Любов до фермерів українським коштом. Чому сваряться Київ та Варшава
Відносини Польщі з Україною зараз «не найкращі через висловлювання представників української влади».
Це заява заступника міністра закордонних справ Яблонського. Він згадав про «багато питань, з яких між країнами немає згоди». Дипломат пообіцяв, що Польща залишається «поблажливою», оскільки на Україну напали, але «вона також не повинна нападати на союзників».
І це тільки одна з серії заяв.
Короткий виклад попередніх:
- 1 серпня посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького викликали до МЗС у Києві через заяви керівника офісу з питань міжнародної політики в адміністрації Дуди Марчина Пшидача.
- Пшидач зауважив, що Україна отримала справді велику підтримку від Польщі і їй «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
- Представник ОП Андрій Сибіга жорстко відповів Пшидачу, мовляв, коли Україна у війні, то намагання «виторгувати» у неї ще щось більше – це віроломство. Він нагадав, що де-факто Україна щоденно віддячує Польщі та іншим союзникам тим, що українські військові продовжують тримати фронт.
- Прем'єр Моравецький засудив рішення Києва викликати польського посла до МЗС через висловлювання Пшидача.
- Польща оголосила про виклик посла України Василя Зварича.
- Володимир Зеленський закликав не дати політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами.
Власкор «Голосу Америки» у Європі Богдан Цюпин пише, що скандал щодо «вдячності» України з Польщею лише на перший погляд схожий на британський, коли міністр оборони Воллес закликав Київ робити так, щоб вдячність українців за міжнародну допомогу була більш помітною.
Але заяви польських посадовців набагато різкіші, а Воллес потім пояснив, що прояви більшої вдячності потрібні, щоб заохочувати інші країни більше надалі допомагати Україні.
«У Лондоні не педалювали цю тему, а у Києві послів на роз’яснення не викликали. Жертвою став посол Вадим Пристайко, якого Зеленський усунув з посади без пояснень», – пише Цюпин.
Натомість польські політики продовжують гучно наголошувати на розбіжностях. На жаль, це ще не вечір, і росіяни готують попкорн.
Серпом по збіжжю
Коріння неприємної риторики у постачанні українського збіжжя до Польщі та майбутніх парламентських виборах.
5 квітня – у день, коли до Варшави прибув з офіційним візитом Володимир Зеленський – сталася відставка міністра сільського господарства Польщі Генрика Ковальчика. Її метою було заспокоїти фермерів, які втрачали гроші через українську агропродукцію, що мала проходити транзитом до інших країн, але залишалася і продавалася у Польщі.
Протести завершилися угодою між Польщею та іншими центральноєвропейськими державами з Єврокомісією. Домовленості полягали у тимчасових обмеженнях на постачання української аграрної продукції до Центральної Європи, які після 15 вересня мали бути скасовані.
Польщі та її партнеркам дали час, щоб підготувати ринки до конкуренції з Україною, а польські фермери отримали щедру компенсацію від ЄК. Фактично йшлося про гроші в обмін на можливість виконувати угоду про асоціацію між Києвом та Брюсселем, відповідно до якої експорт збіжжя в Європу не є якимсь порушенням. Цікаво, що румунські та болгарські фермери виступали не так за припинення ввезення українського зерна, як за збільшення компенсацій від Єврокомісії.
Анджей Дуда наприкінці червня під час зустрічі із Зеленським у Києві пообіцяв, що Польща підготується до скасування ембарго.
Але у середині липня, якраз тоді, коли рф вийшла із зернової угоди та почала бомбардувати порти, Центральна Європа звернулася до Єврокомісії з вимогою залишити обмеження на українську аграрну продукцію і після 15 вересня. Ба більше – прем'єр Моравецький заявив, що якщо Брюссель не погодиться з цим, Польща запровадить обмеження самостійно.
Читайте також: До Луцька прибули Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда
Захист фермерів і путіна
Усе виглядає так, що польські політики, підливаючи оливи у вогонь аграрного скандалу, керувалися не стільки економічними, скільки політичними мотивами. Права партія ПіС («Право і справедливість») напередодні осінніх виборів потерпає від конкуренції з боку ультраправої та антиукраїнської «Конфедерації». При цьому ПіС часто поступається саме в аграрному сегментів виборців.
Наприкінці червня соціологи нарахували «Конфедерації» 14% підтримки виборців, ПіСу - 37% і 31% «Громадянській платформі» експрем'єра Дональда Туска.
Цілком ймовірно, що партії президента Дуди та його ментора Ярослава Качинського доведеться піти у коаліцію з конфедератами чи Туском. Обидва варіанти неприйнятні для ПіСу, тому заборона на українське збіжжя та антиукраїнська риторика останніх тижнів пов'язана виключно зі збереженням влади і замаскована думками про польських фермерів.
Читайте також: Польські фермери призупинили акцію протесту на кордоні
Найбільший друг України у Європі закликає Київ належно дякувати за допомогу (і це справедливо – Ю.К.), але завдає синхронного з путіним удару по аграрному сектору України. Українські інтереси у такий спосіб розмінюються на голоси польських фермерів та їхніх родин.
Тож публічні сварки – тільки інформаційний шум. А ще сигнал про те, наскільки ж важко буде Україні балансувати ще на етапі переговорів України з ЄС. Якщо у розпал небувалої з 1945 року війни у Європі спалахують подібні суперечки, то якими будуть відносини з Польщею і чи залишиться вона таким же відданим союзником, коли виявиться, що інтеграція України завдасть проблем частині її бізнесу?
Ексочільник МЗС Павло Клімкін у своїх соцмережах припустив, що спільне майбутнє України та Польщі у Євросоюзі буде нервовим, якщо до скандалу дійшло, коли Київ навіть не почав переговори про вступ.
«В нас ще буде безліч приводів для емоцій, уявіть собі, якими непростими, емоційними і нервовими будуть наші з поляками розмови щодо вступу до Євросоюзу. Сільське господарство це тільки один з прикладів. Але дружбу потрібно підтримувати. І це означає, що відверта і навіть жорстка розмова крутіша за офіційні та формальні кроки, які шкодять нам обом і створюють можливості для Кремля. Має бути навпаки», – резюмує Клімкін.
Найближчими місяцями побачимо, чи стануть польські політики лідерами, які хочуть і можуть переконати своїх громадян у непопулярних кроках, навіть якщо вони завдають їм політичних збитків.
Читайте також: Засвідчили дружбу в умовах складної історії, – Анджей Дуда про візит у Луцьк