Туск повернувся
-
-
>
-
>
-
>
КОЛОНКА
5529
П’ять головних висновків про вибори у Польщі.
Остаточні результати голосування на виборах у Польщі підтвердили сенсаційні екзит-поли: найімовірніше, у Польщі відбудеться зміна влади.
До парламенту потрапить п'ять партій, три з яких здатні сформувати новий уряд, бо набрали майже 54% голосів. Формальна, третя поспіль, перемога «Права і справедливості», не гарантує їй прем'єрства. 35% голосів Ярославу Качинському цього разу не вистачить.
Район.Закордон має для вас також п'ять висновків про вибори у Польщі.
Польщу чекає коаліціада
Формально на виборах перемогла саме «Право та справедливість». Тому з великою ймовірністю президент Анджей Дуда упродовж 14 днів з дня першого засідання Сейму – запропонує депутатам затвердити кандидата від ПіС: швидше за все, чинного прем'єра Матеуша Моравецького.
Це буде й дуже символічно, адже покаже колишньому прем'єру Дональду Туску, що він номінально все ж програв вибори.
А далі почнеться коаліціада. Зібрати більшість на свою підтримку за два тижні кандидату в прем'єри від ПіС не вдасться. Тоді питання вирішуватиме Сейм упродовж наступних 14 днів.
Найімовірнішим кандидатом у прем'єри від опозиції вважається Туск. Він лідер опозиції, найдосвідченіший політик, що має досвід, контакти в ЄС. А ще 66-річному Туску доведеться взяти на себе відповідальність за ряд непопулярних рішень, які, цілком можливо, належить прийняти новій владі.
Отже, він мусить знайти 231 депутатський голос із 460. Якщо не вийде, то нову номінацію внесе президент Дуда. Причому у такому випадку більшість вже не буде потрібна – прем’єром стане просто переможець голосування. Якщо і після цього визначити прем’єра не вдасться, президент призначить дострокові вибори. Це малоймовірно, але главу уряду Польща отримає не раніше листопада, а то й у грудні.
Читайте також: Вибори у Польщі та Україна: безпека, біженці та євроінтеграція
Чи скасує опозиція реформи партії Качинського?
Від нової влади в Польщі виборці очікують серії реформ. Йдеться про аудит численних соціальних зобов'язань попередників, перегляд відносин держави з католицькою церквою, налагодження зіпсованих відносин з Брюсселем, лібералізацію найжорсткішого в Європі законодавства про заборону абортів.
Але є кілька «але». Прем'єр, уряд та парламентська більшість – це все добре, але у Варшаві залишиться чимало «слідів присутності» попередньої влади. Ярослав Качинський пообіцяв, що його партія не дозволить новому уряду перекреслити здобутки восьми років правління його команди, тобто нова опозиція всіляко заважатиме новій владі.
Лідер ПіСу має рацію та можливості. Президент Анджей Дуда – виходець з ПіС – він має право вето, і точно активно використовуватиме цей інструмент для того, щоб «збивати» найсміливіші ініціативи нової влади. Для подолання вето коаліції в парламенті потрібно буде зібрати голоси двох третин депутатів. Поки такої більшості в Сеймі у Туска немає.
Крім того, в руках ПіС буде Національний банк, Конституційний суд, інші важливі органи державної влади, які, ймовірно, не захочуть працювати в унісон з новою коаліцією.
Ймовірні й скандали у самій коаліції, у яку, нагадаю, увійдуть правоцентристи Туска, прихильники «Третього шляху» – це щось на кшталт християнських демократів – та умовні соціал-демократи з «Лівиці». Їх поєднала боротьба з ПіСом, а що буде далі – це питання. Наприклад, майбутню коаліцію здатна розсварити лібералізація законодавства про аборти.
«Ви думаєте (ці три політичні сили) щодня сидять, каву попивають і обговорюють, як вони чудово правитимуть? Там війна зараз тільки розпочнеться», – заявив Пшемислав Чарнек, один з лідерів ПіСу в ефірі «Польського радіо 24».
