Президентом Казахстану переобрали Токаєва: що він казав про Україну
-
-
>
-
>
-
>
541
Чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв отримав 81,31% голосів за підсумками виборів, які відбулися в неділю.
Про це повідомив голова казахстанської ЦВК Нурлан Абдіров передає BBC.
За попередніми даними, явка була 69,44%. У голосуванні взяли участь понад 8,2 млн із майже 12 млн зареєстрованих виборців, повідомили у ЦВК.
«Проти всіх» на виборах проголосували 5,80% виборців. Суперники Токаєва набрали по 2-3% голосів.
Токаєв таким чином матиме право обіймати посаду президента ще сім років. Згідно зі змінами до конституції, він більше не матиме права на переобрання.
Чинний президент Казахстану, коментуючи війну росії проти України, неодноразово заявляв, що підтримує територіальну цілісність всіх держав, і відмовився визнати території під контролем «ЛНР» та «ДНР» незалежними.
Згідно з результатами екзитполу, проведеного в неділю міжнародним інститутом регіональних досліджень «Відкрите суспільство», Касим-Жомарт Токаєв набрав 82,45% голосів.
Інший екзитпол, проведений Інститутом громадської політики партії «Аманат», дав Токаєву ще більше: 85,52% голосів.
Вибори президента призначив сам Токаєв, який, на думку аналітиків, у такий спосіб має намір легітимізувати всю свою владу.
Конкуренти Токаєва до цього у великій політиці не були помічені і зареєструвалися буквально за два місяці до виборів.
Аналітики вважають, що Токаєв оголосив дострокові вибори, щоб утвердити свою перемогу до появи реальних супротивників чи зростання протестів у країні.
Токаєв став президентом Казахстану у 2019 році. Тоді Нурсултан Назарбаєв, який очолював країну протягом 28 років незалежності, підтримав Токаєва на дострокових виборах і фактично передав йому владу.
Тому Токаєва багато хто вважав лише ставлеником і лояльним прихильником Назарбаєва.
Однак після акцій протесту в січні 2022 року, коли внаслідок заворушень загинули щонайменше 225 людей, новий президент почав активно виганяти родичів колишнього лідера з ключових постів у різних відомствах, зокрема у силових структурах та державних компаніях. Тоді ж Назарбаєва зняли з посади керівника Ради безпеки країни.
