Грузинів лякають війною в Україні і налаштовують проти Зеленського: як працює роспропаганда у Сакартвело

11 Червня 2024, 18:20
Натіа Купрашвілі розповідає, як працює роспропаганда у Сакартвело 2111
Натіа Купрашвілі розповідає, як працює роспропаганда у Сакартвело

Цивілізаційний вибір. Зараз його проходить Грузія. Шлях до майбутнього у Євросоюзі їй перекриває Росія, під диктовку якої промосковський місцевий олігарх руками своїх маріонеткових політиків ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу». 

Народ країни, його громадянське суспільство протестують. Влада на поступки йти не збирається. Чим закінчиться це протистояння, наразі ніхто прогнозувати не береться.

Підгрунтя до цього Москва готувала давно. Вона завжди, перш ніж зазіхнути на територію та незалежність країни танками, літаками і солдатами, опрацьовує її населення дезінформацією, маніпуляцією й відвертою брехнею на межі маячні. 

«Скільки я себе пам’ятаю, завжди працювала на протидію вкидам, на стримування постійної агресії росії в інформаційному полі Грузії», – каже Натіа Купрашвілі.

Натіа Купрашвілі - журналістка, директорка Альянсу регіональних мовників Грузії, СЕО Центру журналістських ресурсів Грузії, професорка Тбіліського національного університету
Натіа Купрашвілі - журналістка, директорка Альянсу регіональних мовників Грузії, СЕО Центру журналістських ресурсів Грузії, професорка Тбіліського національного університету

Вона – журналістка, директорка Альянсу регіональних мовників Грузії, СЕО Центру журналістських ресурсів Грузії, професорка Тбіліського національного університету, членкиня кількох міжнародних платформ, представляє грузинське громадянське суспільство у Брюсселі у комітеті Східного партнерства, де, до слова, також є й Україна. 

Район.Закордон зустрівся з Натією у Тбілісі, аби поговорити про те, як Москва інформаційно окуповувала її країну і що робить, аби вбити клин між Україною та Грузією зараз, у час повномасштабної війни з російськими окупантами на нашій землі.

«Іноагенти», списані з Москви

У Грузії зараз триває одна з найбільших криз останніх років у протистоянні демократичного громадянського суспільства і проросійської влади, яка ставить під удар європейське майбутнє Сакартвело (Сакартвело – «країна картвелів», від Картлі – одного з основних регіонів цієї держави. У світі переважно використовують латинську назву Георгія (Georgia). А Грузією цю державу іменують у Росії і ще приблизно у двадцяти країнах, у тому числі в Україні, – авт.) та ризикує заблокувати шлях країни до членства в Євросоюзі.

Сакартвело (Сакартвело – «країна картвелів», від Картлі – одного з основних регіонів цієї держави. У світі переважно використовують латинську назву Георгія (Georgia)
Сакартвело (Сакартвело – «країна картвелів», від Картлі – одного з основних регіонів цієї держави. У світі переважно використовують латинську назву Георгія (Georgia)

Сакартвело уже понад 10 років (після приходу до влади партії «Грузинська мрія», яка належить олігарху Бідзіни Іванішвілі), намагається, наслідуючи путінські методи, потроху придушувати громадянське суспільство. Причому щораз радикальніше.

У березні 2023 року в парламенті спробували ухвалити закон, що визначає прозахідні та продемократичні організації громадянського суспільства як «агентів іноземного впливу». Проте тоді через протести громадян це не вдалося.

У підвішеному стані це питання було рік. Але у квітні 2024 року дражлива тема знову каталізувалася спробою парламенту Сакартвело підтримати законопроєкт про «іноземних агентів». Народні протести почалися одразу. Однак, попри це, у травні депутати схвалили скандальний законопроєкт у фінальному третьому читанні. Тиск громадянського суспільства не діє, заклики європейських лідерів не вести Грузію в прірву влада країни ігнорує.

