Ремонт укриттів, уроки англійської й допомога діями: як ексречник президента Європейської Ради волонтерить на Рівненщині

«Україна – понад усе!» – написано над навчальною дошкою в укритті школи в невеликому селі Привільне, що на Дубенщині.
Від обшарпаних цегляних стін віє осіннім холодом, попри різнокольорові малюнки з сонцем, совами й квітами.
«Діти не повинні навчатися у таких умовах. Вони мають бути у безпеці, але також у комфорті», – каже Баренд Лейтс з Бельгії.
Він приїхав до Привільного як волонтер, однак за плечима має досвід роботи на високих посадах як речник президента Європейської Ради Шарля Мішеля та радник колишнього прем’єр-міністра Бельгії Александра Де Кроо.
Ми проходимо кімнату, де школярі вчаться влучати в мішень, й Баренду пропонують спробувати свої сили. Він віджартовується, що погано вправляється зі зброєю.
У наступній залі Лейтс та його колега-волонтер, професор Вікторіанського університету Веллінґтона ДжонМакалістер з Нової Зеландії вмощуються за крихітними старими партами.

Не словом, а ділом
На запитання, що ж змусило людину з таким бекграундом, присвятити час волонтерству в Україні Лейтс відповідає просто: хотів діяти, а не бути спостерігачем. Це бажання виникло після відвідин Бучі та Бородянки, де під час окупації росіяни здійснили масове вбивство цивільних українців.
«Я не хотів просто стояти осторонь і злитися, а прагнув реально допомогти», – додає волонтер.
Вплинуло на його рішення і зменшення інтересу до України серед європейців, тож своїми діями він хоче привернути увагу до наших проблем та потреб.
Поділяє цю думку і Джон, який здолав довгий шлях у тисячі кілометрів та провів у дорозі щонайменше добу, бо хотів особисто продемонструвати свою підтримку.
«Ти сидиш удома на дивані, дивишся новини й відчуваєш лють до Росії. Що ти можеш зробити? Просто сісти на літак і дістатися сюди. Це далеко від Нової Зеландії, але воно того варте», – каже чоловік.
Вони обоє долучилися до фінсько-естонської організації FinEst Volunteers, яка допомагає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення.
Баренд додає, що знайшов цю організацію випадково, зробивши запит у Google «волонтерство в Україні», однак радий, що ця мережа, яка хоч і не є великою відомою структурою на кшталт «Червоного хреста», дуже ефективна.

Його слова підтверджує і сільський голова Привільненської громади Юрій Момотюк, адже з FinEst Volunteers тут співпрацюють давно й вже мають підписану угоду про партнерство на рівні громади.
«FinEst Volunteers надають гуманітарні вантажі, які стосуються різних сфер: і медицини, і підтримки ВПО, і військових, і маскувальні сітки, і техніку, і автобуси, і сміттєвози, і вогнегасники. Наша співпраця вибудовувалася на довірливих взаємовідносинах і тепер на нашій території вони працюють постійно. Буквально рік тому, може й менше, вони зареєстрували організацію в Україні», – пояснює Юрій.
Та найбільше у Привільному цінують волонтерів за моральну підтримку та можливість, завдяки партнерству, допомагати військовим і медикам.
За час співпраці у громаді побували волонтери з близько 20 країн світу, які не лише привозили гуманітарну допомогу, а й долучалися до плетіння маскувальних сіток, комплектували медичні набори, відвідували ветеранів у госпіталях чи навчали дошкільнят та школярів англійської мови.
«Ми пишаємось тим, що маємо можливість з ними спілкуватися, перейняти якісь ідеї і насправді душа радіє, що вони пропонують такі ініціативи як ремонт укриття», – каже сільський голова.

Начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Привільненської громади Лариса Панасюк пояснює, що приміщення саме цього укриття сільська рада змушена орендувати, тож поточний ремонт довелося робити силами працівників школи. Однак цих зусиль недостатньо для комфортного перебування 200 учнів.
«Фінансові можливості є, але не настільки великі, щоби капітально відремонтувати укриття. А будувати нове – це 25-30 мільйонів відповідно до норм і стандартів. Тому власними силами робимо, що можемо», – пояснює Юрій Момотюк.
Читайте також: Безпека України – це безпека Європи: як волонтерка з Рожища Віра Шварцкоп вибудувала міжнародну логістику для фронту
Найбільше дивує те, що життя триває
Уперше Баренд Лейтс провів у Привільному близько чотирьох тижнів влітку 2025 року, коли проводив для дітей уроки англійської у сільських бібліотеках. А тепер вирішив взятися за проєкт із ремонту укриттів. Для усіх потреб відкрили збір на 10 тисяч євро.
«Кошти підуть на будівельні матеріали. Наш координатор організує роботу будівельників, щоб покращити умови. Проблема у вологості, також потрібно оновити водопровід, електрику й опалення. Сподіваюся, за кілька місяців усе матиме інакший вигляд», – каже бельгієць.
Донатити закликають і друзів, і родичів, яким особисто пояснюють, що відбувається в Україні. Волонтер додає, що його товариші, які мають дітей, не можуть навіть уявити, що тут школярі мають спускатися в укриття під час тривог.
«Коли я казав своїм друзям і рідним, що їду в Україну, а вони знали, що ця ідея з’явилася у мене давно, всі відмовляли і казали: «Не їдь, це небезпечно. Тебе вб’ють. Ти не повернешся». У нас однобічне уявлення про країну в стані війни», – додає він.
З ним погоджується і Джон, який зізнається, що найбільше в Україні його вразила «нормальність життя». Ще у потязі він отримав пораду завантажити застосунок із попередженнями про повітряну тривогу, згодом помітив вказівники, що ведуть до бомбосховищ, військових із важкими ампутаціями. Це те, що кожен очікував побачити у країні, яка воює. Та більше іноземців вражає те, що в Україні функціонують лікарні, працюють магазини, а діти продовжують ходити до школи – «щасливі, галасливі й іноді неслухняні, як у всьому світі».
«Ти гуляєш селом – воно прекрасне. Люди збирають врожай, яблука. Але десь під усім цим є напруга. Й коли ти, приміром, виходиш на майдан, то бачиш страшні втрати. Є дві реакції: величезне здивування від того, наскільки все нормальне на поверхні, але водночас – постійне усвідомлення жахливих подій, особливо на сході», – каже новозеландець.

Торік у Нью-Йорку Лейтс мав нагоду зустрітися з першою леді України Оленою Зеленською. Вона сказала: «Дякую за вашу підтримку, але тепер ви повернетеся до своїх країн. А для нас це безперервна реальність». Тоді з’явилось усвідомлення того, що українці не мають можливості втекти від війни, бо щодня змушені продовжувати боротися.
Як держслужбовець бельгієць бував в Україні сім разів під час війни й здебільшого відвідував великі міста – Київ, Львів, Одесу. Однак тоді рідко вдавалося побувати у місцевості, віддаленій від метушні. Він зізнається, що у Привільному йому найбільше подобається прогулюватися вздовж полів. Різницю чоловік помічає і у спілкуванні з людьми й підкреслює, що ментальність зовсім інша.
У маленьких громадах люди щиро радіють приїзду іноземних волонтерів і цікавляться їхнім способом життя, що «найбільше наповнює». Волонтерство він називає пасивним спротивом та способом показати світові свою небайдужість.
Особливо відкритими Баренд називає молодих людей, які підходять одразу, коли чують на вулиці англійську. Вони цікавляться тим, що відбувається у світі, особливо у Європі та щиро прагнуть бути частиною Європейського Союзу, бо це є для них символом надії. Чоловік наголошує, що європейці часто забувають про те, що мають привілеї, особливо безпеку.
«Хай це не звучить надто релігійно, але це також і особистий урок для мене – бути вдячним за те, що ми маємо», – посміхається Лейтс.
Дивіться також: Шведи тролять росіян «Вільною Україною», мітинги в Стокгольмі, шведське село на Херсонщині
Місце України – в ЄС
На думку Баренда Лейтса, Росія робить усе, аби зберігати агресію проти Європи у щоденній політичній повістці й постійно підвищує градус напруги. Про це свідчать і нещодавні події у Польщі, де збивали російські дрони, чи у Копенгагені, Осло та інших містах, де фіксували невідомі дрони над критичними об’єктами.
«Це провокація для країн-членів ЄС, але є й позитив – вона знову об’єднує їх у боротьбі, не дозволяє просто пропустити це повз», – каже Лейтс.

