Україну вряди-годи трясе від міжнародних новин. Згадаймо понад піврічне гальмування Трампом допомоги у Конгресі та перекриття польського кордону. Німеччина довгий час була у переліку країн, чиї внутрішні новини не потрапляли на українські радари. Настав і її час. 

Як і у США чи Польщі, саме політичні розбірки у ФРН можуть вплинути на обсяги допомоги Україні. У серпні з Німеччини прийшло декілька інформхвиль. Спочатку лідери крайніх правих та лівих партій, а ще глави кількох східних земель ФРН заволали про необхідність переговорів з РФ і скорочення підтримки Києва. Тут все очевидно: на початку осені у федеральних землях Тюрингія, Саксонія (1 вересня) та Бранденбург (22 вересня) обиратимуть нові парламенти. Схід ФРН переважно підтримує прокремлівських правих та лівих популістів, тому прем’єри їм підтакують.

Потім прийшов скандал з публікацією у WSJ про буцімто зруйнування українською ДРГ «Північних потоків» у вересні 2022 року «на замовлення Зеленського та Залужного». Цю публікацію почали юзати вороги України у Німеччині.

А в середині серпня виявилося, що Берлін нібито не дає нових грошей на допомогу Україні – через розбіжності у бюджетній політиці всередині владної коаліції.

Нумо розбиратися – «Шольцу капут» чи «алес гут»?

Немає грошей для України

«Нових грошей для України, мабуть, більше немає», – так ШІ підсумував мені чотири матеріали у німецьких медіа, в яких розповідалося про намір частини урядовців зекономити на Україні під час бюджетного процесу у ФРН.

Ще у середині липня агенція Reuters писала, що в бюджеті Німеччини на 2025 рік витрати на військову допомогу Україні будуть скорочені вдвічі.      

Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung отримало доступ до листування між міністрами. У ньому йдеться про те, що федеральний уряд не надаватиме нових виплат допомоги Україні. Уже схвалені заявки профінансують і привезуть, а от додаткові від Міноборони ФРН більше не повинні затверджуватися. Нібито це робиться на прохання канцлера Шольца і тиску міністра фінансів від партії Вільних демократів Крістіана Лінднера (саме ці двоє – ключові гравці у проблемі, що раптово замаячила перед Україною). Причина цього – жорсткі заходи економії.

5 серпня Лінднер (той самий, хто на початку повномасштабки у розмові з тодішнім послом України Андрієм Мельником давав нам не більше трьох днів у війні з Росією) поінформував про зміни міністра оборони Бориса Пісторіуса, який подавав нові запити на допомогу Києву.

Крістіан Лінднер та Олаф Шольц домовилися про бюджет ФРН -2025. Фото - Tagesschau

Шило на мило

На 2024 рік для України в бюджеті заплановано приблизно 8 мільярдів євро допомоги, а запланований максимальний ліміт на 2025-й становить 4 мільярди.

Звісно, не варто очікувати припинення допомоги Україні. Лист Лінднера до Пісторіуса вказує на те, що гроші переважно надходитимуть не з федерального бюджету, а з активів російського центрального банку, які були конфісковані західними державами на початку війни – 150 мільярдів євро лише в Європі.

FAZ пише, що федеральний уряд працює «зокрема з країнами G7 та ЄС, щоб відкрити для України короткостроковий інструмент фінансування вартістю 50 мільярдів доларів». Лінднер очікує, що Україна витратить ці гроші на «покриття значної частини своїх військових потреб». Однак, в уряді ФРН не знають, коли ці кошти надійдуть, адже механізм до кінця не розроблений.

Власне такою і була риторика пояснення Шольца. У мережі Х він запевнив, що Німеччина продовжує підтримку і відразу згадав про 50 мільярдів доларів кредиту G7, «що дозволить Україні закуповувати зброю у великих масштабах».

Іншими словами, Шольц нічого не говорить саме про німецьку підтримку у 2025 році, але твердо вірить у схему з кредитом та використанням заморожених російських активів.

Виступаючи після схвалення Кабміном проєкту бюджету в середині липня, Лінднер сказав, що Україні доведеться більше покладатися на кошти з «європейських джерел», а також на заморожені російські активи.

Тим часом швейцарське видання NZZ нагадало, що у травні Шольц запевняв, що доходи від російських активів мали стати своєрідним бонусом для України. Ці кошти вона могла б витрачати на власний розсуд. Тепер же риторика Шольца прагматична – він фігурально включив доходи від заморожених активів у допомогу Німеччини, адже пояснює, що за них Україна зможе отримувати зброю від ФРН.

Міни під допомогу

 Чому бухгалтерський виверт Лінднера та Шольца небезпечний?

