Що пишуть світові ЗМІ про війну росії в Україні

Перші шпальти світової преси 22 серпня про війну в Україні.

Головні теми:

• Головний російський дипломат відкидає шанси на мирну угоду з Україною
• Загадка, як замінований автомобіль убив дочку союзника Путіна
• Донька «Распутіна» Путіна загинула під час вибуху автомобіля. Замах на ідеолога Кремля
• Україна незламна. У народу України немає приводу для святкування. Але напередодні Дня Незалежності в середу в столиці Києві презентують знищену російську військову техніку – як гордий символ їхньої власної стійкості
• Звинувачуйте війну Путіна, а не санкції. Антисанкційні мрійники в Австрії закликають відійти від жорсткого курсу щодо Москви. Тоді як халявники заробляють на кризі
• Бельгія. Міська мережа прийому українських біженців тріщить по швах. Притулки в Антверпені переповнені, у Брюсселі сотні людей перебувають у тривалому притулку в будинках, які не можна використовувати для цієї мети
• Чеські виробники зброї мають замовлення в Україні на 40 мільярдів крон
• На Донбасі виснажені воїни розповідають про своє пекло
• Напад на доньку ідеолога Путіна посилює напругу між Москвою та Києвом
• У цьому році подано значно більше заяв про надання притулку в Баварії
• Другий фронт Путіна. Триденне переривання поставок «Північним потоком-1», про яке «Газпром» оголосив наприкінці місяця, відноситься до категорії політичного обслуговування. На другому фронті Путіна, боротьбі за громадську думку в Європі, Німеччина (разом з Італією) є особливо слабкою ланкою і вартою мішенню
• Топлес протест біля канцелярії у Німеччині в підтримку газового ембарго проти Росії
• Українська армія каже «так - доводиться вести бої з житлових районів»
• Росія зараз одна велика в'язниця. Активісти шукають підтримки один в одного»
• Сім'ї у Швейцарії більш наполегливі в наданні притулку для українців, ніж очікувалося
• З початку російсько-української війни наприкінці лютого AFAD Туреччини (Управління з ліквідації наслідків стихійних лих і надзвичайних ситуацій) відправив майже 100 вантажівок гуманітарної допомоги в Україну, Молдову, Румунію та Польщу, щоб допомогти сотням тисяч постраждалих від кризи
• Президент США Джо Байден став перед важким вибором після оголошення Індонезією про те, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін візьмуть участь у саміті країн «Великої двадцятки (G-20)» цього року
• У російських державних новинах наратив «Зіткнення цивілізацій»: війна в Україні це війна між Росією та Заходом, котрий знов хоче ії знищити
• Зухвалий підрив автомобіля в передмісті Москви, вніс нову невизначеність у шестимісячну війну та сколихнув російську еліту
• Кремль за допомогою найманців, Wagner Group, націлюється на мінеральні багатства Малі

Велика Британія

Велика Британія. «Financial Time» – Головний російський дипломат відкидає шанси на мирну угоду з Україною

FT пише, що високопоставлений російський дипломат повідомив, що Москва не бачить можливості дипломатичного рішення щодо припинення війни в Україні. Цього тижня виповнюється шість місяців із початку вторгнення. 

В інтерв'ю газеті Геннадій Гатілов, постійний представник Росії при ООН у Женеві, сказав, що ООН має робити більше задля припинення конфлікту. Представник Росії при ООН у Женеві сказав, що не бачить можливості для прямих переговорів між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.

«The Independent» – «Замінована машина вбила доньку союзника Путіна»

Дар'я Дугіна їхала під Москвою в машині свого батька Олександра Дугіна
Донька чоловіка, якого називають духовним провідником російського вторгнення в Україну, загинула під Москвою в результаті вибуху автомобіля.

За даними державних ЗМІ, 29-річна Дар’я Дугіна загинула за кермом автомобіля, який належав її батькові Олександру Дугіну, ультраправому соратнику Володимира Путіна. Позашляховик вибухнув біля Великих В'язем в Московській області, повідомили ТАСС.

Пан Дугін — російський націоналіст і філософ, який не займає офіційної посади в уряді, але, як повідомляється, має вплив на російського президента — його навіть охрестили «мозком Путіна» та «Распутіним Путіна».
Вважається, що він розглядає війну в Україні як частину ширшої духовної битви та сформував ідеї пана Путіна щодо вторгнення, а також загальну експансіоністську зовнішню політику.

Його донька була політологом і журналістом, яка дотримувалася схожих поглядів на свого батька, сказавши, що вони були «на одному екзистенціальному кораблі» в інтерв’ю на початку цього року.

Вона назвала війну в Україні «зіткненням цивілізацій між глобалістською та євразійською», додавши, що «одноголосна підтримка» Заходу країни в облозі «схожа на агонію», в інтерв’ю, опублікованому на Geopolitika, платформі новин та медіа, створеній її батьком.

Вчора слідчі повідомили російським державним ЗМІ, що пані Дугіна загинула в результаті вибуху. Вони повідомили, що вибух, імовірно, стався від пристрою, встановленого в автомобілі, сталося на дорозі загального користування близько 21:00 за місцевим часом у суботу.

Автомобіль, Toyota Land Cruiser Prado, загорівся, а жінка-водій загинула, повідомила влада. Вибух стався біля села Великі В'язи Московської області.

«Це був батьковий автомобіль», — сказав агентству ТАСС голова російського громадського руху «Горизонт» Андрій Краснов, який знав пані Дугіну. 

«Дар'я була за кермом іншої машини, але вона сьогодні забрала його машину, а Олександр поїхав іншим шляхом. Він повернувся, був на місці трагедії. Наскільки я розумію, ціллю був Олександр або, можливо, вони разом».

ЗМІ повідомляли, що і пані Дугіна, і її батько були на спільному заході за межами Москви і мали повернутися разом.
Зв’язки пана Дугіна з Кремлем сягають минулих років, коли союзнику Путіна було надано помітний ефірний час у найбільших мережах для підтримки під час анексії Криму в 2014 році. 

Він також брав участь у питаннях російської зовнішньої політики, допомагаючи пану Путіну орієнтуватися у відносинах з іншими країнами, попри відсутність офіційної державної роботи.

Раніше пан Дугін очолював кафедру соціології в Московському державному університеті, але втратив роботу в 2014 році після того, як активісти звинуватили його в заохоченні до геноциду під час виступу на підтримку сепаратистів в Україні, під час якого він кричав «убивай, убивай, убивай».

Перед тим, як Росія почала повне вторгнення в Україну цього року, він критикував пана Путіна за те, що він не захопив більше території країни під час попереднього наступу.

«The Daily Telegraph» – «Загадка, як замінований автомобіль убив дочку союзника Путіна»

Київ звинувачують у нападі, але українські офіційні особи заперечують причетність до вбивства, оскільки Зеленський побоюється «жорстокого» відплати

Україна заперечує будь-яку причетність до загибелі 29-річної Дар'ї Дугіної, дочки улюбленого філософа Володимира Путіна, внаслідок вибуху замінованого автомобіля під Москвою в суботу. Пов'язані з Кремлем чиновники пообіцяли помститися Києву

«Царьград ТБ» заявив, що «Київ має трястись» від ракетних ударів

«Ми маємо знати, що цього тижня Росія може спробувати зробити щось особливо огидне, щось особливо жорстоке. Такий наш ворог».

Чиновники, пов'язані з Кремлем, пообіцяли завдати удару по Україні, оскільки Росія звинуватила Київ у вибуху замінованого автомобіля в Москві, що стало першим нападом у російській столиці з початку війни.

Українські офіційні особи заперечували, що мають якесь відношення до вбивства Дар'ї Дугіної, але все ж таки попереджають про посилення атак з боку Росії напередодні Дня незалежності України в середу, який також відзначає шість місяців з початку війни. 

«Ми повинні знати, що цього тижня Росія може спробувати зробити щось особливо гидке, щось жорстоке. Такий наш ворог», – заявив президент України Володимир Зеленський у своєму черговому відеозверненні.

Південне військове командування України заявило, що минулого тижня до Чорного моря прибуло кілька нових російських ракетоносців. Міська влада в Харкові, на півночі України, запровадила 36-годинну комендантську годину, а масові зібрання в Києві заборонені.

Пані Дугіна була вбита, коли поверталася до центру Москви на Toyota Land Cruiser з літературно-мистецького фестивалю на околиці столиці, де виступав її батько, видний ультранаціоналістичний філософ Олександр Дугін.

Цілком імовірно, що передбачуваною метою був Дугін, якого називають «мозком Путіна» і близьким до Кремля. Він мав їхати до Москви з дочкою, але в останній момент вирішив повернутись іншою машиною.

На відео, знятому відразу після вибуху бомби, видно, як Дугін у шоці тримає руки біля голови, дивлячись на уламки, що горять. Щебінь розкиданий дорогою.

Російські слідчі заявили, що 29-річна Дугіна померла одразу ж «від вибухового пристрою, який було закладено під дном автомобіля з боку водія».