Читайте також:  У Грузії набув чинності закон про «іноагентів»

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Закон «Про прозорість іноземного впливу» – чистий продукт російської інформаційної війни, яку веде москва у цій пострадянській республіці. У Росії схожий закон використали для придушення незалежних громадських організацій та засобів масової інформації.

І хоч президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закон ветувала, це нічого не вирішило – парламент країни легко здолав вето. Згідно з конституцією, документ передали очільниці країни, яка у п’ятиденний термін його не підписала. Проте 2 червня це зробив спікер парламенту Шалва Папуашвілі. Закон набув чинності.

Читайте також: Президентка Грузії наклала вето на закон «про іноагентів»

Тож хоча майже два місяці у країні тривають масові протести, які набирають обертів, наразі «Грузинська мрія» все одно дотисла свою позицію.

Підгрунтя для цього законопроєкту у Сакартвело Росія готувала навіть не роками, а десятиліттями. Інформаційна війна кремля там триває за тими ж шаблонами, якими москва послуговується в усьому світі. Адже, як озвучили на Міжнародному симпозіумі «Протидія цифровій пропаганді» восени 2022 року, «інформаційний продукт» ерефії мав кілька ринків збуту і до лютневого вторгнення росії в Україну поширювався 40 мовами в 160 країнах світу.

Підготовку Росії до війни показував навіть медіамоніторинг

«Основна частина моєї роботи – боротьба з росією через дослідження і викриття дезінформації. Скільки себе пам’ятаю, працювала на протидію вкидам, на стримування постійної агресії москви в інформаційному полі Сакартвело», – каже Натіа Купрашвілі.

Натіа Купрашвілі представляє грузинське громадянське суспільство у Брюсселі у комітеті Східного партнерства
Натіа Купрашвілі представляє грузинське громадянське суспільство у Брюсселі у комітеті Східного партнерства

Вона розповідає, що знаходити правду і давати факти їй важливо. 

«Дуже багато брехні, маніпуляцій поширювалося, поширюється і буде поширюватися Росією. Не поталанило світу, що існує ця країна. Але найбільше – її сусідам. Тож для журналістів і Грузії, й України постійно буде робота над спростуванням дезінформації. Бо новини-фейки – це одна з тактик, яку застосовує Росія і в наших країнах, і по всьому світу», – констатує співрозмовниця.

З найближчого минулого вона пригадує 2020 рік. Тоді журналістка з колегами реалізувала складний і цікавий проєкт. Вони дивилися російське телебачення та робили аналіз, що кремль через підконтрольні медіа транслює про Сакартвело і її політиків. Це було вкрай важливо ще й тому, що вільно ті канали працювали й у Грузії.

«Зробили величезний медіамоніторинг. Я досі пам’ятаю перші статистичні дані, які ми тоді отримали. Тільки в одному місяці лише три російські канали, які мовили й у нас, 400 хвилин говорили у прайм-таймі про Грузію та Україну. Все, що звучало, – абсолютна маніпуляція та брехня. Коли ми робили звіт по проєкту у 2021 році, то написали в ньому: росія готується до нападу. Було чітко видно з того, що лилося з їхніх екранів: іде підготовка до великої повномасштабної війни проти України і Грузії», – констатує Натіа.

Важлива частина роботи Натії – боротьба з Росією через дослідження і викриття дезінформації
Важлива частина роботи Натії – боротьба з Росією через дослідження і викриття дезінформації

Статистичні фіксовані цифри аналізу вкидів щодо наших країн стояли дуже близько, бо «де говорилося про Грузію, там говорилося і про Україну, де говорилося про Україну, там говорилося і про Грузію». Взагалі, уточнює Натіа, не було різного підходу до обох країн. Але аналіз структури вкидів свідчив: першою жертвою збройної агресії стане Україна, яку росія сподівається швидко окупувати. Далі вона піде на Грузію.

Прописка – грузинська, нутро – російське

«У Сакартвело й досі одним з основних інформаційних ресурсів залишається телебачення. Люди все ще масово дивляться телеканали. А у нас у вільному доступі є російські, без жодних технічних обмежень (ті ж таки NTV, ORT, Россия 24)», – констатує журналістка.

