Кордон у час війни: привітний чи похмурий
-
-
>
-
>
-
>
ФОТО
1925
Швидкий перетин кордону громадянами та вантажівками під час війни – одна з ознак нормальної діяльності функцій держави. Адже йдеться безперешкодний імпорт важливих товарів – не тільки харчів, але й гуманітарних та військових вантажів, палива, а ще - надходження валюти від експорту.
Восени декілька громадських організацій з'ясували ситуацію з перетином кордону для громадян та суб'єктів бізнесу. Відзначимо, що йшлося про часовий відрізок до блокування пунктів пропуску поляками, які істотно ускладнили вантажні перевезення.
У вересні-жовтні 2023 року проєкт «Прямуємо разом» спільно з декількома українськими ГО провели опитування, яке оцінило ситуацію на кордоні для громадян та для юросіб.
Проблеми, які виявило дослідження не нові: черги та брак належної інфраструктури на кордоні.
Отож, організатори щомісяця опитували не менше 30 людей, з яких 70% були жінками, а вік опитаних становив від 21 до 68 років. Більшість з них перетинало кордон у волинському Устилузі, а також двох найбільших пунктах перетину Львівщини – у Шегинях та Краківцю.
Половина опитаних їхала автобусом, інша – авто. 46% респондентів доволі швидко – в межах пів години перетнули кордон з ЄС, близько 2 годин очікували 30% опитаних.
Українці відзначили, що час перебування у черзі перед пунктом пропуску іноземної країни, значно скоротився. Тільки 13,3% сказали, що чекали до двох годин. Натомість у 43,3% на це пішло менше ніж годину.
Опитані стверджують, що ретельність доглядів, наприклад, за допомогою сканування рентгеном автомобілів збільшилися, зокрема часті перевірки стосуються Республіки Польща.
Восени кількість осіб у чергах зросла. Одна із причин – осінні сезонні роботи в польських садах.
Український кордон привітний...
В Україні паспортний, митний та контроль на безпеку відбувався майже завжди комфортно для подорожніх. У 87% випадках речі залишались на місці, понад половина опитаних сказали, що паспорт у них взяв співробітник Держприкордонслужби.
На контролі в іноземній країні тільки у 60% опитаних паспорт взяв співробітник ДПСУ та речі залишались на місці (в авто чи автобусі).
Загалом 70% українців позитивно оцінили організацію процедури перетину кордону з українського боку. З боку іноземної країни вона в опитаних гірша: чотири і п'ять балів (з 5-ти можливих) виставили 57%. Невдоволення переважно викликане повільною роботою при оформленні перетину зі сторони митних органів Республіки Польща.
Тільки 10% респондентів виставили співробітникам ДПСУ низьку оцінку у відповіді на питання про «вміння та готовність відповісти на запитання». Щодо Державної митної служби України, то посередньо (на три з п'яти балів) оцінило таке вміння 23,3% опитаних.
Найчастіше подорожні скаржаться на такі проблеми на кордоні: черги (100% опитаних), відсутність місць для харчування (40%), повільна робота пунктів пропуску (33,3%), низька якість українського мобільного зв'язку (26,7%).
...але комфорту не вистачає
Елементарні побутові зручності на кордоні з українського боку відзначили понад дві третини опитаних (навіс від сонця або дощу у місці очікування і туалет, що працює). Але з кондиціонерами, кафе чи місцями для сидіння справи гірші.
Утім, як свідчить опитування, комфорт і сервіс слід поліпшувати, бо тільки половина респондентів залишилися частково задоволені санітарними умовами під час перебування на пункті пропуску, задоволені (туалет, наявність води, чистота тощо). П’ять балів цьому показнику поставили тільки 3,3% опитаних. Посередньо оцінили й якість українського зв'язку у пунктах пропуску – це відзначили 40%.
Інтерв'юери, які висловили побажання щодо покращення інфраструктури чи умов перебування у пункті пропуску та на під’їзді до нього, бажають скорочення часу очікування перед пунктами переходу та прискорення роботи митників.
Один з респондентів у коментарях залишив красномовну репліку щодо ПП «Угринів»: «З 19.00 до 23.00 стояли у полі. Туалету не має. Спостерігаєш, як пропускають поза чергою».