Утім, Польща й далі переживатиме неспокійні електоральні часи. Навесні 2024 року там відбудуться місцеві вибори, а влітку – вибори до Європарламенту.
Читайте також: Україна – Польща: ревізія дружби
Поразка ПіС – перемога ЄС
Політики по всій Європі раділи перемозі польських опозиційних сил — особливо в Німеччині, «улюбленій мішені» «Права і справедливості».
Німецько-польські відносини постраждали в останні роки через постійні вимоги лідерів ПіСу, щоб Німеччина виплатила понад трильйон євро репарацій за Другу світову.
А ще партія влади прямо називала Туска німецьким агентом. Тепер у Бундестазі усі в один голос заявляють, що результати виборів «дають надію» Європі.
Нагадаємо, що лідер польської опозиції – відома фігура в ЄС, він обіймав посаду президента Європейської ради з 2014 по 2019 рік.
У цей час правий уряд Польщі затято критикував інституції ЄС у Брюсселі та голосував проти ключових законів ЄС. Все йшло до того, що у майбутньому Польща піде шляхом Угорщини у стосунках з Брюсселем. Тому в Євросоюзі сподіваються, що ймовірний новий правоцентристський уряд Польщі відіграватиме більш конструктивну роль у Брюсселі.
Провал маніпулятивного референдуму
«Право і справедливість» організувала у Польщі одночасно з виборами референдум, але він провалився. Участь виборців у ньому склала приблизно 44%, а отже його результат нічого не зобов’язує.
Серед тих, хто голосував на референдумі, відповіді на усі чотири запитання були майже одностайними. Медіа припустили, що голосували на референдумі переважно виборці ПіС:
- 97,5% висловилися проти продажу держактивів іноземним компаніям;
- 96% — проти підвищення пенсійного віку;
- 97,8% — проти демонтажу паркану на кордоні з білоруссю;
- 98,6% — проти приймання Польщею нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки.
Як бачимо, усі питання були у фарватері гасел ПіСу, з якими партія Качинського йшла на вибори. Експерти наголошували, що референдум був способом підсилити кампанію партії влади. Гарна спроба, але вона провалилася.
Читайте також: Колотнеча друзів: п'ять висновків зернової сварки
Що з Україною?
Відразу після виборів ніхто з представників сил-переможців у своїх післявиборних промовах навіть не згадав про війну росії з Україною. Загалом ця тема не була першорядною в рамках виборчої кампанії й актуалізувалася лише на кілька тижнів під час апогею «зернової кризи» та обміну різкими заявами між політиками з обох країн.
До речі, є така думка, що наголос на зерно – явно антиукраїнську тему – відібрав у ПіСу декілька відсотків голосів виборців, які щиро симпатизують Україні. А ще слід пригадати заяви про скасування соціальних виплат для біженців України. Це заплутало виборців провладного табору.
Приємний бонус для українців на цих виборах – провал популістської та різко антиукраїнської партії «Конфедерація». Вона взяла трохи більше 7%, хоча ще влітку мала понад 10% підтримки.
Перед виборами українська тема майже зникла з лексикону польських політиків. І це найкращий доказ того, що гіпотетична зміна влади навряд чи призведе до зміни політики офіційної Варшави щодо Києва. Тим більше, що усі частини ймовірної коаліції є відверто проукраїнськими.
Ймовірне потепління у відносинах між Польщею та Євросоюзом здатне позначитися і на відносинах між Варшавою та Києвом. Вони, ймовірно, стануть більш системними та передбачуваними, менш залежними від особистих стосунків між представниками влади. Тому змін щодо відношення Польщі до України у Варшаві очікувати не варто.
Що може завадити дружбі, то це невирішені суперечки, які стосуються політики історичної пам’яті, відмова Києва визнати, що ракета, яка впала наприкінці минулого року в Пшеводуві і вбила двох людей, була українською, а ще образа польського істеблішменту на українців, які начебто не відчувають належної вдячності до поляків.