Разом із тим ще більшою бідою вона вважає проросійські медіа, які мають офіційно грузинську реєстрацію. Вони мовлять державною, але вносять у голови людей продукти роспропаганди. Однак не прямо.

Наприклад, йде постійне висвітлення війни, показують протистояння України та Росії, у кадрі – наші воїни, синьо-жовті прапори, життя переселенок та біженок. Але в новині, у сюжеті приховно транслюється російський вкид, чому ця війна йде, що до неї призвело і який має бути фінал. При тому ще й засторога грузинам: треба, мовляв, дружити з росією, щоб біда не прийшла сюди; не можна злити сильного мілітаризованого сусіда.

«Грузію прямо лякають війною в Україні», –  каже співрозмовниця.

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Проте, нагадує Натіа Купрашвілі, так само було і в Україні, коли наші громадяни через інформаційні вкиди москви на місцевих каналах та інших медіа не мали правдивого розуміння, що відбувалося у Сакартвело в останні десятиліття, починаючи з 2008 року. Тому українці тоді не змогли спроєктувати ситуацію і почати готуватися до війни з окупантами. 

Читайте також: «Російська мрія» грузинів

«Не розумів тоді цього ні Євросоюз, ні загалом демократичний світ. Але ж… Що говорити про інших? Грузія і сама не вчиться на власних помилках», –  констатує журналістка. 

Натія розповідає, що Грузію прямо лякають війною в Україні
Натія розповідає, що Грузію прямо лякають війною в Україні

Свідчення цьому, на її думку, – нинішня владно-політична ситуація.  А чергове запізніле розуміння матиме фатальні наслідки.

З огляду на те, що незалежність Сакартвело боронять в Україні грузини (цей іноземний легіон, заснований ще у 2014 році, із 2022 став спеціальним стратегічним підрозділом Головного управління розвідки, – найчисельніший серед іноземних у складі ЗСУ, – авт.), про добровольців із Грузії росія бреше щедро і системно. Основний вкид: найманці, воюють за гроші, мають страшні факти у біографії.

Але, на думку Натіі, це не дуже ефективно. Бо ж країна невелика. І, по-перше, грузини та грузинки одне одного знають (правило шести рукостискань працює швидше). А по-друге, тут або сама людина, або її рідні-близькі точно постраждали від агресії ерефії. Багато тих, хто вже тут воював. Чимало людей, рідні яких зараз на фронтах України. І всі вони чудово розуміють: грузинські добровольці – герої, бо треба перемагати там, щоб зупинити росію в Грузії.

Як фахівчиня з протидії дезінформації, Натіа стверджує: з початком повномасштабного вторгнення українські фактчекери дають достойні відповіді на вкиди Росії. Проте роботи багато, бо супротивник сильний, досвідчений, масштабований по всьому світу і має потужних лобістів, які в інформаційній війні – на її стороні.

Тим паче, що хоч підходи роспропаганди залишаються тими ж, але прогрес додає кремлю більше можливостей для урізноманітнення платфром та інструментів вкидів. Наприклад, швидкий розвиток соцмереж дозволив кремлю масштабувати роботу так, що брехня поширюєтся просто шаленими темпами. Розвиток штучного інтелекту технічно розширює арсенал засобів, тож на продукування дезінформації йде менше часу та людських ресурсів.

Протидіяти Росії – російською

Пропаганда росії в Сакартвело поширюється двома мовами. Бо, по-перше, Кремль підтримує (у звичному для себе форматі прихованого фінансування) офіційно місцеві грузинськомовні, але прокремліські канали. Цьому немає жодної протидії, швидше навпаки – лише владне сприяння. Такі, якщо можна так їх назвати, медіа активно працюють у регіонах, мають відповідні людські та грошові ресурси.

По-друге, масово транслюється російськомовна пропаганда кремля через російські інформаційні ресурси, доступ до грузинської аудиторії яким необмежений. На жаль, ці канали теж дуже впливові, з широкою аудиторією.