Торгівлю не спинити
У квітні-жовтні 2023 року в рамках громадської ініціативи «За прозору та чесну митницю», громадські організації в рамках проєкту «НАШ КОРДОН в умовах російської агресії проти України» провели також фокус-групи та глибинні інтерв’ю з суб’єктами зовнішньої торгівлі.
Ситуацію дослідила ГО «Агенція Міжнародної співпраці», яка є партнером Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у рамках реалізації проєкту ІЕД Громадська ініціатива «За прозору та чесну митницю», що фінансується Європейським Союзом, а співфінансується МФ «Відродження» та Atlas Network.
Метою дослідження було оцінити умови експортно-імпортних операцій та якість послуг Державної митної служби України. Аналітики провели дві фокус-групи та два етапи глибинних інтерв’ю. У них взяли участь суб’єкти ЗЕД, брокери, експерти Волинської торгово-промислової палати – всього 41 учасник.
80% опитаних зазначили, що обсяги експорту не зазнали суттєвих змін в порівнянні з минулим роком, 15% зазначили про зменшення, 5% – про збільшення.
Шок аграрників
А от експортери агропродукції, які мали стабільний експорт на початку березня і тенденції до збільшення, з квітня по листопад 2023 року зафіксували падіння, або взагалі припинення експорту через заборону Польщі, Словаччини та Угорщини.
Нових напрямків та країни для експорту не з’явились, але підприємства зазначили, що вони активно шукають шляхи відновлення експорту в деякі країни Європи та Азії.
В загальному учасники опитування позитивно налаштовані, але серед істотних проблем для зовнішньоекономічної діяльності відзначили великі черги на митниці зі сторони Польщі, зволікання польської митниці, додаткові перевірки та недостатню кількість GPS пломб для моніторингу транзитних перевезень. Експортери продуктів нарікають на процедури ветконтролю на кордоні з Польщею.
Волинські аграрники вважають, що держава повинна втрутитися у такі сфери:
1. Зменшення собівартості логістики та її оптимізація.
2. Активізація роботи переходу «Ізов-Грубешів».
3. Збільшення пропускної спроможності митного переходу «Ягодин-Дорогузьк».
4. Наближення інфраструктури контролюючих служб до митних переходів.
5. Виробництво та лізинг для придбання вагонів-хоперів під європейський стандарт.
6. Запровадження окремої реєстрації в системі «Електронна черга перетину кордону» для перевезення с/г продукції автотранспортом.
Існували також побоювання щодо нових вимог і нововведень з 7 листопада у митному законодавстві (і вони виправдалися). Йшлося про обов’язковий заїзд на митні термінали.
Є багато питань з оформлення транзитної декларації Т1, обов’язкового пломбування. Суб’єкти ЗЕД не дуже добре розуміють механізми сплати гарантій і дозволів.
Були нарікання й на періодичні проблеми з електронною чергою, оформлення вантажу треба чекати 10-14 днів.
Більшість опитаних імпортерів зазначали, що проблема митної вартості продовжує перешкоджати нормальній діяльності.
Черги та ціни зростають восени
Усі суб'єкти зовнішньої торгівлі нарікають на логістику, хоч ринок логістики продовжує демонструвати адаптивність до викликів.
Основна проблема «вічна» – тривале перебування водіїв у чергах в пунктах пропуску, через затримки. Під час опитування з'ясувалося, що проблема черг циклічна.
Якщо немає штучних перепон з боку Польщі та працює електронна черга, то ситуація відносно стабільна. Улітку скарг на роботу е-черг не було, а от у вересні-жовтні через неї чекати на виїзд доводилося 10-14 днів.
У жовтні зросла вартість логістичних послуг. Перевізники називають це «сезонним» збільшенням, оскільки в кінці року відбувається закриття валютних контрактів. Ціни на логістику збільшило й довге очікування в чергах, адже однією зі складових вартості є заробітна плата водіїв.
Наразі основною проблемою є обмеження руху зі сторони РП через блокування кордону. Нагадаємо, що з початку листопада 2023 року поступово усі чотири найбільші пункти пропуску вантажного транспорту на кордоні України та Польщі заблоковані польськими перевізниками. Їхня головна умова – скасування так званого транспортного безвізу, запровадженого між ЄС та Україною з червня 2022 року. До липня 2024 року українські перевізники, відповідно до рішення Єврокомісії, можуть здійснювати перевезення та транзит у ЄС без спеціальних дозволів.
Ця стаття була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Агенція міжнародної співпраці і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу".
