Вибори до Європарламенту: український тренд та правий поворот
-
-
>
-
>
-
>
2601
Громадяни всіх країн Європейського Союзу 6-9 червня обиратимуть депутатів Європейського парламенту.
Це голосування не тільки про склад ЄП, але й про майбутні ключові фігури у Євросоюзі – голів Єврокомісії (нині Урсула фон дер Ляєн), Євроради (Шарль Мішель), Європарламенту (Роберто Меццола) та верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки (Хосеп Боррель).
Головні інтриги виборів – розподіл місць між представниками проєвропейських партій і правими популістами, а також вплив виборів до ЄП на підтримку України.
Це спонукає українців ставитися до того, що відбувається в Європі, як до своєї власної справи. Незабаром нам вести переговори про вступ, а згодом працювати в цьому ж Європарламенті.
Не типовий Європарламент
ЄП – майданчик для дебатів та ухвалення рішень без класичної коаліції та законодавчої ініціативи. Європарламентарі разом з Радою ЄС голосують за документи, які готують у Єврокомісії. Вони лише можуть вносити у закони поправки чи певні зміни.
Європарламент затверджує і контролює річний бюджет ЄС, за ним вирішальне слово у схваленні законів, обов'язкових для всіх країн блоку. ЄП затверджує уряд ЄС – Єврокомісію та її президента.
Хоча Європарламент заснували у 1958 році, перші загальні вибори відбулися у 1979-му і відтоді відбуваються щопять років. Прикметно, що явка на них постійно зменшувалася і тільки у 2019 році дещо зросла.
Вибори до ЄП другі у світі за масштабом після Індії. Та й чисельність самоого Європарламенту вражає: понад 700 депутатів. За кожною з 28 держав-членів закріплено певну кількість депутатів, залежно від кількості населення. Цього року європейці оберуть 720 євродепутатів. У 2019 році був 751, але після виходу Великої Британії їх стало 705.
Найбільше представництво у німців (96 євродепутатів), Франції (79), Італії (76), Іспанії (59), Польщі (52), Румунії (33) та Нідерландів (29). Найменше – по 6 представників у Європарламенті – мають Кіпр, Естонія, Люксембург та Мальта.
Депутати ЄП живуть на три міста. Адміністрація розташована у Люксембурзі, пленарні засідання відбуваються у Страсбурзі (Франція), а засідання комітетів та основні зустрічі – у Брюсселі (Бельгія). За ці недешеві переїзди ЄП часто критикують.
Депутатів обирають за пропорційною системою, а представники від партій різних держав об'єднуються у партійні групи.
Єдиної виборчої системи немає. Вони проводяться відповідно до національних виборчих законів. Існують й відмінності у мінімальному віці для права голосу: у більшості дозволяють обирати євродепутатів з 18 років, але деякі країни дозволили голосувати вже 16-річним – Бельгія, Австрія, Греція, Мальта, ФРН.
Цього року понад мільйон німців віком 16 і 17 років (у шести з 16 земель) уперше обиратимуть своїх депутатів до ЄП. На вокзалах часто помітні плакати, повз які поспішають до потягів німецькі юнаки та дівчата. Вони звучать двозначно і написані спеціально для них: «Готовий до першого разу?» або «Твій перший раз ти не забудеш ніколи». Ні, йдеться не про перший секс. Так молодих німців закликають бути активними у суспільному житті. Населення старіє і в політичних дебатах нечасто йдеться про перспективи молоді і вона почувається «забутою».
Читайте також: Розпочалися вибори до Європарламенту: першими голосують естонці
Чим запам'ятався склад ЄП, який закінчує свою каденцію?
Ця каденція ЄП офіційно попрощалася з Великою Британією, допомагала боротися з пандемією коронавірусу, а також зустріла пряме вторгнення росіян до України.
Війна в Україні підштовхнула ЄС до швидкого усвідомлення, хто для Європи ворог №1 і яким мусить бути континент перед лицем агресії РФ. Роль Європарламенту у цьому була грандіозна.
Були й видатні закони. За цієї каденції у ЄС запровадили правило «загального зарядного пристрою», який зобов’язує усі смартфони мати порт USB-C до кінця 2024 року. Ухвалено закон про цифрові ринки, який змусив великі технологічні фірми припинити надавати перевагу власним продуктам і послугам перед меншими конкурентами на своїх платформах.
Запроваджено нові правила, щоб змусити компанії віддавати пріоритет ремонту зламаних споживчих товарів, а не їх заміні, а також зробити запасні частини та посібники з ремонту легкодоступними. Окремий «зелений» закону змусив продавців їжі перейти на більш екологічні типи контейнерів, як-от картонні коробки. Ще одна екологічна новація – окреме збирання кришок до пластикової тари.
