Колотнеча друзів: п'ять висновків зернової сварки
-
-
>
-
>
-
>
4415
У ці дні всі стали такими потужними експертами українського с/г експорту та аналітиками україно-польських відносин аж до часів Петлюри та Пілсудського, що вкотре хочеться видалитися з соцмереж.
Це проза життя, але осад залишиться.
Дуель заяв
Дивно, що цього разу Україна і Польща посварилися не через спільну криваву історію. Зернова сварка між сусідами вийшла на міжгалактичний рівень ООН.
Чи є Польща другом і найбільш адекватним сусідом? Чи були Дуда з Моравецьким адвокатами України у ці довгі місяці російської агресії? Очевидно, що так.
І ось Київ та Варшава відшмагали себе заявами так, як це буває, коли подружжя бурхливо розлучається відразу після медового місця: жбурляють сервізи та люстри одне в одного.
«Польща більше не передає зброю Україні», – заявив прем’єр Моравецький.
Україна подала позов у Світову організацію торгівлі.
Поляки погрожують, що зерно стане каменем спотикання в інтеграції України в ЄС.
Україна сказала, що заборонить імпорт капусти та яблук з Польщі.
І ось цей натяк від Дуди: «Людина, що тоне, вкрай небезпечна, адже може потягнути вас на дно, просто втопити рятувальника».
Зі сцени Генасамблеї ООН Володимир Зеленський відповів так, що українського посла у Варшаві викликали до польського МЗС, а у Варшаві заговорили про скорочення допомоги українцям в Польщі.
Читайте також: До Луцька прибули Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда
Коротка історія питання
Солідарність кількох країн Центрально-Східної Європи з Україною руйнується. 15 вересня ЄС зняв тимчасові торговельні обмеження на ввезення українських зернових та олійних культур, які діяли з травня. Проти виступили Польща, Словаччина та Угорщина, які прагнуть зберегти обмеження на імпорт – навіть якщо це суперечить законодавству ЄС. Україна подала позови проти цих країн до Світової організації торгівлі.
Досі більшість експорту зернових та олійних культур йшла морем за межі ЄС. Через російську блокаду Чорного моря Україна змушена використовувати сухопутні маршрути через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію.
Після протестів фермерів Польща та Угорщина в середині квітня 2023 року вирішили зупинити імпорт українських зернових і змусили ЄС запровадити тимчасову заборону до 15 вересня на імпорт на всій території Євросоюзу. Наразі її скасовано і для держав на сході ЄС зерно стало елементом внутрішньої політики й боротьби «за»/«проти» Брюсселя.
Зверхні погляди
Цими днями багато довелося читати й чути, що ми боржники Польщі, тому маємо стулити рота. Такі думки пригнічують, бо поляки показали Україні рахунок за свою допомогу.
Хтось зробив це прямолінійно, як от лідер крайньоправих популістів з партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак. Він виставив Україні рахунок за надану Варшавою допомогу на 101 мільярд злотих.
«Україна скаржиться на Польщу в СОТ, а сьогодні ми виставляємо Україні рахунок», – заявив Босак і прийшов до посольства України в Польщі з відповідним чеком.
Представники ПіСу діяли завуальовано. Вони пообіцяли колись зменшити допомогу українцям у Польщі чи припинити допомагати озброювати нашу армію.
Висновок простий: Україні треба припиняти називати Польщу своїм адвокатом, але прагнути рівних стосунків між партнерами в рамках ЄС.
Дорога до ЄС – не мед
Що ближче Україна буде до вступу в ЄС, тим більшими конкурентами ставатимуть Україна та Польща. Жарти польських політиків про українську аграрку стануть пророчими: наше нереформоване сільське господарство створило їм конкуренцію, а що буде, коли ми реформуємося, а земельний ринок запрацює на повну і ЄС повністю відкриє свій ринок?
Україна і Польща виявились неготовими до цієї конкуренції вже сьогодні, навіть під час повномасштабної війни.
Читайте також: Любов до фермерів українським коштом. Чому сваряться Київ та Варшава
Судитися з друзями – корисно
Поляки образилися, що ми пішли у СОТ, але у нас є конкретна історія з сусідами, які порушили правила Єврокомісії. ЄК скасувала заборону п'ятьох країн імпорту нашого зерна. Наприклад, румуни сказали, що чекають від України плану дій по контролю експорту, а от угорці, поляки та словаки пішли на конфлікт.
