«Зняти українські прапори»: які маніпуляції і фейки про Україну поширювали на виборах у Чехії

Емоційна виборча кампанія у Чехії завершилась перемогою на парламентських виборах популістської партії ANO експрем’єр-міністра Андрея Бабіша. У своїх заявах політики неодноразово згадували Україну та маніпулювали темами біженців, виплат чи війни.

Зокрема пропонували зняти всі українські прапори на вулицях чеських міст, ставили під сумнів ефективність «чеської ініціативи» з постачання зброї України чи взагалі закликали повернути біженців додому.

За їхніми висловлюваннями пильно стежили журналісти видання ProUkraїnu, яке працює у Чехії з 2022 року. Нещодавно вони взяли участь у моніторинговому проєкті, в межах якого протягом трьох місяців досліджували та спростовували маніпуляції та фейки про українців у Чехії. Деякі з них були абсурдними, як-от вкиди про те, що українці з’їли лебедів з річки Влтава чи привезли з України «страшні хвороби».

Проте всі вони підіймали градус напруги в суспільстві й мають російський слід. Про найгостріші моменти цієї виборчої кампанії, вплив виборів на майбутнє українців, як ProUkraїnu виросло у громадську організацію з допомоги біженцям та як українському медіа в Європі доводиться конкурувати за фінансування з російськими «опозиційними» журналістами – засновниця ProUkraїnu Наталія Агаркова розповіла журналістці Район.Закордон.

Болюча риторика

Наталія називає цю виборчу кампанію емоційною. З найбільш експресивних політиків виділяє Томіо Окамура – очільника партії SPD («Свобода і пряма демократія»), «день якого щодня розпочинався новою заявою про українців».

Зокрема політик зазначав, що коли прийде до влади, то ініціює зняття усіх українських прапорів в Чехії. Їх вивішували на знак підтримки України, до прикладу, на урядових будівлях. За результатами виборів, його партія матиме 15 місць у парламенті.

Він акцентував на тому, що українці привезли до Чехії злочинність та забирають у чехів роботу, тож владі доводилося спростовувати ці заяви.

Подібна риторика посилювала негатив у суспільстві стосовно українців, яких лише у Празі проживає близько ста тисяч. Загалом у Чехії – найбільше українців на душу населення у порівнянні з іншими країнами.

«Я завжди ставлю питання собі, як би ми діяли, якби до нас в Україну приїхала така велика частка іноземців. Тому тут немає ніякої критики стосовно ставлення чехів до українців. Тут більше про те, як посилювали цей негатив в суспільстві щодо нас. Легко розпалити вогонь, легко підняти цей градус недовіри, агресії, зневаги, ненависті до інших людей. А як потім це втримати, пригасити – це завжди складніше», – пояснює журналістка.

За словами Наталії, близько 80% українських біженців у Чехії із загальних 380 тисяч – працевлаштовані. Однак вони «не забирають роботу в чехів, бо працюють там, де не хоче працювати місцеве населення». Зазвичай це важка праця на підприємствах по 10-12 годин.

Після антиукраїнських заяв з вуст політиків, представники чеського бізнесу звертались до влади з проханням зробити все можливе, щоб українці не їхали. Про це просили зокрема асоціації, які займаються туризмом, бо в деяких регіонах кількість залучених українців до роботи в цій галузі становить 25%, а подекуди – всі 50%. Подібна ситуація склалася і в будівельній галузі.

«Українцям було важко сприймати таку риторику. У нашої організації розвинуті соцмережі й люди скаржилися, що вони стільки працюють, не отримують тієї зарплати, яку б хотіли, ба навіть тієї, яку отримують інші працівники на тих же підприємствах. І тут отримали такі звинувачення і образи на адресу українців. Звичайно, це все боляче сприймалося», – каже Наталія Агаркова.

Читайте також: Чехія заробила на українських біженцях вдвічі більше, ніж витратила

Що буде далі

Партія Андрея Бабіша отримала понад 35% голосів, однак беззаперечної більшості він не має. Журналістка додає, що зараз експрем’єр-міністр не може сам сформувати уряд, тож працює над створенням коаліції.

«Президент Чехії Петр Павел виступив із заявою, що не погодить уряд, який буде мати представників екстремістських сил. Цікаво, що він не назвав ці партії, але зрозуміло, кого він мав на увазі. Тому зараз будуть тривати консультації, президент зустрічається з представниками партій, зустрічався з Бабішем і ще буде одна зустріч. Хто буде в уряді – поки не відомо», – пояснює медійниця.