Проте є дані опитувань, які свідчать, що, попри всі складнощі, грузинське суспільство  – проєвропейське. Міжнародний республіканський інститут (IRI), який співпрацює з Держдепом США, промоніторив настрої громадян Сакартвело щодо зовнішньої політики країни.

Дослідження, зокрема, продемонструвало уявлення про політичну загрозу з боку Росії, стурбованість перебуванням її громадян у Грузії та високий рівень політичної поляризації. На запитання, яка країна становить найбільшу політичну загрозу для Сакартвело, грузини були майже одностайними. Як стверджується у новому дослідженні IRI, 77% картвел вважають Росію головною політичною загрозою для своєї країни, а економічну загрозу з її боку вбачають 69%.

Очевидно, зрозумівши, що масштабна дезінформаційна робота все одно не дає того результату зросійщення, на який вони розраховували, пропагандисти почали бити на розкол суспільства. Мовляв, якщо грузини прозахідні, то хай конфліктують між собою у важливих щоденних питаннях. 

Натіа каже, що зараз у Сакартвело Росія працює на те, щоб розділити суспільство. З основних тем, за які вчепилася, – релігія та гендер. У більшості маніпуляційного контенту зараз – саме ці акценти і різні прив’язки до них. Якщо триваліше подивитися ті канали, то напрошується висновок, що ЛГБТ+ є проблемою суспільства, причому величезною. А не економічні питання, не соціальні, не політичні…

Зараз робота Росії спрямована на те, щоб розколоти грузинське суспільство, знищити єдність. Причому працюють через телеканали і такі платформи, як «Фейсбук», «Інстаграм», «Тік-Ток». Дезінформаційного контенту стільки, що його всього не виловити.

Щодо популярного в Україні «Телеграму», то у Грузії до нього був тимчасовий інтерес, який виник після повномасштабного вторгнення, бо це дозволяло найоперативніше відслідковувати новини. Зараз ТГ так само стрімко, як зростав, упав щодо кількості відвідувачів.

Щодо озвученого вище Натіа констатує: ініціативи, рухи громадянського суспільства, щоб заборонити проросійські канали і контент, були. Але вони, однак, не мали вагомої підтримки та не стали державною політикою.

Але журналістка з колегами шукала хоч якийсь вихід із ситуації. Один із них був у тому, що кабельним каналам запропонували замінити кремлівські телевізійні  фейкомети на якісний російськомовний контент українського, а також європейського й американського виробництв (наприклад, хоча б ана National Geographic, Discovery Channel). Бо лише такі новини, розслідування, інші матеріали могли протистояти вкидам, – пояснює.

«Поширити на суспільство правду. Зараз багато наших кабельних каналів пропонують споживачам інформаційні ресурси, які ведуть мовлення російською, дають якісний контент і протидіють дезінформації», – розповіла журналістка.

Але, на жаль, так сталося лише з початком війни в Україні. І це, не раз повторює співрозмовниця, громадська ініціатива, а не державна політика.

«Я в роботі давно. У жодної грузинської влади не було стратегічного підходу до інформаційного захисту. У нинішньої – навіть навпаки: перші особи держави транслюють російські наративи. При тому, що у всіх офіційних документах країни прописано, що Росія – ворог, що від неї йде загроза, зокрема й інформаційна. Але на цьому – все. На папері – одне, у щоденні – зовсім інше…» – з жалем каже Натіа.

Перші особи держави транслюють російські наративи
Перші особи держави транслюють російські наративи

Ще одна реалізована з однодумцями ініціатива з протидії поширенню дезінформації – створення російськомовного регіонального медіа як джерела достовірної інформації для власного населення, яке не володіє грузинською.

«Ми відкрили канал ТОК-TV, транеслюємо передачі в youtube, на FB-сторінку, щоб етнічні меншини Сакартвело мали реальні новини. Бо, на жаль, ні вірменською, ні азербайджанською такого охоплення аудиторії не буде. Хоч як прикро, саме у цьому контексті російська – об’єднуючий фактор, бо вона зрозуміла для всіх», – пояснює журналістка.