Розклади і прогнози
До Європарламенту входять не національні партії, а надпартійні європейські об’єднання. У нинішньому ЄП є вісім різних груп. Дві найбільші – Європейська народна партія (ЄНП) та Соціалісти і Демократи (S&D). Вони завжди домінували, контролюючи 50-70% складу ЄП, але не мали більшості і мусили шукати союзників.
ЄНП (177 мандатів) послідовно підтримує Україну, вона об’єднує 49 колективних членів з усіх 27 країн-членів ЄС. Очікується, що партія зможе зберегти позиції і фінішує першою. До ЄНП входять ХДС/ХСС з Німеччини, республіканці з Франції, «Вперед, Італіє», Громадянська платформа з Польщі. Їхній кандидат на посаду президента Єврокомісії – Урсула фон дер Ляйєн.
«Королева Європи» (таке прізвисько приклеїлося до 65-річної матері сімох дітей і бабусі чотирьох онуків) неодноразово була в Україні під час війни, і наполегливо робила все, щоб збільшити підтримку нашої держави. Звісно, українці вболіватимуть за неї.
«Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (144 мандати) до 1999 року постійно перемагав, а відтоді стабільно приходить до фінішу другим. Згідно з опитуваннями ця сила збереже від 130 до 140 мандатів в ЄП.
На третьому місці дотепер був у ЄП ліберальний бок «Оновити Європу» (101 мандат). Renew Europe, лідером яких є Еммануель Макрон, ставить на чільні місця питання безпеки. Цього разу ліберали отримають менше мандатів – приблизно 80.
У фракції Європейських консерваторів і реформістів 69 депутатів. Ідеологічно вони євроскептичні, з правоцентристськими та ультраправими крилами. Фракція виступає проти «безконтрольної євроінтеграції» та розширення ЄС. Всього у ній 19 партій-учасниць з різних країн, серед них польська «Право і справедливість», «Брати Італії», латвійська «Вітчизна». Найбільша партія цієї фракції ЄП – саме польська ПіС, до якої належать президент Анджей Дуда та експрем’єр Матеуш Моравецький. ECR – це про Україну та проти рф. Група «зелених» (72 мандати) об’єднує дві європейські партії, які підтримують вступ України до ЄС. Нині їхні позиції слабкі. Очікується, що «зелені» матимуть 47 місць.
Занепокоєння для українців зумовлює посилення альянсу «Ідентичність і демократія» (ID). Це ультраправе угруповання, яке відоме своїми проросійськими поглядами. ID об'єднує парламентську групу «Європа націй і свобод» (ENF), до якої, серед інших, входять партія «Ліга» Маттео Сальвіні, «Національне об'єднання» Марін Ле Пен та кілька інших євроскептичних партій. Донедавна серед них була німецька «Альтернатива для Німеччини» (AfD), але напередодні виборів її зі скандалом вигнали через нацистські заяви одного з лідерів.
Тенденція – вправо. Це небезпека для України
Згідно з оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), після червневих виборів може відбутися «істотне зміщення вправо у багатьох країнах, правопопулістські та праворадикальні партії здобудуть голоси по всьому ЄС, натомість лівоцентристські та зелені партії їх втратять».
Ультраправі та фракція «Ідентичність і демократія» можуть отримати, за різними прогнозами, 86–88 мандатів. Це може вивести їх на третє місце у складі ЄП.
Напередодні голосування все частіше у європейських медіа пишуть про ймовірний союз Європейських консерваторів і реформістів («м'які євроскептики») та «Ідентичності та демократії». У Європейському центрі політики прогнозують, що «націоналістичним, праворадикальним законодавцям» у новому Європарламенті дістанеться чверть місць.
Директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі у коментарі DW пояснила, що праві націоналістичні партії більш схильні звертати увагу на внутрішню політику, «плекати, відкрито чи приховано, прокремлівські симпатії та менше захоплюватися боротьбою України за свободу та демократію».
Окрім того, ці політики не надто прагнуть шукати компромісів усередині самого ЄС, що перешкоджає здатності блоку ухвалювати рішення за ключовими питаннями – санкції, оборона чи розширення. Саме тому високі результати цих партій на червневих виборах становлять серйозні ризики і для України.
Але про крах підтримки України точно не йдеться. Співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон сказав у розмові з DW, що праві популісти продемонструють високі результати під час червневих виборів, бо їхній порядок денний значною мірою орієнтований на внутрішні проблеми, наприклад, контроль міграції.
«Для того, щоб отримати необхідні голоси, вони будуть змушені співпрацювати з ширшим колом членів Європарламенту з інших партій. Тому праворадикальним євродепутатам доведеться іти на компроміс, що позитивно впливатиме на процес ухвалення актів на підтримку України», – вважає Гілтон.