Від нового уряду залежить і доля українців у Чехії, оскільки представники новообраного парламенту висловлювали думки про зменшення допомоги біженцям та навіть їхнього повернення на батьківщину.

Однак Наталія не розуміє, як можна зробити жорсткішими умови перебування біженців з України в Чехії, адже ведеться і так непросто.

«Безкоштовного житла тут немає, можна сказати. Воно є, але дається тільки на три місяці, а потім людина повинна самостійно за нього сплачувати. Їй надається допомога, проте це не ті гроші, на які можна орендувати житло в Чехії. Крім того, щоб отримувати гуманітарну допомогу люди працездатного віку мають стати на облік в Уряд праці, чеський Центр зайнятості, та пояснити, чому вони не можуть знайти роботу й постійно розглядати пропозиції», – каже біженка.

Наразі в Чехії також триває процес переходу з тимчасового захисту на спеціальний дозвіл, який дозволить біженцям подавати заявку на більш довготривале перебування в цій країні та не поновлювати візу щороку.

З 82 тисяч людей, які подали заявки на цей дозвіл, його погодили лише 15 тисячам.

Попри маніпуляції щодо України з боку новообраної чеської влади, Наталія називає саме економічні проблеми – основною причиною таких результатів голосування.

«Останніми роками тут справді відбулося потужне здорожчання. Я думаю, це стосується всіх європейських країн, і в Україні це вже відбулося. Для прикладу, якщо порівнювати 2022 рік, коли я приїхала, і теперішній час, вартість одного й того ж йогурту подвоїлась. Тобто, можна зрозуміти, як підвищилася вартість продуктів», – розповідає журналістка.

Потенційні кандидати до парламенту використовували це у своїх виборчих кампаніях, зокрема поширювали інфографіки з цінами на продукти за часів попереднього прем’єрства Бабіша та уряду Петра Фіали.

«Це настільки вплинуло на людей. Я бачила як чехи поширювали та коментували ці картинки. Лякає те, що вони справді вірять, що до влади прийде інша людина, і та шоколадка, яка коштує зараз 60 крон, коштуватиме 25-27 крон. Це дивує», – каже Наталія.

Важливим аспектом медійниця називає те, що більшість виборців партії ANO, яка отримала найбільшу кількість голосів, не мають вищої освіти. Це, на її думку, пояснює те, що люди не зважають на безпекові загрози й думають про те, «що сьогодні в них в холодильнику або на столі».

«Люди не бачать небезпек. Вони не можуть прорахувати, що те, що відбувається в інших країнах поряд, може завтра відбутися і в їхній країні. Не дай Боже, звичайно, але ці небезпеки є. І люди голосують не за стратегічні політичні рішення, а за розв’язання поточних економічних проблем», – робить висновки Наталія.

Читайте також: Українці в Європі: хто хотів та міг – повернувся

Кожен фейк веде до Росії

Улітку 2025 року редакція ProUkraїnu разом з колегами з Польщі та Словаччини взяли участь в моніторинговому проєкті, в межах якого виявляли фейки та маніпуляції в інформаційних просторах цих країн. Наталія наголошує, що медійники відстежували так багато неправдивих фактів, що їх були складно вмістити в один дайджест.

«Навіщо ви пишете це в такій великій кількості», – запитували користувачі в журналістів.

На що жінка посміхається і додає, що насправді це був мізер, адже вони бачили набагато більше дезінформації в соцмережах ніж могли спростувати.

Цільовою аудиторією медійники вважали не українців, а чехів, тож перекладали усі матеріали чеською мовою.

«Деякі коментатори казали, що ми поширюємо європейську пропаганду. Але багато людей ділилися нашими матеріалами. Мені здається, коли люди діляться, значить, їх це зачіпає. І це побачить не тільки та аудиторія, яка написала негативний коментар, а й ті, до кого ми зможемо достукатися», – каже Агаркова.

Фейки стосувалися будь-яких тем. Найдивнішим з них був про лебедів, які зникли з річки Влтава, бо їх нібито з’їли українці. Хоча насправді птахи відлетіли через зміну сезонів. Велика кількість пропаганди, за словами Наталії, також стосувалася Володимира Зеленського, оскільки він відома людина і його  легко звинуватити. Зокрема мережею ширилися діпфейки із зображенням президента України.

