону зі сторони білорусі, а й у зоні бойових дій (напрямок Бахмуту та Соледару, а згодом – і на Харківщині) куди шацьких бійців направили в середині липня минулого року.  

Після цього американці зуміли передати військовим ще три дрони. Передавали їх зі знайомими, котрі літають зі США в Україну.

«Першого дрона «Фантом 3» я сам купив за свої кошти, він був уживаний, але в хорошому стані. Його переслав у Шацьк, хоча в Україну було складно його було відправити, бо казали, що поштою не можна через вагу батарейок. Але світ не без добрих людей, і нам вдалося доправити техніку до хлопців. Другий дрон, на який зібрали ми гроші, купив мій знайомий в Україні, і теж відправив родині Саші у Шацьк. А потім ми вирішили разом з Ендрю зібрати гроші на «Мавік 3». Займався збором грошей Ендрю, я ж допоміг переслати його в Україну через знайомого. До дрона ми придбали антену, планшет, щоб було зручно ним користуватися, а також скидач. Я думаю, що ця техніка допоможе військовим», – розповідає Ерік.

До речі, попри те, що Ерік третій рік живе у США, дуже добре пам’ятає українську мову, що допомагає спілкуватися з шацькими друзями.

 

«Ми два роки працювали в Україні, маємо тут добрих друзів. Ми бачили, як українці цінують свою незалежність і традиції. Від українців, коли працювали там, отримували дуже хороше ставлення, допомогу. І Тепер наша черга віддячити їм», – кажуть американці.

Також Ерік займався збором коштів на потреби українських бійців. За цей час, каже, вдалося зібрати чималі суми. Проте зізнається, що йому некомфортно про це говорити. Він просто робив те, що повинен: допомагав українцям, які захищають свою країну від агресора.

 

«І якщо подивитись на історію України, то бачимо, що вона вже довгі роки виборює у війні свою свободу від Росії. Але я не сумніваюсь ні на грам у перемозі українців. Багато хлопців і дівчат вже рік воюють з росією, на жаль, віддають своє життя для свободи України, захищаючи мову, землю, цінності, традиції. Також вважаю, що в Україні йде не тільки захист України, а й багатьох інших країн, бо на боці України воюють і грузини, і чеченці, і білоруси. Бо ці країни знають справжнє обличчя росії», – каже Ерік.

Його родичі та друзі в Америки розуміють хлопця та позитивно сприймають, те, чим він займається, бо знають, що він працював в Україні, має там багато друзів. Ще однією причиною його волонтерської допомоги є те, що у Еріка його кохана дівчина – українка, яка проживає у США. І в перші дні війни він як ніхто бачив її переживання за долю українського народу, усіляко намагаючись підтримати її.

Ендрю Джадкінс у Портленді
Ендрю Джадкінс у Портленді

«Я багато розказував своїм друзям, родині про Україну, про міста, де бував, про добрих і щирих українців. І коли почалась війна, дуже переживав за знайомих. На той час я працював у громадській організації в Портленді, де живе Ендрю. З початком війни працював там у школах, де навчалися українські діти, які переїхали у США. Допомагав вчитися, вивчати мову, впоратися з проблемами, які стикалися діти з Донецької, Херсонської, Сумської областей. Вони дуже переживали за своїх родичів, які там залишились. Я старався морально їх підтримувати», – розповідає Ерік.

Ендрю Джадкінс дуже переживав, чи потраплять його посилки з речами для бійців в Україну. І дуже радів, коли вони нарешті діставались до адресатів.

«Я також відчував гнів і страх. Гнів на Росію. І страх за багатьох людей в Україні, яких я знав. Коли Саша написав мені та Еріку, щоб допомогли купити дрон, я звернувся до своїх друзів і родини, щоб зібрати потрібну суму. Згодом нам вдалося відправити безпілотник Саші. Загалом я зібрав майже 20 тисяч доларів», – ділиться Ендрю.

 

Дрони, які переслали Ерік та Ендрю, бійці використовували здебільшого для навчання, адже щоб вони виконували бойову функцію, потрібно було кардинально їх переобладнувати. Оператор дронів, військовий з Шацької громади Сергій Сидорук з позивним «Земляк» каже, що наразі у відділенні, де воюють шачани, є декілька «бойових» дронів (якісь вдалося «віджати» у російських окупантів, деякі – привезли волонтери). Їх цілком вистачає для того, щоб виконувати поставлені завдання. 

Сергій
Сергій "Земляк" під час навчань

 

Тож два дрони «Фантом-3» використовували переважно для навчання операторів. А нещодавно одну з «пташок» передали поліцейським міста Шевченкове (Харківська область) для обстеження територій та виявлення диверсійних груп. Інший дрон мають передати бійцям спецпідрозділу «Альфа» для спостереження за тренуваннями.

Третій дрон «Мавік» теж уже на передовій та виконує свої завдання.

 

Ендрю та Ерік, попри те, що чимало вже зробили для допомоги українським бійцям, готові й надалі допомагати.

«Люди тут вважають українців борцями за принципи та цінності, які, на нашу думку, роблять нас американцями. Я чув, як багато людей казали, що вони хотіли б, щоб наші співвітчизники-американці любили нашу країну так, як українці люблять свою. Ми цінуємо свободу майже понад усе – і бачимо, як Україна бореться. Ми хочемо, щоб ви досягли успіху, тому що ми знаємо, за що ви боретеся. Ми хочемо, щоб ви були вільні від терору та тиранів, щоб ви могли насолоджуватися свободою та процвітанням! Ми бачимо, як Україна бореться за свободу всього західного світу. А коли перемагає Україна, перемагаємо ми всі!», – кажуть американці.

Сергій
Сергій "Земляк" під час навчань

Коментар
30/05/2024 Четвер
30.05.2024
29.05.2024