Пані Дугіна була прокремлівською журналісткою, яка здобула популярність після вторгнення в Україну. Вона  регулярно відвідувала організовані російським урядом поїздки на Донбас.

Минулого місяця британський уряд запровадив санкції проти Дугіної, оскільки вона «часто й активно розповсюджує дезінформацію щодо України». Пані Дугіна також активно підтримувала свого батька, який, мабуть, є найвидатнішим мислителем-ультранаціоналістом у Росії. Він виступає за владу Кремля над великою євразійською державою та закликає до знищення України.

Після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році, Дугін закликав Кремль «вбивати, вбивати, вбивати» українців, а в лютому вітав повномасштабне вторгнення Путіна. Аналітики сумніваються в тому, наскільки впливовим був Дугін щодо агресивної зовнішньої політики Кремля, проте символічно є важливою фігурою для жорсткого слов'янського націоналізму.

Повторюючи агресивний тон свого батька під час виступів на російському державному телебаченні, Дугіна також регулярно виступала за знищення України. «Ми розпочали цю спецоперацію дуже делікатно та обережно, але нам потрібно бути більш жорсткими та менш поблажливими. Нам потрібно створити більше трибуналів, які розслідуватимуть злочини цих недолюдей», — сказала вона одного разу.

Кремль ніяк не прокоментував нападу, але ще до того, як російські слідчі перестали розбирати уламки замінованого автомобіля, пов'язані з Кремлем пропагандисти висунули звинувачення на адресу України.

Маргарита Сімоньян, одна із улюблених оглядачів Путіна, сказала, що ракетні удари мають бути націлені на українські «центри прийняття рішень». Але у Києві український уряд заперечував свою причетність до вбивства Дугіної. «Ми не злочинна держава, як Російська Федерація, і тим більше ми не є терористичною державою», – заявив старший радник президента Михайло Подоляк.

Напередодні Дня незалежності українці святкували, оглядаючи десятки іржавих та зламаних захоплених російських танків, які українські військові відбуксували до Києва. Ця сцена, ймовірно, викличе роздратування у Путіна, який сподівався захопити місто протягом кількох днів, ще у лютому.

Також вчора російські ракети вразили Одесу, українське портове місто на Чорному морі, життєво важливе для організованого плану експорту зерна з України. Південне військове командування України заявило, що п'ять крилатих ракет було випущено із району Чорного моря. Він заявив, що його системи ППО збили дві ракети, але три вразили зернову інфраструктуру. Росія заявила, що завдала ударів по складах із боєприпасами. Постраждалих немає.

Міжнародне занепокоєння, як і раніше, зосереджено на Запорізькій атомній електростанції, найбільшій у Європі, яка з початку війни перебуває під контролем російських військ.

Обидві сторони звинуватили одна одну в обстрілі електростанції, а українські офіційні особи попередили, що Росія може планувати атаку під фальшивими прапорами, щоб виправдати посилення власних атак.

Мер Нікополя повідомив, що вчора до міста, яке знаходиться через річку Дніпро від Запорізької АЕС, потрапило щонайменше 25 російських снарядів.

Борис Джонсон, який повернувся з відпустки, вчора говорив із лідерами США, Франції та Німеччини про безпеку АЕС.

У п'ятницю президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Путін погодив попередню угоду, що дозволяє делегації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) відвідати Запорізьку атомну електростанцію. МАГАТЕ — орган ООН зі спостереження за ядерною діяльністю, що базується у Відні.

«The Times» – «Дочка соратника Путіна загинула під час вибуху автомобіля»

Європа

Австрія. «Der Standard» – «Україна незламна»

Підпис під фото: У народу України немає приводу для святкування. Але напередодні Дня Незалежності в середу в столиці Києві презентують знищену російську військову техніку – як гордий символ їхньої власної стійкості.

Але й нервозність зростає: у середу виповнюється рівно півроку війни, і президент Володимир Зеленський попередив про посилення обстрілів. Київ заперечує будь-яку відповідальність за смертельний замах на журналістку-націоналістку Дар'ю Дугіну в Москві.

Стаття: «Уряд хоче спростити для промисловості поетапну відмову від газу»

• Чверть великих споживачів може швидко перейти
• Дебати про санкції проти Росії

Енергетичні постачальники та промисловість Австрії готуються до найгіршого сценарію, якщо постачання газу з Росії припиняться. Близько чверті приблизно з 60 великих споживачів можуть замінити газ як джерело енергії нафтою або вугіллям протягом шести місяців. За умови фактичної наявності замінної сировини та наявності котельних установок у заводобудівників. Це стало результатом опитування регулятора енергетики E-Control серед виробників енергії, компаній централізованого теплопостачання та промислових компаній із високим споживанням природного газу.

Це підвищить надійність поставок у зимовий час, оскільки ці великі споживачі разом споживають добру половину річної потреби Австрії у природному газі, з яких 25 відсотків припадає на великі електростанції.

Міністерство охорони клімату, яке відповідає за енергопостачання, тепер хоче зробити зміну трохи привабливішою, якщо станеться найгірше, і покращити постанову про контроль за природним газом, видану наприкінці липня.

У майбутньому держава повинна сплачувати не лише фінансові втрати від економічно невигідного переведення на нафту або вугілля, включаючи технічне обслуговування, ремонт та розконсервацію установок, що виведені з експлуатації, а й додаткові витрати на сертифікати на торгівлю квотами на викиди парникових газів, вважає міністерство. Останні виникають через те, що великим споживачам доводиться купувати більше дорогих сертифікатів CO2 для роботи з нафтою і вугіллям, ніж для порівняно «чистого» природного газу.

В даний час здійснюються спроби отримання енергії з інших джерел, крім газу, не в останню чергу зі стічних вод. Таким чином, можна покрити до 14 відсотків потреби в опаленні, каже керівник Rabmer Bau und Umwelttechnik Ульріке Рабмер-Коллер.

Тим часом губернатор Верхньої Австрії Томас Штельцер розпочав дискусію про санкції проти Росії, які ЄС ухвалив у відповідь на війну в Україні. Він запропонував переосмислити каральні заходи у разі виникнення вузьких місць в енергетиці. Офіс канцлера дотримується санкцій, та його ефективність постійно оцінюється. FPÖ закликає до референдуму з цього питання. За даними опитування, чверть населення виступає за відміну всіх санкцій.

«Salzburger Nachrichten» – «Звинувачуйте війну Путіна, а не санкції»

Антисанкційні мрійники закликають відійти від жорсткого курсу щодо Москви. Тоді як халявники заробляють на кризі.

У Німеччині, а також в Австрії спалахнула дивна дискусія про те, наскільки санкції, накладені на Росію, винні в надмірній інфляції, і про те, що ціни знову впадуть, щойно обмеження на імпорт нафти, технології експорт або активи олігархів були б скасовані. За цим криється наївна думка: якби до глави російської держави поставилися досить м’яко, він не закрив би газовий кран, і все повернеться, як було раніше.

Але нічого не повернеться до того, як було раніше. Це очевидно після безглуздих вбивств, які почалися 24 лютого. Переломний момент, про який заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц після нелюдського нападу Путіна на Україну, який порушив міжнародне право, насправді стався. Світ змінився. Ми маємо адаптуватися до цього: і в політиці безпеки, і в енергетичній, і в соціальній.

Згідно з опитуваннями, зараз добра чверть населення Австрії вважає, що санкції проти Росії є контрпродуктивними. Вони спричинили більше проблем у цій країні, ніж у фактичній цільовій зоні. 

Ми повинні протиставити цьому факти: російська інфляція майже вдвічі вища, ніж у Європі, а валовий внутрішній продукт Росії впаде приблизно на десять відсотків протягом року. Через брак західних технологій тамтешні військові більше не в змозі провести серйозну модернізацію.

Вибухи цін, які відбуваються в цій країні, лише частково пов’язані з відсутністю поставок газу з Росії. Це нібито вільний ринок, який повністю вийшов з-під контролю, на якому навіть жадібні гравці хочуть скористатися загальним скрутним становищем і отримати свій особливо великий шматок пирога. Міжнародні харчові компанії, наприклад, не тільки скорочують упаковку, але й хочуть змусити роздрібних торговців підвищити ціни до 20 відсотків. Енергетика відмовляється від складної системи обміну, щоб і надалі мати можливість продавати дешево вироблену зелену енергію якомога дорожче.

Тут має втрутитися держава. Не захищаючи військових злочинців і скасовуючи необхідні санкції, а показуючи межі політичним і економічним халявникам кризи в цій країні.

Бельгія. «De Morgen» – «Прийом українців досяг межі»

Міська мережа прийому українських біженців тріщить по швах. Притулки в Антверпені переповнені, у Брюселі сотні людей перебувають у тривалому притулку в будинках, які не можна використовувати для цієї мети.