Одним із висновків спільної з колегами роботи Наталія називає те, що ШІ дозволяє створювати ці згенеровані відео з великою швидкістю. А також те, що багато фейків мають в основі реальний факт, як-от реальні вирвані з контексту слова, які подають так, як це вигідно російським пропагандистам.

Попри те, що в Чехії закрили кілька російських пропагандистських медіа, Наталія додає, що вони трансформуються і все одно захоплюють інформаційний простір. Насторожує медійницю і зростання популярності телеграму серед чехів, де багато каналів поширюють антиукраїнські та антиєвропейські меседжі.

Також медійники простежили, як фейки, які вигулькнули перед виборами у Словаччині, набули місцевих відтінків і поширилися в Чехії. Більшість дезінформації поширюють самі російські ресурси, які часто передруковують інформацію одні в одних.

«Я в медіа вже близько 30 років і я досі не можу для себе відповісти на питання, як усунути першопричину, першоджерело цієї пропаганди. Зрозуміло, що нам треба перемогти Росію, але я впевнена, що оці наративи, оці меседжі, які розбудовані десятиліттями, не зникнуть в один момент. І як в цій ситуації ми можемо щось зробити, залишається питанням. Поки що ми тільки працюємо постфактум, коли ми почули чи побачили, спростували», – розмірковує журналістка.

Дивіться також: Інвестують у хаос і експлуатують провину: які міфи російські медіа розповсюджують у Німеччині

Більше ніж медіа

Наталія виїхала до Чехії на початку повномасштабного російського вторгнення й отримала пропозицію від чеських колег російською створювати огляди подій в Україні.

«Щоранку я записувала аудіо про те, що за останню добу відбулося в Україні. Це, звичайно, було дуже важко, я пам'ятаю, що мені навіть було важко записувати, оскільки весь час хотілося плакати. Але в той же момент я подумала, що добре було б робити це українською. Я розумію чеських колег, які хотіли донести тим же росіянам, що їхня країна робить в Україні. Але я звернулася з пропозицією створити українське медіа», – пригадує медійниця.

Цю ідею підтримав Чеський новинний центр (CNC) та їхнє видання Blesk.cz, яке надало допомогу в розробці сайту та підтримувало ProUkraїnu протягом двох років. У різний період у медіа, яке окрім сайту також має ютуб-канал, працювала команда з 9-10 людей.

Коли підтримка від CNC завершилась, українці зареєстрували громадську організацію та постійно перебувають в пошуках підтримки.

У пошуках грантів наразі зазнають невдач, ба більше, у боротьбі за цю підтримку переможцями стають так звані російські опозиційні медіа.

«Мені завжди дуже сумно, коли великі німецькі фонди, які підтримують медіа, нам двічі відмовили, а перемогу у відборі віддають російським медіа у вигнанні. Для нашої команди це трошки шок-контент. Їхня мотивація незрозуміла», – ділиться емоціями Наталія.

Утім, цьогоріч ProUkraїnu вдалося отримати підтримку від магістрату Праги. І тепер це не лише медіа, а й організація, яка допомагає біженцям. Зокрема, організовує семінари з юридичної підтримки.

«Люди розгублені, адже мають справу із законодавством іншої країни. Навіть якщо ти вивчив мову на рівні А2, B1, все одно складно розібратися. Ми своїх законів добре не знаємо, правда ж? То що говорити про інші країни. Тому, ми намагаємося максимально підтримувати людей інформаційно», – каже журналістка.

Вона наголошує, що редакція щодня отримує сотні звернень на різних платформах щодо різних проблем, як-от: що робити з візою, як знайти курси чи лікаря. Також ProUkraїnu отримали звернення від двох жінок, яких зґвалтували, і вони не знали, що робити в такій ситуації в чужій країні.

Наталія додає, що вони б хотіли також працювати над культурними проєктами, адже чехи та українці мають багато спільного. Однак на це не вистачає коштів та ресурсів.

«Тому якщо у когось є мета підтримати медіа за кордоном, підтримайте. Якщо не грошима, то лайком», – закликає Наталія Агаркова.

Читайте також: Українці туляться «Під лампою»: як письменниця з Волині Ореста Осійчук розвиває розмовний клуб у Тбілісі

***

Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.