Поділяй та володарюй

Внутрішня проблема грузинських медіа – це їхня поляризація через політичну приналежність. Натія уточнює: частина медіа – провладні, частина – опозиційні. Їхніх контент на одну і ту ж тему – абсолютно протилежний. Частка незалежних медіа – мала. І ці фактори теж грають на руку роспропаганді.

«Хвалять одні Іванішвілі, інші ганять – чудово! Бо йде розкол. Згадують реформи Саакашвілі і його часи в політиці по-різному або те, що і як із ним зараз, – теж прекрасно, бо в суспільстві різні думки, на яких розгориться конфлікт. Ця стратегія – в інтересах Росії. І якщо запитаєте, де будь-які грузинські медіа свідомо чи ні допомагають кремлю, то це у темах, де є різнобачення і немає матеріалів ґрунтовних, з аналізом і висновками», – констатує співрозмовниця.

Адже просто транслювати, хоч із окресленням, що це фейк, брехню, яку вкидує росія, – це просто допомагати їй у поширенні дезінформації. Тому найперше, що роблять у Центрі журналістських ресурсів Грузії, –  щоденні правдиві новини. Тут впевнені: найкращий засіб боротьби – якісна журналістика.

Паралельно, звичайно, необхідно реагувати на фейки. Для цього застосовують кілька способів.

Наприклад, коли почалася повномасштабна війна, у Центрі журналістських ресурсів Грузії без жодної донорської підтримки, вважаючи це своїм обов’язком, почали робити спеціальні сатиричні програми циклу «Про що говорить  і показує Москва». 

«Це тривало рік. Але дуже знесилило, ми вигоріли емоційно. Бо доводилося дивитися російські інформаційні програми. Ставало зле від побаченого. Ми і формат сатири обрали, але все одно – дуже складно. Проте розуміли – мусимо», – розповідає Натіа.

Окрім того, у Грузії працює платформа «ФактФейк». Вона більше спрямована на молодь. Це гра, коли людина отримує інформацію, має визначитися, правда це чи брехня, а для перевірки може перейти на джерела достовірної інформації.

Ікона зі Сталіном – не релігійне питання, а інформаційна бомба Москви

Роблять журналісти і спецпроєкти, щоб дослідити інформаційне поле, виявити вкиди і реагувати на них спростуваннями та достовірною інформацією. Наприклад, спільно з Україною вивчали, як висвітлювалося надання Томосу Православній церкві України.  Дивилися під призмою того, які у цьому питанні протягуються проросійські дезінформаційні вкиди у грузинські медіа і який вплив російського наративу на суспільство.

У цьому контексті було багато брехні, маніпуляцій, перекручувань і навіть переписування історії росією під себе (в принципі, методи давні й апробовані). А про те, який вплив мала дезінформація, свідчить той факт, що грузинська церква Томосу не визнала. Бо й сама залежна від Росії, яка її шантажує.

Але скрізь, і в церкві зокрема, є агенти впливу та відповідні ресурси, Чимало представників  грузинського духовенства транслюють російські наративи. І хоч серед церковників є й ті, хто має кардинально іншу позицію, проте їхній голос – не такий сильний. Бо, знову ж таки, до аудиторії через проросійські медіа мають доступ спікери такого ж спрямування.

На переконання Натіі, програна Росії битва на церковну тему відбулася на початку 2024 року. Грузинський патріарх висловився офіційно дуже проукраїнськи. У Різдвяному посланні Патріарх Грузії Ілля ІІ сказав: 

«...Християнська віра зробила великий внесок і стала вирішальним чинником історії багатьох країн, включаючи створення  Європи та інших держав; але до другого пришестя Господа, тобто до встановлення вічного царства, відбуватиметься постійна боротьба між добром і злом, нам постійно знадобиться усе більше і більше зусиль для захисту, адже це протистояння поступово стає все більш масштабним…. Світ завжди був суперечливим, але сьогоднішні конфлікти та війни несуть у собі реальну небезпеку того, що будь-який із них перетвориться на глобальну катастрофу та знищить усе людство. Ось чому ми всі повинні в міру своїх можливостей піклуватися про світ. Нехай благословить Бог Україну, Близький Схід та весь світ миром».

