Поразка чи перемога: як євроінтеграційний референдум розколов Молдову
-
-
>
-
>
-
>
1065
Вибори та референдум у Молдові 20 жовтня стали справжнім випробуванням для країни, яка знаходиться на перехресті між Європою та Росією. Підсумки голосування щодо євроінтеграційного курсу країни викликали шок серед проєвропейських політиків так експертів. Президентка Мая Санду, яка ініціювала референдум, сподівалася закріпити європейський шлях Молдови в Конституції, однак результати голосування виявили глибокий розкол у суспільстві, а сама вона 3 листопада позмагається за посаду у другому турі виборів.
Про те, що означають результати референдуму для майбутнього Молдови, розповіла президентка асоціації експертів із безпеки та глобальних питань (ESGA, Румунія) Анжела Грамада.
Нагадаю, президентка Майю Санду, лідерка партії «Дія і Солідарність» (PAS), рік тому вирішила об’єднати вибори президента та єврорефрендум. Вважалося, що ця технологія дозволить мобілізувати проєвропейський електорат і збільшить підтримку Санду на виборах. Також це було зроблено з огляду на парламентські вибори 2025 року. У разі, якщо проєвропейські сили матимуть меншість у парламенті, то проросійським партіям буде складно змінити законодавчо закріплене в Конституції.
Санду виграла перший тур і набрала 42,45% виборців. За її основного опонента, соціаліста Олександра Стояногло проголосувало 25,98% виборців.
А ось результати референдуму стали абсолютно непередбачуваними для проєвропейських політичних сил, які були впевнені, що питання майбутньої євроінтеграції Молдови майже вирішене, бо кожний другий житель Молдови має подвійне громадянство — Молдови і Румунії (країни Євросоюзу).
Але євроінтеграцію країни підтримали 50,46% виборців Молдови, проти виступили 49,54%. Єврооптимістів Молдови врятували голоси діаспори.
Попри різницю у кілька тисяч голосів, Конституційний суд визнав референдум таким, що відбувся і в країні почалася імплементація його результатів – у текст внесуть зміни — преамбула Конституції буде доповнена двома новими параграфами, в яких буде написано, що ідентичність народу Республіки Молдова є європейською, а інтеграція в Європейський Союз є стратегічною метою країни. Текст також доповнять новим розділом назвою під назвою «Інтеграція до ЄС».
Маркер протиріч
Анжела Грамада вважає, що референдум став маркером, що показав розкол усередині країни, і нездатність проєвропейських політиків об'єднати країну та аргументовано просувати кампанію з євроінтеграції.
Такий підсумок голосування влаштовує Росію, і в той же час шкодить регіону, а також Україні та Грузії, де опозиція поки програє боротьбу проросійській партії «Грузинська мрія».
«Результати референдуму стали підтвердженням для України, що сусідня Молдова ще перебуває під російським впливом. Адже частина молдаван боїться, що поворот у бік Європейського Союзу спровокує посилення тиску з боку Росії. Тому результат референдуму в Молдові я оцінюю як негативний не лише для країни і регіону, а й в цілому для Європейського Союзу. Лише зараз в ЄС починають розуміти, що тема європейської інтеграції була недостатньо розкрита в інформаційному просторі Республіки Молдова. ЄС надто багато покладався на спілкування з владою країни, а не з народом. Сподівалися, що керівництво держави візьме на себе функцію комунікування з людьми. А цього, на жаль, не сталося», – розповіла Грамада.
Підтримати Санду і … відмовитися від євроінтеграції
Днями спілкувалася зі знайомими з півдня Молдови, і вони розповіли, що напередодні референдуму до них лише один раз приїздили представники влади з роз’ясненнями щодо вступу Молдови до Євросоюзу.
Натомість проросійські сили по всій країні мають територіальні партійні осередки і постійно на контакті з людьми.
Тому 20 жовтня одні й ті самі виборці підтримали кандидатуру чинної президентки Маї Санду і часто голосували проти запропонованої нею ініціативи — євроінтеграційного курсу Молдови.
У Кагулі Санду підтримали 37,18% виборців цього регіону (це один з найвищих показників в країні), але 56,19% жителів цього району висловилися проти вступу Молдови до ЄС. Мер Кагула проєвропейський, у місті чимало проєктів за кошт Євросоюзу.