Півроку тому російська армія вдерлася до України. Незабаром бельгійці запропонували свої помешкання, міста та муніципалітети дали можливий притулок.Але тепер, коли війна триває і потік біженців не припиняється, знайти місце стає дедалі важче. Сигнали про це спрацьовують одночасно в різних місцях мережі сховищ.

Намір у тому, щоб українські біженці зареєструвалися в Heysel, а потім були розміщені на кілька ночей у кризовому центрі Ariane. Потім вони переїжджають до пунктів прийому в інших містах та муніципалітетах, де люди можуть перебувати тривалий час.

З 1500 місць у центрі Ariane зайнято лише 700. Але майже шість осіб із десяти перебувають там уже понад 25 днів. «Це справді недобре, ми просто не готові до цього. Дітям потрібна освіта, людям потрібні заняття, щоб зайняти себе», — каже Йоахім Деман із Червоного Хреста Фландрії, який керує центром. Десятки людей перебувають там понад два місяці.

Це пов'язано з тим. що постійні місця проживання поступово заповнюються. «Потік біженців залишається проблемою протягом тривалого часу», – сказав Міке Кандалі з агентства Fedasil.

Пропозицій для прийому біженців просто не вистачає, можна почути в іншому місці.

За словами джерел, частина проблеми також полягає у суперечці щодо прийому біженців між регіонами. Досі немає єдиної думки щодо системи прийому біженців з України. Фландрія надала б притулок 60%, Валлонія - 30%, Брюссель - 10%. Але фламандський уряд включає біженців, які отримують притулок у приватному прийомі, наприклад, у рамках ініціативи #PlekVrij. У Валлонії ця пропозиція набагато менша, ніж у Фландрії, а це означає, що Валлонії доводиться самій приймати більшість українців. 

«Валлонія вже відмовилася приймати нових людей, що створило вузьке місце», – сказав представник прем'єр-міністра Фландрії Ян Джамбон (N-VA).

За словами Демана, в аварійному селі в Мехелені ще є місце, але незабаром воно буде зайняте це питання кількох тижнів. За словами джерел у мережі прийому, в Антверпені, де приймається найбільше біженців, ситуація справді жахлива. До цих пір кожен може отримати місце, але це зміниться дуже скоро. Якщо великій родині знадобиться місце найближчими днями, швидше за все, його вже не буде.

«У минулому це вже кілька разів відбувалося», – каже представник мера Барт Де Вевер (N-VA). Барт Брюлеманс, координатор приймального центру міста Антверпен, наголошує, що «наразі ще є місце для всіх. На даний момент ми шукаємо способи збільшення прийому».

Чехія. «Hospodarske Noviny» – «Чеські виробники зброї мають замовлення в Україні на 40 мільярдів»

Російське вторгнення в Україну триває вже пів року. Чеська оборонна промисловість відіграє одну з ключових ролей у підтримці українців. 

За інформацією HN, з 24 лютого чеські підприємства оборонної промисловості уклали контракти лише на постачання в Україну на загальну суму близько сорока мільярдів крон. До цього слід додати контракти на експорт до решти світу та постачання для чеської армії.

Таким чином, чеська оборонна промисловість опинилася у фазі швидкого розвитку, коли необхідно інвестувати в нові виробничі потужності, у наймання людей, а також у модернізацію. Як і в усій Європі, найближчими роками очікується зростання попиту на зброю, амуніцію та іншу військову техніку. Цього року чеський експорт цих продуктів, ймовірно, встановить новий рекорд.

Для уявлення: сорок мільярдів — це, наприклад, приблизно половина оборонного бюджету Чехії цього року.

«Деталі щодо реалізованих проектів чеських компаній у рамках військової допомоги Україні не повідомляються. Загалом ми можемо лише сказати, що завдяки активній участі чеської промисловості та підтримці міністерств оборони, закордонних справ, внутрішніх справ та Управління ліцензування Міністерства промисловості та торгівлі Чеська Республіка є серед країн, які підтримують Україну у військовому відношенні найбільше», – сказав Томаш Копечні, заступник міністра оборони з питань промислового співробітництва. 

Саме під його керівництвом одразу після початку війни була запущена гнучка та швидка за чеськими стандартами бюрократична машина, яка без зайвих зволікань, часто за години, погоджує експорт зброї та військової техніки в Україну.

Компанії, які також не бажають говорити про конкретні цифри, поки що оцінюють, що за цей рік вони матимуть кратний оборот у порівнянні з минулим роком, який був непоганим.

Українські замовлення оплачує як український уряд, так і різні донори, наприклад, уряди країн-членів НАТО. А інші європейці, дивлячись на величезні витрати техніки та боєприпасів на українському полі бою, відчайдушно шукають спосіб якнайшвидше поповнити військові склади, які останні тридцять років зберігаються на мінімальному рівні. Російська агресія змусила європейців знову почати серйозно ставитися до оборони.

Логічно, що найбільші гравці галузі отримають найбільшу частку замовлень, такі як Czechoslovak Group або STV Group. Дві компанії спочатку відправляли в Україну техніку та боєприпаси, які були на складі, а тим часом почалися глобальні закупівлі, ремонти та нове виробництво.

Водночас вводяться в експлуатацію нові лінії на основі капіталовкладень, зроблених ще до початку війни. Наприклад, влахський виробник боєприпасів Sellier & Bellot восени відкриє нову лінію з виробництва боєприпасів тих калібрів, які використовуються в країнах НАТО.

«Спочатку пріоритетом були поставки складської техніки та боєприпасів, тобто того, що можна було доставити практично одразу. Це становить десятки відсотків стандартного річного обороту нашого оборонного підрозділу», – пояснив Девід Чоур, заступник голови ради директорів і фінансовий директор Czechoslovak Group (CSG), найбільшої чеської збройової групи. «Сьогодні є інтерес до поставок техніки та боєприпасів, які вже вироблені і які наші компанії закуповують для України практично в усьому світі. У цьому випадку ми маємо справу з оборотами в порядку вищих одиниць мільярдів крон».

Одночасно всі європейські армії почали шукати шляхи поповнення запасів. «Щоб задовольнити цей попит, європейські компанії оборонної промисловості будуть змушені інвестувати мільярди євро у виробничі потужності та наймання співробітників. Інакше немає шансів впоратися з цим», – сказав Чор. Те ж саме говорить Давид Хац, голова ради директорів STV Group, яка, окрім ремонту та модернізації обладнання, також зосереджена на виробництві великокаліберних боєприпасів: «Загалом можна сказати, що наразі попит на ринку значно перевищує пропозицію. Це, звичайно, відобразиться на обсязі виробництва всієї нашої групи. Я поки що не можу назвати вам цифру, але ми очікуємо, що цьогорічний товарообіг ми збільшимо більш ніж вдвічі порівняно з попереднім роком», – сказав Гац.

Навіть Любомир Коваржик, голова секції оборонної промисловості Торгово-промислової палати Чехії та керівник Colt CZ Group, колишньої Česká zbrojovka, не хоче говорити про конкретні цифри. «На практиці чеська оборонна промисловість функціонує як будь-який інший сегмент економіки, і кожне збільшення обсягів замовлень, виробництва та експорту матиме позитивний вплив на показники вітчизняної економіки», — сказав Коваржик.

Данія. «Morgenavisen Jyllands-Posten» – «Вино стало візитною карткою Грузії»

Коли Грузія полюбила Захід, Росія закрила імпорт грузинських вин. Це змусило виноградарів країни подумати по-іншому і знайти інші експортні ринки. Вони зробили це успішно.

Франція. «Le Figaro» – «На Донбасі виснажені воїни розповідають про своє пекло»

Четверо чоловіків, стоять, не кажучи нічого один одному, позаду одного з небагатьох закладів, які ще працюють у Краматорську. Місце не надто веселе, з жерстяною альтанкою та різними кріслами, де спить старий кіт, але воно відкрите та продає трохи алкоголю, що тепер абсолютно заборонено в цьому місті, як і на всій частині Донбасу, підконтрольній Україні.

Цивільного одягу недостатньо, щоб приховати частини уніформи та вигляд солдатів. Їхні риси вимальовуються втомою. Повільно, стоячи, піднімають чарки з горілкою, напрочуд делікатно в пам'ять про загиблих друзів.

«Ми щойно повернулися з двох тижнів боїв. До біса, — сказав Юрій. Цим українським військовим заборонено говорити, тому вони не будуть називати ні своїх імен, ні місця, де вони воювали. 

«Це маленька точка на південь від Бахмута, на яку раніше ніхто не звертав уваги, — пояснює старший сержант Олексій. Цей молодий тридцятирічний з густою бородою і «його відділи», загалом сто чоловік, оселилися там на початку серпня. «Ми 2-га легка піхотна рота», — просто каже він. Його положення, на «невеликій висоті», одному з небагатьох рельєфів, які можна знайти на відчайдушно пласкій рівнині навколо Донецької області, мало захищає. Були викопані траншеї та закладено два «доти», такі собі маленькі бункери. «Трохи захищає, але російський вогонь не припиняється. По нам «прилітало» все, що було, міномети калібру 120 мм, а ще артилерія, «Град» і навіть авіація», — рівним тоном розповідає унтер-офіцер. 