А ще праві мають дуже різні погляди практично на все: трансатлантичні відносини, міграцію, економічну безпеку.
Праві розсварилися
Напередодні виборів французькі праві на чолі з Марін Ле Пен ініціювали виключення представників «Альтернативи для Німеччини» зі складу спільної фракції ID. Розрив між ідейно близькими партіями у ЄП став кульмінацією скандалів навколо німецьких правих.
Це сталося після того, як у Франції, Італії та інших країнах обурилися інтерв'ю очільника виборчого списку АдН Максиміліана Кра італійському виданню La Repubblica, в якому той висловився проти категоричних історичних оцінок діяльності нацистської організації Schutzstaffel (SS).
«Я ніколи не скажу, що будь-хто, хто носив однострій SS, однозначно був злочинцем», – заявив Кра.
Применшення злочинів SS стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння партнерів АдН. До того по репутації Кра ударив арешт одного з його помічників за підозрою у шпигуванні на користь Китаю.
Крім французів від співпраці з АдН у Європарламенті відмовилися й італійці з правопопулістської партії «Ліга» на чолі з колишнім главою МВС Матео Сальвіні.
Це розлучення прикметне, бо дотепер яблуком розбрату серед європейських правих було передовсім ставлення до війни рф проти України. У складі фракції ID домінували проросійські політики. Натомість у складі ЄКР ключову роль відіграють польські націонал-консерватори та італійські Fratelli на чолі з Мелоні, які підтримують Україну.
Тепер ця лінія стирається. Ле Пен і Мелоні вже не виключають формування спільної фракції у Європарламенті після виборів. На з'їзді правопопулістських і радикальних правих партій у Мадриді Мелоні заявила, що хоче об'єднати європейських правих. Раніше до неї у фракцію в ЄП просився з партією «Фідес» навіть Віктор Орбан. Попри націоналістичну риторику всередині країни, на європейській арені Мелоні веде помірковану політику і підтримує трансатлантичну дружбу між країнами НАТО.
Шанси «королеви»
Напередодні виборів у ЄС все дуже заплутано. Є цілком реальний шанс, що Урсула не отримає голосів, щоб вдруге обійняти цю посаду.
Видання Politico порахувало, що для призначення фон дер Ляєн спочатку необхідно заручитися підтримкою кваліфікованої більшості з 27 лідерів ЄС за столом Євроради на післявиборчій зустрічі наприкінці червня. Після цього вона повинна отримати щонайменше 361 голос від 720 членів Європарламенту, який має підтвердити вибір лідерів на таємному голосуванні.
Якщо їй вдасться заручитися підтримкою своєї партії ЄНП, лібералів з «Відновлення Єропи» та соціалістів і демократів, то це становитиме приблизно 390 місць. Це більше, ніж необхідний мінімум у 361 голос, але 390 голосів на папері – це не завжди 390 голосів у залі ЄП.
Експерти та інсайдери попереджають, що навіть якщо партійні лідери накажуть їм підтримати фон дер Ляєн, імовірно, що приблизно 10% законодавців у кожній із цих груп будуть або проти, або утримаються. Це знижує підтримку до 351 голосу.
У 2019 році фон дер Ляєн виграла завдяки підтримці ЄНП, Renew і соціалістів, а ще отримала низку голосів від угорської партії «Фідес» та польських консерваторів з ПіС. Цього разу вона ніяк не отримає ці два табори, бо критикувала обидві партії через недоліки Польщі та Угорщини у сфері верховенства права, а Єврокомісія затримувала їм виплати з бюджету.
Фон дер Ляєн задля перемоги не виключила ситуативної співпраці з правими популістами щодо окремих законодавчих ініціатив: «Червоною лінією є питання, чи визнають вони демократичні засади та цінності, дотримуються принципів правової держави і підтримують Україну».
Теоретично це могло б означати співпрацю з політсилою Джорджі Мелоні. А ось із ультраправою французькою партією «Національне об'єднання» Марін Ле Пен союзу фон дер Ляєн та її ЄНП бути не може.
«Їм платить путін», – сказала президентка Єврокомісії, на переконання якої «Національне об'єднання» хоче знищити Європу.
Пошуки союзників праворуч здатні підірвати довіру до Урсули серед консерваторів та лівооруч. Раніше соціал-демократи, ліберали і «зелені» закликали фон дер Ляєн виключити співпрацю з усіма ультраправими партіями. В іншому разі вони погрожували не підтримати її у новому Європарламенті.
У 2019 році Урсула фон дер Ляєн забезпечила собі посаду президента Єврокомісії лише завдяки мізерній більшості в Європейському парламенті у дев’ять голосів. Нехай так станеться і цього разу.
Читайте також: Урсулу фон дер Ляєн висунули кандидатом на посаду очільниці Єврокомісії на другий термін
