Клонований Орбан: як Словаччина з Фіцо може псувати нерви Україні та ЄС

Легко уявити, які гострі котячі пазурі шкрябали по українофільській душі президентки Словаччини Зузани Чапутової, коли вона зустрілася з проросійським експрем’єром Робертом Фіцо, чия партія Smer – SSD перемогла на виборах. Чапутова змушена доручити йому сформувати новий уряд. Але що вдієш? Така вже конституційна традиція – довірити формування уряду переможцю виборів.

Трохи раніше Чапутової пана Фіцо з перемогою привітав (першим у світі!) Віктор Орбан. У них точно буде взаємна любов, але найближчі дні покажуть, які партії зможуть знайти більшість у парламенті Словаччини для підтримки коаліції. Чапутова дала Фіцо два тижні на формування нового кабінету. Розклади там кібернетичні й все ще може статися – аж до формування коаліції довкола головного опонента Smer – ліберальної та проєвропейської «Прогресивної Словаччини». 

А от українців настрашили заяви Роберта Фіцо. Він пообіцяв припинити військові поставки в Україну, заявив про прагнення до мирних переговорів, критикує санкції проти росії, заявив, що словаки «мають більші проблеми, ніж допомога Україні». Ну й бонусом: він проти захисту прав ЛГБТК+, захищає національне право вето в ЄС і договорився до звинувачень «українських нацистів і фашистів» у війні.

Орбане, це ти?

Для видання Politico перемога Фіцо – «багато галасу ні з чого». Воно заспокоює європейців, коли дає заголовок до редакційного матеріалу про Словаччину: «Чому вибори в Словаччині насправді не мають значення».

Але Європа справді напружилася після перемоги ще одних правих популістів в країні ЄС та НАТО – навіть попри те, що Словаччину з населенням у 5,5 мільйона часто плутають зі Словенією (як от покійний Сільвіо Берлусконі та Джордж Буш). Найбільше європейці остерігаються отримати ще одну країну, яка встромлятиме палиці в колеса питань розширення спільноти та української допомоги.

Повернувся і хоче помститися

У Словаччині розгорнулася політична драма. Її фабула така: Фіцо був змушений піти у відставку в 2018 році на тлі народного повстання, але повернувся на сцену з помстою.

Колишній комуніст, 59-річний Фіцо був головою уряду з 2006 по 2010 рік і з 2012 по 2018 рік, привів Словаччину до Шенгенської зони у 2007 році та до ЄС у 2009 році. Після вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Куснірової у 2018 році слідство виявило великі корупційні мережі, в яких були причетні й високопосадовці. Фіцо пішов під тиском масових протестів.

Нинішні позачергові вибори відбулися після розпаду у грудні 2022 року правоцентристської коаліції, яка прийняла владу від Smer у 2020 році. Вона не впоралася з економічними викликами, що призвело до відставки кабінету на чолі з Едуардом Гегером.

Момент тріумфу та повернення. Фіцо виграв позачергові вибори, фото - AP

Отож, Smer-SD («Курс на соціал-демократію») здобули більшість. Під час своїх двох попередніх термінів в уряді – у 2006-2010 та 2012-2018 роках – Фіцо виявився прагматичним гравцем на європейській та трансатлантичній арені, не ставлячи під сумнів зобов’язання країни ні перед ЄС, ні перед НАТО. Але його усунення у 2018 році та повномасштабне вторгнення росії в Україну, схоже, спонукали Фіцо до зміни гасел.

DW пише, що риторика Фіцо почала набувати рис екстремістської й ультраправої, оскільки лідеру Smer-SD треба було знову віднайти авторитет у суспільстві.

Фіцо - великий симпатик Путіна та російського газу, фото - AP

Новоявлене русофільство Фіцо викликало резонанс у країні, де частина виборців ностальгує за соціалістичною добою.

Напередодні голосування більш ніж половина населення вважали, що Захід відповідальний за війну в Україні. Серед країн «Вишеградської четвірки» саме Словаччина найбільш скептично ставиться до України. Уже на початку 2023 року 52% словаків негативно оцінили прийняття в себе біженців з України, а третина пов’язали їхню присутність зі зростанням рівня злочинності.

Захід прямо корелює такі зміни у свідомості словаків з інформаційними атаками Кремля. Віцепрезидент Європейської комісії Вера Йоурова назвала вибори в Словаччині прикладом того, наскільки європейські вибори вразливі до «зброї масових маніпуляцій вартістю в багато мільйонів євро». Брюссель пригрозив оштрафувати гігантів соцмереж Alphabet, TikTok і Meta, якщо «вони не зроблять більше для боротьби з цією проблемою».

Читайте також: Словаччина продовжила термін тимчасового захисту для українців

Звідки взявся Фіцо?

Словаччина завжди була чимось на зразок глухого закутка як в імперії Габсбургів чи грала другу скрипку як в Чехословаччині під час холодної війни.

Симпатії до Москви стали для багатьох словаків наслідком розчарування в прозахідній орієнтації останніх урядів, таких неуспішних у внутрішній політиці, розповіла «Радіо Свобода» Ольга Дьярфашова, політологиня університету Братислави. Варто навести розлогу цитату з цієї розмови, яка пояснює прихильність словаків до гасел Фіцо.

«У Словаччині дуже сильні регіональні відмінності. Для людей із глибинки Євросоюз – щось далеке: багато хто з них вважає, що на їхньому житті перебування в ЄС позитивно не позначилося. Це, звісно, не так, але пояснити кожному, скільки грошей Словаччина одержала з євробюджету, непросто. А ще частина суспільства має дещо архаїчну психологію. Один мій колега-культуролог написав книгу, де назвав словаків «постселянами». Це багатьох образило, хоча бути хліборобом – це прекрасно. Йшлося про важливість локальних зв'язків в Словаччині – від сімейних до земляцьких. На них часто будуються навіть корупційні відносини. Політика багато в чому відбиває стан суспільства», – сказала Ольга Дьярфашова.