Ще однією загрозою для безпеки Європи є російська пропаганда. І хоч багато фейкових російських новин, на думку Баренда, «зроблені вкрай непрофесійно й люди, які мають освіту та критичне мислення, швидко це бачать», суспільство потрібно навчати.
«Коли я працював речником президента Європейської Ради, то цим і займався – намагався протидіяти пропаганді, надаючи перевірену інформацію. Коли ми бачили, що в медіа, особливо в країнах на західному фланзі, в Словаччині, Чехії, Польщі тощо, поширюється якийсь наратив, ми відповідали на нього перевіреними фактами», – пригадує волонтер.
Читайте також: Інвестують у хаос і експлуатують провину: які міфи російські медіа розповсюджують у Німеччині
Тепер росіяни намагаються переконати людей, що європейцям байдуже на Україну, але це неправда. Зі свого досвіду Баренд зрозумів, що якщо не протидіяти дезінформації, то вона почне поширюватися. Тому й сам приділяє увагу освітнім проєктам.
«Я не європеєць, я з Нової Зеландії, але Україна для мене цілком європейська. Як можна провести лінію й сказати: оце Європа, а це ні? Це безглуздо», – наголошує Джон.

Баренд підтверджує його слова і каже, що у нас багато спільного, бо українські міста й села не дуже відрізняються від європейських. А Україна та ЄС можуть багато дати одне одному.
«У вас є ресурси, яких більше немає у нас. Ви – наш постачальник зерна і маєте чимало природних багатств. Ви також потужна економіка. А ЄС як проєкт миру й добробуту може сприяти вашому процвітанню. Кожна нова країна, що приєднувалася, отримувала покращення рівня життя», – додає він.
Та наводить приклад країн Балтії, які за 30 років стали «економічними тиграми» чи Польщі, яка дуже змінилася від 1980-х. Там зросли рівні освіти, добробуту й саме це ЄС хоче принести до України.
Баренд Лейтс каже, що українці вразили світ своєю сміливістю і наостанок бажає продовжувати успішну боротьбу.
«Путін хотів виграти цю війну за тиждень і миттєво окупувати цю вільну країну, але він не зміг. Єдина причина – ваша мужність. Продовжуйте демонструвати цю мужність і гордість», – підсумовує він.
Долучитися до збору коштів на ремонт укриття в селі Привільне можна за реквізитами:
Beneficiary: FinEst Volunteers
IBAN: FI51 7140 1420 0252 77
BIC: EVSEFIHH
Reference: FinEst/SchoolsShelter


Фото Тетяни МЕЛЬНИЧУК
Читайте також:
- Баштанка
«Дорожня карта» на два роки: як розвиватиметься Баштанська громада
- Миколаїв
У Миколаєві завдяки підтримці уряду Німеччини відновили зруйновану гімназію
- Миколаїв
Громади Миколаївщини отримали 66 нових генераторів для стабільної роботи
- Миколаїв
Миколаївщина отримала спецтранспорт та швидкі від Нижньої Саксонії
- Бізнес
Українське виноробство за стандартами ЄС: що змінюється для виробників