Його єдиний маленький шматок землі можна було вдарити «40-60 разів на день». Особливо прицільною є 3-я ділянка, розміщена «трохи північніше шахти». «Одного разу удар раптово розкрив одне з їхніх посагів у два тридцяти сантиметрів товщиною бетону. В один раз. Я не знаю, чим вони могли це зробити».

Ночами гірше. Регулярні бомбардування. Одного вечора Олексію навіть довелося зазнати ударів снарядами з білим фосфором. «Це досить красиво. Ми не знали, що це таке. Це було схоже на феєрверк. Цього разу залп пройде повз них, не завдавши втрат. «Росіяни намагалися проникнути і виставити снайперів. Але їм це не вдалося». За його словами, російська стратегія завжди однакова, проста і жорстока. «Вони ведуть вогонь з артилерії, потім йдуть у фронтальний наступ пішки. Ми завжди відбиваєм їх», – каже він. «Їхні втрати, звичайно, дуже важкі», — каже він, відверто про це не шкодуючи.

Юрій, який, мабуть, ще не перегорнув сторінку своїх двадцяти років і що недавні татуювання, що з’їдають його руку й шию, не старіють, також схвильованим голосом розповідає про свої останні тижні.

«Ми практично весь час залишаємося на позиції. Пильнуємо. Тому що є бомбардування, напади, а потім безпілотники». Їхні власні машини, найчастіше «цивільні речі, запропоновані народом України», але також «Орлан-10», рудиментарні російські військові безпілотники. «Проблема в тому, що ми не можемо знати, дружні вони чи ворожі безпілотники. Це нас так нервувало, що через деякий час ми хотіли їх усіх розстріляти, не намагаючись дізнатися. Від ізоляції нерви також відпускають, а зв'язок з командним пунктом і навіть із сусідніми частинами ускладнений. Радіостанції працюють добре, але мають обмежений радіус дії. Висновок, через тиждень ми вже не знаємо, що відбувається за два кілометри», — нарікає Юрій.

Щоб дати відсіч і хоч трохи відвести небезпеку, українська артилерія відповідає. «Але набагато менше, ніж росіяни. Можливо, десяток атак на день. У цьому куточку Донбасу подвиги техніки, поставленої США чи Європою, «Цезарів», гаубиць М-777 чи систем залпового вогню «Хімарс» — поки що лише далекі обіцянки. Їм довелося задовольнятися російськими гарматами, які були неточними. 

«З 777 я не бачив жодного. Але я бачив багато 200-х і 300-х», – розповідає Юрій, використовуючи радянський армійський сленг, який у розпал афганських боїв називав транспорти моргів «200», а машини швидкої допомоги, які перевозили поранених, «300». Втрати великі. Понад 70 поранених під час цієї ротації та «двадцять загиблих», у тому числі двоє їхніх друзів, в пам’ять про яких вони п’ють того вечора. «Вони проводили розвідку на БРДМ і в них потрапили з РПГ. Все вибухнуло», – розповідає Олексій. Цей російський транспорт 1960-х років, за його словами, «ні на що не годиться». «З відповідними боєприпасами можна пробити свою броню простим автоматом Калашникова», — каже він. Він і його люди ніколи не заходять туди під час пересування. «Краще залишатися на цьому. У разі нападу у вас є принаймні шанс вижити».

Цим маленьким хитрощам Олексій, як і всі чоловіки, професійні військові, принаймні мав змогу навчитися їх на тренуваннях. Працював кілька років, стажувався в Німеччині, в американській армії, а потім під Львовом, на заході України. «Там мене війна здивувала. Я все ще спав і спочатку не міг у це повірити. Потім я подивився на свій телефон…».

Його полк негайно направили до Києва для оборони міста, яке було під загрозою. «Я воював під Ірпінем, але особливо під Гостомелем». Столичний аеропорт є об’єктом штурму російських десантників. «Бій був пекельним. Нас було 200, щоб підтримати наш спецназ, проти не менше 1500 росіян. У нас було багато втрат». Коли наприкінці дня він вирушає на розвідку в парк разом із Юрієм, який завжди слідував за ним, він отримує поранення в руку. — Осколок розкрив біцепс, — розповідає офіцер, масуючи довгий шрам. Перед поверненням у вогонь його чекає місяць реабілітації. Спочатку в Харкові, потім на Донбасі.

Для Олексія «болючим» стало падіння Лисичанська на початку липня. Були друзі і, перш за все, у 2014 році він боровся за те, щоб вивести звідти «псевдосепаратистів і росіян». 

Цю війну він вів разом з бійцями батальйонів «Айдар» і «Донбас». 

«У будь-якому разі цих батальйонів уже немає. Вони були інтегровані в армію і сьогодні практично зникли. У нас було багато солдатів, які проходили бойове хрещення без особливої ​​підготовки. Вони були в жаху», – пояснює Олексій. 

Він налаштований взяти «відпустку», щоб наглядати за своїми новими. «Це має бути, інакше втрати будуть ще гіршими». Друга компанія незабаром знову запрацює. Вони не знають, де і коли.

За його спиною вночі «його хлопці» піднімають чергову чарку в чорне небо.

Підпис під фото: Українські військові перед завалами школи в Краматорську, зруйнованої російськими ударами 21 липня.

Польща. «Gazeta Wyborcza» – «Вибух вбив доньку Дугіна»

Замах на ідеолога Кремля. Філософ, історик, політик, всесвітньо відомий ідеолог «Руського міру». Олександр Дугін розглядається як палкий поборник відтворення колишньої московської влади, побудованої за зразком Візантійської імперії, а тому заснованої на повній лояльності до верховної влади та гармонії світського престолу з православним вівтарем.

Він відстоює теорію двох цивілізацій — західної та статичної, що протиставляються Євразії, центром якої є Росія. Природним способом існування Росії є розширення своїх кордонів і підпорядкування всього, що коли-небудь їй належало.

Під час війни у ​​2008 році він вимагав силою захопити Тбілісі та встановити там проросійський маріонетковий уряд. У 2014 році в одному з інтерв’ю він сказав, що українців «треба вбивати, вбивати, вбивати і вбивати. Я вам це кажу як професор».

Він є затятим прихильником війни з Україною, залучення всієї країни, включаючи її в орбіту Москви.

Він ще в 2015 році потрапив під санкції Заходу за участь в окупації Криму та розпалюванні війни на Донбасі. Йому заборонено в'їзд до Євросоюзу. Його донька Дар'я, націоналістична активістка, також є у списку обмежених Великобританією осіб. Великобританія.

Дугіну приписують величезний вплив на самого Путіна. Його теорії про об’єднання «Руського міру» справді дуже популярні й прийняті російськими «силовиками» як свої. Дугін був викладачем ідеології в Академії Генштабу. 

Дивлячись на нього генерали не заперечували, коли він посилався на поняття, які використовувалися нацистськими ідеологами НСДАП, як ідеал «арійської людини».

Кілька років тому американський телекоментатор Глен Бек назвав Дугіна «найнебезпечнішою людиною в світі».

У суботу ввечері автомобіль, в якому він мав їхати, підірвався вибухом. Його донька Дарія померла. Дугін був за кермом іншої машини.

Іспанія. «El País» – «Бомба вбиває дочку Дугіна, ідеолога Кремля»

Росія вказує на Україну як на ймовірну відповідальність за напад на автомобіль ультраполітолога, а Київ заперечує будь-який зв'язок

Дар'ю Дугіну в суботу ввечері в Москві вбила бомба. Донька ідеолога ультранаціоналістів Олександра Дугіна їхала в автомобілі, в якому був закладений вибуховий пристрій. Вона поверталася із заходу, в якому брала участь разом із батьком. Жінка, яка народилася в 1992 році в пострадянський період, також була політологом і пішла по стопах свого батька, еталона серед найрадикальніших фракцій, які шепочуться в Кремлі, що Україну потрібно знищити та анексувати. Речниця російського МЗС Марія Заярова запевнила, що автор нападу розслідується, і натякнула на можливі зв’язки з Україною, що Київ заперечив. 

Вчора ввечері невідоме російське угруповання під назвою «Національна республіканська армія» взяло на себе відповідальність за злочин.

«ABC» – «Напад на доньку ідеолога Путіна посилює напругу між Москвою та Києвом»

Слідство запевняє, що об'єктом був саме цей філософ, який захищав вторгнення в Україну, який в останній момент не сів у машину

Слідчі оглядають залишки замінованого автомобіля під Москвою

Кремль звинувачує Україну, яка відмежовується від вибуху автомобіля Дарії Дугіни, батько якої надихнув рух, що призвів до анексії Криму

Інцидент стався після дев'ятої години ночі на Можайському шосе, на південно-західній околиці російської столиці. Дугіна повертався з фестивалю, організованого режисером і продюсером Едуардом Бояковим і політичним лідером Захаром Прилєпіним, обидва активні прихильники російської військової інтервенції в Україну. Під час заходу Дугін прочитав лекцію на тему «Традиція та історія». Вибух стався під час руху транспортного засобу, який перетворив його на неконтрольовану вогненну кулю. Деякі джерела стверджують, що Toyota належала Дугіну, а інші стверджують, що вона належала його дочці. 