Патріарх Грузії Ілля ІІ. Фото з відкритих джерел
Патріарх Грузії Ілля ІІ. Фото з відкритих джерел

Однак українські медіа не написали про це. Натомість в Україні топовою стала новина, що в одному з храмів Тбілісі встановили ікону зі Сталіним.

«Таку важливу новину перекрила скандальною Москва. Вона переграла все у потрібному їй руслі. Усі побачили-почитали, що Грузія молиться на Сталіна. А чи хтось скаже, про що була заява патріарха?» – пояснює журналістка. 

Натіа каже: навіть цей штрих показує, наскільки ефективна Росія у боротьбі з правдою. Цим вкидом про ікону, яку, до речі, храму подарували керівники проросійської політичної сили «Альянс патріотів Грузії», перекреслила на якийсь час усе, що робили для України грузинське суспільство, бізнес і навіть влада.

Щодо впливу сучасної церкви на народ Сакартвело, то він величезний. З огляду на залежність від Москви католикос-патріарха всієї Грузії  Іллі ІІ, у сприйнятті релігійних процесів у Україні серед грузинів поширюється дуже багато інформаційних фейків. Тож тут – теж величезний пласт роботи для фактчекерів та істориків.

Грузин налаштовують проти Зеленського

Натіа констатує: росія вміє використовувати у своїх інтересах будь-що. А коли фатальні помилки є у минулому ключових політичних гравців сьогодення – це джек-пот для пропагандистів.

«Спрямований на грузин популярний вкид – налаштування їх проти вашого президента. До сьогодні москва масово використовує те, як Володимир Зеленський, граючи у КВН, жартував над Грузією, поки ми воювали за свою незалежність. Це відео вкрай популярне. Наратив працює чи не щодня. І ми так само чи не щодня намагаємося пояснювати, що було насправді, як зараз як глава держави діє Зеленський, чим взагалі є ця агресія, який був контекст цих недолугих виступів. Бо загалом руками Росії це подається так, що Україні було смішно, коли росія наступала на Грузію», – розповідає журналістка.

Вона констатує: москва ефективно посварила нас на багатьох етапах взаємовідносин. І це страшно, бо росія поляризувала дві держави, які мають спільного агресора та проблеми окупації. Змушує їх не дружити, не об’єднуватися, а тримати відстань чи іноді й конфліктувати, обмінюватися претензіями.

Тому найпростіше в інформаційній гігієні, але від того не менш важливе, як переконує співрозмовниця, – перш ніж будь-що брати до уваги, необхідно відповісти на запитання, кому це вигідно.

«Прошу одне в української аудиторії як грузинка. Якщо є будь-яка інформація щодо Сакартвело, яка вам не подобається (мовляв, роблять погано щось для України) і працює на розділення наших народів, проаналізуйте її. Це на 99% виявиться вкидом, який зробила Росія. Так само ми звертаємося щоразу до наших глядачів. Показують, що Україна щось робила чи робить погано для Грузії, – думайте, кому це вигідно. Бо наша спільна історія давня, дуже часто – важка. Й один спільний ворог століттями – Росія», – констатує Натіа.

А ще вона впевнена, що має бути більше спільних проєктів із протидидії російській дезінформації, які об’єднають в роботі ще більше країн, напрацюють спільну стратегію інформаційного захисту. Бо пандемії російської брехні, яка шириться світом і за якою слідом ступає нога окупанта, можна протистояти лише разом. Там, де зусилля поодинокі, битви за голови людей виграє Москва.

Читайте також: Угода з дияволом. Стокгольмський синдром перейменовано на Тбіліський

Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел
Протести в Грузії. Фото з відкритих джерел

Коментар
21/06/2024 П'ятниця
21.06.2024
20.06.2024