Вибори у Польщі та Україна: безпека, біженці та євроінтеграція
-
-
>
-
>
-
>
6145
Передусім визнаємо – і ставлення поляків до українців, і відносини між нашими державами погіршилися, якщо порівняти з початком повномасштабки чи хоча б з початком 2023 року. Свідчення цьому – численні опитування громадської думки у Польщі.
Згідно з опитуванням Pollster Research Institute, 60% схиляються до скорочення допомоги для українських біженців, тоді як 26% респондентів вважають, що її треба продовжити, ще 14% — не визначилися.
22% опитаних у дослідженні на замовлення RMF FM та Rzeczpospolita ствердно сказали, що загалом Польща має продовжити підтримку, яку зараз мають українці з тимчасовим захистом у питаннях житла, доступу до медосвіти, навчання і соцпідтримки. 27% відповіли – «радше так». 40% вважають, що Польща не має продовжувати підтримку у такому виді.
Як дійшло до такої ситуації у рік парламентських виборів в Польщі.
Зерно розбрату
Крім виборів, звісно, передусім згадаємо зернову кризу. Саме вона була принаймні у фокусі медіа та в риториці політиків останні кілька місяців. Вибух емоцій стався під час Генасамблеї ООН у вересні, коли випадами обмінялися Зеленський та Дуда. Згодом сторони почали домовлятися.
3 жовтня Варшава і Київ оголосили, що домовилися прискорити транзит українського експорту зернових через Польщу до третіх країн, що стало першим кроком у вирішенні їхньої «зернової» війни.
Читайте також: Колотнеча друзів: п'ять висновків зернової сварки
Схема така, що зерно, яке йде транзитом на світові ринки через Литву, проходитиме перевірку в литовському порту Клайпеда, а не на польсько-українському кордоні. Це допоможе прискорити транзит через територію Польщі.
В українському міністерстві аграрної політики та продовольства запропонували перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту.
Власкор «Укрінформу» у Варшаві Юрій Банахевич прогнозує, що спадання напруги після виборів справді відбудеться, хоча Варшава заявила, що рішення про ембарго на збіжжя є безстроковим. Він каже, що якщо «ПіС» формуватиме уряд, то жорстка риторика буде звучати принаймні до моменту, поки Україна забере скаргу чи Єврокомісія надасть компенсацію польським селянам.
Читайте також: Зерновий конфлікт Польщі та України: які маніпуляції поширювали російські тролі у соцмережах
«Але це не вирішить усіх проблем, бо йдеться не тільки про збіжжя. У поляків широкий перелік продуктів, щодо яких вони хотіли обмеження для імпорту з України: від зерна до меду та фруктів. Вочевидь поляки вимагатимуть від Єврокомісії, щоб вона запровадила квоти чи передоплату для українських товарів. Варшава на це погодилася і чекає тепер реверансу з боку Києва», – розповів наш експерт.
Звісно, багато що залежатиме від переможця виборів. Якщо візьме верх опозиція, то все швидше вирішиться, адже для «Громадянської платформи» аграрне питання ніколи не було ключовим.
Нагадаємо, парламентські вибори у Польщі відбудуться 15 жовтня. Поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів на чотирирічний термін. Згідно з опитуванням, проведеним United Surveys на замовлення Wirtualna Polska, за два тижні до виборів, перемогу здобула б партія Ярослава Качинського «Право і справедливість» (PiS) – 32,3%.
На другому місці з результатом 26,4% опинилась партія Дональда Туска «Громадянська платформа» (KO).
Трійку лідерів замкнув блок «Третій шлях» (Trzecia Droga) з 12,1% голосів.
Згідно з опитуваннями також до польського парламенту потрапляють ще дві партії: євроскептична коаліція з правими поглядами «Конфедерація» (Konfederacja) — 9% та ліва соціал-демократична партія «Лівиця» (Lewica) — 8,1%.
Якими будуть провладні коаліції дізнаємося вже після 15 жовтня. Наразі більшість оглядачів у Польщі говорять про ймовірні союзи «PiS» та «Конфедерації», «Платформи» та «Лівиці».
Ціна дружби
Інший тригерний момент: у 2024 році Польща поступово почне скорочувати соціальну допомогу для біженців з України. Про це заявив речник польського уряду Пйотр Мюллер в інтерв'ю агенції PAP.
«Ця політика після початку війну має тимчасовий характер. Тому поступово рішення про фінансову підтримку будуть згортатися. Так прописано в законі», — заявив він.
Читайте також: До Луцька прибули Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда
Імовірно, підтримку для біженців почнуть скорочувати у першому кварталі 2024 року. Мюллер сказав, що продовжувати її «просто не буде потреби». Однак Польща, як країна-член Європейського Союзу, зобов'язана продовжити надавати українцям тимчасовий захист, оскільки Рада ЄС 28 вересня продовжила дію Директиви про тимчасовий захист для українців до весни 2025 року.
Наразі це лише заява речника уряду, рішення остаточно не ухвалене. Польські медіа пишуть, що влада може, окрім зменшення власне обсягів виплат, ще й не продовжити українцям таку підтримку, як відмову від вимог проживання та надання дозволів на роботу, вільний доступ до шкіл, медицини і сімейні пільги.
