Урок для України або Як Молдова захистила курс до ЄС
2269 
У Молдові проєвропейська партія «Дія та солідарність» чинної президентки Маї Санду здобула перемогу на парламентських виборах. У такий спосіб ПДС забезпечила парламентську більшість на другий термін поспіль.
За цими виборами напружено спостерігали не лише в Україні та ЄС, а й у Москві. Однак план росіян із захоплення влади у Молдові не вдався, попри усі старання: мінування дільниць, кібератаки, підготовку заворушень та поширення пропаганди.
Те, що Росія хоче зірвати вибори у Молдові, було зрозуміло ще перед голосуванням, тож простежити за його прозорістю вирушила і парламентська делегація з України. У її складі був народний депутат з Луцька Ігор Гузь, який провів у столиці Молдови, Кишиневі, та здебільшого проросійській автономії Гагаузія три дні як офіційний спостерігач.
Що Україна може перейняти із молдовського досвіду, чому з «п’ятою колоною» варто діяти жорстко і як на північ Молдови поширився міф про «страшних бандерівців» – Ігор Гузь розповів журналістці Район.Закордон.
Читайте також: Вибори у Молдові: п’ять коротких висновків
Секрети успіху: нейтралізація проросійських рухів та активна діаспора
Потенційна перемога проросійських сил на виборах була загрозою для України, тому цей результат позитивний не лише для нас чи Молдови, а й всієї Східної Європи.
На думку Ігоря Гузя, ключем до успіху стала правильна кампанія «на вододолі» з боку Маї Санду та ПДС: або ти за Росію, або ти за Європу.
«Геополітично і світоглядно кожен молдаванин постав перед вибором. І, звичайно, війна в нашій країні допомогла їм визначитись», – каже спостерігач.
Важливу роль зіграла й активна боротьба тамтешньої влади з проросійськими діячами та бойовиками, яких росіяни хотіли залучити для організації заворушень.
Напередодні виборів Центральна виборча комісія Молдови зняла з перегонів дві проросійські партії – «Серце Молдови» ексочільниці Гагаузії Ірини Влах та партію Moldova Mare, очолювану експрокуроркою Вікторією Фуртуне, через підозру у незаконному фінансуванні.
Ігор Гузь також згадує проросійського політика Ілана Шора, який давно перебуває на території РФ. Ще у липні 2025 року ЦВК відмовила його блоку «Перемога» в реєстрації на виборах.
«Влада зробила все можливе для того, щоби перешкодити купівлі голосів певної мережі. Також була протидія тим людям, які готували бойовиків для дестабілізації. Зокрема, відомо, що в Боснії і Герцеговині та Сербії провели декілька таборів. Але днями синхронно з правоохоронцями цих країн затримали декілька десятків осіб, яких підозрювали в підготовці до заколоту», – каже депутат.
У день виборів поліція Молдови також затримала чоловіків із піротехнікою, які готували заворушення після завершення голосування, а 30 вересня на мітингу перед парламентом затримали 31 особу. Більшість з них виявилися мешканцями Придністров’я. Затримані на кадрах зізнавалися, що їм пропонували 50-150 доларів за участь у демонстрації.
«Для нас повчально, що з «п'ятою колоною» треба поводитися дуже жорстко і категорично», – наголошує Ігор Гузь.
За його словами, вплинула на результати виборів і активність діаспори, а правильним кроком від влади стало відкриття багатьох виборчих дільниць за кордоном – загалом 301.
«У нас на минулих парламентських виборах було, здається, всього-на-всього 112 дільниць. При тому, що кількість людей, які виїхали навіть до великої війни, була значно більшою. А тут був спрощений режим. Люди могли відкривати виборчі дільниці, офіційно оформивши їх в готелях, в якихось маленьких містечках в Ірландії. Тільки в Італії відкрили 75 дільниць, вони покрили всю територію від Мілана до Неаполя чи Сицилії. Людям просто було куди прийти і віддати свій голос», – пояснює Гузь.
Вирішальний вплив, на його думку, також мала залученість європейських політиків, які переконали жителів Молдови, що двері ЄС для них відчинені.
Читайте також: Європейський вибір Молдови: реакція України та світу на перемогу Санду
Проросійським лідерам не вірять, бо вони вже були при владі
За результатами цих виборів можна простежити, що явка у здебільшого проросійських регіонах Молдови була нижчою ніж на попередніх. Утім, Ігор Гузь зазначає, що вона не була аж надто низькою, а отже на результати вплинули інші фактори. Як-от втома жителів цих регіонів від тих самих облич.
«Ігор Додон (проросійський лідер Партії соціалістів – прим. ред.) був президентом. Люди розуміють, що «Альтернатива», яку презентували ці проросійські партії, не зовсім альтернативна. Лідер цієї партії – мер Кишинева, Іон Чебан. Люди втомилися від цих речей», – каже спостерігач.
Зіграла свою роль і складна економічна ситуація. Приміром багато жителів Придністров’я (Невизнаної Придністровської молдавської республіки), за словами Ігоря Гузя, працюють у Молдові через вищі зарплати та більшу кількість можливостей для розвитку.
«Росія не може на територіях, які вона фактично контролює, підвищити економічну спроможність і можливість людям заробляти. Так, там переміг блок проросійських сил, але він завжди там перемагає. І все одно кожен четвертий проголосував за проєвропейський напрямок, це теж не може не тішити. Тому, як на мене, це позитивний сигнал», – каже депутат.
Дивіться також:Кремль морозить Придністров'я
Нагадаємо також, що за два дні до парламентських виборів ЦВК ухвалила рішення про перенесення виборчих дільниць, призначених для виборців з Придністров'я. Рішення пояснили необхідністю гарантувати «безпеку виборчого процесу».
Утім, за проросійські партії на парламентських виборах у Молдові голосували не лише в Гагаузії чи Придністров’ї, але й на півночі країни, де проживають етнічні українці.
«На жаль, Україна 35 років слабко працює або взагалі не працює з етнічними українцями. Вони сплутані російськими ЗМІ й наративами. Я зупинявся на півночі на під’їзді до Кордону й купував кавуни. Ми спілкуємося і жінка каже: «Ну, а звідки ви?» Я кажу: «З заходу України, з Луцька». «Ну, це у вас там «бандери». Я кажу: «Де ви це взяли? Причому тут «бандери?» Прочитав їй лекцію на 15 хвилин з приводу УПА і всього іншого, вона ніби зрозуміла. Але де північ Молдови, а де Бандера? Як російська пропаганда дійшла сюди і промиває мізки людей», – розповідає Ігор Гузь.
Попри все Ігор зазначає, що українці та молдовани рухаються до ЄС паралельно і для нас вигідно залишатися разом на цьому шляху.
«Санду, уряд, парламент діють в унісон. Це їхня ідея фікс. Навіть на передвиборчих плакатах вони написали про вступ в Європейський Союз у 28-му році», – додає він.
Ці парламентські вибори в Молдові депутат називає повчальними для України й каже, що нам варто перейняти сусідський досвід.
Читайте також:
- Закордон
У ЄС набула чинності міграційна реформа CEAS: що зміниться та як це вплине на українців
- Закордон
«Маєте знати, на що погоджуєтесь», – бельгійський політик Олів’є Віллокс про те, чому українцям варто зосередитися на цілях, а не темпах євроінтеграції
- Еко
Уряд провів засідання щодо екології: ухвалили 11 рішень від клімату до відходів
- Закордон
ЄС офіційно запускає переговори про вступ з Україною та Молдовою
- Еко
ЄС мобілізує 10 мільярдів євро для біоекономіки: три нові ініціативи для розвитку біопродуктів