У будь-якому випадку, як повідомляє Telegram-канал Baza, вони планували разом повернутися до Москви, і щось змусило Дугіна змінити плани і сісти в інший автомобіль. Він прибув на місце теракту через кілька хвилин після вибуху та виявив охоплену вогнем Toyota, всередині якої була його дочка. Пізніше з причин, що не розголошуються, Дугіна довелося госпіталізувати, повідомив політолог Сергій Марков.

Слідчий комітет Московської області порушив кримінальну справу за статтею «вбивство». У пресрелізі він зазначається, що «розглядаються всі можливі версії злочину». Справу передали до Генпрокуратури області, але згодом голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін передав її до центрального апарату свого відомства.

Слідство припускає, що вибухівка була закладена прямо під водійським сидінням, коли воно стояло на фестивальній автостоянці на території Музею Пушкіна в Захарово. Baza зазначає, що автомобілю було призначено VIP-місце на парковці, куди можна було потрапити, лише зареєструвавшись у списку. Однак на цій частині стоянки не було камер спостереження. Як повідомляє російський телеканал РЕН ТВ, камери перестали працювати два тижні тому.

Дар'я Дугіна, за словами кореспондента російської служби Бі-бі-сі Анастасії Лотарьової, працювала прессекретаркою свого батька і «керувала всіма його справами». Закінчила філософський факультет Московського університету імені Ломоносова (МГУ) і виступала експерткою Міжнародного євразійського руху, заснованого її батьком. Дугіна втручалася у питання, що становлять політичний інтерес для офіційного російського міжнародного каналу RT та ультранаціоналістичного телебачення «Царьград» під псевдонімом Дар’я Платонова, а також у кількох програмах, де брала інтерв’ю у політичних діячів на інших телевізійних мережах на підтримку російського вторгнення в Україну. Вона була однією з авторок «Книги Z». Вона вважає, що українці «втратили єдність і виникли численні групи агресивної ідеології». 

Глава самопроголошеної Донецької народної республіки Денис Пушилін вчора заявив, що напад «скоїли терористи українського режиму, які намагалися вбити її батька». Російський сенатор Андрій Клішас закликав «знищити виконавців злочину», яких він також назвав «терористами». Однак радник президента України Михайло Подоляк заперечує причетність Києва до теракту.

У Києві не виключають, що напад на Дугіна є виправданням для того, що з нагоди Дня Незалежності України наступної середи, 24 серпня, російська армія розв'язує якісь нищівні дії. У цьому випадку, на думку російських опонентів у вигнанні, напад могли організувати російські спецслужби.

Німеччина. «Augsburger Allgemeine» – «Значно більше заяв про надання притулку в Баварії»

У першому півріччі кількість біженців зростає. Багато приміщень переповнені.

Все більше людей з інших країн знову шукають захисту в Баварії. Про це свідчать дані Федерального міністерства міграції та біженців (Bamf). У першій половині 2022 року 10 762 особи в Баварії подали першу заяву на отримання притулку. Для порівняння: у першому півріччі 2021 року їх було 7853.

У Швабії також все більше і більше людей прибувають до опорних центрів. За останні півроку – 4161. Минулого року – 972, а у 2020 – 664 за січень-червень. Більшість з них походять з Афганістану, Іраку та Гамбії. Порівняно з великою хвилею біженців у 2015/2016 роках, їх кількість залишається на низькому рівні.

Пандемія коронавірусу особливо впливає на переміщення біженців. За даними Міністерства внутрішніх справ Баварії, останні два роки через обмеження на подорожі стало набагато складніше перетинати кордон. Це також вплинуло на кількість шукачів притулку. Крім того, пандемія погіршила економічну ситуацію в багатьох країнах. Але війна в Україні має й далекосяжні наслідки, тому що світова продовольча ситуація погіршилася через відсутність поставок зерна.

Штефан Дюннвальд, речник Баварської ради у справах біженців, бачить речі інакше. «Можна було передбачити, що більше людей знову приїде до Німеччини». За словами Дюннвальда, щороку багато людей прямують до Європи, особливо в літні місяці. Причина: у цей час на Середземному морі менше штормів і переправа менш небезпечна.

Такий розвиток подій можна спостерігати і в притулках для біженців, де стає тісно: «Не вистачає притулку, і якість часто погана». Через війну в Україні зараз ще більше людей, які потребують житла. Дехто з них раніше проживав у приватних осіб, а тепер має переселитися.

Міністерство внутрішніх справ Баварії також знає про цю проблему. Зараз опорні центри заповнені на 103,2 відсотка. Міністр внутрішніх справ Йоахім Геррманн (ХСС) звинуватив федеральний уряд у тому, що він не виконує своїх зобов’язань щодо політики надання притулку. Абсолютно виключено, що коаліція хоче платити не більше, а навіть менше за розміщення біженців.

Люди, які звертаються з проханням про надання притулку в Німеччині, розподіляються між федеральними землями за певними квотами. Для Баварії ця ставка зараз становить близько 15 відсотків. Він вищий у Північному Рейні-Вестфалії, наприклад, зі значенням близько 21 відсотка. Чи буде прийнято заяву про надання притулку, залежить, серед іншого, від вашого громадянства. За словами Бамфа, люди з сирійським паспортом мають 89 відсотків шансів залишитися. Інша ситуація, наприклад, для тих, хто має громадянство Іраку. У першому півріччі 2022 року 15,7 відсотка з них отримали позитивне рішення про надання притулку.

В українців ситуація інша. На відміну від біженців із Сирії чи Афганістану, вони, як правило, можуть в’їжджати до Німеччини без візи та мають право залишатися у Федеративній Республіці протягом трьох місяців. Але для отримання допомоги вони повинні зареєструватися за місцем проживання.

«F.A.Z» – «Другий фронт Путіна»

Триденне переривання поставок «Північним потоком-1», про яке «Газпром» оголосив наприкінці місяця, відноситься до категорії політичного обслуговування. На другому фронті Путіна, боротьбі за громадську думку в Європі, Німеччина (разом з Італією) є особливо слабкою ланкою і вартою мішенню. Залежність від російського газу все ще висока, і в кількох країнах російські наративи прижились, аж до найвищого політичного керівництва. Приклад Кубіцького тільки щойно знову показав, що Кремль все ще може покладатися на те, що завжди є німецький політик високого рівня, який опікується російським бізнесом.

Німеччина – далеко не єдина західна країна, яка страждає від зростання цін на енергоносії. Однак високий тягар податків і зборів означає, що громадянам цієї країни доводиться менше справлятися, і не тільки в нижній частині шкали доходів. що

Настрій у «дуже чутливій точці», як це описує федеральний міністр праці, також має стосуватися робітничого середнього класу. Навіть до газової кризи їхні потреби часто лише побічно згадувалися в німецькому дискурсі. У коаліції це проблема особлива для кабміну, тому що, будучи охоронцем бюджетної дисципліни, вона наразі не зможе отримати надто багато балів від незахищеного середнього класу.

Проте Путіну не варто сподіватися, що його розрахунки справдяться. Німеччина схильна брати участь у панікерських дебатах, але країна (фінансово) достатньо сильна, щоб пом’якшити тягар війни в Україні. Російський газ можна замінити, це приблизно одна, може дві, важкі зими. для росії, з іншого боку, у середньостроковій перспективі справи не виглядають добре. 

Втративши західних споживачів, Путін остаточно зруйнував репутацію країни як надійного постачальника енергоносіїв. Чим житиме його імперія в майбутньому, невідомо.

«Passauer Neue Presse» – «Топлес протест біля канцелярії»

Берлін. Під час відвдин федерального канцлера Олафа Шольца (SPD) в саду канцелярії стався інцидент у день відкритих дверей уряду. Вчора біля Шольца стояли двоє демонстрантів і просили зробити селфі. Потім вони зняли верхній одяг, продемонструвавши заклики до газового ембарго щодо Росії.

«Газове ембарго зараз», – написали дві жінки на своїх оголених грудях. Їх одразу відтіснили охоронці.

Федеральний уряд наразі відхиляв газове ембарго проти Росії на тій підставі, що інакше не можна було б гарантувати безпечне постачання енергії.

Заголовок: Замінований автомобіль убив доньку головного ідеолога Путіна

Італія. «La Repubblica» - «Бомба для Путіна»

• «Обмін звинуваченнями між Москвою та Києвом у нападі на Дугіну, коли ліквідував дочку кремлівського ідеолога. Серед гіпотез – внутрішній тероризм. Дисидент розповідає: то були російські «партизани». 
• Півроку війни в Україні Зеленський: «Я побоююся жорстоких атак 24-го», – йдеться у повідомленні.
• «Політичний сигнал для царя» - «Родина Z, улюблена государями».

