Виплати українцям порізати, безробітних – депортувати: хто «покусав» політиків у Німеччині
-
-
>
-
>
-
>
2813
У Німеччині спалахнули дебати через українців. Впливові політики закинули на обговорення кілька болючих для нас тем.
По-перше, лунають голоси за скасування або скорочення соціальних виплат для українських біженців – так званий «бюрґерґельд» (Bürgergeld). По-друге, дехто договорився до необхідності депортувати безробітних біженців з України, інформує Район.Закордон.
Ще далі пішли очільники німецьких земель з партій ХДС/ХСС, виконавчий секретар фракції ХДС у Бундестазі Торстен Фрай й генсек Вільної демократичної партії (ВДП) Біджан Джір-Сарай. Вони пропонують скасувати виплату Bürgergeld щонайменше українським чоловікам призовного віку, і платити їм допомогу для шукачів притулку.
Розберемося з соціалкою в Німеччині
Глави МВС країн Євросоюзу 13 червня продовжили захисний статус для українців до березня 2026 року. Біженці з України не повинні клопотати про надання їм притулку у ФРН, вони одразу ж отримують права на соцдопомогу та працевлаштування.
Розмір цієї допомоги, яку з 2022 року і дотепер виплачують й українцям, становить 563 євро щомісяця для людей, які живуть самі; по 506 євро — для партнерів, які ведуть спільне домогосподарство; на дітей віком від 14 до 17 років сім’ї отримують по 471 євро, від 6 до 13 років — по 390 євро, до 5 років — по 357 євро. Додатково отримувачам соцдопомоги держава оплачує, зокрема, житло і медичне страхування.
Натомість обсяг допомоги, який у ФРН отримують «стандартні» прохачі притулку, є меншим — люди, які живуть самі, отримують 460 євро на місяць; партнери, які ведуть спільне домогосподарство — по 413 євро, меншими є й виплати на дітей.
На відміну від інших шукачів притулку українці отримують базову соцдопомогу, як громадяни ФРН. А ще наші не очікують підтвердження статусу захисту. Наразі деякі німецькі політики хочуть перевести українців з першої до другої категорії.
Скільки наших працює?
На середину березня з 1,17 мільйона українських біженців, які перебувають у Німеччині, працездатними були 530 тисяч. За даними МВС ФРН, наразі в країні проживає 260 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Переважну більшість українських біженців у Німеччині становлять жінки та діти.
При цьому рівень трудової зайнятості українців становить 26,5%, включаючи тих, хто зайнятий неповний робочий день.
За даними Мінпраці Німеччини, у країні зараз працюють на постійній основі 185 тисяч українців, ще 47 тисяч зайняті неповний робочий день або на мініроботах (Minijobs).
Програма уряду ФРН щодо прискореної інтеграції українських біженців на ринку праці виявилася набагато менш успішною, ніж очікувалося – за пів року за допомогою її вдалося працевлаштувати лише 33 тис. українців. Влада очікувала, що запущена восени 2023 року програма допоможе інтегруватися 200 тис. українців.
Є питання і до визнання українських дипломів у Німеччині – ця процедура може затягнутися до року.
Соцвиплати демотивують?
Хто нині висловлює антиукраїнські заяви у Німеччині? Передусім - це міністр внутрішніх справ землі Бранденбург Міхаель Штюбген (з правоконсервативної ХДС, яка нині в опозиції у Бундестазі). Саме Штюбген вважає «гальмом для працевлаштування» українців та першопричиною низького рівня зайнятості.
«Немає сенсу говорити про підтримку України й водночас субсидувати українських біженців. Рішення про негайні соцвиплати – фундаментальна помилка», – сказав він в інтерв’ю Redaktionsnetzwerk Deutschland.
Здавалося б, Штюбген – лише регіональний політик, хоча й рівня уряду землі. Проте нещодавно він головував на конференції міністрів внутрішніх справ у Потсдамі. На ній центральним було саме питання біженців.
Насправді ж він лише повторив слова свого колеги, міністра внутрішніх справ Баварії Йоахіма Германна (ХСС). Той у травні заявив:
«Найменше, що ми можемо зробити – це не виплачувати соцдопомогу, особливо чоловікам, які фактично зобов’язані нести військову службу на батьківщині».
Згодом голова ХСС (партія-партнер християнських демократів) Александер Добріндт закликав депортувати безробітних українських біженців. Він вважає, що через два роки після початку війни тепер має застосовуватися принцип: працевлаштовуйтеся в Німеччині або повертайтеся в безпечні райони на заході України.
У розмові з Bild Добрінд розкритикував те, що платники податків ФРН утримують таку велику армію отримувачів соціальної допомоги.
