Повторити жовтень Туска у квітні: у Польщі місцеві вибори будуть схожі на війну мемів
-
-
>
-
>
-
>
ФОТО ВІДЕО
2478
Найближчої неділі, 7 квітня, у Польщі відбудеться перший тур місцевих виборів. На дільницях голосуватимуть за депутатів у ґмінах, повітах, містах, сеймиках воєводств, а також голів громад – війтів, бургомістрів (голова повіту) і мерів міст.
Другий тур виборів заплановано на 21 квітня, розповідає Район.Закордон.
Фактично у Польщі триває марафон виборів (і ця обставина впливає й на відносини з Україною). Наші сусіди поляки торік 15 жовтня здійснили фактично революцію, відправивши в опозицію праву націоналістичну партію «Право і Справедливість» (ПіС).
У квітні – місцеві вибори, а на початку літа поляків чекає ще один похід на дільниці – вибори послів до Європарламенту. У 2025 році настане час обирати президента, адже Анджей Дуда допрацьовує свій другий термін.
Чим це голосування важливе
Велика польська політика останні 10-15 років – це про політичні битви партій Дональда Туска (Громадянська платформа, ГП) та Ярослава Качинського («Право і справедливість», ПіС), щось на кшталт нашого жорсткого протиборства по лінії Порошенко –Зеленський. У жовтні 2023 року на парламентських виборах маятник хитнувся у бік лібералів Туска.
Читайте також: Туск повернувся
На місцевих виборах владна лівоцентристська коаліція («Громадянська платформа», «Нові ліві», Польська селянська партія та «Польща 2050») має шанси закріпити успіх жовтня-2023 та поширити вплив з Варшави, де базується уряд та Сейм, на місцеве самоврядування.
Позиції ГП традиційно сильні у великих містах. ПіС, хоч і керував країною багато років, на попередніх місцевих виборах у 2018 році не переміг у жодному з великих міст. У них мери або представники Громадянської коаліції, або незалежні фігури, які симпатизують партії Туска. Водночас ПіС сильний у сільській місцевості та містечках.
Поразка «Права і справедливості» у жовтні 2023 року та численні викриті згодом скандали у колишній владі призвели до того, що чимало кандидатів цієї партії на місцевих виборах змушені приховувати приналежність до партії Качинського і вдають безпартійних.
Місцеві вибори у квітні – це про те, щоб партії Туска витіснити Качинського з влади навіть у східних воєводствах Польщі, зберегти нинішню політичну динаміку та підштовхнути ПіС ще глибше в оборону.
«Для будь-якої серйозної партії влада в органах місцевого самоврядування дуже важлива, бо означає можливість проводити реальні зміни близько до людей. Вони найбільш помітні і найбільше цінуються (або критикуються): дороги, вокзали, лікарні, інфраструктура», – написав для «Нової Польщі» журналіст Міхал Кацевич.
Він нагадав, що Польща скоро отримає великий транш коштів ЄС, які були заблоковані через порушення верховенства права у 2021 році. Частина зі 137 мільярдів євро надійде і в регіони й нова місцева влада матиме за що будувати й модернізувати свої міста, містечка і села. Водночас поява нових інфраструктурних об'єктів здатна посилити симпатії поляків до представників влади, які їх втілять.
Спокуса «добити» ПіС на місцевих виборах для владної коаліції настільки велика, що навесні уряд не прискорював розблокування кордону з Україною, аби не дратувати фермерів та відповідний електорат. Понад те, з уряду постійно було чути слова на підтримку вимог блокувальників. Та й міжурядові консультації 28 березня у Варшаві не завершилися чітким рішенням.
Читайте також: Розбудова пунктів пропуску та розвиток залізничного сполучення: які питання обговорили урядовці України та Польщі
Дивні вибори
Якщо довіритися думці польських медіа, то місцева кампанія пройшла дещо сонно, вона була в тіні польського мейнстріму останніх місяців: вигнання новою владою представників ПіСу з усіх можливих кабінетів, засідань слідчих комітетів, затримань, допитів та обшуків, пристрастей довкола питання абортів та контрацепції.
Усі гравці виглядали помітно втомленими від напружених парламентських виборів, і, як припускає видання «Політика», мабуть, не вистачало й фінансових ресурсів. Тим більше, що на носі кампанія до Європарламенту та плавний перехід до президентської кампанії.
«Немає відчуття драми, хоча від результату залежить дуже багато»», – пише у «Політиці» Рафал Калукін, також автор Gazeta Wyborcza та Newsweek.
Він описує кампанію безсимптомною і парадоксальною. Мовляв, не відчувається пристрастей, хоч усі головні польські політики мали вагомі причини сприймати місцеві вибори серйозно.
Утім, ці «тихі» вибори є найбільшими: 7 квітня поляки оберуть майже 40 тисяч депутатів муніципальних і міських рад, 824 мери та 107 президентів міст. Загалом у списках понад 200 тисяч кандидатів. Вибори мали б відбутися торік, адже термін повноважень органів місцевого самоврядування в Польщі триває п’ять років, але через збіг з парламентськими виборами 2023 року голосування перенесли на квітень 2024 року.