«Corriere della Sera» – Росіяни звинувачують Київ у нападі на Дугіна.

«La Stampa» – «Кинули виклик Путіну, тож і загинула Дугіна».

Нідерланди. «Het Parool» – «Українська армія каже «так – доводиться вести бої з житлових районів»

«Trouw» – «Росія зараз одна велика в'язниця. Активісти шукають підтримки один в одного»

Ірландія. «Irish Times» – «Україна побоюється: українські офіційні особи попередили, що військові Москви можуть зробити щось особливо неприємне, щоб затьмарити день незалежності країни»

Швейцарія. «Blick» – «День відкритих дверей» 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц і члени його уряду вчора запросили на день відкритих дверей в урядовому кварталі Берліна. Двоє активісток сприйняли це буквально. Топлес, вони наблизилися, вимагаючи негайного ембарго на російський газ. Шольц сприйняв це спокійно.

«Tages-Anzeiger» – «Приймаючі сім'ї більш наполегливі, ніж очікувалося»

Влада поставилася скептично до прийому українськых біженців. Але багато сімей у Швейцарії готові приймати біженців довше трьох місяців.

Півроку тому Росія почала війну проти України. Шок був великий, навіть у Швейцарії. Навесні пішла хвиля солідарності. Влада була вдячна, але скептична: вони боялися, що солідарність може бути недовгою. Кантони припустили, що більшість приймаючих сімей припинить свої зобов'язання після мінімального періоду в три місяці. Перед літніми канікулами поширилася нервозність.

Тепер виявляється, що проблема була переоцінена, принаймні на даний момент.Більшість біженців у Швейцарії все ще проживають приватно. Згідно з опитуванням конференції кантональних соціальних директорів, від 5 до 10 відсотків із приблизно 40 000 людей, які проживають у приватному секторі, повинні були бути переселені до літніх канікул.

Багато сімей готові прийняти біженців з України довше, ніж на три місяці, наприклад, родина Гаузен з Ааргау, яка прийняла українку та її сина, хоче надати прихисток на більший термін. Вони можуть залишатися скільки завгодно, кажуть Аніс і Крістіан Гейгер.

Вони сприймають спільне життя як збагачення.

Приймаючі сім’ї, ймовірно, також відіграватимуть важливу роль у найближчі місяці. У Державному секретаріаті з питань міграції припускають, що восени кількість новоприбулих українських біженців знову зросте. Нинішня кількість понад 60 000 біженців може зрости до 85 000-120 000. Міріам Беренс, директор Swiss Refugee Aid, переконана, що потенціал приймаючих сімей ще не вичерпано.

Туреччина. «Daily Sabah» – «Туреччина є глобальною силою в гуманітарних зусиллях»

Застосовуючи «підприємливу та гуманітарну зовнішню політику та завдяки своїй широкій мережі неурядових організацій та груп допомоги, Туреччина продовжує вести кампанії гуманітарної допомоги по всьому світу, щоб охопити людей, які її потребують.

Туреччина з ії «підприємливою та гуманітарною зовнішньою політикою» продовжує свої зусилля як один із провідних постачальників гуманітарної допомоги у світі.

У своєму прагненні допомогти людям у всьому світі країна – протягом чотирьох років поспіль – вливає більшу частку свого доходу, ніж будь-яка інша нація.

Від природних катаклізмів до конфліктів і криз, спричинених людиною, Туреччина, з її широкою мережею неурядових організацій (НУО) і груп допомоги, пропонує підтримку для протидії всім видам викликів.

Аспект, який відрізняє гуманітарний підхід Туреччини, полягає в тому, як вона залучає тих, хто потребує допомоги під час святкувань, зокрема, кампанії, які вона організовує під час таких свят, як мусульманські свята Ід аль-Фітр і Ід аль-Адха.

Управління з ліквідації наслідків стихійних лих і надзвичайних ситуацій (AFAD), яке діє під керівництвом Туреччини, зробило свій внесок у допомогу в майже 70 країнах, доставляючи допомогу та відіграючи провідну роль у рятувальних роботах та наданні допомоги протягом останніх 13 років.

Цього року, коли Афганістан бореться з економічною кризою, що наростає, AFAD координує кампанію «Поїзд доброти» за участі громадянського суспільства та неурядових організацій.

П’ять поїздів перевезли майже 5700 тонн гуманітарної допомоги, яка допомогла близько 1 мільйону людей в Афганістані з початку 2022 року.

Наступного тижня заплановано відправлення шостого «Потяга доброти» з продуктами харчування, одягом, наметами та іншими необхідними речами.

AFAD також активно допомагав у ліквідації наслідків двох смертоносних землетрусів, які вразили Афганістан цього року.

З початку російсько-української війни наприкінці лютого AFAD відправила майже 100 вантажівок гуманітарної допомоги в Україну, Молдову, Румунію та Польщу, щоб допомогти сотням тисяч постраждалих від кризи.

Серед інших країн, де цього року AFAD здійснював гуманітарну та гуманітарну діяльність, це Ліван, Бангладеш, Бразилія, Ефіопія, Палестина, Ірак, Мадагаскар, Пакистан і Сирія.

Так само з моменту свого заснування Турецький Червоний Півмісяць (Kızılay) простягнув руку допомоги людям у понад 150 країнах.

У 2021 році організація надала гуманітарну допомогу на суму понад 151,5 мільйона турецьких лир ($8,3 мільйона) понад 8,5 мільйонам людей у ​​51 країні.

Інші країни

Японія. «The Japan Times» – «Байден буде у скрутному становищі на G20, якщо Путін і Сі приїдуть»

Президент США Джо Байден став перед важким вибором після оголошення Індонезією про те, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін візьмуть участь у саміті «Великої двадцятки» цього року: приєднатися до заходу з двома лідерами, яких він прагнув ізолювати, або пропустити зустріч і відмовитися від можливості сформувати її результат.

Готуючись до листопадових зборів, Байден повинен визнати той факт, що такі країни, як Індонезія, відмовляються обирати чиюсь сторону у зв'язку з вторгненням в Україну, незважаючи на його вимогу зробити це.

У будь-якому випадку, це була новина, яку Байден не хотів чути, коли президент Індонезії Джоко «Джокові» Відодо заявив у четвер, що Путін та Сі, швидше за все, приїдуть на зустріч на Балі.

Це відкриває можливість прямої зустрічі між Путіним та Байденом. Навіть якщо вони уникають потиску рук, пара цілком буквально ділить сцену під час зустрічей, фотосесій та урочистих заходів, якими ознаменовано такі збори.

«Сі Цзіньпін приїде. Президент Путін також сказав мені, що він приїде», – сказав Відодо в інтерв'ю головному редактору Bloomberg News Джону Міклетвейту. «Ми хочемо, щоб цей регіон був стабільним, мирним, щоб ми могли забезпечити економічне зростання. І я думаю, що не тільки Індонезія – азіатські країни теж хочуть того ж таки». Цими зауваженнями Джокові майже відкинув вимогу Байдена про те, щоб світова спільнота відвернулася від Путіна через його рішення вторгнутися до України. Байден, який каже, що Путіна слід судити за військові злочини, лобіював виключення Росії з G20 після початку вторгнення, а офіційні особи США раніше чинили тиск на Індонезію, щоб вона виключила Путіна із саміту на Балі.

Але стає все очевиднішим, що такі країни, як Індонезія, не хочуть погоджуватися з цим планом, так само як вони відмовитися припинити економічну торгівлю з Росією. У тому ж дусі їх все більше турбує напруженість у відносинах США з Китаєм, вказуючи на серпневий візит спікера палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань як надмірно підбурювальний.

«Байден безперечно збирається піти, і я думаю, питання в тому, наскільки конфронтаційним воно буде, — сказала Мелінда Харінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради.

«Бойкотувати це не варіант. Ми знаємо, що адміністрація вважає, що це означало б віддати саміт Путіну».

ОАЕ. «Khaleej Times» – В результаті вибуху загинула дочка помічника Путіна

США

«Arkansas Democrat-Gazette» – «Донька союзника Путіна загинула під час вибуху автомобіля

Росіяни стримано звинувачують українців

За даними головного слідчого органу Росії, дочка Олександра Дугіна, ультраправого російського націоналіста, який допоміг сформувати наратив Кремля про Україну, була вбита в суботу, коли автомобіль, яким вона керувала, вибухнув під Москвою.

Слідчий комітет Росії заявив, що розслідує інцидент і порушив кримінальну справу за вбивство.

Зазначається, що Toyota Land Cruiser «вилетів на повній швидкості на шосе загального користування» і загорівся після того, як вибухнув «вибуховий пристрій, закладений під днище автомобіля з боку водія». Водій, якого комітет ідентифікував як «журналіста і політолога Дарію Дугіну», загинув на місці. У ньому сказано, що перші докази вказують на «наймане вбивство».