За скасування високих соцвиплат українцям виступають і «вільні демократи» (ВДП), які на федеральному рівні входять (увага!) в урядову коаліцію.
«Новоприбулі біженці з України не повинні надалі отримувати допомогу від держави, а мають підпадати під дію Закону про допомогу шукачам притулку. У нас скрізь бракує робочої сили – наприклад, у сфері громадського харчування, будівництва та догляду за хворими. Ми не повинні більше використовувати гроші платників податків для фінансування безробіття», – заявив генсек ВДП Біжан Джір-Сарай.
Зупинити швидке призначення соцдопомоги для нових українських біженців закликає і Німецька асоціація округів. Утім, з інших причин – в установі наголошують на нерівному ставленні до біженців, адже усі втікачі від війни мають бути рівними.
Владна коаліція проти
Усі ці заяви викликали гостру критику з боку соціал-демократів і «зелених», які поки при владі у ФРН.
Заступник голови фракції СДПН у бундестазі Дірк Візе заявив в інтерв’ю виданню, що ХСС пропонує відправити українських жінок і дітей, які, можливо, вже втратили своїх батьків на фронті, у небезпечний регіон, зважаючи на те, що російські війська продовжують бомбити цілі по всій Україні.
А за словами співголови партії «Союз-90/Зелені» Оміда Нуріпура, твердження про українців, які приїжджають у Німеччину заради отримання соціальної допомоги, не відповідають дійсності та спотворюють «жах війни Путіна».
«Замість того, щоб робити популістські заяви, міністру внутрішніх справ краще було б організувати більше курсів німецької мови. Відсутність мовних навичок все ще є головною причиною, чому важко вийти на ринок праці», – прокоментувала заяву Штюбгена представниця «зелених» Антьє Тепфер.
І вона має рацію. Значна частина українців ще відвідує адаптаційні курси, які включають і мовні. Але навіть після них рівень володіння німецькою може не задовольняти працедавців. Тому і після курсів українці «сидять на соціалі».
Захищає право УСІХ українців (і жінок і чоловіків) на виплати берлінська сенаторка з соціальних питань Кансель Кізілтепе. Ця політикиня порекомендувала очільнику МВС Бранденбурга прочитати ст. 4 Основного закону ФРН, у якій сказано: «Ніхто не може бути примушений до військової служби зі зброєю в руках проти своєї совісті». Крім того, прив’язувати грошову допомогу до наявності чи відсутності військового обов’язку, за словами Кізілтепе, «абсолютно неправильно».
Речник уряду Штеффен Гебештрайт підтвердив, що наразі Німеччина не планує переводити українських шукачів притулку з допомоги для громадян на допомогу для біженців. Це питання на рівні владної коаліції навіть не обговорюється.
Заступник речника Мінторгівлі Домінік Ерентраут повідомив про створення спецвідділу у Центрі з працевлаштування для біженців з України. Його завдання – швидша інтеграція українців на ринку праці в Німеччині.
Це лише велика політика?
Вище йшлося про всі сучасні мейнстрімні партії в Німеччині, крім правопопулістської «Альтернативи для Німеччини». Друге місце АдН на виборах до Європарламенту шокувало суспільство. Ця партія виступала з різкою антимігрантською риторикою, в тому числі і стосовно українців.
Тож частина політологів та оглядачів у Німеччині вважають, що у ХДС-ХСС та ВДП почали говорити про зменшення допомоги українським біженцям під впливом успіху «Альтернативи». Іншими словами, ці партії і собі хочуть хайпонути на темі.
Крім того, про припинення виплат українським чоловікам заговорили на тлі можливого повернення призову до німецької армії. Про це все частіше заявляє уряд. Тому частина німців обурюється, чому у такому випадку українські чоловіки не служать у своїй армії, а отримують виплати у ФРН?
В уряду ФРН пропонують інакше зменшити навантаження на бюджет через виплати біженцям. Речник МВС Максиміліан Калль у червні заявив, що проситиме у нового складу Єврокомісії про інший перерозподіл біженців з України. Нині основний тягар припав на Німеччину, Польщу та Чехію.
Тим часом в ООН побоюються зростання кількості біженців з України у зв'язку з боями під Харковом та руйнуванням половини української енергетики. Власне – створення додаткового навантаження на економіки провідних країн ЄС через нову хвилю біженців могло бути однією з цілей Владіміра Путіна у весняно-літній воєнній кампанії в Україні.
Читайте також: Німеччина зробить внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 50 мільйонів євро
Дивіться також:
- «Економічний туризм частини біженців-українців дратує німців, будуть зміни», – Лілія Усік
- «Німеччино, у тебе проблеми»: як Росія використовує пропалестинські протести
- (Не)вичерпна німецька гостинність
