Росіяни шукають усіх, а естонську прем’єрку вже 75 років

14 Лютого 2024, 21:00
Кая Каллас. Фото з відкритих джерел 2434
Кая Каллас. Фото з відкритих джерел

Чергова «блискавка» у стрічці новин – російське МВС оголосило у розшук довгий список посадовців та депутатів.

До подібних новин усі давно звикли, бо цапи давно «шукають» і Валерія Залужного, і очільника Повітряних сил Петра Олещука, і, прости Боже, Наталю Мосейчук та Машу Єфросиніну.

Цього разу до списку потрапив мер Луцька Ігор Поліщук, його відсторонений колега з Рівного Олександр Третяк, багато місцевих депутатів, але «родзинка» – це премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас. Вона у розшуку разом з високопосадовцями інших балтійських країн та Польщі – міністрами, мерами, депутатами парламентів та місцевої влади.

Російська Медіазона, яка й накопала у московитських базах даних інформацію про розшук, припускає, що таке рішення РФ нібито повʼязане зі знесенням радянських пам'яток.

Розшукують – отже, завели справу.

Українські фігуранти, наприклад, рівнянин Третяк дружно розповіли, що їм за честь бути у списку. Луцький міський голова свій розшук не коментував. Луцький депутат Андрій Лучик підозрює, що потрапив у список через активність у питанні землі церков Московського патріархату. Водночас луцький мер досі не випровадив з місцевої Ради церков представника УПЦ МП, а його, як виявилося, на болотах також з собаками шукають. Можливо, к*ц*пи мають зуб на міського голову та депутатів, бо вони активні у перейменуванні вулиць Луцька?

Звісно, усі ці розшуки схожі на профанацію, якщо йдеться не про фігури першої величини.

Як от з урядовцями країн Балтії. Не щодня країна-бензоколонка, брязкаючи ядеркою, подає у розшук очільницю уряду. Естонку Каю Каллас та державного секретаря Таймара Петеркопа в РФ розшукують нібито за «руйнування пам’ятників радянським воїнам».

Після 24.02 в Естонії найгучнішою стала історія про радянський танк у Нарві – найбільш російськомовному місті країни на кордоні з Росією, а також з «Бронзовим солдатом». Кая Каллас просувала демонтаж, але президент Алар Каріс не підписав ухвалені парламентом країни поправки, які встановлюють його порядок.

Якщо знати більше про естонську прем'єрку, то не здивуєшся такій блискучій реакції Каї на розшук у РФ:

«Я завжди говорила, що набір інструментів росії не змінився. Протягом усієї історії росія прикривала свої репресії так званими правоохоронними органами. Я знаю це з історії своєї родини. Коли моїх бабусю і маму депортували до Сибіру, ордер на арешт видав КДБ».

Росія давно має на зуб не тільки на Каю, але й на усю її родину. Це вона увесь час намагається переконати колег на Заході, що не варто думати про емоції путіна та зберігати його нацистську мармизу. Це вона підтримує «лагідну естонізацію» країни. Це Каю Каллас, як писали впливові видання, не захотіли бачити на чолі НАТО через потужну різку лінію проти РФ.

Каллас – ліберальна естонська політикиня у третьому поколінні. Їй 46 років, вона мама трьох дітей. Родина Каї віддавна належить до естонської еліти. Батько був прем'єром Естонії на початку 2000-х, запустив програму цифровізації країни, а потім зробив кар'єру у Єврокомісії. Прадід Каї – Едуард Альвер був біля витоків Естонської Республіки на початку 20 століття, очолював поліцію та формування військових добровольців, що протидіяли Червоній армії.

Росіяни торік навіть запустили в обіг байку про діда Каї. Він нібито допомагав прихильникам Гітлера знищувати євреїв у концтаборах. У цій побрехеньці стільки ж правди, як у словах путіна про батька Зеленського, який у 1947 році воював з нацистами. Річ у тому, що дідусь Каї помер у 1939 році, за два тижні до пакту Молотова-Ріббентропа, за рік до радянської та за два роки до німецької окупації Естонії.

Слова Каї про те, що в її родині знають про російську (радянську) систему тортур – свята правда. Маму Каї, Крісті Каллас, разом з бабусею у шестимісячному віці вивезли до Сибіру у вагоні для худоби.

Калласів депортували разом з 20 тисячами естонців у березні 1949 року. Операція «Прибій» була частиною кампанії з позбавлення виборчих прав, у рамках якої з балтійських республік переселили до 90 тис. осіб, затаврованих як «вороги народу». Матір та родичі Каї на засланні провели майже 10 років.

Перед обранням на посаду прем'єрки у Каллас запитали, яку книгу вона подарувала б путіну. Кая відповіла: про «Справу «Прибій», збірку документів про депортації 1949 року.

Як Каї після цього не захищати Україну?! Кому, як не їй гордитися розшуком на Росії?

Коментар
15/07/2024 Понеділок
15.07.2024
14.07.2024
13.07.2024