29-річна Дугіна їхала на машині свого батька з фестивалю, який вони обидва відвідали, коли стався вибух, який охопив машину вогнем, повідомив друг Дугіна Андрій Краснов державному ЗМІ ТАСС.

«NYT» – «Російський експерт загинув внаслідок вибуху автомобіля»

У державних новинах «Зіткнення цивілізацій»

У «Вістях тижня», щотижневому огляді контрольованих Кремлем телевізійних новин, нещодавно була представлена ​​довга історія хижацьких західних держав, які зазнали фіаско, коли вони вторглися до Росії: Швеція у 18 столітті, Франція у 19 столітті, Німеччина в 20 столітті.

Вороги наразі намагаються компенсувати ці втрати, сказав ведучий Дмитро Кисельов, звинувачуючи Захід у війні, яку Росія спровокувала в Україні. За його словами, мета покінчити з Росією «застаріла століттями і незмінна». – Тут ми в обороні.

За шість місяців, що минули після вторгнення Росії, акцент державних ЗМІ у висвітленні війни поступово змістився. Зникли прогнози блискавичного наступу, який знищить Україну. Менше розмов про те, що їх сприймають як визволителів, які мають «денацифікувати» та демілітаризувати Україну, хоча ярлик «фашистський» на владу в Києві, як і раніше, накидається.

Репортажі не так про Україну, як «про протидію планам Заходу щодо встановлення контролю над матінкою-Росією», — сказав Станіслав Кучер, ветеран російського телебачення, який зараз консультує проект щодо покращення доступу росіян до заборонених новинних агентств. Сполучені Штати – головний антагоніст, а Європа та НАТО – їхні слуги.

Ведучий ток-шоу Володимир Соловйов заявив цього місяця, що «Росію запросили приєднатися до західного суспільства на вечерю — не як гостя, а як страву».

Одне з його нічних шоу нещодавно представило війну як космічне протистояння добра і зла. Для конкретних інцидентів він наводить різних «експертів», таких як колишня зірка бойових мистецтв американського походження Стівена Сігала, громадянина Росії, який просував версію Кремля про те, що вибух у липні в російському таборі для інтернованих на сході країни був наслідком обстрілів з України.

Колонка: Удар під Москвою ставить еліту на межу

Зухвалий підрив автомобіля в передмісті Москви, в результаті якого загинула донька відомого прибічника вторгнення президента Володимира В. Путіна в Україну, вніс нову невизначеність у шестимісячну війну та сколихнув російську еліту.

Російська влада заявила в неділю, що почала розслідування вбивства 29-річної Дарії Дугіної, політичної оглядачки, яка була донькою філософа Олександра Дугіна, який протягом тривалого часу був провідним прихильником імперіалістичної Росії та закликав Кремль посилить напад на Україну.

Російське державне телебачення назвало вибух автомобіля «терористичним актом» і заявило, що передбачуваною метою був пан Дугін. Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, це закінчилося тим, що замість цього вбили його доньку, тому що він взяв іншу машину в останню хвилину.

Доказів пов'язаності нападу з війною в Україні не було, але соратники пані Дугіної швидко заявили, що за ним стоїть Україна. Кремль мовчав. Радник президента України Володимира Зеленського заявив, що його країна не причетна до вибуху.

«Україна точно не має жодного відношення до вчорашнього вибуху», — заявив радник Михайло Подоляк у телевізійних коментарях у неділю вранці. «Ми не злочинна держава, як Російська Федерація, і тим більше не терористична».

Тим не менш, рідкісний напад на члена прокремлівської еліти — нагадуючи полум’яні вбивства московських хаотичних 1990-х років — має потенціал ще більше підірвати зусилля пана Путіна продовжувати війну в Україні.

Підпис під фото: У неділю, українські солдати чекали формування військової колони для просування на схід України з бази на південь від Києва.

«The Wall Street Journal» – «Кремль використовує найманців» 

Wagner Group, приватна армія, сформована «шеф-кухарем Путіна», націлюється на мінеральні багатства Малі

Лідери Малі зібралися в аеропорту Бамако на початку цього місяця, щоб привітати останню поставку від свого нового благодійника: Кремля.

На північному кінці злітно-посадкової смуги стояла лінія штурмової авіації, включаючи російські реактивні винищувачі та бойові вертольоти, щоб відправити на лінію фронту десятилітньої війни проти джихадистів, згідно з кадрами церемонії на державному телебаченні Малі. На південному кінці, поза межами поля зору, була розширена база Wagner Group.

«Ця партія військової техніки відображає наше зобов’язання робити все можливе для посилення операцій наших сил оборони та безпеки», — сказав полковник.

Ассімі Гойта, який захопив владу в результаті державного перевороту 2020 року, не повідомив подробиць про те, як були придбані літаки. Поруч із ним стояв посол Росії Ігор Громико, онук Андрія Громико, видатного дипломата радянських часів, який додав: «Співпраця з Малі йде дуже добре у військовій сфері та в усіх інших сферах». Невдовзі після цього пану Гойті зателефонував президент Володимир Путін.

Звичайні сили Росії загрузли в Україні. Але в слабких, але багатих на ресурси державах військова дипломатія стає все більш укоріненою та неприборканою.

З березня російські бойовики були причетні до щонайменше шести ймовірних масових вбивств, за словами тих, хто вижив, представників Заходу та Організації Об’єднаних Націй і правозахисних організацій, через що десятки тисяч людей втекли через кордон до Мавританії.

Слідчі ООН у неопублікованому звіті, з яким ознайомилася The Wall Street Journal, заявили, що об’єднані сили малійських і «білошкірих» бійців здійснили рейд на групу скотарів біля кордону з Мавританією, стративши десятки з них. Хоча інцидент стався в рамках операції проти джихадистів, ніяких боїв не було, а пастухи були беззбройні, розповіли журналу в інтерв'ю, ті кому вдалося вижити.

У кількох випадках «Вагнер» посилав геологів розвідувати багаті ресурсами регіони на південному заході та в центральній частині Малі перед своїми найманцями, повідомили західні представники безпеки, додавши, що «Вагнер» використовує військову силу для очищення районів від населення, де діють джихадисти.

«Малі — це сполучна ланка країни з важливими природними ресурсами та слабким урядом, де Росія може надавати послуги та отримати доступ через Wagner», — сказала Анна Борщевська, співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики, що займається Росією.

Ні Вагнер, ні Кремль не відповіли на прохання про коментарі. Хунта, збройні сили та міністерство гірничої промисловості Малі не відповіли на запити про коментарі. У червні міністр закордонних справ Малі Абдулай Діоп заявив Раді Безпеки ООН: «Ми нічого не знаємо про Вагнера».

Малі є однією зі зростаючого списку африканських країн, де ізольований пан Путін прагне залучити мережу союзників за межами уряду для проектування влади та збільшення доходів. Зараз Вагнер працює в Малі, Сирії, Судані та Центральноафриканській Республіці. За оцінками, на континенті розміщено близько 5000 солдатів, його площа майже така ж велика, як у США приблизно 6000 військових і допоміжного персоналу.

Керований Євгеном Пригожиним, бізнесменом, відомим як шеф-кухар президента Путіна через його контракти з громадським харчуванням із Кремлем, «Вагнер» став ключовим інструментом російського впливу та альтернативних доходів у віддалених зонах конфлікту.

На полі бою в Україні військовослужбовці Вагнера діють під загальним командуванням російської військової частини, відповідальної за територію та інтегровані в логістичний ланцюг російської армії, повідомляє українська військова розвідка. Пан Пригожин, якого неодноразово фотографували на окупованих Росією територіях України, їздив по російських в’язницях для вербування нових бойовиків та нещодавно отримав найвищу нагороду країни – Героя Росії.

Кремль заявляє, що не має відношення до Вагнера, але російські офіційні ЗМІ останніми місяцями рясніють репортажами про героїчні подвиги вагнерівців в Україні.

Пан Пригожин неодноразово заперечував будь-яку приналежність до «Вагнера» і заявив у нещодавній письмовій відповіді на запитання журналу, що «нічого не знає» про групу.

Компанія пропонує потужну військову допомогу союзникам без офіційної причетності Кремля. Найманці пана Пригожина та Вагнера регулярно подорожують на російських військових літаках в Африку, сказав Гліб Ірісов, колишній офіцер зв’язку ВПС Росії, який втік на Захід, а також західні співробітники служби безпеки. Згідно з даними Міністерства фінансів США, у Малі Wagner тихо розвивається в набагато більшу мережу підприємств, включаючи гірничодобувні фірми та політичних консультантів, які пропонують послуги з видобутку золота, консультації щодо політичних кампаній і дезінформацію в соціальних мережах.

Операції «Вагнера» в Африці дали неоднозначні результати. Компанію найняв Мозамбік у 2019 році для розгрому філії «Ісламської держави», але вона була змушена відступити після того, як кілька її бійців були захоплені та обезголовлені джихадистами, кажуть західні та африканські чиновники. Мозамбік розірвав контракт з командою. У Мавританії громадські організації протестували проти вбивств громадян країни по інший бік кордону.