Гагаузія відверто любить РФ, однак кілька десятків років тут реалізують чи не найбільшепроєктів за кошти ЄС. Але за євроінтеграцію проголосувало лише 5,16% гагаузьких виборців.
Читайте також: МАЯтник хитнувся
Голосували на виборах та референдумі й мешканці Придністров’я, яке перебуває поза контролем конституційної влади Молдови і є сферою впливу Росії вже протягом кількох десятків років. Однак мешканці Придністров’я активно приймають участь у виборчих процесах в Молдові. Точніше, їх зазвичай залучають до голосування зацікавлені політсили. Раніше усі можливі олігархи возили виборців до дільниць.
Цього року майже 16 тис. людей приїхали з Придністров’я на вибори самостійно і 31% віддав голос за ЄС.
Нумо збагнемо цю різницю: регіон, який постійно перебуває в сфері сепаратистської пропаганди віддав значну кількість голосів в підтримку євроінтеграції країни, на відміну від регіонів, які функціонують на підконтрольній Молдові території і отримують фінансування з держбюджету та реалізують проєкти за кошти Євросоюзу.
Такі результати голосування показали дефіцит комунікації, недостатню присутність територіальних проєвропейських партійних осередків у регіонах.
Провали комунікації
Показовим щодо комунікації влади з громадянами став візит до Молдови 10 жовтня глави Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про фінансову допомогу ЄС для Молдови на наступні три роки – 1,8 мільярда євро. Але молдовські чиновники не пояснили людям суть цієї допомоги і як вона прислужиться пересічним громадянам.
Так колись було з європейськими інвестиціями в Гагаузію: Євросоюз інвестував, Молдова не інформувала і люди вирішили що це фінансова допомога від Росії.
Загалом склалося враження, що про єврорефрендум» влада «забула».
Після оголошення про проведення єврореферендуму у грудні 2023 року Молдова провела законодавчі кроки щодо його процедури і на цьому президентка та парламент вирішили: місію виконано. Про роз’яснення щодо євроінтеграції влада «забула».
Ідею лобіювали на початках чотири проєвропейські партії, які залишилися за бортом парламентських виборів. Вони об’єдналися і створили блок «Разом» («Impreună»). Він оголосив про підписання «Пакту за Європу». Відгукнулося 12 політсил, серед яких керівна партія «Дія і Солідарність». Хоча місію медіатора між різними політичними силами мала виконати президентка Санду, вона цього не зробила.
У такому складі блок проіснував до серпня і розпався.
Натомість громадян активно опрацьовували проросійські сили, які закликали до бойкоту єврореферендуму. Росія на повну використала внутрішні партійні чвари і втрату часу на інформування громадян. Свою агітацію росіяни щедро залили грошима.
Напередодні проведення виборів поліція Кишинева зробила заяву про підкуп 130 тисяч виборців. А 20 жовтня Майя Санду оголосила, що йшлося про 300 тисяч осіб (це майже 10% голосів). Якщо порахувати за кількістю людей, включених до реєстру виборців, то 1% голосів — це від 15 до 19 тисяч виборців. Тож мова йде про дуже високий відтік голосів внаслідок підкупу.
У звіті асоціації Promo-Lex (недержавна організація, мета якої розвиток демократії у Молдові), йдеться про 309 підтверджених випадків підкупу виборців проросійськими силами.
Про іноземне втручання та активне поширення дезінформації в Молдові заявили і спостерігачі ОБСЄ.
Водночас спостерігачі ОБСЄ вважають, що вибори і референдум в Молдові були добре організовані. Місія у звіті оцінила голосування «переважно позитивно».
Сигнал для ЄС
Результати голосування 20 жовтня, другого туру президентських виборів 3 листопада і парламентських виборів 2025 року можуть змінити вектор руху країни.
Проведення референдуму в Молдові щодо євроінтеграційного курсу країни, має стати меседжем для Євросоюзу. І він має бути простим і зрозумілим: Україна у стані війни, Грузією керує проросійський уряд, Республіка Молдова — єдина “історія успіху”. Не варто давати Російській Федерації шанс на успіх у цих країнах, і не підтверджувати наратив, що колишні республіки СРСР можуть жити лише за російським сценарієм.
***
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
Олександра АНДРІЄНКО