Частина експертів радять не недооцінювати результати цих «дивних» виборів, бо післявиборчий політичний ландшафт Польщі може істотно змінитися. Надто сильний провал ПіСу здатний розколоти правий табір напередодні виборів до Європарламенту у червні 2024 року.
Читайте також: Російські газ та зерно їдуть до ЄС, доки в Польщі блокують кордон з Україною
Вибір без вибору
Ще одна особливість – у 421 гміні балотується лише один кандидат. Дослідники польського місцевого самоврядування попереджають, що це жахливий знак для польської демократії.
На попередніх місцевих виборах така ситуація була у 320 гмінах. Один кандидат у списку – це або все добре у громаді, або все настільки погано, що немає сенсу балотуватися.
Останнє є найгіршим сценарієм, оскільки показує, що все більше муніципалітетів у Польщі перебувають у постійній кризі та не мають перспектив розвитку. Питання про ліквідацію деяких із них і приєднання до більших, динамічніших громад висить у повітрі, але охочих піти на такий непопулярний крок політиків поки небагато.
Битва за міста
Вибори мера Варшави називають репетицією президентської кампанії 2025 року.
Річ у тім, що на початку березня чинний мер столиці 52-річний Рафал Тшасковський очолив рейтинг потенційних кандидатів на виборах президента Польщі. У 2020 році він програв Анджею Дуді 2%.
30,8% опитаних компанією United Surveys проголосували б за Тшасковського на виборах президента. Друге місце посів би колишній прем’єр-міністр від «Права і справедливості» Матеуш Моравецький з 25,9%. У Шимона Головні, спікера Сейму від «Третього Шляху», 23,1%.
При цьому Тшасковський у лютому був тільки третій і мав 22,2% голосів. Його нинішня кампанія на виборах мера Варшави прислужилася для підвищення й президентського рейтингу.
«Я орієнтуюся на Варшаву. Ми зробимо інвестиції, які змінять центр міста. Найбільший сміттєспалювальний завод у нашій частині Європи, більше трамвайних ліній. Я не виключаю участі в президентських виборах», – сказав Тшасковський в ефірі RMF FM.
Прикметна новина: за два тижні до голосування у Варшаві відкрили новітній пішохідний міст через Віслу, який задумали майже 10 років тому.
Таких емоцій у Кракові, як на цих виборах, не було декілька десятків років, пише OKO.press.
Цієї весни після 22 років Яцек Майхровський попрощається з посадою мера міста. На його місце претендують дев'ять кандидатів. На деяких із них політичні партії покладають великі надії
Краків'яни, як йдеться у соціологічних дослідженнях, мріють про президента, який вирішить проблему заторів, «бетону» та послабить вплив забудовників, які роками займають усі доступні місця в Кракові та ігнорують базові потреби мешканців – достатній доступ до парків та дитячих майданчиків.
Згідно з опитуваннями та експертами, у Кракові має найбільші шанси Лукаш Ґібала, який офіційно не пов’язаний з жодною політичною партією.
Читайте також: Блокування кордону: польські протестувальники висипали на дорогу зерно з українських фур
Боротьба мемів
Українці уже почали забувати ці емоції, коли паркани та балкони містечок і сіл завішані плакатами та білбордами. Поляки цими місяцями перевершили себе: з плакатів на перехожих дивилися, сміялися та епатували тисячі кандидатів. Політики та активісти конкурували у дотепах та креативності, грали м'язами та глузували з власних імен.
У Гдині на одному плакаті розмістили фото кандидатів Анну Мишку та Войцеха Щурика. А до сеймику Підляського воєводства йде Богуслав Дебський з гаслом «Поважний, як дуб».
Кандидатам активно підгавкували чи нявчали домашні улюбленці. Хтось на передвиборчій агітації був біля котика, хтось з двома песиками, є й такі, що сфотографувалися із совеням. Усе це польське шапіто можна побачити у пабліку Hity Kampania Wyborczej.
На цих виборах балотувалися щонайменше два Супермени та один Спайдермен. Наприклад, 25-річний Лукаш Лах літав над полями в костюмі Супермена.
Він балотується за списком ПіС до Нижньосілезького воєводського збору і намагається переконати виборців, що «не кожен супергерой носить накидку».
Анджей Акер, який балотується до районної ради Вишкува, віддав половину свого обличчя масці людини-павука на плакаті. Кандидат у мери Свідника Марчін Магер прикрасив стіну одного з кварталів величезним банером із собою, стилізованим під Супермена.
Мало хто у Польщі очікував, що в час соцмереж та штучного інтелекту кампанія місцевих виборів буде боротьбою аргументів. Так і сталося: ці місцеві вибори скотилися до боротьби мемів.
Читайте також: Колотнеча друзів: п'ять висновків зернової сварки
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