Франція зберегла тут вплив і втрутилася з військовим втручанням після того, як джихадисти, пов’язані з Аль-Каїдою та Ісламською державою, захопили північ країни в 2012 році. США та інші західні країни прийшли допомогти в операції під проводом Франції. в рамках широких зусиль з викорінення екстремістів із регіону Сахель у північній Африці.

Через рік після того, як у 2021 році проросійська військова фракція захопила владу, французи почали виводити свої 1000 військових. Відносини між Малі та Вашингтоном швидко охолонули. У квітні Державний департамент США заблокував запит хунти на імпорт транспондера військового рівня для їх єдиного турбогвинтового військового транспортера C-295 «через зовнішньополітичні занепокоєння», згідно з документами, розглянутими Журналом.

Розчаровані тим, що Захід їх відвернув, члени хунти зустрілися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавом в ООН, кажуть представники служби безпеки Заходу. Пан Лавров запросив їх до Москви, де їм запропонували екскурсію службами Вагнера. Один високопоставлений американський чиновник сказав, що Вашингтон був вражений приходом Росії. «Ми спостерігали за джихадистами, а не за урядом Малі і точно не за росіянами», — сказав чиновник.

Вагнер у грудні 2021 року підписав контракт із хунтою, погодившись допомагати в боротьбі з ісламістськими екстремістами в обмін на 10 мільйонів доларів на місяць, кажуть представники безпеки Заходу та ООН.

Вагнер швидко дав зрозуміти, що має інші фінансові амбіції, окрім отримання щомісячної зарплати найманців.

У березні «Вагнер» відправив Андрія Манделя, керівника російського підприємства з природних ресурсів «М Інвест» у Санкт-Петербурзі, до Малі, повідомили західні представники служби безпеки. Пан Мандел уже мав справу зі США. У 2020 році Міністерство фінансів США наклало на нього санкції за нібито причетність до вторгнення в Крим у 2014 році. Того ж року він і пан Пригожин стягнули санкції за нібито спробу втручання у вибори в США та за діяльність золоті підприємства в Судані, які, за словами Вашингтона, розробляють корисні копалини країни та «слугують прикриттям» для сил Вагнера, що діють там.

США поширили заморожування активів на компанії, включаючи M Invest, яка, за їх словами, «слугує прикриттям» для сил Вагнера, що діють у Судані, і заборонили громадянам і організаціям США укладати з ними будь-які операції.

Ні пан Пригожин, ні «М Інвест» не відповіли на запити щодо коментарів щодо видобувної компанії. З паном Манделом не вдалося отримати коментар.

Малі є четвертим за величиною експортером золота в Африці. За даними Міністерства торгівлі США та Геологічної служби США, у Малі також є великі запаси нафти, марганцю, урану та літію, металу, який використовується для виробництва акумуляторів для електромобілів.

За словами Хамми Аг Махмуда, лідера туарегів і колишнього міністра Малії, уряд веде переговори з Вагнером щодо двох концесій на видобуток золота на півдні Малі.

Цього літа сили Вагнера підійшли до Інтахаки на північному сході, місця гігантської неофіційної золотодобувної копальні, яку сільські жителі працювали кирками та лопатами, сказав інший лідер туарегів та західні представники безпеки. Ці люди сказали, що малійська армія та місцеві повстанські групи домовилися дозволити селянам працювати на шахті в обмін на відсоток від видобутку.

Вони сказали, що «Вагнер» був залучений до цієї угоди, яка може дати російській компанії доступ до частки в потоці доходів від золота в регіоні.

Суданські торговці золотом, які довгий час домінували в торгівлі на території Малі, пішли в результаті військових операцій, за словами західних чиновників, замінені росіянами, які продають малійське золото в Дубаї через посередників.

З новим військовим розгортанням «Вагнер» намагається заволодіти природними ресурсами Півночі», — сказав пан Аг Махмуд, лідер туарегів.

У центрі амбіцій Вагнера опинилося місцеве населення західних і центральних провінцій Малі. Тисячі втекли через сусідні кордони.

Війська Вагнера вперше розгорнулися разом із малійськими силами в лютому на військовій базі Діабалі в Західному Малі, використовуючи цю базу для тортур і страт підозрюваних джихадистів, кажуть представники західних служб безпеки та правозахисні організації. Потім група рушила однією з головних магістральних доріг країни до району поблизу Мавританії, де кочові скотарі кочують по обидва боки кордону.

Саме там, біля добре відомого як Робінет-Ель-Атає, 5 березня стався напад, задокументований ООН. Мавританський пастух сказав, що він був там того ранку, коли прибув конвой мотоциклів з людьми в пахлаві та рукавичках, а також у вигляді двох пікапів з кулеметами. Пастух сказав, що серед солдатів були члени малийської армії та найманці Вагнера.

Пастух сказав, що війська завантажили кіз і овець у свої вантажівки, а потім, схоже, опрацьовували список імен людей, яких потрібно затримати. «Вони зв’язали мені руки ззаду і зав’язали очі тюрбаном», — сказав він. За словами пастуха, вони забрали 35 людей, у тому числі двоюрідного брата та старшого брата, але залишили його та ще двох.

Через два дні житель села, який шукав свою худобу, знайшов спалені тіла приблизно за 10 миль звідси, а потім привіз пастуха на місце події на мотоциклі. «Ми не змогли їх ідентифікувати», — сказав пастух. «Коли ми пішли, я зрозумів, що мій двоюрідний брат і інші брати убиті», — сказав він. «Я ніколи більше їх не побачу».

Пізніше того ж місяця ще одна спільна група Вагнера та Малі попрямувала на північ, убивши приблизно 500 осіб у ринковому місті Моура в центральній частині Малі, за словами тих, хто вижив, західних співробітників служби безпеки та правозахисників.

Війська Вагнера, які супроводжували місцеву армію, не представилися, але прийшли в тому ж одязі та спорядженні, що й на загальнодоступних фотографіях російських найманців у Малі, кажуть ті, хто вижив.

Ті, хто вижив, кажуть, що найманці брали помітну участь у нападах і вбивствах місцевих жителів. 25-річний Ібрагім Тамбура, який тримав кіоск на ринку Moura, сказав, що був свідком страти сусіда. «Білі люди вбили його перед будинком», — сказав він. «Вони застрелили його з близької відстані з великого кулемета, більшого за звичайні, які є в Малі».

Переміщені особи, які вижили, кажуть, що залишилися знедоленими після того, як об’єднані війська Вагнера та Малі пограбували їхню худобу та заощадження. Збої в транскордонних торговельних коридорах і збір врожаю проса підштовхують регіональні ціни на продукти харчування.

«Група Вагнера не принесе миру в Малі», — заявив у червні Річард Міллс-молодший, заступник посла США в ООН. «Натомість це лише відверне природні та економічні ресурси від боротьби Малі з тероризмом».

Малі є четвертим за величиною експортером золота в Африці.

Стаття: Розслідується вбивство дочки соратника Путіна

Російські чиновники розпочали розслідування вибуху автомобіля під Москвою у вихідні, в результаті якого загинула донька відомого ультраправого російського ідеолога, який давно закликав Росію захопити Україну.

Український чиновник заперечив, що Київ відіграв будь-яку роль у вибуху, в результаті якого загинула Дар’я Дугіна, який Слідчий комітет Росії назвав заздалегідь спланованим ударом. Агентство повідомило, що автомобіль Toyota Land Cruiser, яким вона керувала, вибухнув у суботу близько 21:00 за місцевим часом як можливий результат закладеної всередину бомби.

Пані Дугіна була дочкою Олександра Дугіна, який роками закликав Росію розширити свою територію шляхом захоплення України. У 2014 році, коли підтримувані Росією сепаратисти захоплювали урядові будівлі на сході України, а Москва розпалювала там збройний конфлікт, пан Дугін давав інтерв’ю, в яких пропонував Росії захопити країну та стратити ключових посадових осіб.

Пані Дугіна довгий час була активною прихильницею євразійства, унікальної форми російського націоналізму. Вона підтримувала війну в Україні та регулярно публікувала статті на прокремлівських сайтах під псевдонімом Дарія Платонова.

Також вона була частою гостею державного телебачення. У недавньому виступі на ток-шоу «Час покаже» пані Дугіна сказала, що Росія намагається врятувати українців від нацистів, які керують урядом.

«Україна втратила єдність своєї нації», — сказала вона, повторюючи наратив Кремля про те, що Київ перебуває в полоні підтримуваних Заходом націоналістів, яким Росія мала завадити розірвати країну на частини.

Новина: Російські чиновники розпочали розслідування вибуху автомобіля під Москвою, в результаті якого загинула донька відомого ультраправого російського ідеолога, який давно закликав Росію захопити Україну. Український чиновник заперечив, що Київ відіграв будь-яку роль у вибуху.