Ремонт укриттів, уроки англійської й допомога діями: як ексречник президента Європейської Ради волонтерить на Рівненщині

Катерина Ношкалюк

Подякувати

3 жовтня 2025, 13:21

  3594

Зберегти

«Україна – понад усе!» – написано над навчальною дошкою в укритті школи в невеликому селі Привільне, що на Дубенщині.

Від обшарпаних цегляних стін віє осіннім холодом, попри різнокольорові малюнки з сонцем, совами й квітами.

«Діти не повинні навчатися у таких умовах. Вони мають бути у безпеці, але також у комфорті», – каже Баренд Лейтс з Бельгії.

Він приїхав до Привільного як волонтер, однак за плечима має досвід роботи на високих посадах як речник президента Європейської Ради Шарля Мішеля та радник колишнього прем’єр-міністра Бельгії Александра Де Кроо.

Ми проходимо кімнату, де школярі вчаться влучати в мішень, й Баренду пропонують спробувати свої сили. Він віджартовується, що погано вправляється зі зброєю.

У наступній залі Лейтс та його колега-волонтер, професор Вікторіанського університету Веллінґтона ДжонМакалістер з Нової Зеландії вмощуються за крихітними старими партами.

На запитання, що ж змусило людину з таким бекграундом, присвятити час волонтерству в Україні Лейтс відповідає просто: хотів діяти, а не бути спостерігачем. Це бажання виникло після відвідин Бучі та Бородянки, де під час окупації росіяни здійснили масове вбивство цивільних українців.

Вплинуло на його рішення і зменшення інтересу до України серед європейців, тож своїми діями він хоче привернути увагу до наших проблем та потреб.

Поділяє цю думку і Джон, який здолав довгий шлях у тисячі кілометрів та провів у дорозі щонайменше добу, бо хотів особисто продемонструвати свою підтримку.

Вони обоє долучилися до фінсько-естонської організації FinEst Volunteers, яка допомагає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення.

Баренд додає, що знайшов цю організацію випадково, зробивши запит у Google «волонтерство в Україні», однак радий, що ця мережа, яка хоч і не є великою відомою структурою на кшталт «Червоного хреста», дуже ефективна.

Його слова підтверджує і сільський голова Привільненської громади Юрій Момотюк, адже з FinEst Volunteers тут співпрацюють давно й вже мають підписану угоду про партнерство на рівні громади.

Та найбільше у Привільному цінують волонтерів за моральну підтримку та можливість, завдяки партнерству, допомагати військовим і медикам.

За час співпраці у громаді побували волонтери з близько 20 країн світу, які не лише привозили гуманітарну допомогу, а й долучалися до плетіння маскувальних сіток, комплектували медичні набори, відвідували ветеранів у госпіталях чи навчали дошкільнят та школярів англійської мови.

Начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Привільненської громади Лариса Панасюк пояснює, що приміщення саме цього укриття сільська рада змушена орендувати, тож поточний ремонт довелося робити силами працівників школи. Однак цих зусиль недостатньо для комфортного перебування 200 учнів.

Читайте також: Безпека України – це безпека Європи: як волонтерка з Рожища Віра Шварцкоп вибудувала міжнародну логістику для фронту

Уперше Баренд Лейтс провів у Привільному близько чотирьох тижнів влітку 2025 року, коли проводив для дітей уроки англійської у сільських бібліотеках. А тепер вирішив взятися за проєкт із ремонту укриттів. Для усіх потреб відкрили збір на 10 тисяч євро.

Донатити закликають і друзів, і родичів, яким особисто пояснюють, що відбувається в Україні. Волонтер додає, що його товариші, які мають дітей, не можуть навіть уявити, що тут школярі мають спускатися в укриття під час тривог.

З ним погоджується і Джон, який зізнається, що найбільше в Україні його вразила «нормальність життя». Ще у потязі він отримав пораду завантажити застосунок із попередженнями про повітряну тривогу, згодом помітив вказівники, що ведуть до бомбосховищ, військових із важкими ампутаціями. Це те, що кожен очікував побачити у країні, яка воює. Та більше іноземців вражає те, що в Україні функціонують лікарні, працюють магазини, а діти продовжують ходити до школи – «щасливі, галасливі й іноді неслухняні, як у всьому світі».

Торік у Нью-Йорку Лейтс мав нагоду зустрітися з першою леді України Оленою Зеленською. Вона сказала: «Дякую за вашу підтримку, але тепер ви повернетеся до своїх країн. А для нас це безперервна реальність». Тоді з’явилось усвідомлення того, що українці не мають можливості втекти від війни, бо щодня змушені продовжувати боротися.

Як держслужбовець бельгієць бував в Україні сім разів під час війни й здебільшого відвідував великі міста – Київ, Львів, Одесу. Однак тоді рідко вдавалося побувати у місцевості, віддаленій від метушні. Він зізнається, що у Привільному йому найбільше подобається прогулюватися вздовж полів. Різницю чоловік помічає і у спілкуванні з людьми й підкреслює, що ментальність зовсім інша. 

У маленьких громадах люди щиро радіють приїзду іноземних волонтерів і цікавляться їхнім способом життя, що «найбільше наповнює». Волонтерство він називає пасивним спротивом та способом показати світові свою небайдужість.

Особливо відкритими Баренд називає молодих людей, які підходять одразу, коли чують на вулиці англійську. Вони цікавляться тим, що відбувається у світі, особливо у Європі та щиро прагнуть бути частиною Європейського Союзу, бо це є для них символом надії. Чоловік наголошує, що європейці часто забувають про те, що мають привілеї, особливо безпеку.

Дивіться також: Шведи тролять росіян «Вільною Україною», мітинги в Стокгольмі, шведське село на Херсонщині

На думку Баренда Лейтса, Росія робить усе, аби зберігати агресію проти Європи у щоденній політичній повістці й постійно підвищує градус напруги. Про це свідчать і нещодавні події у Польщі, де збивали російські дрони, чи у Копенгагені, Осло та інших містах, де фіксували невідомі дрони над критичними об’єктами.

Ще однією загрозою для безпеки Європи є російська пропаганда. І хоч багато фейкових російських новин, на думку Баренда, «зроблені вкрай непрофесійно й люди, які мають освіту та критичне мислення, швидко це бачать», суспільство потрібно навчати.

Читайте також: Інвестують у хаос і експлуатують провину: які міфи російські медіа розповсюджують у Німеччині

Тепер росіяни намагаються переконати людей, що європейцям байдуже на Україну, але це неправда. Зі свого досвіду Баренд зрозумів, що якщо не протидіяти дезінформації, то вона почне поширюватися. Тому й сам приділяє увагу освітнім проєктам.

Баренд підтверджує його слова і каже, що у нас багато спільного, бо українські міста й села не дуже відрізняються від європейських. А Україна та ЄС можуть багато дати одне одному.

Та наводить приклад країн Балтії, які за 30 років стали «економічними тиграми» чи Польщі, яка дуже змінилася від 1980-х. Там зросли рівні освіти, добробуту й саме це ЄС хоче принести до України.

Баренд Лейтс каже, що українці вразили світ своєю сміливістю і наостанок бажає продовжувати успішну боротьбу.

Долучитися до збору коштів на ремонт укриття в селі Привільне можна за реквізитами:

Beneficiary: FinEst Volunteers

IBAN: FI51 7140 1420 0252 77

BIC: EVSEFIHH

Reference: FinEst/SchoolsShelter

Фото Тетяни МЕЛЬНИЧУК