Суперечки мають вирішуватися цивілізовано. Українське зерно в Європу їде за згодою Європейської комісії та на підставі численних угод, одна з яких – угода про асоціацію. Саме її їздив підтримувати у 2013 році Ярослав Качиньський на Євромайдан до Києва. Там українці боролися за угоду про асоціацію з ЄС, яка власне й дозволяє нам експортувати зерно до Польщі.
Можна обмінюватися гнівними заявами й цим фактично взяти участь у передвиборчих кампаніях у Польщі чи Словаччині. Але найбільш ефективно (і ефектно!) – це довести, що уряди Польщі, Словаччини та Угорщини порушують угоди України з Євросоюзом та правила СОТ.
Популізм – їхнє все
У певний момент – вже, очевидно, після польських виборів – емоції вщухнуть, компроміс буде знайдений, але зараз довіра втрачена. Прикро, що справді теплі стосунки між Дудою і Зеленським зіпсувала політика та прагнення «ПіС» ціною України лишатися при владі.
«ПіС» традиційно не тільки права партія, але й популістична, а значна частина її електорату – селяни й аграрії. Цих людей легше запевнити, що українське зерно обвалило ціни, аніж пояснювати складнощі ціноутворення на світовому ринку.
Або ж довелося визнати те, що сказав своїм фермерам болгарський прем'єр-міністр. Він нагадав, кому фермери зобов'язані своїм добробутом – Євросоюзу. Якби не членство Польщі в ЄС і не щедрі довгострокові субсидії, більшість польських фермерів не мали б цих ферм.
Тим часом правопопулісти, які багато років керують Польщею, давно намагаються створити ілюзію у населення, що економічні успіхи Польщі пов'язані не з її європейською інтеграцією. Нині у них дійшло до заяви міністра оборони (!) про те, що «Польщу хотіли завалити зерном українські олігархи».
Тому визнаємо, що не Україна загострила наші відносини. Це зробив польський уряд, який хоче виграти голоси виборців партії «Конфедерація».
У Польщі вибори. І за перемогу в Сеймі змагатимуться не лише дві основні партії, а й більш крикливі радикали, які не цураються розказати про «нахабних» українців і відсутність подяки.
На виборах (це все ж окрема тема) існує одразу кілька варіантів розвитку подій. Один з них – коаліція з «Права і Справедливості» з «Конфедерацією незалежної Польщі», яка відома своїми симпатіями до Путіна і так званим антиглобалізмом. Якщо це станеться, то уряд у Варшаві здатен розвернути Польщі у бік такої ж зовнішньої політики на кшталт Угорщина Віктора Орбана.
Читайте також: Засвідчили дружбу в умовах складної історії, – Анджей Дуда про візит у Луцьк
Зернова криза здатна інфікувати безпековий діалог
Рано чи пізно, але будь-які проблемні питання в українсько-польських відносинах почнуть інфікувати й безпековий діалог. До того, як Польща стала для України транзитним логістичним хабом для західної зброї це було просто важливо, а зараз стає життєво необхідно.
Нинішня криза – це виборча кампанія у Польщі (тут ми вище розкрили, що влада має принаймні виглядати твердою у своїх рішеннях), власне питання збіжжя (тут необхідний компроміс України, Польщі та ЄС), а ще є третє питання — питання зброї для України.
Наразі Польща передала сотні танків, БМП, САУ, РСЗВ. Щодо боєприпасів рахунок йде на мільйони штук.
І в цьому сенсі маємо дати відповідь на питання: що нам важливіше – шляхи для зерна чи військова допомога?
Реакція Єврокомісії
Через місяць Єврокомісія огляне ситуацію і може вжити юридичних заходів проти Польщі, Словаччини, Угорщини. Це відбуватиметься вже після виборів у Польщі, а отже ЄК не підливатиме масла у вогонь передвиборної боротьби в цій країні.
Ближче до кінця тижня гучність заяв почала спадати, почулися голоси розуму і (припускаємо) сторони за трохи часу, а особливо після виборів у Польщі 15 жовтня, всядуться за стіл переговорів. Київ, цілком ймовірно, навіть відкличе позов у Світову організацію торгівлі.
Але нинішній вибух гніву доведеться проаналізувати усім сторонам, навіть якщо влада у Варшаві зміниться. Найкраще, що можуть зараз зробити політики та коментатори в мережі – даруйте, стулити писка й увімкнути мізки.
Читайте також: Зерновий конфлікт Польщі та України: які маніпуляції поширювали російські тролі у соцмережах