По-перше, це реально менша військова допомога з боку Німеччини, якщо порівнювати 2025 з 2024 роками. Адже 4 мільярди – точно менше ніж 8 мільярдів.

З іншого боку, ця допомога негнучка. Якщо наступного року Україна матиме більшу потребу в керованих ракетах для ППО, вона не зможе швидко покрити її через Німеччину.

Уряд Шольца, який ще принаймні рік керуватиме країною, тепер покладається суто на 50-мільярдний кредит G-7 Україні. Але це значні ризики для України, бо плани з кредитом не позбавлені суперечок. На думку критиків, міжнародні інвестори можуть піти з Європи, якщо ЄС отримає доступ до надприбутків банків, які тримають російські активи.

Німецька ЗРК Iris-T чудово зарекомендувала себе в Україні. Фото - Мілітарний

Розсварена коаліція

Такі рішення (якщо вони вже остаточно ухвалені) призвели до суперечки в уряді ФРН. Проти скорочення допомоги Міноборони соціал-демократа Пісторіус, «зелені» МЗС (Анналена Бербок) та Міністерство економіки (Роберт Хабек, який заявив про балотування на посаду канцлера у 2025 році).

Видання N-tv.de вважає, що якщо саме Шольц є рушійною силою припинення виплат, то він виконує передвиборну вимогу друзів Путіна з правопопулістської AfD, лівопопулістської BSW і прем’єра Саксонії Кречмера з ХДС, які вимагають припинити військову підтримку України. Ще під час виборів до Європарламенту Шольц, який, як здавалося в Україні, давно «змінився на краще» вже безуспішно намагався позиціювати себе як «канцлера миру», який обережно ставиться до поставок зброї.

Інше пояснення пов’язане з ситуацією в самій Соціал-демократичній партії. Фракцію СДПН у Бундестазі (207 членів) очолює Рольф Мютценіх, і кажуть, що вона переважно дотримується його лінії.

Мютценіх належить до лівого крила СДПН, він часто виступав проти поставок зброї в Україну та за переговори з Росією. Навесні фракція аплодувала Мютценіху за заяву про те, що «настав час не тільки говорити про те, як вести війну, а й думати про те, як ми можемо її заморозити війну та закінчити». За кілька тижнів до земельних виборів у Східній Німеччині та за рік до федеральних виборів Шольц не може переконати свою партію в необхідності продовження комплексної допомоги Україні. І рішення про «4, а не 8 млрд» цілком вкладається у політику Шольца.

Олаф Шольц. Фото - Bild

Декілька німецьких ЗМІ, наприклад, Tagesschau нагадали, що коаліція у ФРН вже давно тріщить по швах, її рейтинг упав за три роки на 20%, а на канцлера тиснуть щодо дострокових виборів ще після виборів до Європарламенту. Тому Шольц не захотів сваритися з колегою по коаліції, прихильником жорсткої економії коштів Лінднером, з яким у липні щойно досягнув бюджетного компромісу.

Черговий момент істини

Які саме цифри допомоги Києву у підсумку внесуть на голосування у Бундестаг, коли ухвалюватимуть бюджет, стане зрозуміло восени. Заступник голови депутатської групи ХДС у Бундестазі, зовнішньополітичний експерт Йоганн Вадефуль заявляє, що голосування в Бундестазі за бюджет-2025 стане «моментом істини для «світлофора» (так називають трьохпартійну коаліцію – Ю.К.) в українському питанні». Вадефуль каже, що опозиційні християнські демократи наполягатимуть на поіменному голосуванні щодо військової допомоги Україні. До речі, це вони ще вкотре про ракети Taurus у Бундестазі не сперечалися!..

Офіційний Київ поки не панікує. Речник МЗС України Георгій Тихий пояснив, що в Німеччині триває бюджетний процес, бюджет затвердять у листопаді, і лише тоді буде відомий рівень підтримки України на 2025 рік. Він нагадав, що і на цей рік ФРН спершу закладала для України 4 млрд євро, а згодом сума зросла вдвічі.

Тим часом повідомлення про ймовірне скорочення Німеччиною військової допомоги Україні вплинуло на акції низки західних виробників зброї та оборонних компаній, як-от Hensoldt, Rheinmetall, Saab, BAE Systems, Renk і Leonardo. Як пише Reuters, 19 серпня вартість акцій цих компаній знизилась в межах від 2 до 6%.

Читайте також: 

• У Мінфіні Німеччини прокоментували інформацію про припинення допомоги Україні з 2025 року
• Повідомлення про нібито припинення Німеччиною військової допомоги Україні є маніпулятивними, – МЗС