Українка в Бельгії: шлях до політики
Анна Яворська, українка з Луцька, яка з 2007 року живе в Європі, є яскравим прикладом інтеграції та успіху української діаспори на міжнародній арені.
Її шлях до політики розпочався ще до Революції Гідності, коли вона здобула магістерський ступінь у сфері європейської інтеграції та розвитку, після чого активно залучилася до адвокації українських інтересів в Європейському парламенті. Про це Анна розповіла у відеоінтерв'ю для Район Закордон.
Від Луцька до Брюсселя
Переїзд до Ірландії з чоловіком, який є дипломатом Європейського Союзу, відкрив перед Анною нові можливості. Її чоловік брав участь у відкритті делегації ЄС в Азербайджані, що дало їй змогу глибше зануритися в європейську політику. Згодом почала працювати в європейських урядових структурах, зокрема в Європейському інвестиційному банку, де її діяльність зосереджена на відновленні України.
Яворська вирішила балотуватися на місцевих виборах у Бельгії в жовтні 2024 року від ліберальної партії «Реформаторський рух». Її рішення стало відповіддю на недостатню участь української діаспори у політичному житті країн проживання, що Анна вважає важливим інструментом для просування інтересів України за кордоном. Війна в Україні стала додатковим поштовхом для її політичної активності, продемонструвавши необхідність активних дій для отримання допомоги від країн ЄС.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Анна активно займалася координацією допомоги українським біженцям у Бельгії через організацію Карітас у Брюсселі. Її співпраця з Наталі Вільсон, членом Федерального парламенту Бельгії, призвела до покращення системи реєстрації для біженців, що стало важливим кроком для вирішення проблеми, з якою зіткнулися багато українців.
«У нас все не так просто»
На виборах у Бельгії голосувати мають право не тільки громадяни країни, але й резиденти, які прожили в країні більш як п'ять років. Проте резиденти не мають права бути обраними на посади мера чи губернатора. Важливо, що голосування є обов'язковим для всіх громадян, що зобов'язує їх активно брати участь у виборчому процесі.
Яворська балотується в одну з комун столичного регіону Брюсселя, у неї №31 в списку з 39 кандидатів. Кандидати до місцевих громад відвідують домівки мешканців, беруть участь у локальних заходах, що дозволяє краще зрозуміти проблеми громади та донести свою програму. Основні питання, що хвилюють виборців: безпека, транспорт, утримання чистоти в містах і податкове навантаження.
Політична ситуація у Бельгії характеризується складними коаліційними переговорами. У 2019 році вони тривали 500 днів. Після виборів у червні ситуація повторюється й король Бельгії, як конституційний монарх, кілька разів доручав різним партіям спробувати сформувати коаліцію.
Поточні вибори супроводжуються зростанням підтримки правої партії «Фламандський інтерес», яка прагне зробити Фландрію незалежною. Лідер партії порівнює Бельгію з «примусовим шлюбом», що відображає зростання сепаратистських настроїв.
Відзначимо, що Бельгія має два надзвичайно різні регіони плюс особливий столичний округ Брюссель. Основна мова північної Фландрії – нідерландська, у південній Валонії французька, а Брюссель – це суміш мов. Культура у Валонії ближча до Франції, у Фландрії – до Нідерландів. Брюссель це золота середина між двома регіонами. Він говорить мовою бізнесу та політики. На півдні переважає католицизм, на півночі – протестантизм.
Вплив питання України на місцеві вибори
Питання України, хоча і важливе на міжнародному рівні, на місцевих виборах має менший пріоритет. Тут найбільше впливає ситуація з українськими біженцями. Наприклад, в Брюсселі розташований транзитний центр для українських біженців, що робить це питання актуальним для місцевих політиків. Підтримка України на стратегічному рівні залишається стабільною, але питання міграції може бути сприйняте неоднозначно, особливо в умовах підвищення підтримки популістських партій, що виступають проти міграції.
Місцеві політики шукають баланс між підтримкою біженців і потребами місцевих мешканців. Ганна та її партія повинні пояснити, як вони планують вирішувати питання допомоги біженцям та одночасно задовольняти потреби громади.
З початку війни кількість українців у Бельгії зросла, і громада демонструє високий рівень згуртованості та активності. Це важливо, бо столиця Бельгії – ще й штаб-квартира багатьох міжнародних організацій. В Антверпені, розповідає Яворська, демонстрації українців відбуваються щотижня.
У Бельгії також існує певна втома від війни, що може впливати на швидкість реакцій та підтримки з боку європейських організацій. Затримка у формуванні уряду обмежує ефективність відповіді на зовнішні виклики. Попри це, українська громада продовжує активно підтримувати Україну.
Дивитися також: Ніхто цукор чи гречку не роздає: як українка Яворська проводить виборчу кампанію в Бельгії