Найімовірніше, у такий спосіб політики реагують на запит від суспільства, який самі ж і сформували. На думку спадають польські націоналісти з партії «Конфедерація», які принесли під наше посольство рахунок Україні – буцімто ми заборгували Польщі 100 млрд злотих.
Загалом скорочення виплат українцям поволі відбувалося ще з кінця 2022 року. Тоді поляки підтримали поправку до закону про підтримку українців – з середини 2023 року ті, хто мешкав у гуртожитках чи готелях, почали платити за мешкання та харчування. Стали більш жорсткими й умови отримання допомог, влада почала ретельніше контролювати питання виїзду. Непоодинокими були випадки, коли ті, хто виїздив до України, довго не міг відновити виплати.
«Ймовірно, наразі польська держава забере частину виплат чи інших привілеїв, аби показати громадянам, що вони розуміють його настрої. Інша річ – чи вигідно це самій Польщі? Українці з другої половини ще минулого року почали обирати Німеччину, коли йшлося про втечу від війни, адже виплати там на порядок вищі. Чимало українців переїздили туди і з Польщі», – розповів Юрій Банахевич.
У презентованому 13 вересня дослідженні міграційної платформи EWL «З Польщі до Німеччини. Нові тенденції міграції українських біженців» стверджується, що за декілька місяців 2023 року 350 тисяч українців виїхало з Польщі в різні країни, у тому числі до Німеччини.
Розлюбили?
Причини погіршення ставлення поляків до виплат та інших допомог українцям грають у комплексі.
Передусім можна почути, що «кошти, які виділяються на українців, могли б іти на соціальну допомогу полякам, школи і лікарні», – каже Банахевич.
Серед пільг українцям є такі, що напряму не є грошовими. Наприклад, безкоштовне медичне обслуговування. У Польщі з цим і раніше були проблеми – великі черги. А тут ще приїхав мільйон з лишком людей, які також можуть безкоштовно користуватися медпослугами. Медичне страхування в Польщі дороге, а більші черги дратують поляків.
«Ще доводилося читати, хоч сам і не стикався з цим, що українці претензійно поводяться. У тих таки чергах. Мовляв, вони заслужили ці блага і т.п. Справа суто у манерах, емоціях, вихованні частини українців. Але, звісно, з цього також складається відповідна громадська думка», – розповідає наш експерт.
Крім того, є і втома просто від присутності українців. Їх направду дуже багато. На вулиці чи в парку кожен другий розмовляє українською чи російською. Тому часто чути, що от типу «багато понаїхало», вони забирають у Польщі гроші і соціальні блага.
Зернова криза та нез'ясовані питання історичної пам'яті тільки посилюють тренд.
Ревізія дружби, але не «холодна війна»
Виборча лихоманка підсвітила кризу відносин між Україною та Польщею. Вибори та відповідна гостра риторика лише проявили її. Наразі у польсько-українському партнерстві забагато емоцій, натомість мало конструктивних проєктів довготермінової співпраці. Попри багаторічні обіцянки, досі немає угоди про стратегічне партнерство.
Київ мовчить про преференції для польських компаній на відбудову країни, Варшава – про те, що приїзд сотень тисяч мігрантів та біженців – це більшою мірою проблема для України, яка втрачає людський капітал, а не для поляків, які його набувають.
Утім, переконують експерти, відносини Києва та Варшави не будуть схожими на те, що відбувається між Києвом т Будапештом.
«Ключове враження від дискусій на Варшавському безпековому форумі – це їхній шалений контраст із тим, що українські експерти та посадовці звикли чути у розмовах з польськими партнерами ще кілька тижнів тому. На кожній панелі, у кожній дискусії за польської участі – і відкритій, і закритій – лунали заяви про те, що Польща – ключовий безпековий партнер України», – написав головред «Європейської правди» Сергій Сидоренко під враженнями від почутого на форумі.
Він вважає, що хоча зерновий конфлікт не зник, але переважно він не виходить за межі торговельних питань.
«Думаю, що після 15 жовтня потоку негативу в концентрованому вигляді у риториці стане менше. Такої напруги справді вже давно не було. Я можу пригадати хіба істотний спад приязні у 2015-2018 роках, але тоді головним каменем спотикання були питання непростої історії та небажання обох сторін піти на діалог та компроміси. Нині ж усе акумулювалося: історія, збіжжя, міграція. А ще втома від війни та емоційні заяви з обох сторін», – розповідає Банахевич.
Після 15 жовтня емоції спадуть, політики домовляться, а от в суспільстві осад залишиться.
Експерт прогнозує падіння підтримки українців та подальшої фінансової підтримки та передачі озброєння. Утім, каже Юрій Банахевич, сама підтримка і надалі лишатиметься, бо її проголошують лідери двох найбільших партій – Ярослав Качинський та Дональд Туск.
«Такого розвороту, як у Словаччині, чи тим більше як в Угорщині, не буде. Можливо, буде прохолодніша «калькуляція підтримки», відхід від емоційного та позитивного підходу до прагматичного. Але усе це буде виключно в контексті підтримки України. Польща тільки перегляне підхід, але логістичний хаб озброєння в Ясонці під Жешувом так само діятиме. Усі питання допомоги менше анонсуватимуться у медіа, будуть не такими виразно публічними, але потрохи усе увійде у колію цивілізованих відносин», – розповів нам Банахевич.
Читайте також: Любов до фермерів українським коштом. Чому сваряться Київ та Варшава
