Українці в Європі: хто хотів та міг – повернувся

Менше половини біженців планує повернутися, українці адаптувалися до життя за кордоном, за кордон додатково виїде ще 300-500 тисяч чоловіків, найбільше неприязні до себе від місцевого населення українці відчувають у Польщі, Чехії, Німеччині.

Це результати четвертої хвилі опитування, проведеного у листопаді – грудні 2024 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Центру економічної стратегії. Дослідження ЦЕС показало деякі нові тенденції адаптації українців за кордоном, розповідає Район.Закордон.

У ЦЕС пояснили, що хотіли дізнатися більше про тих, хто залишив країну, скільки з них повернеться до України та якими будуть економічні втрати від того, що не всі повернуться. Використовували відкриті дані, а також опитування 1 тис. українців за кордоном. Їх опитували телефоном, використовуючи дані мобільних операторів.

Отож, за оцінками Центру економічної стратегії, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 млн українських біженців.

3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони. Але це не враховує українців, які вимушені були виїжджати до європейських країн через Росію чи Білорусь. За оцінками ЦЕС йдеться про 239 тис. таких випадків. Ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

Дуже тривожні дані: за кордоном нині перебувають 18% українських дітей віком до 9 років, 17% дівчат і 23% хлопчиків віком від 10 до 17 років.

Найбільшою віковою групою серед біженців залишаються жінки 35–44 років, більшість з яких (54%) виїхали за кордон разом із дітьми.

Але й дорослих чоловіків з України за кордоном побільшало. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду, розповіла під час презентації Дарія Михайлишини, старша економістка Центру економічної стратегії.

Неповернення жінок середнього віку з дітьми цих груп означатиме, що в майбутньому населення України зменшиться ще більше, а тенденція до старіння населення збережеться та погіршиться.

Ставлення до українців у різних країнах

Приблизно 80% опитаних українців позитивно чи скоріше позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе.

Серед країн із великою кількістю українців про найкраще ставлення до себе кажуть біженці у країнах, що мають вищий рівень етнічного та культурного різноманіття — США, Канада та Велика Британія.

Водночас українці у Польщі, Чехії, Німеччині відзначають найбільшу неприязнь до себе з боку місцевого населення.

Майже половина наших мешкає в Німеччині та Польщі – відповідно 1,2 млн та 988 тис. У Чехії — 385 тисяч. Водночас, у Чехії на 1 тисячу населення припадає 35,3 українських біженці — найбільше серед усіх країн ЄС.

США і Канада прийняли менше 10% українців. Отож, основний тягар несуть країни Європи.

Що по поверненню?

Це планує робити вже менше половини біженців. Станом на кінець 2024 року ті, хто раніше точно або скоріше планували повертатися, змінили свої наміри у бік неповернення. Стримують біженців від повернення питання безпеки, невизначеності, зруйноване житло, низький рівень життя, складнощі з пошуком роботи в Україні.

ЦЕС виділив чотири групи біженців, кожна з цих груп нараховує плюс-мінус 25% від загальної кількості.

Найбільше прагнення повернутися демонструють представники групи «Патріотичних» біженців. Вони мають найміцніші зв’язки з Україною та мінімальні — з країною перебування. 86% із них планують повернутися додому.

«Квазітрудові мігранти» виїхали здебільшого з економічних, а не з безпекових причин. Лише 13,5% із них хочуть повернутися. Вони знайшли за кордоном кращі умови життя й не очікують, що ситуація в Україні найближчим часом покращиться настільки, щоб конкурувати з іншими країнами.

«Класичні біженці» — переважно жінки з дітьми, які виїхали в перші місяці війни. Вони також демонструють невисокий рівень бажання повернутися – 23%. Ця група найбільше змінила свої наміри щодо повернення порівняно з минулим роком. Багато хто з них успішно інтегрувався в життя країни перебування, а ті, хто планував повернення, уже це зробили.

Цікаво з групою «Людей із зони бойових дій». Попри те, що саме ці люди найбільше постраждали від війни, а багато хто з них втратив власні домівки, 43% із них все ж планують повернутися до України.

Висновок простий: що довше українці за кордоном, то більше звикають до правил та реалій нової країни. Через асиміляцію та відчуття невизначеності, пов’язаної з життям в Україні, продовжує падати частка тих, кому більше подобається жити в Україні. Станом на кінець 2024 року думки біженців щодо того, де їм більше подобається, розділились практично навпіл.

Зазначимо, що повертатися більше схильні жінки (на 31% частіше ніж чоловіки) і літні люди. Схильні повернутися й ті, хто досі працює дистанційно на українську компанію (на 67% більше ніж ті, хто не працює і не шукає роботу).

Грає роль і географія: що далі ти поїхав, тим менше шансів, що повернешся. Так само й має сенс географія, коли йдеться про українців у Польщі та ФРН. Ті, хто мешкає у Польщі на 90% більш схильний до повернення, ніж українці в Німеччині.​

Інші цікаві дані ЦЕС: не прагнуть повернення люди, які виїхали з міст (на 41% менше ніж ті, які виїхали з сіл). Ті, у кого дохід був вище середнього, майже втричі більш схильні повернутися, ніж люди з найнижчим доходом.

Висновок щодо можливості повернутися: це зроблять від 1,2 до 2,2 млн біженців. Середній сценарій – повернеться 1,6 млн.

Читайте також:

• Українці їдуть на захід ЄС і все менше планують повертатися додому
• Мовний бар'єр знижується, настав час іти працювати, – Європа змінює виплати українцям
• Виплати українцям порізати, безробітних – депортувати: хто «покусав» політиків у Німеччині