Росії симпатизують навіть після 24 лютого, бо вона постає як консервативна альтернатива Заходу. На Україну ж ця частина словацького суспільства дивиться як на країну, яка сліпо йде у «фарватері Заходу». Усе, як у методичках Кремля.

Радянське вторгнення 1968 року у Словаччині переживали менш трагічно, ніж у Чехії. І лідер «празької весни» Олександр Дубчек, і Густав Гусак, який змінив його, були словаками. Це «підсолодило пігулку» для багатьох, а 1969 року комуністичний режим формально зробив Чехословаччину федерацією.

«Синдром маленької людини в країні завжди породжував недовіру до зовнішніх сил, австрійських, чеських, польських, угорських чи американських. Можна навіть стверджувати, що вкорінене невдоволення, яке вміло використовує Фіцо, є визначальною характеристикою його політики», – пише видання Politico про перемогу цього політика.

Нагадаю, Politico робить приємний нам висновок: враховуючи, наскільки країна залежить від ЄС, перемога правопопуліста Фіцо не матиме великого значення.

Економіка Словаччини, яку називали на початку 2000 років «татранським тигром», нині у занепаді. Її ВВП на душу населення ставить її в нижню частину рейтингу єврозони з такими країнами, як Латвія та Хорватія. Словаки очолюють рейтинги хіба тільки за розміром бюджетного дефіциту (у 2023 році він сягне майже 7%).

Фіцо обіцяє своїм виборцям більше соціальних витрат. Досягти цього буде неможливо без допомоги ЄС, включаючи 6 мільярдів євро з фонду відновлення Євросоюзу. Будь-який крок, спрямований на відхилення від мейнстріму у фіскальних питаннях, зустріне негативну реакцію інвесторів, що призведе до зростання вартості запозичень Словаччини.

Команда Фіцо агітує за обмеження впливу ЄС, «традиційні цінності» та зменшення допомоги Україні. Фото - Politico

Це підживлює сумніви й у тому, що Фіцо піде шляхом Орбана й обере неліберальний розвиток країни. Адже на відміну від Орбана, чия партія «Фідес» править абсолютною більшістю, «Smer» Фіцо доведеться зібрати в коаліцію екстремістські проросійські партії та свого колишнього союзника, який перетворився на ворога, – Пітера Пеллегріні. Цей політик став прем’єром після відставки Фіцо у 2018 році.

Словацька політика, яка мала п’ять прем’єр-міністрів за останні п’ять років, залишатиметься нестабільною. Але важко уявити, що ті самі люди, які вийшли на вулиці у 2018 році й усунули Фіцо від влади через фактично політичне убивство журналіста, просто стоятимуть осторонь і спостерігатимуть, як їхня країна наслідуватиме сумнівний приклад Угорщини.

Пропало все?

Кажуть, що певні антиукраїнські настрої у Фіцо виникли після його переговорів з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко у 2009 році. Тоді словаки через російсько-українську газову війну мали значні збитки. Фіцо прилетів до Києва, але Тимошенко змусила його три години чекати в кабінеті, потім приділила 15 хвилин і сказала, що нічим не може допомогти.

Після цього візиту Фіцо повернувся як відверто антиукраїнський політик, пішов на телебачення, де заявив, що політика щодо України потребує змін і що ми тепер не будемо підтримувати європейські прагнення Києва.

Перемовини Роберта Фіцо та Юлії Тимошенко у Києві, 2009 рік, фото - Радіо Свобода

Але коли у 2014 році постало питання реверсних поставок газу в Україну, Фіцо їх підтримав – це було вигідно й Словаччині.

«Це принципова різниця між Фіцо та Орбаном. Орбан – ідеолог, тоді як Фіцо радше прагматик», – сказав «Європейській правді» експерт Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба.

Не варто перебільшувати й можливі оборонні втрати України з огляду на обіцянки Фіцо «не надсилати жодного раунду» боєприпасів в Україну. Враховуючи, що Братислава вже поставила все, що було в її силах, це не є вагомою загрозою. Словаччина посідає 19 місце за обсягом допомоги Україні, на одну сходинку поступаючись нейтральній Австрії.

А те, що чекає Київ з Братислави, – законтрактовані поставки: на гроші Данії, Німеччини та Норвегії словаки мають виконати контракт на 16 САУ типу Zuzana 2 калібру 155-мм для ЗСУ. Ще є меморандум з приватною словацькою компанією Konstrukta Defence про удосконалення САУ «Богдана» і контракт на виробництво дистанційно керованих машин для гуманітарного розмінування Bozena 5.

Військовий експерт Іван Киричевський пише, що Словаччина віддала Україні у перший рік війни фактично усю свою ППО – пригадаймо хоча б 10 абсолютно готових до використання МіГ-29, які прилетіли у березні цього року. Він заспокоює: словаки для нас вигребли по зброї буквально все, що могли.

Якби Фіцо відмовив у транзиті зброї, призначеної для України, через територію Словаччини, це було б логістичним роздратуванням, але не більше. А ще викликало б гнів США. Враховуючи те, що його країна покладається на Вашингтон у забезпеченні безпеки, Фіцо було б мудро не легковажити із Заходом.

Читайте також:  Словаччина поставить Україні ще 16 самохідних артилерійських установок «Зузана»